154/953/16
1-кп/154/2/25
04 вересня 2025 року Володимирський міський суд Волинської області у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
В провадженні Володимирського міського суду Волинської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Зокрема, ОСОБА_5 обвинувачується в організації незаконного переправляння осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, вчиненими у складі організованої групи, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за таких обставин.
ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, джерелом отримання додаткових доходів на постійній основі обрав злочинний шлях, та для вчинення спільної тривалої злочинної діяльності й отримання значних кримінальних прибутків, у першій половині липня 2015 року, більш точна дата не встановлена, погодившись на пропозицію ОСОБА_8 , який за вказане засуджений вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 07.10.2019, та з яким ОСОБА_5 познайомився через свого знайомого на ім'я ОСОБА_9 , на добровільній основі вступив до створеної та очолюваної ОСОБА_8 організованої групи, метою діяльності якої було вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.
Надавши добровільну згоду на участь у створюваній ОСОБА_8 злочинній групі, ОСОБА_5 , на підставі спільних інтересів, пов'язаних із переправленням нелегальних мігрантів через державний кордон України та отримання значних кримінальних доходів від такої діяльності, особисто підшукав та залучив у першій половині липня 2015 року (точної дати не встановлено) до складу організованої групи для вчинення спільної злочинної діяльності у якості виконавця ОСОБА_10 , який за вказане засуджений вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 21.06.2019, та з яким ОСОБА_5 познайомився у 2014 році та перебував у дружніх відносинах.
ОСОБА_10 , у свою чергу, схилив до вчинення злочинів у складі організованої групи, як співвиконавця ОСОБА_11 , який за вказане засуджений вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 21.06.2019, а останній залучив до даної протиправної діяльності особу, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, як особу, яка проживає у безпосередній близькості до державного кордону України.
За участь у вищевказаних протиправних діях ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_10 грошову винагороду, розмір якої мав визначати ОСОБА_8 , як організатор злочину та керівник організованої групи, який систематично замовлятиме переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України.
У свою чергу, ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_11 разом з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, грошову винагороду за незаконне переміщення однієї особи через державний кордон у розмірі 200-300 доларів США. При цьому, ОСОБА_10 повідомив останніх про наявність організатора цього злочину, який систематично замовлятиме переправлення нелегальних мігрантів та забезпечуватиме фінансування зазначеної злочинної діяльності.
Виконуючи спільний злочинний задум, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, у першій половині липня 2015 року (точна дата не встановлена) до безпосереднього незаконного переправляння осіб через державний кордон України, вчинюваного організованою групою, залучив як співвиконавця невстановлену на теперішній час особу на ім'я ОСОБА_12 , який добре обізнаний із шляхами незаконного перетинання білорусько-українського кордону.
Таким чином, ОСОБА_5 у першій половині липня 2015 року спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, та невстановленою на теперішній час особою на ім'я ОСОБА_12 , будучи об'єднаними єдиним умислом, зорганізувався з останніми в стійке кримінальне об'єднання - організовану групу.
На основі розробленого єдиного плану злочинних дій, відомого всім її учасника, із розподілом функцій та ролей кожного учасника групи, ОСОБА_5 взяв на себе роль підбурювача вчинення запланованих ОСОБА_8 злочинів.
Останній, діючи як організатор угрупування, визначив найбільш оптимальні шляхи реалізації злочинного плану та правила поведінки, спрямовані на досягнення його результату, створення тісних стосунків, які базувались на спільному бажанні кожного з членів організованої групи вчиняти злочини з метою отримання кримінальних прибутків для задоволення власних потреб у грошах.
У подальшому, він здійснював планування вчинення злочинів, за допомогою засобів мобільного зв'язку координував дії співучасників (виконавців, пособників тощо) щодо організації доставки нелегальних мігрантів по території України до українсько-білоруського кордону, їх тимчасового перебування на території України та подальшого переправлення через державний кордон України до Республіки Польща, здійснював фінансування утвореної ним організованої групи та розробляв заходи, направлені на ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені злочини. Тобто, ОСОБА_8 на засадах стійкості, зорганізованості, планування та дотримання внутрішньої дисципліни утворив стійку організовану групу, керував нею, забезпечував взаємозв'язок між діями усіх її учасників та фінансування злочинної діяльності.
