Справа № 489/6403/24
Провадження № 2/489/278/25
Іменем України
11 вересня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Костюченко Г.С.,
із секретарем судових засідань - Савковою К.А.,
за участі позивча ОСОБА_1 ,
відповідача ПП ОСОБА_2 , представника відповідача Венгера Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгульського районного суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача,
встановив:
У серпні 2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 .
Відповідно до заявлених у поовній заяві вимог, просила суд: розірвати договір на виготовлення та встановлення пам'ятника на похованні ОСОБА_3 від 23.05.2023, укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2 .
Зобов'язати відповідача приватного підприємця ОСОБА_2 , за присутності позивача демонтувати за власний рахунок самовільно проведену реконструкцію на похованні батьків (на кладовищі по АДРЕСА_1 ) через істотні недоліки при проведенні ремонтно - будівельних робіт, які усунути неможливо, а саме: відповідально (без пошкодження фундаменту) демонтувати облицювання гранітною плиткою всього місця поховання (надмогильна надбудова після реконструкції мас розміри 3,33- 3,38м х 2,93 - 2,96м, висота цокольної частини від 0,17м. до 0,25м); залиття бетонним раствором внутрішньої частини ділянки та квітника на похованні (розмір квітника на похованні батька становив до реконструкції 0.90 м на 0.60м, розмір внутрішньої частини ділянки, де захоронено маму становив 2,10 м на 1,8м, глибина внутрішньої частини ділянки та квітника 5 см), а також пам'ятник ОСОБА_4 , який після демонтажу має пошкодження та встановлений ОСОБА_2 з недоліками, а саме: між пам'ятником та основою наявні порожнини, в результаті чого відсутня стійкість пам'ятника.
Зобов'язати відповідача здійснити вищезазначений демонтаж протягом 10 днів після вступу рішення суду в законну силу.
Стягнути з відповідача приватного підприємця ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду, а саме аванс в сумі 100000 (сто тисяч) гривень, який йому сплачено за виготовлення та встановлення пам'ятника на похованні ОСОБА_5 (на кладовищі по АДРЕСА_1 ) відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 23 травня 2023 року, заподіяної порушенням прав споживача, оскільки вказану послугу він не виконав.
Стягнути з відповідача приватного підприємця ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду, а саме вартість ремонтно - будівельних робіт та використаних будівельних матеріалів, по улаштуванню надмогильної надбудови на місці поховання ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на кладовищі по АДРЕСА_1 , в нині чинних цінах, в сумі 25283 гри. (двадцять п'ять тисяч двісті вісімдесят три гривні), для реконструкції поховання після здійснення демонтажу. (вартість ремонтно - будівельних робіт на теперішній час вирахувана у додатках до висновку експерта).
Стягнути з відповідача приватного підприємця ОСОБА_2 на позивача користь моральну шкоду в сумі 100000 (сто тисяч) гривень, заподіяну порушенням прав споживача, а саме: невиконанням послуги з виготовлення та встановлення пам'ятника на похованні ОСОБА_3 та проведенні самовільної неналежної реконструкції надмогильної надбудови на похованні батьків {на кладовищі по АДРЕСА_1 ).
Стягнути з відповідача приватного підприємця ОСОБА_2 на користь позивача понесені судові витрати у сумі 9000 (дев'ять тисяч) гривень, які пов'язані з проведенням будівельно-технічної експертизи відповідно до договору №92/1 на надання послуги від 29.04.2024 між мною та Регіональною торгово-промисловою палатою, в особі президента Катвалюка І.А., що також підтверджується рахунком на оплату №125-0144 від 29.04.2024, квитанцією банку від 02.05.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала наступне.
23 травня 2023 року ОСОБА_1 домовилася з ПП ОСОБА_2 про виготовлення останнім гранітного пам'ятнику та проведення робіт з його встановлення у місці поховання її матері ОСОБА_3 .
Оголошена відповідачем вартість зазначених робіт та матеріалів становила 134000 грн.
ОСОБА_1 передала відповідачу аванс на загальну суму 100000 грн, на підтвердження чого ПП ОСОБА_2 видав їй квитанцію.
Позивач вказувала, що ПП ОСОБА_2 умов договору не дотримався, не надав якісний матеріал для пам'ятника та без узгодження з замовником почав проводити роботи на місці поховання її батьків. Усувати недоліки своєї роботи та повертати отримані кошти відповідач відмовився.
