Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/4145/24
Провадження № 1-кс/723/4884/25
11 вересня 2025 року м. Сторожинець
Слідчий суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
третьої особи ОСОБА_3 ,
представника третьої особи адвоката ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,
25 серпня 2025 року до Сторожинецького районного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка є представником власника майна ОСОБА_3 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №42024266010000221 від 20.08.2024 року.
Посилається на те, що ухвалою слідчого судді Сторожинецького районного суду від 27.09.2024 року в рамках кримінального провадження 42024266010000221 накладено арешт на грошові кошти у сумі 7 500 доларів США, вилучені під час обшуку в номері готелю, де проживав ОСОБА_3 . Крім того, ухвалою слідчого судді Сторожинецького районного суду від 07.10.2024 року у цьому ж кримінальному провадженні накладено арешт на мобільний телефон iPhone 12 із сім-картою за номером НОМЕР_1 , вилучений у ОСОБА_3 .
Вказує, що на даний час відпала необхідність у збереженні такого заходу забезпечення, оскільки мета арешту вичерпана, а його продовження є безпідставним та порушує конституційні та конвенційні права власника майна.
Зазначає, що телефон є засобом першої необхідності, він використовується не лише для комунікації, але й для доступу до банківських рахунків, електронних документів, державних послуг через «Дію», медичних застосунків, що безпосередньо впливають на можливість реалізації прав заявника та його сім'ї. Досудове розслідування мало достатньо часу для копіювання інформації. У разі потреби слідство може використовувати електронні копії даних, а зберігання самого пристрою не є необхідним. Телефон не є предметом чи знаряддям злочину. Вилучений пристрій не має самостійної доказової цінності після технічного огляду. Подальший арешт є надмірним і не відповідає меті кримінального провадження. Кошти є законною власністю заявника, набуті на законних підставах. Орган досудового розслідування не довів їх злочинного походження. При цьому стороною обвинувачення не оспорюється факт належності вказаних коштів ОСОБА_3 . Слідство не надало належних доказів, що саме кошти у сумі 7 500 доларів США є предметом кримінального правопорушення чи отримані злочинним шляхом. Вилучення грошей як «речових доказів» не обґрунтовано. Сам факт наявності у власника значної суми готівки не є кримінально караним діянням. Факт вилучення та перерахунку коштів уже зафіксовано, тому подальший арешт не є необхідним. Арешт коштів став надмірним заходом і перетворився на санкцію проти власника, що є неприпустимим.
Крім того вказує, що на даний час заявник перебуває у лавах Збройних Сил України, виконуючи конституційний обов'язок із захисту держави. У заявника народилася дитина, і кошти потрібні для забезпечення мінімальних життєвих потреб сім'ї.
Мета арешту полягала у збереженні вилучених коштів та телефону як можливого речового доказу. Наразі відсутні будь-які ризики втрати чи знищення доказів, слідчі дії з ними проведено, тому подальше утримання під арештом є безпідставним. Подальше обмеження права заявника користуватися своїм майном є непропорційним втручанням у його законні права, що суперечить Конституції України та міжнародним стандартам.
Просить скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді на грошові кошти у сумі 7 500 доларів США та на мобільний телефон iPhone 12, вилучений у ОСОБА_3 та зобов'язати слідчого СВ ВП №1 (м. Сторожинець) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 повернути грошові кошти у сумі 7 500 доларів США та мобільний телефон iPhone 12 із сім-картою за номером НОМЕР_1 ОСОБА_3 .
Розгляд зазначеного клопотання, призначений на 29.08.2025 року, був відкладений за заявою ініціатора клопотання.
В судовому засіданні 11.09.2025 р. ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7 клопотання підтримали, пославшись на доводи, викладені в клопотанні, просили скасувати арешт з грошових коштів та мобільного телефону.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, вказавши на те, що потреба в продовженні арешту на грошові кошти та мобільний телефон, які є речовими доказами в кримінальному провадженні, на даний час не відпала.
Заслухавши учасників, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З матеріалів кримінального провадження №42024266010000221 вбачається, що 20.08.2024 року внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, за фактичними обставинами якого громадяни України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, готують вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним переправленням через державний кордон України до Республіки Румунія громадян України, чоловіків призовного віку, які ухиляються від проходження військової служби, під час дії правового режиму «воєнний стан», з метою незаконного збагачення. До здійснення протиправної діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 планують залучити інших невстановлених осіб. За вказані послуги дані громадяни та інші невстановлені особи, планують отримати грошову винагороду.
Ухвалою слідчого судді від 20.09.2024 р. надано дозвіл на обшук житла та іншого володіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_10 , з метою відшукання та вилучення грошових коштів, які були залишені ОСОБА_11 та ОСОБА_3 у готельному номері, де проживав ОСОБА_3 , як винагороду за організацію в незаконному переправленні їх через державний кордон України.
Ухвалою слідчого судді від 27 вересня 2024 року накладено арешт на грошові кошти в сумі 5000 Євро та 7500 доларів США з метою збереження цих грошових коштів як речових доказів, які відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України та мають доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, ухвалою слідчого судді від 07 жовтня 2024 був накладений арешт на мобільний телефон марки «iPhone12 Pro Max» із ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , із наявною в ньому сім-картою оператора телекомунікацій ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_4 з метою збереження як речового доказу, як такого, що відповідає критеріям ст. 98 КПК України та має доказове значення.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження грошові кошти в сумі 7500 доларів США були залишені ОСОБА_3 як винагорода за його незаконне переправлення через державний кордон України.
З огляду на те, що грошові кошти є речовими доказами, їхнім призначенням є винагорода за вчинення кримінально караних дій, слідчий суддя знаходить, що необхідність арешту щодо них продовжує існувати, так як вони відповідають критеріям ст. 98 КПК України і в інший спосіб забезпечити збереження даного речового доказу є неможливим.
Посилання третьої особи та його представника на те, що ОСОБА_3 є свідком у кримінальному провадженні і арешт його майна є невиправданим, а також на те, що дані кошти необхідні для забезпечення потреб сім'ї у зв'язку з народженням дитини та перебуванням його у складі ЗСУ, на думку слідчого судді не заслуговують на увагу, так як ОСОБА_3 фактично розпорядився вказаними коштами, залишивши як оплату за переправлення його в незаконний спосіб через державний кордон, а внаслідок розкриття злочину правоохоронними органами грошові кошти набули статусу речового доказу.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, мобільний телефон визнано речовим доказом, в ньому міститься інформація щодо комунікації з особами, причетними до вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя знаходить недостатніми для скасування арешту доводи ініціаторів клопотання про проведення органом досудового розслідування огляду мобільного телефону та копіювання з нього інформації, так як слідство триває, під час якого може виникнути необхідність у проведенні інших слідчих дій, в тому числі і проведенні відповідних експертиз, що при накладенні арешту зазначалося серед іншого як мета забезпечення їх проведення.
Слідчий суддя вважає, що забезпечення збереження грошових коштів та мобільного телефону як речових доказів у кримінальному провадженні, які відповідають критеріям ст. 98 КПК України, у спосіб збереження накладеного на них арешту відповідає завданням кримінального провадження і є пропорційним втручанням у право власника щодо користування, володіння та розпорядження майном.
Виходячи з наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Керуючись ст. 2, 100, 174 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, а саме: з грошових коштів у сумі 7500 доларів США та мобільного телефону iPhone 12 із сім-картою за номером НОМЕР_1 , що був накладений ухвалами слідчого судді від 27 вересня 2024 року та 07 жовтня 2024 року відповідно у кримінальному провадженні №42024266010000221 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_12