Справа №718/2459/25
Провадження №1-кс/718/233/25
11.09.2025 року м.Кіцмань Чернівецька область
Слідчий суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кіцманського районного суду Чернівецької області клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, громадянина України, українця, не одруженого, з професійно-технічною освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який проходив військову службу на посаді навідника 1 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «матрос», підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у кримінальному провадженні № 62024150010000308 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2024, -
Старший слідчий СВ відділення поліції № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області капітан поліції ОСОБА_4 (далі - слідчий), за погодженням з прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 (далі - прокурор), звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного (далі - підозрюваний) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у кримінальному провадженні № 62024150010000308 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2024.
У клопотанні слідчий просить застосувати у кримінальному провадженні № 62024150010000308 від 10.02.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, терміном на 40 діб, з його утриманням в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».
Клопотання слідчого обґрунтоване, серед іншого, тим, що матрос ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він 22.09.2023 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді навідника 1 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, всупереч вищезазначених вимог закону, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків з військової служби в умовах воєнного стану, на порушення вимог ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», не з'явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, до місця тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 та незаконно перебуває поза його межами, проводячи час на власний розсуд, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби, та вибув до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив службовий час на власний розсуд, не пов'язаний з проходженням військової служби до 10.09.2025, тобто до моменту його затримання.
Кваліфікація даного кримінального правопорушення визначена органом досудового розслідування за ч.5 ст.407 КК України.
За змістом клопотання, 10 вересня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 20.09.2024, за ч.5 ст.407 КК України, а саме про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за скоєння якого, як безальтернативне, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Вказане повідомлення про підозру ОСОБА_5 отримав об 11 год. 50 хв. 10.09.2025.
На думку слідчого, встановлено наявність наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:
-передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, враховуючи тяжкість вчинення кримінального правопорушення та санкцію за його вчинення, підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді безальтернативного позбавленні волі на строк до 10 років, тому є підстави вважати, що ОСОБА_5 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинені ним злочини може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, як на території України, так і на території іноземних держав, зокрема в незаконний спосіб покинути територію України;
- передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик існує, оскільки ОСОБА_5 інкримінується умисне тяжке військове кримінальне правопорушення, вчинене під час дії воєнного стану та збройної агресії рф проти України.
Слідчий у клопотанні також стверджує, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою,
Слідчий у клопотанні вважає, що виключно запобіжний захід - тримання під вартою зможе запобігти наведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду, в тому числі даний запобіжний захід забезпечить та сприятиме належному виконанню завдань кримінального провадження, а також всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального правопорушення.
Слідчий у судовому засіданні підтримав подане ним клопотання з наведених у ньому підстав, просив задоволити вказане клопотання, зазначив, що підозрюваного було затримано 10 вересня 2025 року у Чернівецькому зональному відділі ВСП.
У судовому засіданні прокурор в режимі відеоконференції підтримав клопотання з наведених у ньому підстав, просив задоволити вказане клопотання, зазначив, що судимість ОСОБА_5 погашена у встановленому законом порядку.
Підозрюваний у судовому засіданні повідомив, що буде своєчасно з'являтися за викликом до слідчого, прокурора та суду, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник у судовому засіданні заперечив існування ризиків, зазначених у клопотанні, зазначив, що підозрюваний перебуває у цивільному шлюбі, є біологічним батьком трьох неповнолітніх дітей, просив визначити підозрюваному заставу у разі задоволення клопотання про тримання його під вартою.
Дослідивши клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчим суддею встановлено, що Чернівецьким районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024150010000308, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
10.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 20.09.2024, за ч.5 ст.407 КК України, а саме про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується: рапортом командиру військової частини НОМЕР_1 ТВО командира роти вогневої підтримки від 22.09.2023, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.10.2023 № 250, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.09.2023 № 258, протоколом допиту свідка від 21 лютого 2024 року, постановою про оголошення розшуку підозрюваного від 20.09.2024.
