Ухвала від 11.09.2025 по справі 494/1486/25

Березівський районний суд Одеської області

11.09.2025

Справа № 494/1486/25

Провадження № 2/494/749/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2025 року м. Березівка Одеської області

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання - Антонишиної І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березівка в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника відповідача про зупинення провадження по цивільній справі №494/1486/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Березівського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 18.07.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду на 11.09.2025 року.

Представник позивача у судове засідання 11.09.2025 року не з'явилась, однак у позовних вимогах вказала про розгляд справи за її відсутності.

У судове засідання 11.09.2025 року відповідач не з'явився, однак 27.08.2025 року на адресу суду надіслав заяву. В якій просив не розглядати справу про стягнення з нього заборгованості, у зв'язку з його мобілізацією до лав ЗСУ. До клопотання додано копію довідки про перебування на військовій службі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 Цивільно-процесуального кодексу України (ЦПК України), суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 12 Положення, встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом оформлюється письмовими наказами по особовому складу.

Таким чином, достовірним доказом в розумінні ст.79 ЦПК України, на підставі якого можна встановити перебування сторони у складі Збройних Сил України є письмовий наказ по особовому складу.

Аналогічної думки притримується й Верховний Суд у постанові від 29 березня 2023 року по справі № 756/3462/20.

Водночас, суду не були надані належні та допустимі докази на підтвердження неможливості прибути відповідачем до суду, не надано доказів його перебування у активних бойових діях.

Надана довідка не містить відомостей про те, що військова частина, де проходить службу відповідач, переведена на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії росії на території України.

Довідка військової частини НОМЕР_1 від 23.07.2025 року №946 про те, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 не підтверджує наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов'язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 № № 8-рп/2002).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Своєю чергою реалізація завдання цивільного судочинства, визначеного статтею 2 ЦПК України, та ефективне поновлення порушеного (невизнаного, оспорюваного) права не можливе без дотримання судом встановлених законом строків розгляду та вирішення справи.

Частиною третьою статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.

Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Відтак, в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі необхідно відмовити та призначити по справі наступне судове засідання на

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.251,259,260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по цивільній справі №494/1486/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Призначити по справі наступне судове засідання на 16.10.2025 р на 09.45 год.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Римар

Попередній документ
130121072
Наступний документ
130121074
Інформація про рішення:
№ рішення: 130121073
№ справи: 494/1486/25
Дата рішення: 11.09.2025
Дата публікації: 12.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Березівський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.10.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 09.07.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за Кредитним договором
Розклад засідань:
11.09.2025 09:40 Березівський районний суд Одеської області
16.10.2025 09:45 Березівський районний суд Одеської області