Справа № 199/6975/25
(2-о/199/231/25)
04 вересня 2025 року м.Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - Кошлі А.О.
присяжних: Ломоносова О.О., Погоріла Н.І.
з участю секретаря судового засідання - Кахикало А.С.
представника заявника - Зіненко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі, в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,-
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просила:
-оголосити померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці Чернівецької області, громадянина України, який загинув при виконанні бойового завдання під час обстрілу зі сторони зс рф (нзф) на околицях с. Старомайорське Волноваського району Донецької області;
-датою смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці Чернівецької області, громадянина України, уважати ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місцем смерті ОСОБА_5 вважати с. Старомайорське Волноваського району Донецької області.
В обґрунтуванні заяви ОСОБА_1 посилалась на те, що вона з 17.08.1996 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 перебував на військовій службі за мобілізацією та обіймав посаду офіцера групи сил підтримки штабу військової частини НОМЕР_1 . Мій чоловік брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Волноваського району, Великоновосілківської селищної територіальної громади. Унаслідок бойових дій 10.03.2024 на околицях с. Старомайорське Донецької області, зв'язок з чоловіком було втрачено, у зв'язку з чим 20.03.2024 року заявник звернулася до ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області. У квітні 2024 року з ІНФОРМАЦІЯ_4 було отримано сповіщення сім'ї №335 від 20.03.2024 року про те, що чоловік заявниці офіцер групи сил підтримки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісті 10.03.2024 на околицях с.Старомайорське Волноваського району Донецької області під час обстрілу зі сторони зс рф (нзф). Рішенням командира ВЧ НОМЕР_1 за фактом зникнення безвісти капітана ОСОБА_6 постановлено вважати капітана ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), офіцера групи сил підтримки штабу військової частини НОМЕР_1 , таким, що зник безвісти за особливих обставин під час бойових дій у ході виконання обов'язків військової служби у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримувані збройної агресії Російської Федерації. На даний час за результатами проведення досудового розслідування місцезнаходження чоловіка заявниці не встановлено, чоловік на зв'язок із нею, а також з іншими членами сім'ї, іншими родичами, знайомими, командуванням військової частини, співслужбовцями не вийшов, будь-які відомості про нього з 10.03.2024, тобто більше року, відсутні, що з достатньою вірогідністю вказує на загибель ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 під час обстрілу зі сторони зс рф на околицях с. Старомайорське Волноваського району Донецької області. Звернення до суду з даною заявою обумовлено тим, що заявниця позбавлена можливості у позасудовому порядку здійснити державну реєстрацію смерті чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та отримати свідоцтво про його смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, тому що він зник безвісти у зоні бойових дій під час виконання обов'язків військової служби, що позбавляє її можливості скористатися своїми цивільними і соціальними правами, пов'язаними зі смертю чоловіка, зокрема оформити спадщину, отримати одноразову грошову допомогу, як член сім'ї загиблого військовослужбовця, отримати статус члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
У судовому засіданні представник заявника - адвокат Зіненко А.О. вимоги заяви підтримала та просила задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України у судове засідання не з'явився; 12 червня 2025 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника - ОСОБА_8 у яких остання просила суд провести розгляд справи за відсутності представника Міністерства оборони України та зазначила, що нормами чинного цивільного законодавства України визначено підстави для оголошення особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом. Так, частиною другою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи, суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Тобто, передумовами для оголошення особи померлою зв'язку з воєнними діями є закінчення воєнних дій. 11.12.2024 Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 надала висновки щодо застосування норм права, які регламентують дані правовідносини.Велика Палата Верховного Суду виснувала, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року N 309. Також Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій. У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв'язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.
В судовому засіданні було надано пояснення свідка ОСОБА_9 , який підтвердив факт смерті ОСОБА_5 .
В судовому засіданні було надано пояснення свідка ОСОБА_10 , який підтвердив факт смерті ОСОБА_5 , зазначив що ним було перевірено чи живий ОСОБА_5 , він був холодний, мертвий, та мав кров'яні плями від поранень на формі.
Інші особи у судове засідання не з'явились, належним чином та своєчасно сповіщені про час та місце розгляду справи, просили задовольнити заяву підтримали викладені обставини.
Вислухавши доводи представника заявника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частин 1,2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 з 17.08.1996 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровської районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська.
Від шлюбу у подружжя народилась дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками якого зазначено: ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 10 листопада 1999 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровської районної ради м.Дніпропетровська.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2022 року №2, капітан ОСОБА_5 , офіцер групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 2905003, вважається таким, що з 27.02.2022 року справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2022 року №175, капітана ОСОБА_5 , офіцера групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 08 серпня 2022 року №140 на посаду офіцера групи підтримки, ВОС - НОМЕР_5 , шпк «старший лейтенант», вважати таким, що з 19.08.2022 року справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
У своєму рапорті начальник групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_11 від 11.03.2024 року доповідає, що у ході взаємодії з оперативним черговим військової частини НОМЕР_1 , ним було отримано довідку-доповідь №920 від 11.03.2024 року про факт зникнення безвісти військовослужбовця за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_5 . У зв'язку із чим, просив призначити службове розслідування за даним фактом.
Згідно доповіді командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_12 №920 по факту зникнення безвісті військовослужбовця призваного за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 15 год. 15 хв. внаслідок ФПВ дрон обстрілу ПВ «Ворона» (2,3 км зах.н.п.Старомайорськ) зі сторони н.п.Володино, в районі виконання бойових завдань за призначенням зник безвісті капітан ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_12 від 11.03.2024 року №324 призначено службове розслідування щодо встановлення причин та обставин зникнення безвісті капітана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіцера групи сил підтримки штабу військової частини НОМЕР_1 .
