Справа № 484/4857/25
Провадження № 1-кс/484/748/25
Ухвала
іменем України
10.09.2025 року м. Первомайськ
Слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
встановив
01.09.2025 року до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області звернулась скаржник ОСОБА_3 зі скаргою на бездіяльність слідчого Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області. В обґрунтування скарги зазначила, що 07.08.2025 року вона звернулась до слідчого Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області із заявою про кримінальне правопорушення, а саме: що її колишній хлопець ОСОБА_4 в період часу з грудня 2024 року по квітень 2025 року шляхом довіри під приводом вирішення свої проблем та погашення боргів заволодів її грошовими коштами в сумі 16 тис дол.
Вказувала, що вона очікувала, що у визначений законодавством термін працівниками правоохоронних органів будуть внесені відповідні відомості до ЄРДР, розпочато досудове розслідування у формі досудового слідства, а також їй, протягом 24 години з моменту внесення вищевказаних відомостей, буде надано відповідний витяг з ЄРДР.
Але 16.08.2025 року слідчий Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області повідомив їй, що відсутні підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР стосовно кримінального провадження.
Посилаючись на викладене, керуючись, зокрема ст.ст. 214, 303 - 307 КПК України, просила слідчого суддю: зобов'язати службових осіб Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою про вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 заяву підтримала та просила її задовольнити.
Вивчивши зміст скарги, дослідивши додані до неї письмові докази, дослідивши матеріали перевірки звернення ОСОБА_3 ЄО № 13509 від 07 серпня 2025 року слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів скарги, зокрема заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.08.2025 року ОСОБА_3 звернувся до Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області про вчинення кримінального правопорушення, а саме шахрайства - заволодіння її грошовими коштами в сумі 16 тис.дол шляхом обману чи зловживання довірою ст.190 КК України.
ОСОБА_3 в скарзі зазначає, що її колишній хлопець ОСОБА_4 в період часу з грудня 2024 року по квітень 2025 року шляхом довіри під приводом вирішення свої проблем та погашення боргів заволодів її грошовими коштами в сумі 16 тис дол. Відомості про кримінальне правопорушення, викладені нею в поданій заяві 07.08.2025 року, не були внесені уповноваженої особою Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що відтак слугувало підставою для звернення до суду з даною скаргою з метою усунення бездіяльності органу слідства.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після надходження заяви, повідомлення про правоохоронного органу і незалежно від часу її надходження безпосереднього до нього, зобов'язаний надати оцінку їх змісту, сутності та за наявності у викладених відомостях ознак, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальну правопорушення покладено на слідчого, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття. Відмова у прийнятті заяви або повідомлення про кримінальні правопорушення не допускається, незалежно від того, чи відноситься розслідування фактів про повідомлені кримінальні правопорушення до територіальної юрисдикції або процесуальної компетенції органу, до якого надійшла заява чи повідомлення.
Згідно з ч.5 ст.214 КПК України до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Підставами вважати заяву такою, що містить відомості про злочин, є наявність в ній обєктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то обставини викладені в них не можуть вважатися такими, які мають бути обовязковими для внесення до ЄРДР.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 року, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п.2.2 розділу ІІ положення).
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (злочин).
Отже, критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Заявник вказув на те, що, на його думку, зазначені в заяві дії ОСОБА_5 підлягають кваліфікації за ст.190 КК України.
На підставі вивчених слідчим суддею матеріалів скарги встановлено, що скаржником в його заяві, що міститься в матеріалах скарги від 07.08.2025 року вказано обставини, що не можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено відповідними нормами КК України.
Доводи заявника є її особистою оцінкою дій ОСОБА_5 ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливої протиправності дій, а тому не відповідають вимогам ст.214 КПК України.
Згідно з ч.4 ст.40-1 КПК України дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.
Заявником в поданій заяві наводяться власні міркування щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 , оскільки злочинність таких дій не підтверджується достатніми об'єктивними даними. Так, у самій заяві заявник зазначає, що ОСОБА_5 шляхом обману, зловживаючи її довірою виманив у неї грошові кошти в сумі 16 тис дол, та зазначає, що добровільно на його прохання надати йому допомогу у побутових питаннях надавала йому ці кошти, що за період з грудня 2024 року по квітень 2025 року склало 16 тис дол. В послідуючому відмовився повертати дану суму коштів.
За такого, слідчий суддя зазначає, що шахрайство (ст. 190 КК) відмежовується від цивільно-правових деліктів з урахуванням того, що отримання майна з умовою виконання зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство, якщо встановлено, що винна особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов'язання - не виконувати.
Якщо одна сторона, яка отримувала грошові кошти для побутових потреб від потерпілої та в послідуючому відмовилась їх віддавати, то це свідчить про відсутність ознак шахрайства та вказує на наявність цивільно-правових відносин між сторонами.
Такі обставини не можуть бути підставою для ініціювання кримінального провадження та проведення дізнання, оскільки вони не підтверджені об'єктивними даними.
Отже, згідно наведених вище норм законодавства за таким повідомленням про внесення відомостей до ЄРДР Первомайським РВП ГУНП в Миколаївській області, не порушено вимог кримінального процесуального законодавства, що регламентують порядок розгляду заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення.
Згідно вимог ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача слідчим суддею постановляється ухвала про скасування рішення слідчого, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для внесення повідомлення ОСОБА_3 від 07.08.2025 року до ЄРДР, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 60, 214, 303, 305 - 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив
в задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складений 11.09.2025 року.
Слідчий суддя: