612/284/25
2/612/138/25
11 вересня 2025 року с-ще Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області в складі головуючого судді - Масло С.П., за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АТ «Акцент-Банк» звернулося до Близнюківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути суму заборгованості за кредитним договором № АВН0СТ155101683464748657 від 07.05.2023 року у розмірі 22830,45 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позову вказано, що відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом та видано платіжну картку. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ «Акцент-Банк».
АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Відповідач не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також інші витрати відповідно до умов договору. Таким чином, відповідач зобов'язання за договором не виконав і станом на 09.04.2025 року, має заборгованість, яка складається з наступного: 13019,27 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 9811,18 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами. На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав позивача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, зазначив, що не заперечує проти винесення заочного рішення суду.
Відповідач у судове засідання, повторно, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки відповідач суду не повідомив, відзиву на позов не надав.
Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, не подано відзиву на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 з метою отримання кредитної картки заповнив та підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк».
07.05.2023 між позивачем та відповідачем шляхом підписання заяви клієнта, укладений кредитний договір № ABH0CT155101683464748657 в електронній формі, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на наступних умовах: 1) вид кредиту - послуга «Швидка готівка»; 2) тип кредиту - кредит строковий; 3) мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; 4) сума кредиту - 15000 гривень 00 копійок; 5) строк кредиту 36 місяців; 6) процентна ставка фіксована - 99% на рік.
Заяву клієнта підписано простим електронним підписом клієнта за ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Як вбачається із «Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», яка також підписана простим електронним підписом відповідача за ідентифікатором, в ній визначено графік платежів, а також обчислена загальна вартість кредиту для споживача і реальної річної процентної ставки за кредитним договором.
Із паспорта споживчого кредиту, який підписаний простим електронним підписом відповідача за ідентифікатором, вбачається, що в ньому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту, сума/ліміт кредиту, строк кредитування, мета отримання кредиту, спосіб та строк надання кредиту; інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка; тип процентної ставки; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача; реальна річна процентна ставка; порядок повернення кредиту та інше.
З огляду на вищевказані обставини суд вважає, що наданими позивачем доказами повністю підтверджено особисте підписання відповідачем кредитного договору, який підписаний в електронному вигляді.
Враховуючи вищевикладене кредитний договір, укладений між його сторонами 07.05.2023, є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, закріпленим у ст. 3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», позаяк позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
Відповідно до меморіального ордеру від 07.05.2023 банк перерахував на поточний рахунок позичальника грошові кошти у сумі 15000 гривень 00 копійок.
Матеріали справи містять виписку з особового рахунку карти відповідача, з якої вбачається рух коштів за виданою кредитною карткою.
Відповідач свої зобов'язання за договором від 07.05.2023 належним чином не виконав.
Згідно розрахунку заборгованості відповідач своєчасно не сплачував Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, внаслідок чого станом на 09.04.2025 року, має заборгованість, яка складається з наступного: 13019,27 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 9811,18 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України (договір приєднання), згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня2020року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).
Нормою, закріпленою у абз. 2 ч.2 ст. 639 ЦК України, передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплене визначення, згідно якого електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Пунктом 12 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у чинній на день укладення сторонами Договору редакції (далі - Закон) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 6 Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За правилами, визначеними ст.14 Закону, електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно з загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.
У відповідності до вимог, закріплених у ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Приписами, закріпленими у статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В ч. 1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
А у ч. 2 ст. 1054 ЦК України закріплене правило, за яким до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За правилами, визначеними ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як з'ясовано судом, кредитний договір, укладений між його сторонами в письмовій формі, і підписаний особисто відповідачем в електронному вигляді простим електронним підписом клієнта.
У договорі викладено інформацію про тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентну ставку, платежі за додаткові та супутні послуги, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку, а тому відповідач був ознайомлений з умовами кредитування.
Підписавши кредитний договір, позичальник відповідно до ст.ст. 3 та 627 ЦК України добровільно погодив такі умови кредитного договору, та взяв на себе відповідні зобов'язання.
Суд констатує, що правочин, укладений між його сторонами, відповідно до статті 204 ЦК України є правомірним і таким, що укладений у письмовій формі, а це свідчить про те, що сторонами дотримані вимоги ст. 1055 ЦК України щодо форми кредитного договору.
Водночас суд зауважує, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву і не спростував розміру нарахованої суми заборгованості перед позивачем за кредитними зобов'язаннями.
З огляду на вищевикладене та на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором станом на 09.04.2025 року у розмірі 22830,45 грн., яка складається з наступного: 13019,27 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 9811,18 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Виписка з особового рахунку відповідача є належним і достатнім доказом щодо розрахунку вимог АТ «Акцент-Банк».
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові, датованій 25 травня 2021 року, у справі № 554/4300/16-ц.
Таким чином вимоги позову є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89 , 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість кредитним договором № АВН0СТ155101683464748657 від 07.05.2023 у розмірі 22830,45 грн. станом на 09.04.2025 року, яка складається з наступного: 13019,27 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 9811,18 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2025.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Суддя С.П. Масло