ЄУН 193/1312/25
Провадження № 3/193/531/25
іменем України
10 вересня 2025 року сел. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О. В., за участю секретаря судового засідання Оселедець О. І., за участю потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області стосовно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, РНОКПП невідомий,
про притягнення до адміністративної відповідальності
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
Так, 06.09.2025 о 14:00 годині за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, вчинила домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображала його нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою своєму співмешканця гр. ОСОБА_1 , чим могла завдати шкоди психологічному здоров'ю потерпілого, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України.
ОСОБА_2 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, заяв, клопотань про можливість розгляду справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не направляла, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Між тим, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 .
Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що цього дня у них із співмешканкою виник конфлікт на ґрунті того, що він відвідує церкву свідків Ієгови, у них виникла сварка в ході якої вона його нецензурно ображала та погрожувала фізичною розправою. Просить суд призначити їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Частиною 3 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 407639 від 06.09.2025, у якому викладено всі обставини вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, з яким вона була ознайомлена, про що свідчить її підпис у протоколі (а.с. 1);
- протоколом про прийняття заяви потерпілого ОСОБА_1 від 06.09.2025 про вчинення відносно нього зі сторони співмешканки ОСОБА_3 домашнього насильства (а.с. 3);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 згідно яких вказав, що 06.09.2025 близько 14 год 00 хв. співмешканка ОСОБА_2 перебуваючи в алкогольному сп'янінні безпричинно почала вчиняти сімейну сварку намагаючись вчинити бійку, після чого зачинилась у будинку та не впускала його до приміщення будинку (а.с. 3);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких остання вказала, що 06.09.2025 близько 13 год 00 хв, вона повернувшись додому при собі маючи алкогольні напої, які вона вжила вже вдома, а її співмешканець почав в цей момент дивитись пряму трансляцію «Свідків Ієгови», що їй це не сподобалось і вона зробила зауваження, внаслідок чого виникла сварка в ході якої вона ображала його нецензурною лайкою, після чого пішла у будинок, де зачинилась (а.с.4);
- витягом ІТС ІПНП від 06.09.2025 за № 3850 (а.с. 6);
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 06.09.2025, згідно якого визначено низький рівень небезпеки вчинених нею дій (а.с.5);
- довідкою інспектора САП КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ст..лейтенанта поліції О. Бакун, згідно відомостей якої вбачається, що 13.05.2025 постановою Софіївського районного суду гр. ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 грн. (а.с.7).
Наведені вище докази вказують на те, що ОСОБА_2 умисно вчинила дії психологічного характеру, які полягали у тому, що остання ображала нецензурною лексикою, погрожувала фізичною розправою співмешканцю гр. ОСОБА_1 , такі дії вчинені нею повторно протягом року після накладення на неї адміністративного стягнення, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 173- 2 КУпАП.
Враховуючи характер та небезпечність вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, яка є працездатною, але офіційно ніде не працює, вчинила правопорушення перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, яка вдруге на протязі року притягується до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, що характеризує особу правопорушниці як такою, що схильна до вчинення протиправних дій, при цьому аналізуючи попередні вчинені нею адміністративні правопорушення, де потерпілим також був її співмешканець, який за станом здоров'я є інвалідом третьої групи, якому важко самостійно пересуватись, при цьому раніше призначені їй адміністративні стягнення за ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу, нею не були виконані, за відсутністю пом'якшуючих обставин правопорушниці, суд доходить до висновку про доцільність призначення ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт на мінімальну кількість годин визначені санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення та виховання особи правопорушника.
Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема, направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Пунктом 10 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч. 1, 2 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Відповідно до ч. 6, ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Відтак, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, з метою припинення вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства в подальшому, зміни її насильницької поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своїм співмешканцем, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, суд вважає за необхідне одночасно вирішити питання про направлення останню, в порядку ст. 39-1 КУпАП, на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», строком на три місяці.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, 276-280, 283-285 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком на 40 (сорок) годин.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. (Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ одержувача 37993783, МФО банку 899998, банк одержувача Казначейство України (ЕАП)).
Направити ОСОБА_2 на строк 3 (три) місяці на проходження програми для кривдників до суб'єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.
Роз'яснити, що у разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. В. Томинець