Єдиний унікальний номер справи: 766/4871/25
Номер провадження: 11-кп/819/473/25
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
09 вересня 2025 року Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участю
прокурора: ОСОБА_6
адвоката: ОСОБА_7
ОСОБА_8
обвинувачених: ОСОБА_9
ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 42023230000000055 за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12.08.2025 про продовження строку тримання під вартою щодо:
ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2
обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 - ч. 5 ст. 191 , ч. 3 ст. 28-ч.1 ст. 366 КК України, -
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.08.2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою:
- обвинуваченого ОСОБА_9 на 60 днів до 10 жовтня 2025 року включно з визначеним ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08.04.2025 року розміром застави.
- обвинуваченого ОСОБА_10 на 60 днів до 10 жовтня 2025 року включно з визначеним ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08.04.2025 року розміром застави.
Вимоги і узагальнені доводи апеляційної скарги .
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12.08.2025 року , за наявності підстав для застосування запобіжного заходу обрати відносно ОСОБА_9 інший запобіжний захід, що непов'язаний з триманням під вартою або зменшити розмір застави до 200 000 грн.
Зазначає, що ухвала суду від 12.08.2025 є незаконною і підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 409, ст. 410, 411 КПК України.
Під час розгляду та ухвалення рішення судом не взято до уваги ряд обставин, що мають значення для визначення факту існування ризиків, а також розміру завданої шкоди, що впливає на визначення розміру застави.
Вказує, що незважаючи на кваліфікацію дій ОСОБА_9 за ст. 191 КК України, він не займав будь-яких посад в органах влади, місцевого самоврядування та не використовував свої повноваження під час вчинення інкримінованих діянь. Розпорядником бюджетних коштів, які сторона обвинувачення визначила як предмет злочину був ЦЗОР Херсонської обласної адміністрації в особі ОСОБА_11 , дії якого кваліфіковано як службову недбалість за ч. 2 ст. 367 КК України . Мова йде про неналежне виконання ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 цивільно- правових обов'язків, за наявності умислу - шахрайстві, але в жодному випадку не про корупційний злочин.
Не відповідають матеріалам провадження і висновку суду , що злочином завдано збитки на суму понад 20 000000 гривень.
ОСОБА_14 не є розпорядником бюджетних коштів, не займав та не займає посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування, а отже і не має можливості впливати на хід розгляду справи, свідків, спотворити чи знищити документи тощо.
Про розслідування зазначеного кримінального провадження ОСОБА_9 знав ще з 2023 року, і якби дійсно мав намір уникнути слідства та суду, скористався б такою можливістю. Зазначені обставини спростовують твердження сторони обвинувачення про можливість переховуватися від суду.
Всі документи, що пов'язані з предметом доказування стороною обвинувачення вилучено, майно (товари, що були предметом поставки) також перебувають під контролем держави, а отже спростовується твердження сторони обвинувачення про можливість знищити такі документи, інші докази.
ОСОБА_14 має сімейні зв'язки, постійне місце роботи, позитивно характеризується, неодноразово обирався депутатом місцевих рад, а отже користується повагою та авторитетом, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Наведені обставини вказують на те, що перебування на волі та застосування до ОСОБА_9 іншого, більш м'якого запобіжного заходу не зашкодить судовому розгляду.
Визначення надмірно великої застави не надає можливості її внести, що вказує на надмірний тягар, якому піддано особу, яка обвинувачується у вчиненні економічного злочину, не пов'язаного з насильством.
Розгляд справи здійснюється з порушенням засад розумних строків, що призводить до перетворення заходу забезпечення на відбуття покарання за відсутності вироку суду.
ОСОБА_9 утримується під вартою більш ніж пів року. Справа надійшла до суду 31.03.2025. З цієї дати проведено лише кілька судових засідань, в яких головним чином вирішувалися лише питання продовження дії запобіжних заходів.
Порушення засад «розумних строків» за умов, коли підзахисний тримається під вартою та зазначає найбільш обтяжливих форм обмеження прав і свобод людини, не відповідає і гарантіям, встановленим Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12.08.2025 року, за наявності підстав для застосування запобіжного заходу обрати відносно ОСОБА_15 інший запобіжний захід, що не пов'язаний з триманням під вартою або зменшити розмір застави до 200 000 грн.
Вказує, що ухвала суду від 12.08.2025 є незаконною і підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 409, ст. 410, 411 КПК України.
