Справа № 300/5747/25
Провадження № 2-а/344/135/25
08 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди,-
позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з заявою до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправним і безпідставним його затримання 10.09.2024 (адміністративний арешт); стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 35 000 Євро; визнання протиправними дії Прокопів і Кучмій по приховуванні від розгляду скарги позивача №Д-735 від 14.11.2022 і стягнення на користь позивача моральної шкоди в розмірі 35 000 Євро.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправним затримання та стягнення моральної шкоди, передано на розгляд до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві позивач зобов?язаний зазначити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
За змістом заяви від 14.08.2025 позивачем у вступній її частині не зазначено процесуального статусу Департаменту патрульної поліції України.
Крім того, в прохальній частині заяви позивач заявлено вимогу про «визнання протиправними дії Прокопів і Кучмій по приховуванні від розгляду скарги позивача №Д-735 від 14.11.2022 і стягнення на користь позивача моральної шкоди в розмірі 35 000 Євро.».
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В порушення вимог, встановлених ст.160 КАС України, позивач не викладає позовні вимоги, не зазначає з кого саме він просить стягнути моральну шкоду в розмірі 35 000 Євро, за зазначеними позивачем відомостями в прохальній частині заяви неможливо ідентифікувати осіб, дії яких позивач просить визнати протиправними, позивачем не зазначено вищезгаданих осіб в якості відповідачів у справі, однак заявлено вимогу до таких осіб.
Отже, позивачу необхідно визначити суб'єктний склад спору, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів, та надати суду уточнену позовну заяву з виправленими недоліками.
Згідно з ч.1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем в заяві не зазначено в чому саме полягає моральна шкода, оскільки позивачем зазначено юридичну особу; з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується; чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань або втрат немайнового характеру; з чого позивач виходив визначаючи вказані в позовній заяві грошові суми.
Позивачем не надано жодних письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Також відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру про визнання протиправними дій та дві вимоги майнового характеру про стягнення моральної шкоди.
Позивач просив звільнити його від сплати судового збору, надавши відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/ суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 31.07.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану позивача.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, звертаючись до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору особа повинна надати докази, що дають підставу звільнити її від сплати судового збору (зокрема в підтвердження своєї неплатоспроможності чи інших встановлених законом обставин).
Вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору. Отже, суд має самостійно вирішити питання й про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору за умови існування належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача. При цьому обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про можливість звільнення сторони від сплати судового збору покладається саме на позивача.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Натомість, позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, не долучено документів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору при поданні позовної заяви.
Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі. Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем зазначено у позовній заяві дві вимоги немайнового характеру, а саме:
1. Визнати протиправним і безпідставним його затримання 10.09.2024 (адміністративний арешт);
2. Визнати протиправними дії Прокопів і Кучмій по приховуванні від розгляду скарги позивача №Д-735 від 14.11.2022.
Так, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, розмір якого відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за адміністративний позов немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 рік становить 1211,20 грн.
А отже позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру в розмірі 2422,40 грн. (1211,20 грн х 2 вимоги).
Також, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, розмір якого відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за адміністративний позов майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеною у постанові №761/11472/15-ц від 28 листопада 2018 року, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.
Також висновок про необхідність сплачувати судовий збір за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди міститься у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 року у справі № 712/23614/12 (адміністративне провадження № К/9901/6856/20).
Позивач зазначає ціну позову «35 000 євро». Однак позивач заявляє дві вимоги немайнового характеру:
1. Стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 35 000 Євро;
2. Стягнути на користь позивача моральну шкоду в розмірі 35 000 Євро.
Таким чином, позивачу необхідно розрахувати ціну позову, відповідно до заявлених вимог та сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Ів.-Фр./ТГ м.Ів.-Фр./ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA988999980313111206000009612; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Тому, наявні правові підстави залишення позовної заяви без руху та надання строку для виправлення вказаних недоліків, які слід усунути.
Відповідно до зазначеного, суд, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди- залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься не поданою та буде йому повернута.
Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Бородовський