Справа № 211/6489/25
Провадження № 2/211/3134/25
04 вересня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Рагозіної С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Мариненко Е.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що сторони мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку не виділяє належних коштів на утримання дитини, тому просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини доходу, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвало суду від 18 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторони не з'явились.
Позивач в судове засідання не з'явилась, згідно позову просила справу розглянути без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився причину неявки суду не повідомив, повідомлявся належним чином.
У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за місцем реєстрації, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, крім того, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин.
Оскільки сторони не з'явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , відповідно до копії свідоцтва про народження, є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір'ю.
Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 1-3 статті 181 Сімейного Кодексу України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналогічні обставини викладені в пункті 17 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Згідно із частиною першою статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Належним чином повідомлений про дату слухання справи, відповідач в судове засідання не з'явився, а цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд приймає рішення на підставі наявних в справі письмових доказів, оскільки відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Виходячи з принципів змагальності, всебічності та повноти з'ясування обставин справи, розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частки його доходу, на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до її повноліття, на користь позивача, що буде відповідати інтересам дитини та обох батьків.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Датою подачі позову є 09 червня 2025 року.
Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180-183, 191 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 278-279, 430 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, на користь матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи стягнення з 09 червня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: С. О. Рагозіна