Справа № 296/10138/25
1-кс/296/4517/25
Іменем України
10 вересня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в місті Житомирі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність ГУНП в Житомирської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
І. ЗМІСТ СКАРГИ
1. 08.09.2025 ОСОБА_3 надіслала поштовим відправленням до Корольовського районного суду міста Житомира скаргу, в якій просила зобов'язати начальника СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 внести відповідні відомості про ознаки злочину, передбаченого ст. 197-1 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та надати витяг з ЄРДР.
2. Скарга обґрунтовувалась тим, що 02.09.2025 ОСОБА_3 звернулась з заявою про скоєння кримінального правопорушення, що має ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України чоловіком ОСОБА_5 з проханням внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, надати витяг з ЄРДР. Посилаючись на те, що отримавши заяву 04.09.2025 станом на 08.09.2025 слідчий не виконав вимогу ст. 214 КПК і не вніс відповідні відомості про ознаки кримінального злочину до ЄРДР, заявниця подала до суду зі скаргою у порядку статті 303 КПК.
ІІ. ПРОЦЕДУРА
3. 09.09.2025 ухвалою слідчого судді відкрито провадження у справі №296/10138/25 за скаргою ОСОБА_3 , яку призначено до розгляду у судовому засіданні за участю сторін.
4. Заявниця ОСОБА_3 у судове засідання не прибула, у поданій скарзі просила провести розгляд скарги без її участі через поганий стан здоров'я.
5. Слідча СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 надіслала на електронну адресу суду лист, в якому просила у задоволенні скарги відмовити у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених ст. 214 КПК для внесення відомостей до ЄРДР.
ІІІ. НОРМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
6. Згідно із частиною 1 статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення [...], зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань [...].
7. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення [...].
8. Згідно із частиною 2 статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про: зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
ІV. МОТИВИ СЛІДЧОГО СУДДІ
9. У поданій скарзі заявниця оскаржує бездіяльність ГУНП в Житомирської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за її заявою від 02.09.2025 про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України.
10. Слід зауважити, що норма статті 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч. 1 статті 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
11. Отже, звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник назве певне діяння злочином, то це не означатиме, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
12. Слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо).
13. Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
14. Верховний Суд у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 зазначив, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, вноситься до ЄРДР.
15. У заяві ОСОБА_3 від 02.09.2025 адресованій начальнику СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 заявниця стверджувала, що її чоловік ОСОБА_5 , з метою приховування від неї майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, самовільно зайняв земельну ділянку на якій самовільно збудував будинок по АДРЕСА_1 , який належним чином не оформлений та не провів державної реєстрації, чим на думку заявниці скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України «самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво».
16. Слід зазначити, що ст. 197-1 КК України передбачено відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику (ч. 1), і самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці (ч. 3).
Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, є право власності на землю (право володіння і користування землею), а злочину, передбаченого ч. 3, - встановлений законодавством порядок будівництва на земельних ділянках будівель та споруд.
Для встановлення суті кримінально караного самовільного зайняття земельної ділянки важливим є момент виникнення права власності на земельну ділянку чи права користування нею.
Земельна ділянка як предмет складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України, повинна характеризуватися індивідуальними ознаками, як-от її власник, точна адреса, кадастровий номер. Якщо інформації про земельну ділянку немає в Державному земельному кадастрі, реєстрація речових прав на неї не проводилася, а міська рада не ухвалювала рішення про передачу цієї земельної ділянки в користування, то така ділянка не може бути предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України.
17. Натомість, заява заявниці від 02.09.2025 не містить зазначення індивідуальних ознак земельної ділянки, зокрема: точну адресу, відомості про належність земельної ділянки конкретній особі та закріплення прав останньої щодо неї, кадастровий номер земельної ділянки тощо.
18. Слідчий суддя вважає, що наведені заявницею у заяві від 02.09.2025 твердження про самовільне зайняття її чоловіком ОСОБА_5 земельної ділянки та самовільного будівництва будинку, не свідчить про вчинення злочину, передбаченого ст. 197-1 КК України, а тому не може бути підставою для внесення відомостей в ЄРДР та початку досудового розслідування, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги заявниці слід відмовити.
19. Зі змісту заяви ОСОБА_3 від 02.09.2025 фактично слідує, що між подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виник сімейний конфлікт з приводу спільного майна. Водночас, слідчий суддя вважає, що сімейні конфлікти з приводу розпорядження майном, що може бути об'єктами права спільної сумісної власності подружжя, не мають вирішуватися шляхом внесення відомостей до ЄРДР без наявності на це достатніх підстав, передбачених ст. 214 КПК та КК України, та за відсутності обставин, які дійсно вказують про вчинення певного кримінального правопорушення.
20. За вказаних обставин слідчий суддя вважає, що скарга заявниці не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України,
1. У задоволенні скарги ОСОБА_3 , відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_7