612/39/25
2/612/55/25
Іменем України
11 вересня 2025 року с-ще. Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Масло С.П.,
за участю секретаря судового засідання - Чміль Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Близнюки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-
Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області звернулася до Близнюківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача, завдану злочином шкоду в сумі 51233,28 грн..
Зазначає, що вироком Близнюківського районного суду Харківській області по справі № 612/352/24 від 20.06.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України. Вирок набрав законної сили 21.07.2024.
Вироком Близнюківського районного суду Харківській області по справі № 612/498/24 від 27.08.2024 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України. Вирок набрав законної сили 27.09.2024.
Відповідно до вироків суду, 25.01.2024 близько 14 год., без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка або лісового квитка, ОСОБА_3 за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_1 в захисному лісовому насадженні лінійного типу, яке розташоване неподалік від с. Криштопівка Близнюківської територіальної громади Лозівського району Харківської області, за допомогою бензопил, здійснили незаконну порубку сироростучих дерев породи «Ясень» діаметрами: 17 см; 18 см; 22 см; 24 см; 30 см; 31 см; 36 см; 39 см, чим спричинили збитки Близнюківській селищній раді Лозівського району Харківської області в сумі 51233 грн. 28 коп.
Оскільки при розгляді кримінальної справи стосовно відповідачів суд встановив спричинення шкоди саме внаслідок незаконної порубки дерев, позовні вимоги про наявність підстав для відшкодування майнової шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України є обґрунтованими.
В судове засідання представник позивача у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, просили задовльнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явилися, про місце, час та дату розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, відзив на позовну заяву не подали.
У зв'язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Суд, дослідивши надані докази, дійшов наступного.
Судом встановлено, що вироком Близнюківського районного суду Харківській області по справі № 612/352/24 від 20.06.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України. Вирок набрав законної сили 21.07.2024.
Вироком Близнюківського районного суду Харківській області по справі № 612/498/24 від 27.08.2024 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України. Вирок набрав законної сили 27.09.2024.
Частиною 6 статті 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вироки Близнюківського районного суду Харківської області від 20.06.2024 та від 27.08.2024, якими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, є обов'язковими для суду в питанні, чи мало місце діяння і чи вчинені вони цими особами.
Згідно вказаних вироків встановлено, що 25.01.2024 ОСОБА_3 за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, з корисливого мотиву, з метою їх використання в особистих цілях, прибули до захисного лісового насадження лінійного типу, яке розташоване неподалік від с. Криштопівка Близнюківської територіальної громади Лозівського району Харківської області.
Стаття 4 Лісового кодексу України встановлює, що до лісового фонду відносяться лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 га, інші лісовкриті землі.
Згідно ч. 2 Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650, полезахисні лісові смуги - штучно створені насадження лінійного типу для захисту сільськогосподарських угідь від негативного впливу природних та антропогенних факторів.
В статті 60 Закону України «Про охорону природного навколишнього середовища» визначено, що полезахисні лісові смуги підлягають особливій охороні як природні комплекси, що мають велику екологічні цінність для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних явищ.
В статті 39 Лісового кодексу України вказано, що Ліси України за екологічним і соціально-економічним значенням та залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на категорії, зокрема, полезахисні лісові смуги відносяться до категорії захисних лісів, які виконують водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції.
Нормативи, за якими виділяються захисні лісові ділянки, встановлюються у відповідності до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 733 від 16.05.2007. Згідно пункту 7 цієї Постанови до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об'єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема: лісові ділянки (смуги лісів), розташовані у смугах відведення каналів, залізниць та автомобільних доріг.
Відповідно до абз. 9 ч. 3 Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650, для проведення рубок догляду, реконструктивних рубок видається лісорубний квиток відповідно до статті 69 Лісового кодексу України.
Згідно із ч. 1 ст. 66 Лісового кодексу України у порядку спеціальною використання лісових ресурсів здійснюється, зокрема заготівля деревини. Крім того, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток.
Відповідно до ч. 2 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004 визначається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена, зокрема, без відповідного дозволу.
Відповідно до положень ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого, зокрема здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів.
Відповідно до пункту 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем.
25.01.2024 близько 14 год., без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка або лісового квитка, ОСОБА_3 за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_1 в захисному лісовому насадженні лінійного типу, яке розташоване неподалік від с. Криштопівка Близнюківської територіальної громади Лозівського району Харківської області, за допомогою бензопил, здійснили незаконну порубку сироростучих дерев породи «Ясень» діаметрами: 17 см; 18 см; 22 см; 24 см; 30 см; 31 см; 36 см; 39 см, чим спричинили збитки Близнюківській селищній раді Лозівського району Харківської області в сумі 51233 грн. 28 коп., що є істотною шкодою.
Враховуючи, по-перше, обставини встановлені у вироках суду від 20.06.2024 та від 27.08.2024, які набрали законної сили, суд дійшов висновку про те, що розмір заподіяної злочином шкоди доведений належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно приписів ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто зазначена норма передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є правовою підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова (деліктна) відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Проаналізувавши вищевикладене можна дійти висновку, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Оскільки при розгляді кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд встановив спричинення шкоди саме внаслідок незаконного порубку дерев в захисному лісовому насадженні, яким завдано збитки Близнюківській територіальній громаді Лозівського району Харківської області у розмірі 51233 грн. 28 коп., позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої злочином є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доказів того, що шкода завдана державі у розмірі 51233,28 грн. була відшкодована, матеріали справи не містять.
Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89 , 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд -
Позов Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області матеріальну шкоду, заподіяну злочином в розмірі 51233 (п'ятдесят одна тисяча двісті тридцять три) грн. 28 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., а саме: по 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст судового рішення складено 11.09.2025.
Позивач: Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04400021, місце знаходження: 64801, вул. Незалежності, 39, селище Близнюки, Лозівський район, Харківська область);
Відповідач: 1) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , Паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 21.10.2011 Балаклійським РВ ГУМВС України в Харківській області, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ).
2) ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ).
Суддя С.П. Масло