Під час розгляду та ухвалення рішення судом не взято до уваги ряд обставин, що мають значення для визначення факту існування ризиків, а також розміру завданої шкоди, що впливає на визначення розміру застави.
Вказує, що незважаючи на кваліфікацію дій ОСОБА_10 за ст. 191 КК України, він не займав будь-яких посад в органах влади, місцевого самоврядування та не використовував свої повноваження під час вчинення інкримінованих діянь. Розпорядником бюджетних коштів, які сторона обвинувачення визначила як предмет злочину був ЦЗОР Херсонської обласної адміністрації в особі ОСОБА_11 , дії якого кваліфіковано як службову недбалість за ч. 2 ст. 367 КК України . мова йде про неналежне виконання ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 цивільно- правових обов'язків, за наявності умислу - шахрайстві, але в жодному випадку не про корупційний злочин.
Також не відповідають матеріалам провадження і висновку суду що злочином завдано збитки на суму понад 20 000000 гривень.
ОСОБА_10 , не є розпорядником бюджетних коштів, не займав та не займає посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування, а отже і не має можливості впливати на хід розгляду справи, свідків, спотворити чи знищити документи тощо.
Про розслідування зазначеного кримінального провадження ОСОБА_10 знав ще з 2023 року, і якби дійсно мав намір уникнути слідства та суду, скористався б такою можливістю. Зазначені обставини спростовують твердження сторони обвинувачення про можливість переховуватися від суду.
Всі документи, що пов'язані з предметом доказування стороною обвинувачення вилучено, майно (товари, що були предметом поставки) також перебувають під контролем держави, а отже спростовується твердження сторони обвинувачення про можливість знищити такі документи, інші докази.
ОСОБА_10 має сімейні зв'язки, одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей , доглядає за престарілим батьком , який перебуває на його утриманні, має постійне місце роботи, позитивно характеризується, неодноразово обирався депутатом місцевих рад, користується повагою та авторитетом, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Наведені обставини вказують на те, що перебування на волі та застосування до ОСОБА_10 більш м'якого запобіжного заходу не зашкодить судовому розгляду.
За наявності усталених соціальних зв'язків зміна запобіжного заходу на домашній арешт або зменшення застави до розміру 200000 грн. у повній мірі забезпечить його належну поведінку.
Визначення надмірно великої застави не надає можливості її внести, що вказує на надмірний тягар, якому піддано особу, яка обвинувачується у вчиненні економічного злочину, не пов'язаного з насильством.
Розгляд справи здійснюється з порушенням засад розумних строків, що призводить до перетворення заходу забезпечення на відбуття покарання за відсутності вироку суду.
ОСОБА_10 утримується під вартою більш ніж пів року. Справа надійшла до суду 31.03.2025. З цієї дати проведено лише кілька судових засідань, в яких головним чином вирішувалися лише питання продовження дії запобіжних заходів.
Порушення засад «розумних строків» за умов, коли підзахисний тримається під вартою та зазначає найбільш обтяжливих форм обмеження прав і свобод людини, не відповідає і гарантіям, встановленим Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Позиції учасників.
Адвокат ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_9 підтримали доводи та вимоги апеляційних скарг.
Прокурор заперечила проти задоволення апеляційних вимог.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, які надійшли із суду першої інстанції та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви Суду.
Частиною 1 ст. 404 КПК визначено, що апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст. 422-1 КПК передбачено порядок перевірки ухвал суду про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Вбачається з матеріалів провадження, що на розгляді Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України .
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.02.2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_9 для запобігання встановленим ризикам, передбаченим п. 1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.03.2025 року із визначенням застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4542000 грн.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_9 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.04.2025 р. включно для запобігання ризикам, передбаченим п 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК із визначенням застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4542000 грн.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2025 року встановлено, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України і для запобігання цим ризикам щодо підозрюваного ОСОБА_9 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 06.06.2025 року включно із визначеною заставою у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4542000 грн.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.02.2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_10 для запобігання встановленим ризикам, передбаченим п. 1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.03.2025 року із визначенням застави у розмірі двохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 грн.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_10 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.04.2025 р. включно для запобігання ризикам, передбаченим п 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК . Зменшено розмір застави до 100 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 302800 грн.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2025 року встановлено, що продовжують існувати ризики , передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України і для запобігання цим ризикам щодо підозрюваного ОСОБА_10 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 06.06.2025 року включно із визначеною заставою у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 302800 грн.
