521/11174/25
1-кп/521/1611/25
11 вересня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162470000935 від 07.06.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, з середнью освітою, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2018 р.н. та 2022 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 22.06.2020 року вироком Приморського районного суду м.Одеси за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 24.01.2022 у зв'язку із відбуттям покарання;
- 06.04.2023 року вироком Київського районного суду м.Одеси за ч. 5 ст. 27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 гривень;
- 28.01.2025 року вироком Малиновського районного суду м.Одеси за ч.1 ст.357 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки. На підставі ч.1 ст.71, ч.2 ст.72 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки приєднано штраф в розмірі 1700 гривень,
ОСОБА_4 07.06.2025 приблизно о 05 годин 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, перебуваючи у Хаджибейському районі м.Одеса біля під'їзду №1 будинку АДРЕСА_3 , побачив припаркований мопед марки «Альфа-мустанг» («Motoleader»), модель ML 503Q, без номеру державної реєстрації, чорного кольору з червоними вставками, рама №LSRNCBL268A100479, 2008 року випуску, об'єм двигуна 50 куб.см, який належить потерпілому ОСОБА_5 . У цей час у ОСОБА_4 раптово виник прямий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вище вказаним транспортним засобом.
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м.Одеса, вул Космонавтів, буд.31/5, реалізуючи свій раптово виниклий прямий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння зазначеним вище транспортним засобом - мопедом марки «Альфа-мустанг» («Motoleader»), модель ML 503Q, чорного кольору з червоними вставками, без номеру державної реєстрації, рама «LSRNCBL268A100479», 2008 року випуску, об'єм двигуна 50 куб.см, з метою особистого збагачення, шляхом незаконного заволодіння зазначеним транспортним засобом, який належить іншій особі, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, діючи повторно, таємно для оточуючих осіб, підійшов до зазначеного вище мопеду марки «Альфа-мустанг» («Motoleader»), модель ML 503Q, вартістю 6225 гривень 72 копійки, що належить ОСОБА_5 , та переконавшись у тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, взяв вище вказаний мопед обома руками за його кермо, таким чином встановив контроль над ним.
Після цього, ОСОБА_4 за допомогою власної фізичної сили вертикально зафіксував - мопед марки «Альфа-мустанг» («Motoleader»), модель ML 503Q, чорного кольору з червоними вставками, без номеру державної реєстрації, рама «LSRNCBL268A100479», об'єм двигуна 50 куб.см, та покотив його міжквартально до буд.№ 25/2 на вул.Варненська в м.Одесі, подолав біля 350 м відстані.
Таким чином, ОСОБА_4 , протиправно вилучив зазначений мопед всупереч волі потерпілого з місця його стоянки, заволодівши ним та отримавши реальну можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 6225 гривень 72 копійки.
Кримінальна відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення передбачена ч.2 ст.289 КК України, а саме за незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.289 КК України, визнав повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті підтвердив та пояснив, що він дійсно за вказаних обставин та у зазначений час перебуваючи у Хаджибейському районі міста Одеси побачив припаркований чорний мопед з червоними вставками, який не був прив'язаний, підійшов до нього та покатив в напрямку до вул.Варненській у м.Одеса. Котив його приблизно десь 300 метрів, було складно його котити та він присів на лавочку. Намагався його продати, бо йому були потрібні гргоші, але ніхкто купити не захотів. Мопед залишив на цьому місці, назад не повертав. В подальшому приїхали працівники поліції, мопед було повернуто потерпілому.У вчиненому щиро кається, просить суворо його не карати, зробив для себе певні висновки та бажає змінити своє життя. Просив врахувати, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проходив військову сліжбу у ЗСУ, хоча документів на руках не має, також зазначив, що на фронті загинув його рідний брат в червні 2025 року, тому він підлягає списанню зі служби, на цей час це питання ще не вирішено.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, покарання просив призначити на розсуд суду.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, враховуючи позицію обвинуваченого щодо вчиненого злочину, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи які учасники кримінального провадження вважають, що вони підтверджені доказами, які знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, тому суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними та за згодою учасників судового провадження вважає доцільним обмежитись дослідженням доказів, а саме допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу та обставин, що мають значення для визначення міри покарання та стосовно речових доказів, судових витрат.
При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, стосовно характеристики особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що події кримінального правопорушення мали місце, вина обвинуваченого доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
Згідно зі ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення , має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Відповідно до ст.12 КК України правопорушення, інкриміноване обвинуваченому, відноситься до категорії тяжкого злочину.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд відповідно до ст.66 КК України, враховує обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, вину визнав повністю, дав правдиві свідчення.
Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочину.
Щодо особи обвинуваченого, то ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, покарання за попереднім вироком не відбув, офіційно не працює, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2018 р.н. та 2022 р.н., на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має рідного брата, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом враховується відсутність тяжких наслідків у даному кримінальному провадженні, повне визнання вини обвинуваченим та щире його каяття, наявність обставин, що пом'якшує та обтяжує покарання, вік обвинуваченого, його соціальне положення, позиції сторони обвинувачення, потерпілого, якому повернуто викрадене майно, та захисту, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років у межах санкції ч.2 ст.289 КК України без конфіскації майна, що є мінімальним покаранням.
Крім того, ОСОБА_4 був засуджений вироком Малиновського районного суду міста Одеси від 28.01.2025 року за ч.1 ст.357 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки. На підставі ч.1 ст.71, ч.2 ст.72 КК України до покарання, призначеного цим вироком приєднано покарання, призначене вироком Київського районного суду міста Одеси від 06.04.2023 року за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі 1700 гривень та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки та штрафу в розмірі 1700 (тисяча сімсот) гривень, кожне з яких визначено виконувати самостійно. Вирок набрав законної сили 28.02.2025 року.
В матеріалах справи наявна квитанція №0.0.4472253576.1 про сплату ОСОБА_4 штрафу у розмірі 1700 грн. за вироком Київського районного суду м.Одеси від 06.04.2023 року. Таким чином вирок суду в частині призначення покарання у виді штрафу виконано.
Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити відповідно до вимог ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом частково приєднання невідбутої чстини покарання за попереднім вироком із врахуванням вимог п.п.а-1) п.1 ч.1 ст.72 КК України, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Відповідно до ухвали слідчого судді Хаджибейського районного суду м.Одеси від 27.06.2025 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний часз 27.06.2025 року, строк дії якого закінчився та стороною обвинувачення клопотань про його продовження не заявлялося.
Враховуючи поведінку обвинуваченого, відсутність ризиків, передбачених вимогми ст.177 КПК України, підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком законної сили суд не знаходить.
Відповідно до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.
Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Відповідно до обвинувального акту стороною обвинувачення зазначено, що судові витрати складають 3565,60 грн., що підтверджується довідкою за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 373,374 КПК України, суд-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна .
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за правилами призначення покарання за сукупністю вироків частково приєднати невідбуте покарання, призначене вироком Малиновського районного суду м.Одеса від 28.01.2025 року, до покарання, призначеного за цим вироком із врахуванням вимог п.п.а-1) п.1 ч.1 ст.72 КК України, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання після набрання вироком законної сили.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
- мопед «Альфа-мустанг» модель ML 503Q, чорного кольору з червоними вставками, рама №LSRNCBL268A100479, який відповідно до розписки по збереженню зберігається у потерпілого ОСОБА_5 , - повернути ОСОБА_5 , скасувавши арешт зазначеного майна, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м.Одеси від 12.06.2025 року;
-два оптичні диски із відеозаписами з камер відеоспостереження - залишити зберігатися у матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи у сумі 3565,60 грн.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м.Одеси протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1