Службовою перевіркою якою встановлено, що відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 No 2/30/1808 дск від 21.11.2023 (продовжувати на рубежі по координатам), підрозділи військової частини НОМЕР_1 , в тому числі групи сил підтримки штабу військової частини НОМЕР_1 , виконували бойове завдання щодо відсічі збройній агресії зс рф (нзф) у визначених районах Донецької області, зокрема в районі н.п. Старомайорське, Волноваського району Донецької області. Комісія зі службового розслідування, оцінюючи в цілому зібрані документи, покази співслужбовців; проведені військовою частиною НОМЕР_1 заходи щодо пошуку капітана ОСОБА_13 , бойову обстановку, що склалася на той момент, відсутність графічних матеріалів (фото, відеозаписів) вказаних обставин, точного опису ймовірних поранень (пошкоджень) військовослужбовця, що за показами могли призвести до загибелі, відсутність достовірної інформації про місцезнаходження тіла капітана ОСОБА_6 приходить до наступного висновку: капітан ОСОБА_13 зник безвісті за особливих обставин в районі с. Старомайорське Волноваського району Донецької області, під час виконання обов'язків військової служби, а саме виконання бойового завдання в зоні ведення активних бойових дій, що пов'язано із захистом Батьківщини, та не пов'язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення капітаном ОСОБА_13 дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, тілесні ушкодження не спричинені собі навмисно (Службове розслідування по факту зникнення безвісти капітана ОСОБА_6 , затвердженим командиром ВЧ НОМЕР_1 04.04.2024).
Як зазначає заявниця, у квітні 2024 року з ІНФОРМАЦІЯ_4 нею було отримано сповіщення сім'ї №335 від 20.03.2024 року. У такому сповіщені зазначено про те, що офіцер групи сил підтримки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісті 10.03.2024 на околицях с. Старомайорське Волноваського району Донецької області під час обстрілу зі сторони зс рф (нзф).
У зв'язку з чим 20.03.2024 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі повідомлення до правоохоронних органів, за фактом зникнення ОСОБА_5 , відкрито кримінальне провадження, зареєстроване 21.03.2024 року у Єдиному реєстрі досудових розслідування за No12024041630000332 за ч.1 ст. 115 КК України.
Рішенням командира ВЧ НОМЕР_1 за фактом зникнення безвісти капітана ОСОБА_6 постановлено вважати капітана ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), офіцера групи сил підтримки штабу військової частини НОМЕР_1 , таким, що зник безвісти за особливих обставин під час бойових дій у ході виконання обов'язків військової служби у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримувані збройної агресії Російської Федерації.
Вирішуючи заяву, суд застосовує наступні норми законодавства.
Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305, 309 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305, 309 ЦПК України).
Заявник для захисту своїх прав звернулася до суду про оголошення особи померлою.
Обраний заявником спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 13.03.2024 у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
Спір про право у заявниці з іншими членами сім'ї відсутній, та справа підглядає розгляду за правилами окремого позовного провадження.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. Верховний суд, звертає увагу, що вирішуючи справи про встановлення факту смерті особи, суди мають завжди на виняткове значення цього факту, з огляду на правові наслідки, пов'язані з ним, та особливості розгляду справ у порядку окремого провадження (постанова від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження №61-6323св23).
Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до п.1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5 встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 3 ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.
Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.
Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Згідно з п.13 постанови Пленуму Верхового Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст.21 ЦК (1502-06), на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв'язок, або за відсутності такого зв'язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.
Відповідно до ст.47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
У відповідності до правового висновку викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2022 року в справі № 490/6057/19-ц встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише в судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв'язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника, як члена сім'ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме отримання загиблим статусу жертви міжнародного збройного конфлікту з подальшим отриманням членами сім'ї загиблого допомоги від гуманітарних організацій та можливості звернення членів сім'ї загиблого до міжнародних судів із відповідними вимогами.
При цьому зібрані по справі докази вказують на те, що капітал ОСОБА_5 дійсно зник безвісти за обставин, що загрожували йому смертю та дають підстави припустити його загибель внаслідок ураження ФПВ дроном ВП "Ворона, під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів із національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України, про що свідками-очевидцями складено відповідний акт від 04.04.2024 року, який враховано у матеріалах службового розслідування та відображено у витягу з журналу бойових дій в/ч НОМЕР_1 .
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема у постановах Верховного Суду України від 31 травня 2023 року №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатись такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності. Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 (провадження 61-15733св23), від 25 квітня 2024 року у справі №278/970/23 (провадження № 61-16074св23).
Аналізуючи норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевно свідчать про її загибель, а обставини, що дають підстави припускати смерть такої особи. Такими обставинами є отримання заявницею сповіщення від РТЦК та СП про факт зникнення безвісти її чоловіка в ході бойових дій на околицях с.Старомайорське Волноваського району Донецької області під час обстрілу зі сторони зс рф (нзф).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником, вони об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим.
Оскільки, матеріали справи дають можливість встановити день вірогідної смерті ОСОБА_5 , то оголосити його померлим слід з ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оголошення померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно заявнику для оформлення спадкових, соціальних та сімейних справ.
При розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з'ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності. Такий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19).
Судом не встановлено відомостей про те, що ОСОБА_5 , переховується від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265, 315, 316, 319, 352 ЦПК України,суд, -
Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.
Оголосити громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, Чернівецької області - померлим.
Датою смерті ОСОБА_5 вважати ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцем смерті с.Старомайорське, Волновського району Донецька область, Україна.
Причиною смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати загибель під час виконання бойового завдання в умовах воєнного стану, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 09.09.2025 року.
Суддя А.О.Кошля
Присяжні О.О.Ломоносова
Н.І.Погоріла
09.09.2025