Дата документу 09.09.2025
Справа № 501/678/25
2/501/862/25
09 вересня 2025 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинки АББО»
до
відповідача ОСОБА_1
предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, водопостачання та теплопостачання, вивезення ТПВ,
учасники справи не з'явились
ухвалив рішення про наступне та
І. Виклад позиції заявника та представника позивача.
Представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинки АББО» 18.02.2025 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, водопостачання та теплопостачання, вивезення ТПВ, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за період з 01.10.2021 року по 01.11.2024 рік, за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, водопостачання та теплопостачання, вивезення ТПВ у загальному розмірі 8 535,48 грн. та судові витрати у справі.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
24.06.2004 в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинки АББО», що здійснює функції з управління багатоквартирним будинком через свої органи управління (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія статуту ОСББ «Будинки АББО» надаються).
В межах покладених на ОСББ «Будинки АББО» обов'язків, для належного утримання будинку та прибудинкової території, загальними зборами ОСББ «Будинки АББО» затверджено розмір внесків на утримання будинку, обов'язкових до сплати всіма власниками квартир та нежитлових приміщень в будинку.
Загальна площа квартири відповідача складає 74,1 кв.м.
В період з 01.10.2021 по 01.11.2024 ОСОБА_1 не виконував належним чином своїх обов'язків з оплати членських внесків, до яких входять оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, водопостачання та інші платежі, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед ОСББ «Будинки АББО» в загальному розмірі 8014,09 грн. згідно довідки №22 від 05.11.2024 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Вказана сума заборгованості складається із боргів по наступних внесках та платежах: вивезення ТПВ - 782,00 грн.; водопостачання - 1880,55 грн.; теплопостачання - 0 грн.; утримання будинку та прибудинкової території - 5351,54 грн.
ОСББ «Будинки АББО» належним чином виконує зобов'язання, передбачені Статутом, зокрема в частині забезпечення комунальних послуг та інших послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Надання комунальних послуг та послуг з утримання та обслуговування багатоквартирного житлового будинку згідно наступного переліку здійснюється на підставі таких актів:
- послуги централізованого водопостачання та водовідведення, згідно колективного договору між ОСББ та КП «Чорноморськводоканал»;
- послуги з постачання теплової енергії, згідно колективного договору між ОСББ та КП «Чорноморськтеплоенерго» №371-Ж409 від 23.03.2020;
- послуги з вивезення сміття, згідно колективного договору між ОСББ та ТОВ «ТВ-Серрус» №198-ЧР від 01.01.2021;
Крім цього, рішенням загальних зборів ОСББ, оформленим протоколом №3 від 31.05.2019 затверджено розмір внесків на утримання будинку з 2019 року - 3,90 грн/кв.м.
Невиконання власником нерухомого майна, в даному випадку відповідачем - ОСОБА_1 - обов'язків щодо сплати обов'язкових платежів і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Відповідач відзиву на позов не подав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача в судове не з'явився, в позові просить розгляд справи здійснювати без участі позивача, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 18.02.2025 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.50).
Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І. від 07.03.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.53-54).
Згідно ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач також викликався в суд через оголошення на офіційному веб-порталі «Судової влади України» (а.с.58, 61). Згідно інформації, опублікованої на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в розділі «Оголошення про виклик до суду», відповідач був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, але у судове засідання так і не з'явився, тому, на підставі ст.280 ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири відповідача складає 74,1 кв.м. (а.с.14).
В багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинки АББО», що здійснює функції з управління багатоквартирним будинком через свої органи управління (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія статуту ОСББ «Будинки АББО» надаються) (а.с.32-42).
В межах покладених на ОСББ «Будинки АББО» обов'язків, для належного утримання будинку та прибудинкової території, загальними зборами ОСББ «Будинки АББО» затверджено розмір внесків на утримання будинку, обов'язкових до сплати всіма власниками квартир та нежитлових приміщень в будинку (а.с.30-31).
