Суддя Бабенко Ю. П.
Справа № 644/9829/23
Провадження № 2/644/460/25
11.09.2025
11 вересня 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Бабенко Ю.П., за участю секретаря - Книшенко А.С., представника позивача - Бенденжук Л.О., відповідача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові позовну заяву Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,-
Представник позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1876079,83 грн. за використання земельної ділянки загальною площею АДРЕСА_1 з кадастровим номером №6310138200:03:042:0016 за період з 01.01.2020 року по 31.12.2021 року та судові витрати. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Харківською міською радою на підставі ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.11.2023 № 354263246 право власності на нежитлові будівлі: літ. «А-2» загальною площею 96,4 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 120,6 кв.м, літ. «В-1» загальною площею 409,4 кв.м, літ. «Г-1» загальною площею 25,5 кв.м на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 20.07.2007 у справі № 2-1944 2007р. зареєстровано за ОСОБА_1 . Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.09.2021 року № НВ-0007556362021 площа земельної ділянки з кадастровим номером №6310138200:03:042:0016 складає 1,0290 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 19.03.2013 року. Вищевказана земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки - для обслуговування нежитлових будівель. Згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 09.11.2023 року № 22627/5/20-40-24-05-07 ОСОБА_1 не зареєстрований платником земельного податку або орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером №6310138200:03:042:0016 по АДРЕСА_1 . 06.01.2023 року головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Сипало О.А. у порядку ч. 2. ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо вищезазначеної земельної ділянки по АДРЕСА_1 . За результатами проведеного обстеження встановлено, що з 19.03.2013 року по теперішній час ОСОБА_1 використовує земельну ділянку з кадастровим номером №6310138200:03:042:0016 площею 1,0290 га по АДРЕСА_1 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Земельна ділянка з кадастровим номером №6310138200:03:042:0016 площею 1,0290 га по АДРЕСА_1 використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г- 1», право приватної власності на які зареєстроване за ОСОБА_1 . Отже, ОСОБА_1 з 19.03.2013 року використовував вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:042:0016 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. ОСОБА_1 у період з 01.01.2020 року по 31.12.2021 року не сплачував плату за користування земельною ділянкою по бульвару Івана Каркача у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 1876079,83 грн.
Судовий розгляд у даній справі проводиться за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив задовольнити посилаючись на доводи, зазначені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував. Зазначив, що жодного дня не орендував зазначену земельну ділянку. В своїх письмових заявах на адресу суду відповідач посилається на те, що позивач просить стягнути грошові кошти за межами строку позовної давності. Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки її цільове призначення визначено як для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Разом з цим, розташовані на цій земельній ділянці будівлі перебувають у аварійному стані, не могли бути використані та жодним чином не використовувалися відповідачем протягом усього періоду з часу виділення ділянки у користування. Жодних будівельних робіт на ділянці відповідач не здійснював і будівель не зводив. Зазначені обставини в судовому засіданні можуть підтвердити свідки. Крім того, ця обставина може бути підтверджена шляхом безпосереднього огляду та обстеження земельної ділянки. До звернення до суду позивач за участю відповідача такого обстеження не проводив, про його проведення відповідача не повідомляв і до участі в ньому не запрошував. Вищевказаний Витяг з технічної документації, на підставі якого позивачем здійснений розрахунок розміру орендної плати, містить в собі цілу низку відомостей, які не відповідають дійсності, насамперед у частині застосованих до базової вартості земельної ділянки коефіцієнтів підвищення її вартості, у тому числі зонального та локальних коефіцієнтів цінності ділянки в межах населеного пункту, які завищені у порівняння до нормативних. З вищевказаною грошовою оцінкою земельної ділянки відповідач ознайомлений не був, висловити свою незгоду з нею не міг і був позбавлений можливості оскаржити її в порядку адміністративного судочинства. Жодної пропозиції щодо укладення договору оренди земельної ділянки відповідач від позивача ніколи не отримував, як і жодної претензії щодо її сплати. Зазначені обставини були приховані позивачем і суттєво впливають на обґрунтованість заявленого позову.
Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.11.2023 року № 354263246, право власності на нежитлові будівлі: літ. «А-2» загальною площею 96,4 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 120,6 кв.м, літ. «В-1» загальною площею 409,4 кв.м, літ. «Г-1» загальною площею 25,5 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 20.07.2007 року. Право власності на земельну ділянку з кадастровим №6310138200:03:042:0016, площею 1,0290 га, зареєстровано за територіальною громадою, Харківською міською радою Харківської області.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.09.2021 року № НВ-0007556362021, площа земельної ділянки з кадастровим номером №6310138200:03:042:0016 складає 1,0290 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 19.03.2013 року. Вищевказана земельна ділянка розташована по АДРЕСА_1 і належить до земель житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки - для обслуговування нежитлових будівель.
Згідно листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 09.11.2023 року № 22627/5/20-40-24-05-07, ОСОБА_1 не зареєстрований платником земельного податку або орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером №6310138200:03:042:0016 по АДРЕСА_1 . У період з 01.01.2019 по 31.08.2023 року земельний податок або орендна плата за використання вищезазначеної земельної ділянки не здійснювалась.
