Справа №: 398/4271/25
провадження №: 3/398/1300/25
Іменем України
"08" вересня 2025 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко І.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 377883 від 01 липня 2025 року 27 червня 2025 року о 08 год. 41 хв. в Кіровоградській області, м. Олександрії, на перехресті вулиць Шевченка та Поштова водій ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі SkodaSuperb, державний номерний знак НОМЕР_1 , при повороті ліворуч не надав перевагу проїзду іншому транспортному засобу, в результаті чого допустив зіткнення, ДТП, не виконав вимогу дорожнього знаку «Поворот ліворуч заборонено», чим порушив п. 2.6 ПДР України - за рішенням поліцейського за наявності відповідних обставин водій зобов'язаний пройти позачерговий медичний огляд, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
14 серпня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальова Т.Ю. подала до суду письмові пояснення, у яких просила суд закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Своє клопотання обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 свою вину у спричиненні ДТП не визнає, оскільки винним у ДТП є водій автомобіля Renault Megane, який рухався з великою швидкістю. ОСОБА_1 намагався запобігти зіткненню з моменту виявлення небезпеки для його руху, проте водій автомобіля Renault Megane не дотримався безпечного інтервалу в цій ДТП через значну швидкість руху у населеному пункті. Також зазначає, що згідно з матеріалами справи кожен з учасників ДТП відтворює обставини ДТП по-своєму. У зв'язку з наведеним, просила суд призначити судову автотехнічну експертизу. Крім того, звернула увагу суду на порушення строків, визначених ст. 254 КУпАП, при складанні протоколу, який було складено через п'ять днів після настання дорожньо-транспортної пригоди. Вважає протокол таким, що не відповідає вимогам законодавства та є неналежним доказом у справі. Також адвокат Ковальова Т.Ю. зазначила, що ОСОБА_1 не є місцевим жителем м. Олександрії та не знав, що на перехресті вулиць Шевченка та Поштової наявний знак «Поворот ліворуч заборонено», тож помітивши зазначений знак, він знизив швидкість та хотів виконати розворот задля подальшого здійснення руху відповідно до норм ПДР, проте водій ОСОБА_2 пересувався на великій швидкості, що і призвело до зіткнення автомобілів. Також захисник зазначила, що письмові пояснення від імені ОСОБА_1 були складені поліцейським власноручно та на власний розсуд, а ОСОБА_1 , не читаючи, підписав пояснення, начебто надиктовані ним самим поліцейському, у яких свою вину визнав. З огляду на наведене адвокат вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні докази підтвердження вини ОСОБА_1 та наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснив суду, що не є місцевим жителем м. Олександрії, проходить військову службу та перебував у місті 27 червня 2025 року у зв'язку з лікуванням. Про заборону повороту ліворуч з вул. Поштової на вул. Шевченка він не знав, а коли помітив знак, то почав маневр розвороту на перехресті, а автомобіль Renault Megane, який рухався на значній швидкості у зустрічному напрямку, зіткнувся з його автомобілем.
Його захисник - адвокат Ковальова Т.Ю. у судовому засіданні просила провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на доводи, наведені у письмових поясненнях.
Працівники поліції, котрі складали адміністративний матеріал, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, на виклик суду не з'явилися, причини неявки суду не відомі.
26 серпня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальова Т.Ю. подала до суду заяву, у якій просила суд не розглядати клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суддею встановлено наступне.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення включає сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати діяння як конкретне правопорушення. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу правопорушення, що виключає відповідальність такої особи.
Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином, диспозиція ст. 124 КУпАП за способом викладення ознак правопорушення належить до банкетних, яка для розкриття його змісту відсилає до Правил дорожнього руху.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення, який є офіційним процесуальним документом, складається уповноваженою особою у встановленій формі і повинен містити відомості, потрібні для розгляду справи по суті, зокрема зазначення характеру адміністративного правопорушення та нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке правопорушення.
В той же час, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 про вчинення ним діяння, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, містить посилання на п. 2.6 ПДР, яким передбачено, що за рішенням поліцейського за наявності відповідних підстав водій зобов'язаний пройти позачерговий медичний огляд з метою визначення здатності безпечно керувати транспортним засобом. При цьому зміст протоколу викладений наступним чином: « ОСОБА_1 при повороті ліворуч не надав перевагу проїзду іншому транспортному засобу, в результаті чого допустив зіткнення, ДТП, не виконав вимогу дорожнього знаку «Поворот ліворуч заборонено». Тобто фабула протоколу не відповідає тому пункту ПДР, порушення якого ставиться у вину ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості надати належну правову оцінку обставинам, викладеним у протоколі.