На стадії судового провадження строк тримання під вартою щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_9 було продовжено ухвалою від 19.05.2025 року до 17.07.2025 року та попередньою ухвалою Херсонського міського суду від 03.07.2025 року до 31.08.2025 року.
До закінчення строку дії попередньої ухвали прокурором подано клопотання про продовження щодо ОСОБА_10 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з раніше визначеним розміром застави-100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 302800 грн.
Необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_10 прокурор у клопотанні обґрунтував тим, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України , продовженням існуванням ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливістю запобігти цим ризикам більш м'яким запобіжним заходом.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою 60 днів з раніше визначеним розміром застави 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4542000 грн. щодо ОСОБА_9 прокурор обґрунтував тим, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України , продовженням існуванням ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливістю запобігти цим ризикам більш м'яким запобіжним заходом.
Згідно положень ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу
Суд, продовжуючи строк дії запобіжного заходу, має перевірити чи не зменшилися на цій стадії кримінального провадження встановлені раніше ризики і чи зможе більш м'який запобіжний захід запобігти цим ризикам.
Застосування (продовження) запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 серпня 2025 року під час підготовчого судового засідання щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_9 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10 жовтня 2025 року включно з визначеним ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08.04.2025 року розміром застави.
Мотивуючи таке рішення суд, як видно з ухвали, дійшов висновку, що на цій стадії судового розгляду кримінального провадження продовжують існувати ризики , передбачені п.1,3 ч.1ст.177 КПК, які стали підставою для застосування щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою , зазначені ризики не зменшилися і що більш м'який запобіжний захід не здатен запобігти цим ризикам.
Як видно із ухвали, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_10 суд взяв до уваги тяжкість покарання, яке може бути застосоване у разі доведення винуватості ; репутацію обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває; вік обвинуваченого та стан здоров'я.
При вирішенні клопотання щодо ОСОБА_9 суд взяв до уваги тяжкість покарання, яке може бути застосоване у разі доведення винуватості; репутацію обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває; судом також враховуються вік та стан здоров'я обвинуваченого.
На обґрунтування висновку про продовження існування ризику незаконного впливу на свідків суд взяв до уваги те, що судовий розгляд перебуває на початковій стадії, докази не досліджені, обізнаність обвинувачених з анкетними даними свідків та врахування положень ст. 95 КПК України .
Навів суд в ухвалі і обставини, які свідчать про продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи апеляційних скарг про недоведеність продовження існування ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
За положеннями ст. 178 КПК України тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується враховується у сукупності з іншими обставинами та відомостями , що передбачені ст. 178 КПК України .
Суд, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував як видно, не тільки тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_10 , ОСОБА_9 у разі визнання винуватим у скоєнні інкримінованих злочинів, а і сукупність даних про особу обвинувачених, передбачених ст. 178 КПК України, що в цілому і стало підставою для висновку про продовження існування ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків та прийняття рішення про необхідність продовження стосовно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд навів мотиви, з яких він дійшов висновку про неможливість запобігання існуючим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу та навів мотиви, з яких відхилив доводи про наявність підстав для зменшення розміру застави.
В апеляційній скарзі захисник наводить відомості про соціальні зв'язки обвинуваченого ОСОБА_10 , його сімейний стан , які існували на час застосування запобіжного заходу та прийняття рішення про його продовження та були відомі слідчому судді та суду і фактично були враховані при визначенні існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та при визначенні розміру застави при застосуванні запобіжного заходу.
Наведені в апеляційній скарзі відомості щодо сімейного стану , репутації ОСОБА_9 та інші відомості про його особу , які існували на час застосування запобіжного заходу та прийняття рішення про його продовження та були відомі слідчому судді та суду , були враховані при визначенні існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та при визначенні розміру застави при застосуванні запобіжного заходу.
Сукупність цих відомостей, які існували на час застосування запобіжного заходу та не змінилися, не вказує на те, що на даній стадії кримінального провадження ризики, які встановлені при застосуванні запобіжного заходу, передбачені п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК щодо ОСОБА_10 та щодо ОСОБА_9 нівельовані чи зменшилися.
Посилань на те, що у соціальному, сімейному, матеріальному стані обвинуваченого ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_9 сталися істотні зміни, які не були враховані судом і які б давали підстави для висновку про зменшення чи нівелювання існуючих ризиків на день постановлення оскарженої ухвали, в апеляційних скаргах не наведено.
