Справа № 505/1193/25
Провадження № 2/505/2230/2025
04.09.2025 місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Івінського О.О.
секретаря судового засідання - Шершун О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Подільської міської ради Подільського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав,-
Позивач ОСОБА_1 09 квітня 2025 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Подільської міської ради Подільського району Одеської області, та просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підставою цьому зазначала те, що рішенням Котовського міськрайсуду Одеської області від 20.12.2019 року по справі №505/2486/19 розірвано шлюб між позивачем та ОСОБА_2 , який було зареєстровано 17 квітня 2015 року. Від шлюбу з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син - ОСОБА_3 . Після розлучення син залишився жити разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач з 2019 року постійно ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, не спілкується з сином, вже не менше ніж 5 років не приймає участь в утриманні сина, не сплачує аліменти, та загалом не виконує свої батьківські обв'язки, що змушує її звернутися до суду з позовними вимогами про позбавлення відповідача батьківських прав.
Позивач у судове засідання не з'явилася, проте її представник - адвокат Цуркан О.О. надав заяву в якій просить розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача, на позовних вимогах наполягав.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про судове засідання був повідомлений належним чином про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов або заяв про розгляд справи у його відсутність не надавав.
Представник Органу опіки та піклування Подільської міської ради Подільського району Одеської області у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, та просив врахувати наданий висновок.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення цього позову, виходячи з такого.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної ради України № 789-Х11 від 27.02.1991, «в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини».
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки або особи, що їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний розумовий та духовний розвиток, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20.12.2019, справа № 505/2486/19 шлюб, зареєстрований 17 квітня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по місту Котовську та Котовському району Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, за актовим записом №83, між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було розірвано.
Від шлюбу мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.07.2015, актовий запис № 375.
Згідно копії судового наказу від 05.08.2019 року, виданого Котовським міськрайонний судом Одеської області по справі №505/2487/19 вбачається, що з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку доходу щомісячно, але не менше, ніж 50% від прожиткового мінімуму на одну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи з 31 липня 2019 року і до досягнення сином повноліття відповідно до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З копії постанови державного виконавця Подільського ВДВС Південного МУМЮ (м. Одеса) від 23.12.2019 про відкриття виконавчого провадження № 60933979 вбачається, що виконавче провадження відкрито на підставі судового наказу від 05.08.2019 по справі № 505/2487/19, виданого Котовським міськрайонний судом Одеської області в рамках якого стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5 .
Розрахунком-заборгованості по аліментам від 01.04.2025 року за вих. № 12906/21.19.71/1 по ВП № 60933979, вбачається, що ОСОБА_2 не виконує свої батьківські обов'язки по утриманню сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , внаслідок чого станом на 01.04.2025 року утворилась заборгованість зі сплати аліментів в сумі 136 058,81 грн.
З копії постанови державного виконавця Подільського ВДВС Південного МУМЮ (м. Одеса) від 13.08.2020, винесеної в рамках виконавчого провадження № 60933979, згідно якої відповідачу встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами у зв'язку з виникненням заборгованості зі сплати аліментів.
З копії постанови державного виконавця Подільського ВДВС Південного МУМЮ (м. Одеса) від 13.08.2020, винесеної в рамках виконавчого провадження № 60933979, згідно якої відповідачу встановлено тимчасове обмеження у праві виїду за межі України у зв'язку з виникненням заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до копії Вироку Котовського міськрайонного суду Одеської області від 19 вересня 2023 року, винесеного по справі № 505/3891/23, який набрав законної сили 19 жовтня 2019 року, згідно якого ОСОБА_2 визнано винним у скоєні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки останній не сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , які він мав сплачувати згідно судового наказу від 05.08.2019 року, виданого Котовським міськрайонний судом Одеської області по справі № 505/2487/19.
Відповідно до довідки виданої ЗДОКТ №3 «Сонечко» Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 21.03.2025 за вих. № 30, ОСОБА_2 за період перебування в цьому закладі сина ОСОБА_5 з 11.08.2017 року по 16.08.2021 року заклад не відвідував, не займався вихованням дитини, ні в усній, ні в письмовій формі вихованням дитини не цікавився.
Відповідно до довідки виданої Гімназією ім. Дмитра Конокеєнка Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 137 від 27.02.2025, ОСОБА_2 за період перебування в цьому закладі сина ОСОБА_5 не бере участь у навчанні сина, який навчається у 4-му класі, (батько не відвідує батьківські збори, не цікавиться справами ні в усній ні в письмовій формі), мати виховує дитину сама.
Відповідно до характеристики виданої Гімназією ім. Дмитра Конокеєнка Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 08.03.2025 на дитину ОСОБА_3 2015 року народження, вихованням та навчанням дитини займається мати та дитина позитивно характеризується.
Згідно довідки виданої КНП «ЦПМСД Подільської міськради» за № 73 від 02.04.2025 року, згідно якої батько ОСОБА_2 не приймає участі у лікуванні дитини ОСОБА_3 , не відвідував сімейного лікаря з дитиною, не відвідував лікувальних процедур з дитиною.
З письмових свідчень ОСОБА_6 від 07.04.2025 року (матері позивача) вбачається, що відповідач з 2019 року не займається вихованням та утриманням дитини ОСОБА_3 .
Згідно висновку Органу опіки та піклування Подільської міської ради Подільського району Одеської області за № 2859 від 10.07.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доцільно позбавити батьківських прав стосовно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 156 СК України).
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з частин першої, другої, шостої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до частин 2 та 3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що мала місце винна поведінка відповідача ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього сина, що виразилась у його нехтуванні обов'язками батька по забезпеченню дитини необхідним харчуванням, медичним доглядом, одягом, створенням належних умов для проживання, а також спілкування з дитиною в необхідному обсязі.
Доказів які б свідчили про поважні причини не виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків стосовно дитини судом не встановлено.
Враховуючи, що матеріалами справи доведено неналежне виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків, оскільки він до цього часу так і не намагався найти зустрічей з сином та налагодити відносини з ним, не створює належних умов для утримання дитини, не піклується про його здоров'я, фізичний та моральний розвиток, суд вважає, що він ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, що негативно впливає на розвиток дитини, та несе загрозу здоров'ю та життю дитини, а також враховуючи характер його поведінки, відношення до виконання своїх батьківських обов'язків, яке не змінилося і після пред'явлення даного позову, суд вважає, що він повинен бути позбавлений батьківських прав.
При таких обставинах, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя О.О. Івінський
Повне судове рішення складено 04 вересня 2025 року.