Відповідно, ОСОБА_5 , виконуючи відведену йому роль підбурювача спланованих злочинів, повинен був підшукувати співучасників (виконавців та пособників) вчинюваних організованою групою злочинів, які б приймали участь в безпосередньому незаконному переправлені осіб через державний кордон з території Республіки Білорусь до України, та, у подальшому - до країн Західної Європи, пропонувати їм незаконну винагороду за вчинення злочинів, забезпечувати зв'язок цих співучасників з керівником організованої групи.
У свою чергу, ОСОБА_10 , діючи як співвиконавець спланованих злочинів, за винагороду у розмірі 300-400 доларів США за кожну незаконну переправлену через державний кордон України особу, повинен був забезпечувати таємне перебування мігрантів на території Республіки Білорусь, безперешкодне доставляння з території цієї країни до лінії державного кордону України нелегальних мігрантів, їх переміщення через українсько-білоруський кордон, здійснювати їх перевезення до визначеного ним місця таємного перебування, забезпечувати їх харчуванням, засобами мобільного зв'язку та через певний проміжок часу, за вказівкою ОСОБА_8 , перевозити у інше, визначене організатором групи, місце, та передавати невстановленим на теперішній час слідством особам.
Роль особи, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, та невстановленої на теперішній час особи на ім'я ОСОБА_12 , як безпосередніх виконавців злочину, полягала у тому, що вони за грошову винагороду 100 доларів США за кожного переправленого через кордон незаконного мігранта, повинні були таємно їх переховувати на території Республіки Білорусь поблизу україно-білоруського кордону, безпосередньо незаконно переправляти цих осіб через державний кордон України з території Республіки Білорусь до України, де їх мали зустрічати ОСОБА_11 спільно з ОСОБА_10 .
Роль ОСОБА_11 , як співвиконавця злочину, полягала у тому, що він за грошову винагороду, 100 доларів США за кожного переправленого через кордон незаконного мігранта, повинен був зустрічати безпосередньо на державному кордоні України супроводжуваних особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, та невстановленою особою на ім'я ОСОБА_12 нелегальних мігрантів, перевозити їх спільно з ОСОБА_10 від лінії державного кордону до місця їх таємного перебування на території Ратнівського району Волинської області.
Так, ОСОБА_8 , використовуючи засоби мобільного зв'язку, 22.07.2015 під час телефонної розмови повідомив ОСОБА_10 про необхідність незаконного переправлення у вказаний день через білоруско-український кордон 6 нелегальних мігрантів, яких, невстановлені особи, повинні були доставити до прикордонної смуги Республіки Білорусь.
У ході спілкування перелічені вище особи домовились про те, що ОСОБА_10 повинен був отримати 2 500 доларів США, як плату за вчинення даного злочину, які останній мав би розподілити між рештою членів організованої групи. Згодом, ОСОБА_8 надав вказівку ОСОБА_10 забезпечити можливість спілкування незаконно переміщених нелегальних мігрантів зі своїми родичами за допомогою телефонного зв'язку, з метою підтвердження факту переправлення на територію України.
Поряд з цим, діючи на виконання розробленого злочинного плану, ОСОБА_8 , погодивши в телефонному режимі деталі із співучасниками вчинюваного злочину, сформувавши вищевказану групу нелегальних мігрантів, 22.07.2015, використовуючи засоби мобільного зв'язку, організував їх таємне доставлення на мікроавтобусах «Фольксваген» та «Газель», за кермом яких знаходились невстановлені особи, у село Черняни Малоритського району Брестської області Республіки Білорусь, що знаходиться у безпосередній близькості від кордону з Україною, з метою подальшого їх незаконного переправлення через державний кордон України.
У першій половині дня 22.07.2015 невстановлена особа на ім'я ОСОБА_12 , за сприяння особи, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, котрий у телефонному режимі координував дії останнього, зустрів у селі Черняни Малоритського району Брестської області Республіки Білорусь групу нелегальних мігрантів у кількості 6 чоловік та здійснив їх незаконне переправлення через білоруско-український кордон в районі державних прикордонних знаків № НОМЕР_1 , в зоні обслуговування ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , де їх зустрів громадянин України ОСОБА_11 та провів у мікроавтобус, де на них чекав ОСОБА_10 .
