Суддя Саркісян О. А.
Справа № 644/837/25
Провадження № 2/644/1841/25
08.09.2025
08 вересня 2025 року
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Саркісян О.А.,
за участю секретаря - Мухіна Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №644/837/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач, через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3404406879-611775 від 11.02.2022 в розмірі 34 409. 14 грн., що складається з: заборгованість за сумою кредиту: 7 700. 00 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою: 17 109. 40 грн.; інфляційні збитки за період з 02.06.2022 по 15.01.2025 року - 7 646. 26 грн.; 3% річних за період з 02.06.2022 по 15.01.2025 року - 1 953. 49 грн. та судові витрати по справі у розмірі 2422. 40 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 11.02.2022 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 3404406879-611775 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Зазначений договір укладено згідно статей 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК». Однак Відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв'язку з чим, станом на момент звернення до суду у відповідача, за Договором № 3404406879-611775 від 11.02.2022 р., утворилась заборгованість. Відповідно до умов Кредитного договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах:- - сума кредиту, становить 7 700,00 грн. ( п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); початковий строк кредитування, становить 22 днів, ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків);- відсоткова ставка, становить 1,10% на добу за початковий строк кредитування визначений п. 2.3., п. 3.6., п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків);- сума кредиту та нараховані відсотки, за початковий строк користування позикою, на 22 днів, становить 9 563,40 грн. (7 700,00 грн. тіло кредиту + 1 863,40 грн.. відсотки за користування позикою за перші 22 днів, р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2 графіку розрахунків). Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав в особистому кабінеті як банківська картка на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3404406879-611775 від 11.02.2022 року. Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 05.03.2022 року до 02.06.2022 року, за ставкою 2,2% на добу. Та на момент подання даної позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі (7 700,00 грн. тіло кредиту + 1 863,40 грн. відсотки за початковий строк користування позикою + 15 246,00 грн. відсотки за продовжений строк користування позикою) 24 809,40 грн. Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Основна сума заборгованості за період з 02.06.2022 по 15.01.2025 складає 24 809,40 грн. Відповідно до розрахунку інфляційних збитків та 3% річних, згідно зі ст. 625 ЦК України, який є додатком до даної позовної заяви: Інфляційні збитки за період з 02.06.2022 по 15.01.2025 складають 7 646,26 грн. 3% річних, згідно зі ст. 625 ЦК України за період з 02.06.2022 по 15.01.2025 року складає 1 953,49 грн. Загальна сума боргу, що підлягає стягненню за договором № 3404406879-611775 від 11.02.2022 року станом на 15.01.2025 року становить 34 409.14 грн., яка складається з: заборгованість за сумою кредиту: 7 700. 00 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою 17 109. 40 грн.; інфляційні збитки за період з 02.06.2022 по 15.01.2025 року: 7 646. 26 грн.; 3% річних за період з 02.06.2022 по 15.01.2025 року - 1 953. 49 грн.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.02.2025 року вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в поданій до суду заяві просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав відзив на позовну заяву, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги відповідча щодо стягнення забборгованості суми кредиту та нарахованих відсотків, строк користування позикою на 22 дні, яка становить 9 563. 40 грн., та складається з: 7 700 грн. - тіло кредиту, 1 863. 40 грн. - відсотки, у решті позовнх вимог відмовити. В обгрутнування якого посилається на те, що сторони спірного договору позики погодили строк кредитування 22 дні. Отже проценти за користування позики можуть бути нараховані лише у межах поголженого сторонами строку кредитування - 22 дні, тобто строку на який були надані кошти. Розмір заборгованості відповідача за процентами, нарахованими за 22 дні за савкою 1, 10 % становить 1 863. 40 грн., тобто разом з тілом кредиту 7 700 грн, загальною сумою 9 563. 40 грн. Що стосується вимоги позивача про інфляційні збитки за період з 02.06.2022 по 15.01.2025 року: 7 646. 26 грн.; 3% річних за період з 02.06.2022 по 15.01.2025 року - 1 953. 49 грн. зазначив, що що відсутні правові підстави для нарахування 3% річних починаючи із дня введення на території України воєнного стану (24 лютого 2022 року), оскільки відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази приходить до наступного.
Судом встановлено, що 11.02.2022 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено договір №3404406879-611775 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 7 700 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1. Договору).
Пунктом 1.4.2. Договору визначено, що проценти за користування кредитом: 1863.40 грн., які нараховуються за ставкою 1.10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктом 1.4.3. Договору визначено стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом 2,2% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п. 2.1. Договору кредит надається строком на 22 (двадцять дві доби ) днів, (далі - «Лояльний період») початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.
Відповідно до п. 2.2. Договору сторони погодили, що встановлений в п.2.1 Договору строк Лояльного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом.
Як убачається з графіку розрахунків визначено дату видачі кредиту 11.02.2022, дату платежу 04.03.2022, реальну річну процентну ставку 401. 50 %, загальну вартість кредиту 9 563. 40 грн.
ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором №3404406879-611775 від 11.02.2022 належним чином не виконав, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 34 409. 14 грн., що складається з: заборгованість за сумою кредиту: 7 700. 00 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою: 17 109. 40 грн.; інфляційні збитки за період з 02.06.2022 по 15.01.2025 року - 7 646. 26 грн.; 3% річних за період з 02.06.2022 по 15.01.2025 року - 1 953. 49 грн.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом з довідки ЦВ ПАТ «МТБ БАНК» від 09.01.2025 встановлено, що відповідач 11.02.2022 отримав кошти у сумі 7700. 00 грн., що визнано відповідачем.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач користувався отриманими кредитними коштами, однак в добровільному порядку не повернув, що не заперечено відповідачем.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, кредитором нараховані відсотки за користування кредитом за період з 11.02.2022 по 04.03.2022 (Лояльний період) у сумі 1 863. 40 грн. та за період з 05.03.2022 по 02.06.2022 (за продовжений строк користування позикою) у сумі 15 246. 00 грн.
Згідно договору №3404406879-611775 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 11.02.2022 встановлений строк кредитування 22 дні, отже дата повернення кредиту 04.03.2022, що також відображено у графіку розрахунків, що є Додатком №1 до договору.
Пунктом 3.7. Договору передбачено, що зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду, але не більш ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду.
Відповідно до п. 2.2. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 2.1. Договору строк Лояльного періоду може бути продовжений позичальником шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.
Позивачем не надано доказів продовження позичальником Лояльного періоду та сплати позичальником нарахованих відсотків, а отже відсотки, нараховані позивачем за період з 11.02.2022 по 04.03.2022 (Лояльний період) за ставкою 1. 10% на день у сумі 1 863. 40 грн., обґрунтовані та підлягають стягненню з відповідача.
При цьому суд зазначає, що відповідач фактично визнав правомірність нарахованих відсотків в межах зазначеного періоду.
Що стосується нарахування відсотків у сумі 15 246 грн. за період з 05.03.2022 по 02.06.2022 (за продовжений строк користування позикою) за ставкою 24.20% від суми кредиту, суд зазначає наступне.
Як зазначалося вище, договором (п. 2.1. Договору) та паспортом кредиту встановлено строк користування кредитом 22 дні.
гідно п. 2.3. Договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1. цього Договору.
Отже, відповідач мала повернути кредит не пізніше 04.03.2022.
Таким чином, кредитор має нараховувати відсотки лише в межах строку дії договору, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, а саме: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Отже,припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України».
Суд зазначає, що нарахування позивачем відсотків у період з 05.03.2022 по 02.06.2022 є необґрунтованим, оскільки здійснено поза межами строку кредитування, передбаченого договором.
Кредитор мав право нараховувати відсотки за користування кредитом з 11.02.2022 по 04.03.2022.
Ураховуючи, що позивачем нараховані відсотки за користуванням кредиту за межами строку дії кредиту, то у задоволенні вимог позивача в частині стягнення відсотків за користування кредитом, які нараховані за період з 05.03.2022 по 02.06.2022, слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за період з 11.02.2022 по 04.03.2022 у сумі 1 863. 40 грн.
У задоволенні стягнення відсотків за період з 05.03.2022 по 02.06.2022 слід відмовити.
З урахуванням зазначеного вище, ураховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, з боржника підлягає стягненню заборгованість договору №3404406879-611775 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 11.02.2022 у сумі 9 563. 40 грн., з яких 7 700 грн. - тіло кредиту, 1 863. 40 грн. - відсотки за початковий строк користування позикою.
Що стосується вимоги позивача про стягнення інфляційних збитків за період з 02.06.2022 по 15.01.2025 року у розмірі 7 646. 26 грн. та 3% річних за період з 02.06.2022 по 15.01.2025 року у розмірі 1 953. 49 грн. суд зазначає таке.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та діє на день розгляду справи.
Згідно п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Ураховуючи те, що на момент розгляду цієї справи згідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на території України діє воєнний стан, на підставі п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України позивач не мав права нараховувати відповідачу інфляційні втрати та 3% річних, починаючи з 24.02.2022, отже вимога про їх стягнення необґрунтована і задоволенню не підлягає.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, з урахуванням зазначеного вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 3404406879-611775 від 11.02.2022 в розмірі 9 563. 40 грн., що складається з: заборгованість за сумою кредиту у розмірі 7 700 грн.; заборгованості за відсотками за користування позикою у розмірі 1 863. 40 грн.
У решті позовних вимог слід відмовити.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом задоволено позовні вимоги у сумі 9 563. 40 грн., що становить 27. 80 % від заявленої позовної вимоги, а отже з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у сумі 673. 42 грн.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 526, 527, 530, 549-552, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 19, 80, 81, 133, 137, 141, 263, 265, 274 ЦПК , суд,-
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором № 3404406879-611775 від 11.02.2022 в розмірі 9 563. 40 грн., що складається з: заборгованість за сумою кредиту у розмірі 7 700 грн.; заборгованості за відсотками за користування позикою у розмірі 1 863. 40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» витрати зі сплати судового збору в розмірі 673. 42 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Інформація про сторони:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» (місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, ЄДРПОУ 40842831).
Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення виготовлений 10 вересня 2025 року.
Суддя: О.А. Саркісян