10 вересня 2025 року
м. Чернівці
справа № 725/4010/25
провадження 22-ц/822/730/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянда М. І.
суддів: Перепелюк І.Б., Половінкіної Н.Ю.,
секретар Скулеба А.І.,
учасники справи:
представник заявника Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» Бацей Т.М.,
представник боржника Карпюк Ю.М.,
представник стягувача Фодчук О.М..
апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Чернівецького районного суду м. Чернівці від 19 червня 2025 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Федіна А.В.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2025 року заявник Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі-АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
В обґрунтування заяви зазначає, що на примусовому виконанні у Третьому ВДВС у м.Чернівці перебуває виконавче провадження №63926806 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №3682 від 13 вересня 2016 року про стягнення з ПП «Полекс Люкс» на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 51900 гривень.
Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 05 червня 2024 року у зв'язку із смертю ОСОБА_1 замінено стягувача у вказаному виконавчому провадженні на ОСОБА_2 ..
13 травня 2025 року АТ КБ “ПриватБанк» на депозитний рахунок Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції проведено оплату заборгованості в розмірі 51900 гривень, яка підлягає стягненню за виконавчим написом №3682 від 13 вересня 2016 року про стягнення з ПП “Полекс Люкс» заборгованості у ВП № 63926806, тим самим виконав обов'язок боржника.
АТ КБ «ПриватБанк» вважає, що за вказаних обставин підлягає заміні стягувач у вище вказаному виконавчому провадженні з ОСОБА_2 на АТ КБ «ПриватБанк», з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 512. ч. З ст. 528 ЦПК України, оскільки існує потенційна небезпека втрати банком права на заставне майно, а саме: торгівельний комплекс, загальною площею 1178,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1
Також зазначає, що 18 липня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №Е/У082737, відповідно до якого остання отримала кредитні кошти в розмірі 400 000 Євро зобов'язалася повернути їх в обумовлений сторонами термін.
Для забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 18 липня 2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПП Полекс-Люкс» уклали договір іпотеки № Е/У082737 та додатковий договір до договору іпотеки № Е/У082737 від 20 січня 2010 року, за умовами яких ПП «Полекс-Люкс» надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: торгівельний комплекс, загальною площею 1178,10 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 02 червня 2011 року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №Е/У082737 від 18 липня 2008 року в розмірі 5 194 350,91 гривень, що за курсом 11,08, відповідно до службового розпорядження НБУ від 16 березня 2011 року складає 468697 Євро звернено стягнення на вищевказане нерухоме майно, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № Е/У082737 від 18 липня 2008 року та додаткового договору від 20 січня 2010 року) АТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь- яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру праві власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
25 грудня 2013 року рішенням Апеляційного суду Чернівецької області вищевказане рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру заборгованості за кредитним договором в сумі 4999056,11 гривень, що за курсом складає 468697 Євро та в частині початкової вартості ціни предмету іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 5 332 929,50 гривень
Крім того, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 13 січня 2016 року у справі №926/1683/15 предмет іпотеки - торгівельний комплекс, загальною площею 1178,10 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 передано в управління ПАТ КБ «ПриватБанк», на період до його реалізації, або до повного виконання умов кредитного договору № E/V082737 від 18 липня 2008 року для отримання доходів від здійснення основної діяльності, які спрямовувати для задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
30 червня 2016 року постановою Львівського апеляційного господарського суду (ЄДРСР №56848273), якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, та яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду від 07 червня 2016 року(ЄДРСР №58301602), де встановлено, що станом на 03 грудня 2015 року заборгованість перед Банком складає 1 021 592,74 Євро.
18 червня 2016 року Банком реалізовано предмет іпотеки, згідно рішення суду про звернення стягнення, шляхом укладення договору купівлі-продажу з ТОВ «Естейт Селлінг».
17 листопада 2016 року між ПАТ КБ “Приватбанк» та ТОВ «Естейт Селлінг» укладено договір іпотеки, на підставі якого останній передав в іпотеку торгівельний комплекс, загальною площею 1178,10 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №2Е005Г від 05 лютого 2013, який раніше був укладений між ПАТ КБ “ПриватБанк» та ТОВ «Естейт Селлінг».