З метою підтвердження викладених нею фактів ОСОБА_1 замовила проведення судової будівельно-технічної експертизи, про проведення якої повідомила ПП ОСОБА_2 .
Разом зпозовом позивач надала суду висновок будівельно-технічноїекспертизи №125-144 від 24 травня 2024 року, складений судовим експертом Лесків С. А., яка відповідала на такі питання:
- Чи виконані ремонтно-будівельні роботи по встановленню пам'ятника на похованні ОСОБА_3 на об'єкті за адресою: кладовище по АДРЕСА_1 , як вказано у квитанції, виданій ПП Лабенко від 23.05.2023. Якщо ні, то які роботи на об'єкті фактично виконані?
- Чи відповідає якість виконаних ремонтно-будівельних робіт з реконструкції надмогильної надбудови по облицюванню поверхні гранітною плиткою, залиття гробниць сумішшю вимогам будівельних норм, визначених нормативно-правовими актами у галузі будівництва (ДБНУ, ДСТУ) на об'єкті за адресою: кладовище по АДРЕСА_1 , поховання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Якщо не відповідають, то у чому полягають недоліки. Чи можливе усунення недоліків, у відповідності до будівельних норм та стандартів, чи виявлені недоліки не підлягають усуненню, а лише демонтажу?
- До якого виду робіт (нове будівництво, реконструкція, тощо) належать фактично виконані ремонтно-будівельні роботи на об'єкті, перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт та яка вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) та використаних будівельних матеріалів?
Судовий експерт ОСОБА_7 виснувала, що на місці проведення дослідження кладовище по АДРЕСА_1 відсутній пам'ятник на похованні ОСОБА_3 .
Згідно наданих фотографій раніше поховання представляло собою огороджену частину земельної ділянки з розмірами в плані 2,7 х 3,3 м з встановленим пам'ятником ОСОБА_4 з квітником по периметру ділянки, встановлене металеве фігурне огородження по бетонній основі облицьованого керамічною глазурованою плиткою, частина ділянки була засипана піском.
На час проведення дослідження спостерігалося виконання ПП ОСОБА_2 реконструкції місця поховання без узгодження з замовником ОСОБА_1 , а саме: був демонтований пам'ятник з чорного граніту на місці поховання ОСОБА_4 ; демонтовано металеве фігурне огородження по периметру ділянки поховання; розібрана керамічна плитка облицювання бетонної основи та в місці встановлення пам'ятника; залито бетонним розчином внутрішня частина ділянки та квітник; встановлено пам'ятник ОСОБА_4 ; облицьовано гранітною плиткою чорного кольору розміром 0,3 х 0,6 м на цементному розчині усе місце поховання.
Експертом вказано, що усі перелічені вище дефекти та недоліки, які виникли при виконанні ремонтно-будівельних робіт по реконструкції місця поховання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є значними (істотними) та підлягають усуненню шляхом демонтажу. Вони не відповідають вимогам ДСТУ-Н Б В.2.6-212:2016 та ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013.
Ремонтно-будівельні роботи, які були виконані на місці поховання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відносно з первісним станом поховання є реконструкцією.
Вартість ремонтно-будівельних робіт та використаних будівельних матеріалів по улаштуванню надмогильної надбудови на місці поховання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на кладовищі по вул. Торговій у місті Нова Одеса, Миколаївської області, в нині чинних цінах становить 25283 грн.
Ухвалою Інгульского (Ленінського) районного суду міста Миколаєва від 02.09.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
21 листопада 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача зазначав, що роботи проведені ПП ОСОБА_2 були повністю погоджені з позивачем, відповідають вимогам та будівельним стандартам. Якість використаних матеріалів також відповідає стандартам якості.
Зазначав, що узгоджував з позивачкою в телефонному режимі виконання робіт.
Відповідач не погодився з наданим позивачем висновком експерта, наполягаючи на проведенні нового незалежного дослідження експертами Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
ПП ОСОБА_2 вказував на те, що наданий позивачкою висновок будівельно-технічної експертизи складено без урахування будівельних норм і стандартів, а також з застосуванням інформаційних джерел, які не можуть бути покладені в його основу, а тому у нього виникли сумніви у компетентності судового експерта.
Відповідач наголошував на тому, що у цій категорії справ необхідно проводити саме будівельно-технічне дослідження, а не експертизу.
В зв'язку з чим вважав позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, від повідно не підлягають задоволенню.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на задоволенні позову.