Надання комунальних послуг та послуг з утримання та обслуговування багатоквартирного житлового будинку згідно наступного переліку здійснюється на підставі таких актів:
- послуги централізованого водопостачання та водовідведення, згідно колективного договору між ОСББ та КП «Чорноморськводоканал» (а.с.16-17);
- послуги з постачання теплової енергії, згідно колективного договору між ОСББ та КП «Чорноморськтеплоенерго» №371-Ж409 від 23.03.2020 (а.с.18-23);
- послуги з вивезення сміття, згідно колективного договору між ОСББ та ТОВ «ТВ-Серрус» №34-ЧМ від 15.04.2019 (а.с.24-26).
В період з 01.10.2021 по 01.11.2024 ОСОБА_1 не виконував належним чином своїх обов'язків з оплати членських внесків, до яких входять оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, водопостачання та інші платежі, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед ОСББ «Будинки АББО» в загальному розмірі 8014,09 грн. згідно довідки №22 від 05.11.2024 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 (а.с.14).
Вказана сума заборгованості складається із боргів по наступних внесках та платежах: вивезення ТПВ - 782,00 грн.; водопостачання - 1880,55 грн.; теплопостачання - 0 грн.; утримання будинку та прибудинкової території - 5351,54 грн.
V. Оцінка Суду.
Відповідно до ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Пунктом 1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Кожна особа згідно ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).
Згідно ст.322 Цивільного кодексу України на власника покладено обов'язок утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Із позову вбачається, що відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку повинен сплачувати цільові внески, проте не виконує своїх обов'язків, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка за період з 01.10.2021 по 01.11.2024 ОСОБА_1 складає 8014,09 грн. згідно довідки №22 від 05.11.2024 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 (а.с.14).
Вказана сума заборгованості складається із боргів по наступних внесках та платежах: вивезення ТПВ - 782,00 грн.; водопостачання - 1880,55 грн.; теплопостачання - 0 грн.; утримання будинку та прибудинкової території - 5351,54 грн.
Статтею 385 Цивільного кодексу України, передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таким чином, об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Згідно ст.ст.4, 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку передбачено, що управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» також передбачено, що балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Балансоутримувач зобов'язаний в т.ч. забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Згідно п.п.1, 2, 5, 6 ст.7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Частиною 2 ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено ,що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
З положень п.11 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» вбачається, що рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.
Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані виконувати рішення загальних зборів.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
За ч.6 ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», передбачено, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно частині 2 статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Таким чином, законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (управління багатоквартирним будинком), передбачає, що внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановою від 4 червня 2018 року по справі №753/10763/17 акцентував увагу, що визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників, відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників.
Крім того, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2020 року у справі 522/2173/14, зазначив, що особа, яка є власником приміщення і, у свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст.612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Між тим, відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів, що за значеною адресою відповідач не користувався такими послугами, у зв'язку з не проживанням або за будь-яких інших причин.
Також, судом не встановлено оскарження та визнання недійсними рішень позивача, оформлених зазначеними протоколами.
У відповідності до частини 6 статті 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
З урахуванням наведеного суд доходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених стороною по справі в обґрунтування власної правової позиції, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.
Зокрема, згідно платіжної інструкції №2073 від 23.12.2024 (а.с.1) позивачем при подачі позову сплачено 3028,00 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.
Представник позивача у позові просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтвердженні та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
В матеріалах справи наявні копії:
- ордеру надання правничої допомоги (а.с.48);
- договору №157/1 про надання правничої допомоги (а.с.46-47);
- акту прийняття - передачі наданих послуг (а.с.44);
- платіжної інструкції (а.с.45).
Отже, позов в частині стягнення витрат на правничу правову допомогу підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 158, 258-259, 263 Цивільного-процесуального кодексу України, Суд
Позов представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинки АББО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, водопостачання та теплопостачання, вивезення ТПВ - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинки АББО» (ЄДРПОУ - 32927779) заборгованість за період з 01.10.2021 по 01.11.2024 за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, водопостачання та теплопостачання, вивезення ТПВ у загальному розмірі 8 535,48 грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн. витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним-процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Чорноморського міського
суду Одеської області М.І.Петрюченко