Оцінивши долучені до клопотання докази на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення в їх сукупності з доводами клопотання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри на даному етапі досудового розслідування у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за викладених у клопотанні обставин.
Оцінивши можливість настання ризиків, про які зазначив слідчий у даному клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.
Обґрунтовуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий вважає, що оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді безальтернативного позбавленні волі на строк до 10 років, тому є підстави вважати, що ОСОБА_5 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинені ним злочини може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, як на території України, так і на території іноземних держав, зокрема в незаконний спосіб покинути територію України.
Слідчий суддя зазначає, що у клопотанні відсутні посилання на конкретні факти чи обставини із життя підозрюваного, які б вказували на реальне існування такого ризику.
Щодо недопустимості такого формального підходу до обґрунтування ризиків звертав увагу у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Так, у справі «Нінеску проти Республіки Молдова» (Ninescu v. the Republic of Moldova) (заява № 47306/07, рішення від 15.07.2014 року, остаточне рішення від 15.11.2014) Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що «для виправдання позбавлення заявника свободи національні суди навели безліч підстав, велика частина з яких полягає в перефразуванні підстав застосування запобіжних заходів, передбачених КПК, не пояснивши, як вони можуть бути застосовані до заявника» (п.67).
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що підозрюваний може спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди, але цього недостатньо для обрання запобіжного заходу. Якщо про ризик переховування заявлено слідчим, суд має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним негативних дій.
Так, ризик переховування обґрунтований тяжкістю покарання. Суворість покарання є однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування. Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Летельє проти Франції», п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.
У клопотанні ризик переховування підозрюваного обґрунтовується не якимись фактичними обставинами, а фактом вчинення кримінального правопорушення.
Ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 інкримінується умисне тяжке військове кримінальне правопорушення, вчинене під час дії воєнного стану та збройної агресії рф проти України.
На думку слідчого судді, ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення належно не обґрунтований, оскільки підозрюваний раніше не судимий, і поведінка не вказує на його схильність до вчинення злочинів.
Таким чином, зазначені у клопотанні ризики не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Частиною 8 статті 186 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу не те, що запобіжний захід не є покаранням за злочин. Його мета забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної або обвинуваченої особи. Незалежно від законодавчих змін та особливостей періоду процедура застосування до особи запобіжних заходів завжди має відповідати правовим принципам, які є універсальними і підлягають до застосування у будь-якій країні, де панує верховенство права.
Ідеться про такі базові принципи: презумпція невинуватості; презумпція свободи; імператив поваги до людської гідності.
Презумпція невинуватості гарантує, що кожна особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції України, ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Конституційний суд України зазначає, що метою принципу презумпції невинуватості є захист особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, від будь-яких форм осуду публічної влади, доки вину не буде доведено (Рішення від 8 червня 2022 року 3-р (ІІ)/2022).
Презумпція свободи гарантує кожному свободу та особисту недоторканність (ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції).
Базові висновки стосовно презумпції на користь залишення особи на свободі Європейський суд з прав людини зробив у справах «Вітольд Літва проти Польщі» та «Амбрушкевич проти Польщі». Зокрема, ЄСПЛ зазначає: недостатньо, щоб позбавлення волі лише відповідало нормам національного права, а ще необхідно, щоб з огляду на обставини справи воно було необхідним.
Слідчий суддя зазначає, що відповідно до рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції» (п.51) попереднє ув'язнення не повинно випереджати покарання у вигляді позбавлення волі, і не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.
Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
У даному випадку, слідчим та прокурором у клопотанні та у судовому засіданні не доведено наявність ризиків, які б давали достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а тому слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про застосування у кримінальному провадженні № 62024150010000308, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2024, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак останній підлягає негайному звільненню з-під варти у залі суду.
Керуючись ст.ст.132, 177, 178, 179, 183, 184, 376КПК України, слідчий суддя -
Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 в залі суду.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1