Відповідач ПП ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі з підстав наведених у відзиві.
При цьому заперечували факт наявності істотних недоліків в проведеній реконструкції, зазначали, що відповідно до укладеного договіру та оформленої квитанції на отримання 100000 грн. стороною договору була ОСОБА_8 , а ні ОСОБА_1 , таким чином на думку відповідача та його представника ОСОБА_1 є неналежним позивачем у справі.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 23 травня 2023 року ОСОБА_1 домовилася з ПП ОСОБА_2 про виготовлення останнім гранітного пам'ятнику та проведення робіт з його встановлення у місці поховання її матері ОСОБА_3 .
Оголошена відповідачем вартість зазначених робіт та матеріалів становила 134000 грн.
ОСОБА_1 передала відповідачу аванс на загальну суму 100000 грн, на підтвердження чого ПП ОСОБА_2 видав їй квитанцію.
Позивач вказувала, що ПП ОСОБА_2 умов договору не дотримався, не надав якісний матеріал для пам'ятника та без узгодження з замовником почав проводити роботи на місці поховання її батьків. Усувати недоліки своєї роботи та повертати отримані кошти відповідач відмовився.
З метою підтвердження викладених нею фактів ОСОБА_1 замовила проведення судової будівельно-технічної експертизи, про проведення якої повідомила ПП ОСОБА_2 .
Разом зпозовом позивач надала суду висновок будівельно-технічноїекспертизи №125-144 від 24 травня 2024 року, складений судовим експертом Лесків С. А., яка відповідала на такі питання:
- Чи виконані ремонтно-будівельні роботи по встановленню пам'ятника на похованні ОСОБА_3 на об'єкті за адресою: кладовище по АДРЕСА_1 , як вказано у квитанції, виданій ПП Лабенко від 23.05.2023. Якщо ні, то які роботи на об'єкті фактично виконані?
- Чи відповідає якість виконаних ремонтно-будівельних робіт з реконструкції надмогильної надбудови по облицюванню поверхні гранітною плиткою, залиття гробниць сумішшю вимогам будівельних норм, визначених нормативно-правовими актами у галузі будівництва (ДБНУ, ДСТУ) на об'єкті за адресою: кладовище по АДРЕСА_1 , поховання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Якщо не відповідають, то у чому полягають недоліки. Чи можливе усунення недоліків, у відповідності до будівельних норм та стандартів, чи виявлені недоліки не підлягають усуненню, а лише демонтажу?
- До якого виду робіт (нове будівництво, реконструкція, тощо) належать фактично виконані ремонтно-будівельні роботи на об'єкті, перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт та яка вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) та використаних будівельних матеріалів?
Судовий експерт ОСОБА_7 виснувала, що на місці проведення дослідження кладовище по АДРЕСА_1 відсутній пам'ятник на похованні ОСОБА_3 .
Згідно наданих фотографій раніше поховання представляло собою огороджену частину земельної ділянки з розмірами в плані 2,7 х 3,3 м з встановленим пам'ятником ОСОБА_4 з квітником по периметру ділянки, встановлене металеве фігурне огородження по бетонній основі облицьованого керамічною глазурованою плиткою, частина ділянки була засипана піском.
На час проведення дослідження спостерігалося виконання ПП ОСОБА_2 реконструкції місця поховання без узгодження з замовником ОСОБА_1 , а саме: був демонтований пам'ятник з чорного граніту на місці поховання ОСОБА_4 ; демонтовано металеве фігурне огородження по периметру ділянки поховання; розібрана керамічна плитка облицювання бетонної основи та в місці встановлення пам'ятника; залито бетонним розчином внутрішня частина ділянки та квітник; встановлено пам'ятник ОСОБА_4 ; облицьовано гранітною плиткою чорного кольору розміром 0,3 х 0,6 м на цементному розчині усе місце поховання.
Експертом вказано, що усі перелічені вище дефекти та недоліки, які виникли при виконанні ремонтно-будівельних робіт по реконструкції місця поховання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є значними (істотними) та підлягають усуненню шляхом демонтажу. Вони не відповідають вимогам ДСТУ-Н Б В.2.6-212:2016 та ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013.
Ремонтно-будівельні роботи, які були виконані на місці поховання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відносно з первісним станом поховання є реконструкцією.