23 червня 2017 року, у зв'язку з невиконанням ТОВ «Естейт Селлінг» кредитних зобов'язань за договором №2Е005Г від 05 лютого 2-013 року скористався іпотечним застереженням, яке передбачене в п. 29, та в позасудовому порядку набув право власності на вказане іпотечне майно. При цьому, 05 лютого 2018 року рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці у справі №725/5992/16-ц, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 24 червня 2020 року позов ОСОБА_1 до ПП «Полекс Люкс», ТОВ «Естейт Селлінг», ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору купівлі-продажу недійсним задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18 жовтня 2016 року, що був укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Естейт Селлінг» про відчуження торгівельного комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить замінити ОСОБА_2 стягувана у виконавчому провадженні №63926806, шо перебуває на виконанні в Третьому відділі державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відкритого на підставі виконавчого напису №3682 від 13 вересня 2016 року, виданого приватним нотаріусом Чернівецького міського; нотаріального округу Балацьким О.О. про стягнення з ПП «Полекс Люкс» заборгованості у розмірі 51900 гривень на правонаступника АТ КБ «ПриватБанк».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чернівецького районного суду Чернівецької області від 19 червня 2025 року в задоволені заяви АТ КБ «ПриватБанк» про заміну стягувача у виконавчому провадженні 3926806 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №3682 від 13 вересня 2016 року, виданого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О. відмовлено.
Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірне нерухоме майно на даний час не перебуває під обтяженням, а належить на праві власності ПАТ КБ «ПриватБанк».
Крім того, заявником не доведено існування небезпеки втратити права на майно боржника - ПП «Полекс-Люкс», а тому відсутні підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі про відмову в задоволенні заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» прийшов до помилкового висновку про те, що спірне нерухоме майно на даний час не перебуває під обтяженням банку, а йому належить на праві власності.
Суд першої інстанції дійшов неправильно висновку, що заявником не доведено існування небезпеки втратити права на майно боржника - ПП «Полекс Люкс» та безпідставно відмовив у
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_2 та ПП «Полекс-Люкс» подали до суду відзиви на апеляційну скаргу. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Посилаються на те, що аргументи ПАТ КБ «ПриватБанк» викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Судами встановлено, що на примусовому виконанні у Третьому ВДВС м.Чернівці перебуває виконавче провадження ВП №63926806 з примусового виконання виконавчого напису №3682 від 13 вересня 2016 року, вчиненого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу про стягнення з ПП «Полекс-Люкс» на користь ОСОБА_5 заборгованості в розмірі 51900 гривень та в рамках вказаного виконавчого провадження було замінено стягувача ОСОБА_1 на ОСОБА_6 (а.с 7,8).
13 травня 2025 року АТ КБ “ПриватБанк» на депозитний рахунок Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції проведено оплату заборгованості в розмірі 51900 гривень, яка підлягає стягненню за виконавчим написом №3682 від 13 вересня 2016 року про стягнення з ПП “Полекс Люкс» заборгованості у ВП № 63926806, та звернувся до Третього ВДВС у м.Чернівці із заявою про перерахування вказаної суми коштів стягувачу ОСОБА_2
18 липня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №Е/У082737, відповідно до якого остання отримала кредитні кошти в розмірі 400 000 Євро та зобов'язалася повернути їх в обумовлений сторонами термін.
Для забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 18 липня 2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПП Полекс-Люкс» уклали договір іпотеки № Е/У082737 та додатковий договір до договору іпотеки № Е/У082737 від 20 січня 2010 року, за умовами яких ПП «Полекс-Люкс» надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: торгівельний комплекс, загальною площею 1178,10 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .
18 червня 2016 року Банком реалізовано предмет іпотеки, згідно рішення суду про звернення стягнення, шляхом укладення договору купівлі-продажу з ТОВ «Естейт Селлінг».
17 листопада 2016 року між ПАТ КБ “Приватбанк» та ТОВ «Естейт Селлінг» укладено договір іпотеки, на підставі якого останній передав в іпотеку торгівельний комплекс, загальною площею 1178,10 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №2Е005Г від 05 лютого 2013, який раніше був укладений між ПАТ КБ “ПриватБанк» та ТОВ «Естейт Селлінг».
23 червня 2017 року, у зв'язку з невиконанням ТОВ «Естейт Селлінг» кредитних зобов'язань за договором №2Е005Г від 05 лютого 2-013 року Банк скористався іпотечним застереженням, яке передбачене в п. 29, та в позасудовому порядку набув право власності на вказане іпотечне майно. При цьому, 05 лютого 2018 року рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці у справі №725/5992/16-ц, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 24 червня 2020 року позов ОСОБА_1 до ПП «Полекс Люкс», ТОВ «Естейт Селлінг», ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору купівлі-продажу недійсним задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18 жовтня 2016 року, що був укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Естейт Селлінг» про відчуження торгівельного комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 .
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Так, відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні заяви суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що заявником не доведено існування небезпеки втратити права на майно боржника - ПП «Полекс-Люкс».
Разом з тим, суд прийшов до помилкового висновку, що спірне нерухоме майно на даний час не перебуває під обтяженням, а належить на праві власності ПАТ КБ «ПриватБанк», виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У силу положень статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Загальні підстави заміни кредитора у зобов'язанні визначені статтею 512 ЦК України, відповідно до пункту 4 частини першої якої, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
За приписами частини першої, другої статті 538 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права та обов'язки кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу (частина третя статті 528 ЦК України).
