Пересипський районний суд міста Одеси
Справа №523/13635/25
Провадження №1-кс/523/5772/25
10 вересня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного та його захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні, в приміщенні суду, в режимі відеоконференції, клопотання слідчого в кримінальному провадженні №22025160000000304 від 12 травня 2025 рокупро продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, не маючого судимості в силу ст.89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживавшого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194, ч.2 ст.15, ч.2 ст.258 КК України,
08 вересня 2025 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без альтернативи визначення застави, стосовно ОСОБА_5 , якого підозрюють у вчиненні: в перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб; умисному знищенні чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб; у закінченому замаху на терористичний акт, тобто вчиненні вибуху, який створював небезпеку для життя чи здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, за попередньою змовою групою осіб.
В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилаються на обґрунтованість вказаної підозри та продовження існування ризиків переховування від органу досудового розслідування, суду, продовження злочинної діяльності, знищення, схову чи спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, а також незаконного впливу на свідків.
З'ясувавши думку прокурора - в підтримку внесеного клопотання, а також заперечення сторони захисту, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до несудимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК України, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку як застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку його застосування. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).
Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Одеській області розслідується кримінальне провадження №22025160000000304 від 12 травня 2025 року. О 23 годині 15 хвилин 16 травня 2025 року ОСОБА_5 було затримано, після чого 17 травня 2025 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194, ч.2 ст.15, ч.2 ст.258 КК України.
Строк застосованого та продовженого слідчим суддею Пересипського районного суду м. Одеси до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без альтернативи визначення застави, спливає 11 вересня 2025 року.
Строк досудового розслідування в провадженні продовжено ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 14 липня 2025 року до шести місяців, тобто до 17 листопада 2025 року, для завершення якого необхідно: отримати висновок автотоварознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.2 (Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу); отримати висновки судово - медичних молекулярно - генетичних експертиз; отримати висновок пожежно-технічної експертизи за експертною спеціальністю 10.8 (Дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки); отримати висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи підозрюваного; отримати висновок судової експертизи відео - звукозапису за експертною спеціальністю 7.1 (технічне дослідження матеріалів та засобів відео - звукозапису); отримати тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю в мобільного оператора та здійснити її огляд; виконати вимоги, передбачені ст.ст.290-291 КПК України тощо.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо - тяжкого злочину (ч.2 ст.258 КК України), санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вмінених йому діяннях підтверджується: повідомленнями ГВ ЗНД Управління СБ в Одеській області; протоколом обшуку від 16травня 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 від 17 травня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 17 травня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 08 квітня 2025 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 17 травня 2025 року; протоколами зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису; протоколом огляду місця події від 16 травня 2025 року; протоколами огляду місця події від 12 травня 2025 року; а також сукупністю інших матеріалів кримінального провадження.
На думку слідчого судді, первинно зібраних слідчим доказів достатньо для обґрунтування підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194, ч.2 ст.15, ч.2 ст.258 КК України.
Незважаючи на перше притягнення до кримінальної відповідальності та неофіційне працевлаштування, оцінюючи доводи слідчого та прокурора про наявність доказів в обґрунтування існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у взаємозв'язку із тим, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку підозрюваного та виконання останнім процесуальних обов'язків в межах даного кримінального провадження, слідчий суддя з цим погоджується, виходячи з наступного.
ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість вчиненого діяння, суворість можливого покарання за його вчинення. В справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Окрім того, у справі «W проти Швейцарії» ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки це свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення підозрюваним території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Вищезазначене, на думу слідчого судді, обґрунтовує продовження існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Досудове розслідування в провадженні триває, для його належного завершення необхідно здійснити низку процесуальних дій, спрямованих на встановлення всіх обставин вчиненого.
Необхідно також виходити і із передбаченої КПК процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до якої спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином слідчий суддя також вважає, що оскільки особи, ймовірно співробітники спецслужб російської федерації, за завданнями яких діяв ОСОБА_5 , до теперішнього часу не встановлені та не затримані, то перші особи можуть відновити спілкування з підозрюваним через мережу Інтернет, дати йому як нові завдання щодо вчинення таких же дій, так і вказівки, поради, спрямовані на уникнення від відповідальності чи її пом'якшення, а відтак продовжують існувати ризики як продовження ОСОБА_5 злочинної діяльності, так і знищення, схову чи спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, а також незаконного впливу на свідків.
Слідчий суддя також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, оскільки злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , посягають на суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність, обороноздатність, а також державну та економічну безпеку держави, в період часу, коли продовжує тривати агресивна війна з боку російської федерації проти України.
З врахуванням викладеного клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Крім того, з урахуванням особи підозрюваного та обставин вмінених йому злочинів, а також положень абзацу 8 ч.4 ст.183 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183,184,193,199 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити стосовно підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194, ч.2 ст.15, ч.2 ст.258 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ « Одеський слідчий ізолятор » - до 07 листопада 2025 року включно.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана впродовж п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1