Єдиний унікальний номер справи: 650/2533/25 Головуючий в І інстанції: Хомік І.І.
Номер провадження: 22-ц/819/1012/25 Доповідач: Базіль Л.В.
10 вересня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючої судді (судді-доповідача) Базіль Л.В.,
суддів: Бездрабко В.О., Радченка С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 липня 2025 року постановлену у складі судді Хомик І.І. про повернення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в цивільній справі № 650/2533/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,-
Короткий зміст позовних вимог.
17 квітня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Ковальчук М.О. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (далі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ») та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» (далі ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС) про розірвання договору оренди землі, зареєстрованого 05.08.2010 року №4АА002128-041071500021 (з урахуванням додаткової угоди від 28.12.2017 року та додаткової угоди від 30.11.2020 року), укладеного між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 39149760, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:018:0010; розірвання договору оренди землі, зареєстрованого 21.06.2006 року №4АА002128-040671500037 (з урахуванням додаткової угоди від 28.12.2017 року та додаткової угоди від 01.03.2021 року), укладеного між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31624218, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:018:0011 та стягнення заборгованості з орендної плати.
Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування землями за 2022,2023,2024 роки, що відповідно до ст.32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання договорів оренди землі та стягнення орендної плати.
16 червня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» подало зустрічну позовну заяву про зобов'язання ОСОБА_1 привести земельні ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:018:0010 та з кадастровим номером 6520686700:03:018:0011 в придатний для використання стан шляхом надання доступу до неї на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі.
ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вказувало, що спірні земельні ділянки розташовані на території Бериславського району Херсонської області, яка в період часу з 10.03.2022 по 09.11.2022 рік у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, була тимчасово окупованою територією, а наразі відноситься до територій можливих, активних бойових дій.
У зв'язку з чим відповідач стверджує, що земельні ділянки є потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, що унеможливлює їх використання за призначенням відповідно до умов договору оренди. На власника земельної ділянки покладено обов'язок вчинення дій щодо збереження земельної ділянки в такому стані, який би давав змогу використовувати її за цільовим призначенням, в тому числі і звернення до відповідних організацій щодо проведення розмінування земельної ділянки.
Між тим, орендодавець жодним чином не реалізував даного обов'язку, в тому числі і не сприяв орендареві у вчиненні відповідних дій, що мали б наслідком забезпечення безпеки користування землею.
За такого, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вважало, що його зустрічний позов підлягає задоволенню.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Великоолександрівський районний суд Херсонської області ухвалою від 21 липня 2025 року відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ОСОБА_1 про зобов'язання привести земельну ділянку у придатний для використання стан та повернув зустрічну позовну заяву заявнику.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що підстави та предмет позову за первісним та за зустрічним позовами є різними, первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах і не є взаємопов'язані. Задоволення зустрічного позову саме по собі не призводить до повного або часткового виключення задоволення первісного позову, оскільки вимоги щодо забезпечення доступу до земельної ділянки не впливають безпосередньо на обґрунтованість вимог позивача про розірвання договору.
Також суд врахував, що спільний розгляд зустрічної позовної заяви з первісним позовом призведе до ускладнення та затягування розгляду справи, оскільки потребуватиме встановлення обставин, які не є необхідними для розгляду первісного позову.
Вимоги та узагальнюючи доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з ухвалою суду представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журик А.Л. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21.07.2025 року скасувати.
Апелянт зазначив, що висновки суду першої інстанції про те, що первісний та зустрічний позов не є взаємопов'язаними, необґрунтовані та такі, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що встановлення обставин неналежного виконання орендодавцем умов договору, а саме знаходження земельної ділянки в непридатному стані через її замінування, призведе до висновку про відсутність обов'язку орендаря сплачувати орендну плату за 2022-2024 роки через неможливість використання земельної ділянки за цільовим призначенням.
Зазначає, що суддя, встановивши, що зустрічна позовна заява подана із порушенням процесуального законодавства повинна була повернути її, а не відмовляти у прийнятті, а відтак суддею винесено ухвалу яку не передбачено нормами ЦПК.
Безпідставно відмовивши у прийнятті зустрічного позову, суд позбавив відповідача права на ефективний захист своїх прав та інтересів.
Суд не вказав порядок та строки оскарження ухвали, що є порушенням процесуальних норм.
