Справа № 626/622/24
Провадження № 1-кс/626/1211/2025
Іменем України
09 вересня 2025 року м.Берестин
Слідчий суддя Берестинського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12024221090000140 від 06 лютого 2024 року за ч.2 ст.246 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 08.02.2024 клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024221090000140 від 06 лютого 2024 року, за ч.2 ст.246 КК України - було задоволено.
Накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події 06.02.2024 року, а саме на автомобільний причеп сірого кольору, без будь-яких номерних знаків, позначок та маркувань, та заборонено вчинення дій, направлених на відчуження, розпорядженням та/або користування вилученим майном, місцем зберігання визначено майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Красноградського РВП ГУНП в Харківській області, що розташований за адресою: Харківська область, місто Красноград, вулиця Дмитра Лінського, 84.
Особа, яка звернулась з даним клопотанням ОСОБА_3 зазначає, що він є фактичним власником майна, на який накладено арешт, а саме причепа, 2003 року випуску, сірого кольору, який був придбаний ним у 2015 році на підставі усного договору купівлі- продажу з передачею свідоцтва про реєстрацію ТЗ.
Його власником за свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого Симбірським РРЕВ ДАЇ УМВСУ Львівської області 10.07.2003 року, є ОСОБА_5 , мешканець АДРЕСА_1 .
У 2015 році ОСОБА_5 на вказаному причепі перевозив речі своїх родичів у с.Соснівку Красноградського ( нині Берестинського) району Харківської області, де причеп зламався і він, продав його його з передачею Свідоцтва про реєстрацію ТЗ, оскільки евакуація причепу до м. Самбір Львівської області була надто затратною і економічно не вигідної для його юридичного власника.
Потім він відремонтував причеп і з того часу використовував його за призначенням.
06 лютого 2024 року до нього звернувся його знайомий ОСОБА_6 , з проханням надати тимчасово у користування причеп для перевезення власних речей, яких саме, він не уточнював, а надав причеп, але в той же день його причеп разом з іншим майном, що належить ОСОБА_6 , був вилучений працівниками поліції і потім на нього накладений арешт.
На теперішній час у вказаному кримінальному проваджені зазначений причеп оглянуто, щодо нього проведені необхідні слідчі дії.
На даний час він зберігається на відкритому майданчику на території Берестинського РВП ГУНП в Харківській області, де на нього діють зовнішні фактори, такі як сонце, дощ, град, що негативно впливає на технічний стан автомобіля, та псує його.
Подальший арешт майна за відсутності передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання своєї власності, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, а тому клопотання вважає обґрунтованим та просить його задовольнити.
В судове засідання сторони не з'явились, шо не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, вважаю, що клопотання ОСОБА_3 , задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Частиною першою статті 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Тобто із даної норми права слідує, що володілець арештованого майна повинен довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на лінгвістичне тлумачення, слово «інший» стосується як власника, так і володільця майна та розповсюджується на підозрюваного, обвинуваченого, які для реалізації свого права на скасування арешту майна у кримінальному провадженні можуть бути власниками або володільцями майна.
Аналогічне лінгвістичне тлумачення відноситься і до абзацу другого статті 174 КПК України.
Судовим розглядом встановлено, що особа, яка звернулась з даним клопотанням, не є власником або володільцем майна, арешт якого просить скасувати.
Так, відповідно до ухвали слідчого судді від 06.02.2024 року, арешт було накладено на автомобільний причеп сірого кольору, без будь-яких номерних знаків, позначок та маркувань.
Що стосується свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого Симбірським РРЕВ ДАЇ УМВСУ Львівської області 10.07.2003 року, власником якого є ОСОБА_5 , то:
- по перше: вказане свідоцтво про реєстрацію ніяким чином не можна ідентифікувати з арештованим причепом, оскільки останній без будь-яких номерних знаків, позначок та маркувань;
- по друге: яке відношення до даного причепу та свідоцтва про реєстрацію має відношення особа, яка звернулась до суду з відповідним клопотанням про скасування арешту майна, в додатках до клопотання, не мається.
Таким чином, будь-яких належних документів, які б підтверджували право власності на даний причеп саме ОСОБА_3 , до клопотання не надано.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню, оскільки подане суб'єктом, що не має права власності на майно, на яке було накладено арешт, тобто подане неналежним суб'єктом.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12024221090000140 від 06 лютого 2024 року за ч.2 ст.246 КК України, а саме на автомобільний причеп сірого кольору, без будь-яких номерних знаків, позначок та маркувань, накладений ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 08.02.2024 року - відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Берестинського районного суду ОСОБА_1