06.01.2023 року головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Сипало О.А. у порядку ч. 2. ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо вищезазначеної земельної ділянки по АДРЕСА_1 . За результатами проведеного обстеження встановлено, що з 19.03.2013 року по час складання акту ОСОБА_1 використовує земельну ділянку з кадастровим номером №6310138200:03:042:0016, площею 1,0290 га, по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1» без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав.
Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером №6310138200:03:042:0016, площею 1,0290 га, по АДРЕСА_1 використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. « АДРЕСА_2 , право приватної власності на які зареєстроване за ОСОБА_1 .
Рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008 (зі змінами) затверджено Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові (далі - Положення № 41/08).
Пунктом 2.4. Положення №41/08 встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про необхідність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів.
Орендарем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках позивача застосоване базове значення 1.
ОСОБА_1 у період з 01.01.2020 року по 31.12.2021 року не сплачував плату за користування земельною ділянкою по бульвару Івана Каркача у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 1876079,83 грн., що підтверджується розрахунками від 26.07.2023 року.
Розрахунок розміру безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів у розмірі орендної плати здійснений Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,0290 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310138200:03:042:0016), виданого відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України. Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.
Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.
Судом встановлено, що відповідач правомірно володіє нежитловими будівлями: літ. «А-2» загальною площею 96,4 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 120,6 кв.м, літ. «В-1» загальною площею 409,4 кв.м, літ. «Г-1» загальною площею 25,5 кв.м. Проте відповідне право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем у заявлений період не було зареєстровано.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом, як на правову підставу своїх вимог послався на положення статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, а обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення 1876079,83 грн. вказував, що ця сума є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у власності Харківської міської ради, без укладення договору оренди за період з 01.01.2020 року по 31.12.2021 року, внаслідок чого позивачеві завдано збитки у виді неодержаної орендної плати за землю.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України досить широко визначає підстави виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. У зобов'язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.
Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, обов'язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об'єктивний результат: наявність безпідставного збагачення.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
За змістом пункту 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності.
На відміну від зобов'язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
У справі, що розглядається, судом встановлено, що ОСОБА_1 правомірно володіючи майном - нежитловими будівлями, користується спірною земельною ділянкою.
Частиною 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
З часу виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник й обов'язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку. Однак, відповідач протягом періоду з 01.01.2020 по 31.12.2021 року цього обов'язку не виконував, а отже без законних підстав зберігав у себе майно - кошти за оренду землі.
Посилання відповідача на сплив строків позовної давності за вимогами про стягнення орендної плати за період з 01.01.2020 року по 31.12.2021 рік є безпідставними. На час звернення представника позивача з даним позовом до суду не сплили строки позовної давності. Так, згідно із Законом України від 30.03.2020 року №540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин, дію якого неодноразово було продовжено, останній раз термін дії карантину було продовжено на всій території України до 30 червня 2023 року. Законом України від 15.03.2022 року № 2120- розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії". Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася та триває на час розгляду справи. В постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року по справі № 383/1645/23 щодо позовної давності зазначено про те, що строк позовної давності в силу положень пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України продовжено на строк дії карантину та воєнного стану в Україні. Позовна давність для пред'явлення позовних вимог на день звернення до суду не спливла, її перебіг був зупинений до кінця дії карантину, який був введений з 12 березня 2020 року та продовжувався до 30 червня 2023 року. Після припинення дії карантину строк, що залишився до кінця спливу позовної давності, продовжується на строк дії воєнного стану в Україні.
Доводи відповідача про те, що розташовані на земельній ділянці будівлі перебувають у аварійному стані, не могли бути використані та жодним чином не використовувалися відповідачем протягом усього періоду з часу виділення ділянки у користування, що жодних будівельних робіт на ділянці відповідач не здійснював і будівель не зводив, що пропозиції щодо укладення договору оренди земельної ділянки відповідач від позивача не отримував, не підтверджені належними доказами і не заслуговують на увагу, не спростовують висновки суду про те, що у відповідача виник обов'язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку, що відповідач без законних підстав зберігав у себе майно - кошти за оренду землі.
Відповідачем не заявлялися до суду клопотання про витребування доказів, виклик свідків, відповідач не просив суд у сприянні в реалізації ним прав, передбачених ЦПК України, як це передбачено п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України. При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до вимог ст.ст.12, 13, ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та з урахуванням доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги Харківської міської ради та стягує з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 1876079,83 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 1,0290 га по АДРЕСА_1 за період з 01.01.2020 року по 31.12.2021 рік.
Судові витрати по справі судом визначаються відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 5, 10-13, 76-82,141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 1212-1214 ЦК України,- суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (місце знаходження за адресою: м. Харків, м-н Конституції, б. 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки загальною площею 1,0290 га по АДРЕСА_1 за період з 01.01.2020 року по 31.12.2021 рік у розмірі орендної плати у сумі 1876079 грн. 83 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (місце знаходження за адресою: м. Харків, м-н Конституції, б. 7, код ЄДРПОУ 04059243) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 28141 грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.09.2025 року.