Мотиви з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до приписів ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на викладене та приймаючи до уваги, що предметом оскарження є ухвала суду, передбачена п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України (повернення заяви позивачеві), розгляд даної справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2025 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Ковальчук Микола Олександрович звернувся до суду з позовом до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ, ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС, в якому просив:
розірвати договір оренди землі, зареєстрований 05.08.2010 року №4АА002128-041071500021 (з урахуванням додаткової угоди від 28.12.2017 року та додаткової угоди від 30.11.2020 року), укладений між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:018:0010 , з урахуванням договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» від 17 квітня 2025 року №1704/25-17;
розірвати договір оренди землі, зареєстрований 21.06.2006 року №4АА002128-040671500037 (з урахуванням додаткової угоди від 28.12.2017 року та додаткової угоди від 01.03.2021 року), укладеного між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:018:0011;
стягнути з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 128 105,68 гривень, та судові витрати.
Після відкриття провадження у справі до суду надійшла 16 червня 2025 року зустрічна позовна заява ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про зобов'язання ОСОБА_1 привести земельні ділянки з кадастровими номерами 6520686700:03:018:0010 та 6520686700:03:018:0011 в придатний для використання стан шляхом надання доступу до неї на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі.
Обґрунтовуючи пов'язаність первісного та зустрічного позовів, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» посилалося на те, що предметом первісного позову є розірвання договору оренди землі у зв'язку із неправомірною несплатою орендарем плати за користування земельною ділянкою, а предметом зустрічного позову є зобов'язання орендодавця забезпечити доступ орендареві до земельної ділянки, встановлення обставин неналежного виконання орендодавцем умов договору і у зв'язку з цим відсутності в орендаря обов'язку сплачувати орендну плату за 2022-2024 роки. На думку ТОВ «ЮТС-Агропродукт», задоволення зустрічного позову повністю виключить можливість задоволення первісного позову.
Повертаючи зустрічну позовну заяву ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», суд першої інстанції з посиланням на положення ст.193 ЦПК України, дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» як такої, що не є взаємопов'язана з первісною позовною заявою, а її задоволення не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог.
Також суд врахував, що спільний розгляд зустрічної позовної заяви з первісним позовом призведе до ускладнення та затягування розгляду справи, оскільки потребуватиме встановлення обставин, які не є необхідними для розгляду первісного позову.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
У постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/6157/19 вказано, що взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному:
- обидва позови взаємопов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;
- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.
Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 зазначено, що згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.
При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: - або взаємопов'язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; - або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вбачається, що предметом доказування первісного позову є встановлення істотних порушень відповідачем умов договору оренди та наявність підстав для його розірвання.
Предметом же доказування зустрічної позовної заяви є встановлення стану земельних ділянок із кадастровими номерами 6520686700:03:018:0010 та 6520686700:03:018:0011 , що розташовані на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, яка за твердженнями відповідача перебуває у стані непридатному для використання за цільовим призначенням. Задоволення зустрічних позовних вимог тягне покладення зобов'язань на власника земельних ділянок здійснити певні дії на майбутнє.
Отже, вимоги за первісним та зустрічним позовами є різними як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін спору, тобто не є взаємопов'язаними, що вірно констатував суд першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про те, що повернення зустрічного позову є перешкодою в доступі до правосуддя, апеляційний суд відхиляє, оскільки право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду може бути реалізовано лише за умови дотримання як загальних правил подання позовів, так і правил пред'явлення зустрічних позовів, встановлених процесуальним законодавством. За положеннями ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Тому повернення заявникові зустрічної позовної заяви, яка не є взаємопов'язаною з первісною позовною заявою і ймовірне її задоволення не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог не може вважатися обмеженням доступу до правосуддя.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.11.2018 року у справі №910/3242/18.
Крім того, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не позбавлений права доводити обставини неналежного виконання орендодавцем умов договору оренди землі, а саме знаходження земельної ділянки в непридатному стані через її замінування, позбавлення орендаря можливості використовувати її за цільовим призначенням, під час розгляду первісного позову, як підстави відсутності вини відповідача у виникненні заборгованості по орендній платі.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про недоцільність прийняття зустрічної позовної заяви та повернення зустрічного позову ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», оскільки об'єднання вищевказаних позовів в одне провадження та спільний розгляд є недоцільним, адже позови містять різний предмет, зміст позовних вимог та обставини, які підлягають доказуванню.
Доводи апеляційної скарги, що суд, в порушення процесуальних норм, відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви, хоча в такому випадку заява підлягала поверненню та не зазначив про порядок і строки її оскарження, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали судом зазначено порядок і строки її оскарження; наряду із відмовою у прийнятті зустрічної заяви зазначено і про повернення зустрічного позову ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу прийнято у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.
Повний текст постанови складено 10.09.2025 р.
Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» залишити без задоволення.
Ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуюча Л.В. Базіль
Судді В.О. Бездрабко
С.В. Радченко