Суддя зауважує, що суд не вправі вийти за межі, визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію. В межах, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися судовий розгляд. Якщо ж викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист особи та принципу рівності сторін процесу.
Протокол про адміністративне правопорушення по суті є обвинувальним актом на основі якого, в сукупності з іншими доказами, встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , вбачається, що 27 червня 2025 року о 08 год. 41 хв. в Кіровоградській області, м. Олександрії, на перехресті вулиць Шевченка та Поштова водій ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі SkodaSuperb, державний номерний знак НОМЕР_1 , при повороті ліворуч не надав перевагу проїзду іншому транспортному засобу, в результаті чого допустив зіткнення, ДТП, не виконав вимогу дорожнього знаку «Поворот ліворуч заборонено». При цьому, вказаний протокол серії ЕПР1 № 377883 складено лише 01 липня 2025 року.
Суддя зазначає, що складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Верховний Суд у постанові від 22 червня 2023 року у справі № 752/5417/19, сформував висновок про те, що протокол є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи.
Таким чином, на уповноважену особу підрозділу поліції під час оформлення матеріалів ДТП покладено обов'язок зафіксувати всі обставини її скоєння з визначенням особи, яка за встановленими обставинами та з високим ступенем вірогідності вчинила адміністративне правопорушення, скласти стосовно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та надіслати його до суду.
Своєю чергою оцінку доказів, зібраних та зафіксованих патрульним поліцейським, та правову кваліфікацію дій особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, встановлених на підставі цих доказів, здійснює суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлює, зокрема, чи відповідає протокол вимогам закону, чи його складено відповідно до вимог КУпАП, чи достатньо матеріалів та доказів для притягнення особи до адміністративної відповідальності тощо.
За таких обставин, складення протоколу поза межами строку, визначеного ст. 254 КУпАП, не відповідає принципу законності та правової визначеності.
При цьому суддею враховано, що інші матеріали справи, зокрема, схема місця ДТП, письмові пояснення її учасників - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 складені саме 27 червня 2025 року, тобто у день скоєння ДТП, відтак зволікання у часі при оформленні протоколу та складення його через значний проміжок часу від дати виявлення є недопустимим.
Також суддя взяв до уваги, що матеріли справи не містять жодних відомостей про здійснення можливих процесуальних дій чи прийняття рішень за фактом вказаної ДТП, зокрема, внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування, що вказувало б на об'єктивні підстави для складення протоколу поза межами строку, визначного ч. 2 ст. 254 КУпАП.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення був складений з істотними порушеннями норм КУпАП, які, з огляду на обмежені процесуальні повноваження суду та обов'язок збирати докази саме особами, уповноваженими на складання протоколів, не можуть бути усунуті під час судового розгляду, вказаний протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 377883 від 01 липня 2025 не може бути допустимим доказом по справі, що тягне за собою неможливість правильного вирішення справи на його основі.
В рішенні по справі «Гефген проти Німеччини» (рішення від 30 червня 2008 року, заява №22978/05) Європейський суд з прав людини для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є недопустимим, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
Таким чином, застосування доктрини «плодів отруєного дерева», враховуючи допущені процедурні помилки при складенні протоколу, обумовлює необхідність переоцінки достовірності всіх інших доказів, доданих до нього.
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень.
Якість формування матеріалів про вчинене адміністративне правопорушення є важливою складовою справи про адміністративне правопорушення, і фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, від чого залежить повне та об'єктивне з'ясування обставин події та притягнення винних осіб до відповідальності.
Підсумовуючи зазначене, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністравтивного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, відтак справа про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ретельно проаналізувавши інші доводи сторони захисту, суд вважає за необхідне зазначити, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору, а виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки обов'язок судді наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави, відтак обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суддя спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, всі доводи та аргументи сторони захисту були предметом ретельного дослідження та змістовного аналізу під час розгляду цієї справи, проте не надали можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Керуючись ст. 124, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Суддя І.П. Шинкаренко