Крім покладення виконання обов'язку на іншу особу (частина перша статті 528 ЦК України) як виду правовідносин з участю третіх осіб, виконання третіми особами обов'язку боржника з основного (головного) цивільного правовідношення може мати місце й за умов, про які йдеться в частині третій статті 528 ЦК України, яка надає третій особі право саме з її власної ініціативи й у власному інтересі виконати зобов'язання замість боржника без його згоди. Умовою такого виконання є небезпека втрати права на майно боржника (право оренди, право застави тощо).
Тобто, якщо третя особа розуміє, що невиконання боржником зобов'язання може потягнути за собою втрату його прав на майно, яке знаходиться у володінні та/або користуванні такої третьої особи, остання без отримання згоди боржника і навіть без його повідомлення вправі виконати зобов'язання боржника перед кредитором. В такому разі до виконавця переходять всі права кредитора в зобов'язанні, тобто зобов'язання зберігається, але відбувається заміна кредитора.
За загальним правилом кредитор може звернути стягнення на майно боржника тільки в разі невиконання чи неналежного виконання ним обов'язку, що, як наслідок, може призвести до настання для третьої особи правових наслідків негативного характеру, що є можливим виключно за наявності відповідного правового зв'язку третьої особи з боржником основного зобов'язання.
Виконання третьою особою обов'язку замість боржника на підставі частини третьої статті 528 ЦК України можливо розглядати як різновид суброгації, під якою розуміють передбачений законом перехід прав кредитора до третьої особи (суброганта) в результаті виконання зобов'язання боржника третьою особою на користь кредитора (суброгата) в рамках чинних зобов'язальних правовідносин внаслідок здійсненого платежу.
Суброгація прав кредитора третій особі виникає на підставі виконання останньою обов'язку боржника за наявності таких умов:
1) третя особа є носієм права на майно боржника (право оренди, право застави тощо);
2) наявність небезпеки втрати третьою особою цього права, яка має місце не тільки за прострочення боржника, а й за загрози такого прострочення;
3) указана небезпека втрати права на майно боржника виникає внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно, причому не обов'язково, щоб звернення стягнення на майно боржника вже було реально розпочато.
Тобто, на відміну від припинення зобов'язання, належне виконання якого за боржника іншою особою має місце у порядку частини першої статті 528 ЦК України, зобов'язання ж, яке виконується іншою особою на підставі частини третьої цієї статті, не припиняється навіть при його належному виконанні. У такому випадку відбувається заміна кредитора у зобов'язанні і застосовуються, як це передбачено самою нормою частини третьої статті 528 ЦК України, положення статей 512-519 цього Кодексу.
Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні ПАТ КБ «ПриватБанк» обгрунтував свою заяву небезпекою втрати іпотеки на нерухоме майно, а саме: торгівельний комплекс, загальною площею 1178,10 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на даний час в провадженні Чернівецького районного суду м. Чернівці перебуває цивільна справа №725/1512/23 за позовом ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк», TOB «Естейт-Селлінг», треті особи: ПП «Полекс Люкс», приватний нотаріус Бондар І.М., приватний нотаріус Куніцина І.Є. про визнання недійсним договору іпотеки від 17 листопада 2016 року, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Однак, такі доводи Банку є помилковими, оскільки у випадку визнання недійсним договору іпотеки буде діяти договір іпотеки № Е/У082737 від 18 липня 2008 року, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПП «Полекс-Люкс» про що сам зазначив апелянт в апеляційній скарзі.
За таких обставин, у Банку були відсутні підстави виконувати обов'язок боржника ПП «Полекс-Люкс», відповідно до статті 528 ЦК України.
В зв'язку з цим, Банк не став кредитором в зобов'язанні між ПП «Полекс-Люкс» та ОСОБА_2 .
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України, зокрема, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін.
Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи -правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.
Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Оскільки, ОСОБА_2 не вибув із виконавчого провадження, ПАТ КБ «ПриватБанк не набув статусу стягувача, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального, заміна сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником не відбулась, а тому не має підстав для застосування процесуального правонаступництва.
Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі №2-85/11.
Отже, на підставі наведеного, мотивувальна частина ухвали суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням її в редакції цієї постанови.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Ураховуючи наведене вище, слід змінити мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції, виклавши її в редакції цієї постанови.
В решті ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину ухвали Чернівецького районного суду м. Чернівці від 19 червня 2025 року, виклавши її в редакції цієї постанови.
В решті ухвалу Чернівецького районного суду м. Чернівці від 19 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту судового рішення - 10 вересня 2025 року.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: І.Б. Перепелюк
Н.Ю. Половінкіна