Посилання захисників в апеляційних скаргах на невідповідність висновків суду щодо розміру заподіяних збитків інкримінованим злочином, зроблені на підставі аналізу фактичних обставин кримінального провадження зазначених в обвинувальному акті , як на підставу для скасування ухвали суду та зменшення розміру застави не є обґрунтованими.
Здійснюючи апеляційний розгляд відповідно до положень ч. 1 ст. 404 КК України в межах апеляційних вимог, колегія суддів зазначає , що запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків , передбачених ч. 1 ст. 177 КПК та запобігання здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою суд має перевірити чи не зменшилися на цій стадії судового розгляду встановлені раніше ризики і чи зможе більш м'який запобіжний захід запобігти цим ризикам.
Обґрунтованість підозри перевіряється слідчим суддею на стадії досудового розслідування при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Оскаржувана ухвала постановлена на стадії судового розгляду.
Питання доведеності чи недоведеності винуватості на підставі оцінки доказів з точки зору їх достатності, допустимості для доведення винуватості обвинуваченої особи, питання доведеності обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК, в т.ч. і розміру заподіяної злочином шкоди вирішується судом на стадії судового розгляду відповідно до положень ст.368 КПК України і не може бути предметом перевірки апеляційного суду в межах визначених ст. 422-1 КПК України .
Апеляційний суд на стадії апеляційного перегляду ухвали суду про продовження запобіжного заходу не має процесуальних підстав надавати оцінку доказам у кримінальному провадженні, встановлювати фактичні обставини кримінального провадження , а також робити висновки щодо доведеності чи недоведеності винуватості особи, розміру заподіяної шкоди тощо.
Аналізуючи посилання апелянтів на непомірність застави , колегія суддів враховує, що відповідно до приписів ч. 3, 4 ст. 183 КПК України питання застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави вирішується саме при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З матеріалів провадження вбачається, що питання визначення застави як альтернативного запобіжного заходу щодо ОСОБА_10 та визначення розміру застави вирішувалося ухвалами слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.02.2025 року та від 19.03.2025 року, розмір визначеної застави не змінювався при продовженні строку дії запобіжного заходу слідчим суддею ухвалою від 08.04.2025 року .
Питання щодо визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 вирішувалося ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 05.02.2025 року і зазначений розмір застави не змінювався при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу ухвалами від 19.03.2025 року, від 08.04.2025 року .
Розмір застави при її застосуванні визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Вказані ухвали слідчого судді не є предметом апеляційного розгляду, а тому Херсонський апеляційний суд не має процесуальних повноважень надавати оцінку судовим рішенням , якими визначено розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Ухвалою суду від 12.08.2025 року, що оскаржується, питання визначення розміру застави судом не вирішувалося. Судом продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання із раніше визначеним на стадії застосування запобіжного заходу та при продовженні строку його застосування розміром застави, як альтернативного запобіжного заходу, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Обґрунтованих підстав для зменшення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу на даній стадії судового провадження, в апеляційних скаргах не наведено, посилання на зміну обставин , які були враховані слідчим суддею при визначенні розмірі застави на стадії застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апелянти не наводять.
Зважаючи на тяжкість інкримінованих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 злочинів, враховуючи сукупність відомостей про особу обвинувачених, початкову стадію судового розгляду кримінального провадження, обґрунтованими є висновки суду, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, вони не зменшилися, і що запобіжний захід у виді тримання під вартою із альтернативним запобіжним заходом у виді застави, розмір якої визначений ОСОБА_10 та ОСОБА_9 при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є необхідним для запобігання передбаченим п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України ризикам та достатнім для забезпечення дієвості кримінального провадження на початковій стадії судового провадження, і більш м'який запобіжний захід, всупереч доводам апеляційної скарги, не зможе запобігти існуючим ризикам.
Розумні строки судового розгляду визначаються сукупністю обставин, визначених ст.28 КПК України.
Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції з підстав та за доводів зазначених в апеляційних скаргах адвоката ОСОБА_8 , та ОСОБА_7 , скасуванню не підлягає, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б потягли за собою безумовне скасування оскаржуваної ухвали суду під час апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422-1, 376 ч. 2 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Залишити без змін ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 серпня 2025 року, якою продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , ОСОБА_9 .
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3