У подальшому, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 невстановленими транспортними засобами здійснили таємне доставлення нелегальних мігрантів за попереднім погодженням з ОСОБА_13 , який не був обізнаний з планами злочинної діяльності та заздалегідь не обіцяв приховувати злочин, на територію колишнього комбікормового заводу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де розмістили громадян Афганістану у одній із кімнат адмінбудівлі заводу. Після цього, ОСОБА_10 надав громадянам Афганістану їжу та засоби зв'язку, з метою їх спілкування з родичами та підтвердження факту переправлення на територію України нелегальних мігрантів.
Після чого, ОСОБА_8 , маючи в наявності реквізити банківської кредитної картки «ПриватБанку» № НОМЕР_2 , яка відкрита на ім'я мами ОСОБА_10 - ОСОБА_14 , яка не була обізнана із злочинними намірами свого сина, повинен був здійснити перерахунок на вказану банківську кредитну картку для ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , особи, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, та невстановленої досудовим розслідуванням особи на ім'я ОСОБА_12 , грошові кошти за здійснення незаконного переміщення нелегальних мігрантів на територію України. Напередодні, 22.07.2015, як передоплату за вчинення вказаних протиправних дій, ОСОБА_8 за допомогою системи Western Union переказав ОСОБА_10 1000 доларів США, як частину обумовленої суми грошової винагороди за участь у злочині на каналі нелегальної міграції.
Через певний проміжок часу, у вказаний день, ОСОБА_13 , злякавшись, що нелегально переміщених громадян Афганістану можуть виявити сторонні особи, на невстановленому транспортному засобі, перевіз зазначених нелегальних мігрантів із вказаного приміщення колишнього комбікормового заводу на територію із значними насадженнями дерев, що знаходилася поблизу заводу на відстані 400-500 метрів, де залишив останніх.
Згодом, у вказаний день, ОСОБА_10 прибув до даних нелегальних мігрантів автомобілем марки «Ауді А4», р.н. НОМЕР_3 , та наказав 3 громадянам Афганістану: Мохаммаду Такір Тасалу, ОСОБА_15 і ОСОБА_16 сідати у вказаний транспортний засіб, а ОСОБА_17 , ОСОБА_18 - очікувати на його повернення у зазначеному місці.
Після цього, ОСОБА_10 , з метою унеможливлення виявлення працівниками правоохоронних органів нелегальних мігрантів, намагався таємно вивезти їх із смт. Ратне Волинської області у невстановлене місце для прихованого перебування останніх. Однак, 22.07.2015, близько 21 години, співробітниками УСБУ у Волинській області транспортний засіб «Ауді А4», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 , в якому перебували вище перелічені громадяни Афганістану, на вул. Центральній у смт. Ратне, Волинської області, було зупинено, зазначене кримінальне правопорушення було виявлено та припинено.
26 серпня 2025 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , в якому він просить закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали вказане клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання захисника про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності через його безпідставність, оскільки на час розгляду клопотання строки давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не минули.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
За змістом ст. 9 КПК України (принцип законності кримінального провадження) під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно до правил ст.44 КК України та ст.285 КПК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років.
У цьому разі час, який минув від моменту вчинення злочину до моменту, коли особа почала ухилятися від правозастосовних органів, не анулюється, а підлягає зарахуванню в строк давності, зазначений у законі.
Встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, та відповідно до висунутого обвинувачення інкриміновані дії він вчинив 22 липня 2015 року.
Таким чином, у відповідності до ч.1 ст.49 КК України, строк притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності повинен був минути 22.07.2025.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 ухилявся від досудового розслідування, у зв'язку з чим постановами слідчого від 24.03.2016 досудове розслідування за підозрою ОСОБА_5 було зупинено, а сам ОСОБА_5 - оголошений у розшук. З цього моменту перебіг давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності зупинився. Перебіг давності відновився 18 червня 2016 року у зв'язку із затриманням ОСОБА_5 , що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.05.2016. Загальний строк ухилення ОСОБА_5 від досудового розслідування склав 54 дні, які підлягають зарахуванню в строк давності.
Зважаючи на викладене, строки давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.332 КК України на даний час не минули, а тому клопотання захисника ОСОБА_6 є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.285,286 КПК України, ст. 49 КК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 та звільнення його від кримінальної відповідальності у звьязку із закінченням строків давності - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1