Справа № 946/3026/25
Провадження № 2/946/2691/25
про залишення позовної заяви без розгляду
10 вересня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді: Бальжик О.І.
за участю секретаря: Коваленко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, чотири рази поспіль у судове засідання не з'явилися; причин поважності своєї неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутність не надіслали.
З матеріалів справи вбачається, що представник позивачки - адвокат Котик О.С. повідомлена про необхідність з'явитися у судове засідання, призначене на 10.06.2025 року о «09» годині «30» хвилин, судовою повісткою через підсистему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 29.04.2025 року.
Надалі представник позивачки через підсистему «Електронний суд» викликалася судовою повісткою у судове засідання, призначене на 08.07.2025 року о «13» годині «00» хвилин, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 11.06.2025 року. Також, позивачка ОСОБА_1 викликалася у зазначене судове засідання судовою повісткою поштовим зв'язком, однак остання повернулася до суду 18.06.2025 року з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
18.07.2025 року секретар судових засідань у телефонному режимі повідомила представника позивачки про необхідність з'явитися у судове засідання, призначене на 28.07.2025 року о «10» годині «00» хвилин, що підтверджується відповідною телефонограмою.
В останнє судове засідання, призначене на 10.09.2025 року о «09» годині «40» хвилин, позивачка ОСОБА_1 викликалася судовою повісткою поштовим зв'язком, однак остання повернулася до суду 10.09.2025 року з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також, її представник викликалася на вказану дату судовою повісткою через підсистему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 15.08.2025 року.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) як джерело права.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Отже, обставин неявки у судові засідання позивачки та її представника, яким було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду заяви, що призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті пред'явленого позову.
Відповідно до частини п'ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21), процесуальний закон щодо наслідків неявки позивача у судові засідання є зрозумілим і передбачуваним для нього, щодо його застосування існує усталена судова практика залишення позову без розгляду.
Враховуючи принцип розумності строків розгляду справи,беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивачки та її представника, встановлені ЦПК України, який не пов'язує причини повторної неявки з їх поважністю, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду, що не перешкоджає позивачці повторно звернутись з аналогічними позовними вимогами до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 13, 257, 260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати для відома сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя: О.І.Бальжик