Вартість ремонтно-будівельних робіт та використаних будівельних матеріалів по улаштуванню надмогильної надбудови на місці поховання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на кладовищі по АДРЕСА_1 , в нині чинних цінах становить 25283 грн.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Положеннями статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
У статті 206 ЦК України визначено, що правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, можуть вчинятися усно, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсності.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.
За нормами п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ). В даному випадку ПП ОСОБА_2 надав квитанцію до прибуткового касового ордеру.
Відповідно до ч. 8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться па користь споживача.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Виходячи з вищевикладених обставин, правовідносини, які виникли між мною та ПП ОСОБА_2 регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» та положеннями Цивільного кодексу України (як договір підряду щодо здійснення ОСОБА_2 на свій розсуд реконструкції надмогильної надбудови) у їх системному зв'язку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Строки виконання роботи або її окремих етапів у відповідності до ст. 846 ЦК України, встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумністроки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 847 ЦК України, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника: про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.
У відповідності до положень ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
Частинами 2,3 статті 858 ЦК України передбаченого, що якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.
Згідно з положень сг.ст. 857-858 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Зазначені вимоги можуть бути пред'явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.
Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи №125-144 від 24 травня 2024, ремонтно - будівельні робіти по реконструкції місця поховання ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на кладовищі по АДРЕСА_1 , виконанні ОСОБА_2 з дефектами та недоліками, які є значними (істотними) та підлягають усуненню тільки шляхом демонтажу (див. розділ «Дослідження») та не відповідають вимогам ДСТУ-Н Б 13.2.6-212:2016 та ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013.
Таким чином, III І ОСОБА_2 не виконав належним чином свої зобов'язання не тільки щодо виготовлення та встановлення пам'ятника на похованні а й здійснив неякісну (самовільну) реконструкцію надмогильної надбудови на похованні.
Правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», оскільки його дія поширюється на відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і падавачами послуг (ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Істотний недолік, відповідно до п.12, 15 ч.І статті 1 Закону України - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Істотним недоліком, згідно з п.12 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», є - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Отже, відповідно до п.12 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», наявність будь-якої однієї саме з цих трьох ознак у товару, дає підстави вважати такий товар з істотними недоліками.
Статтею 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
ПП ОСОБА_2 своїми діями щодо не виготовлення та не встановлення пам'ятника на похованні та здійснені неякісної (самовільної) реконструкції надмогильної надбудови на похованні батьків завдав матеріальні збитки позивачу в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень та порушив цивільні права споживача.
Відповідно до ч. 1ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч.2 ст. 22 ЦК України). Згідно ч. З ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Положеннями ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: відшкодування завданих йому збитків.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою, сьомою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що позивач по справі виступає споживачем замовленої послуги щодо виготовлення та встановлення надмогильного пам'ятника , то відповідно тягар доказування щодо якості виконаної роботи лежить на відповідачу.
Відповідач заперечував факт самовільної реконструкції та наявності істотних недоліків в виконаній роботі, вважав можливим усунення недоліків та подальше встановленя пам'ятника.
Представник відповідачазвертався до суду з клопотанням про призначення судової будівельно - технічної експертизи для визначення наявності або відсутності істотних недоліків в виконаній роботі та використаних матеріалів, але суд протокольною ухвалою відмовив в задоволенні такого клопотання в зв'язку з його необґрунтованістю.
На підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, суд встановив факт порушення саме відповідачем умов договору щодо виконання робіт неналежної якості, такі недоліки виникли до прийняття роботи замвником.
Твердження відповідача, що позивачем була прийнята виконана робота без зауважень не підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими докзами.
Також свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які були допитані в судовому засіданні не свідчили про наявність такого факту.
Відповідач не надав суду жодного доказу щодо відповідності робіт та матеріалів будівельним нормам та стандартам.
Також, не заслуговують доводи представника відповідача про неналежного позивача - ОСОБА_1 , оскільки судом встановлено, що усний договір між сторнами було укладено також в присутності ОСОБА_1 , крім того грошові кошти передані ОСОБА_2 у розмірі 100000 грн. належали саме ОСОБА_1 .
Відповідач не надав суду будь - яких доказів в підтвердження проведення реконструкції з використанням якісних матеріалів і належної якості робіт. А також не надав доказів в підтвердження умов укладеного договору щодо викладення плиткою поховання.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов договору.
Суд дійшов висновку, що дані обставини є підставою для розірвання договору та повернення сплаченої суми.
При цьому сумма у розмірі 25283 грн. є вартістю ремонтно-будівельних робіт та використаних будівельних матеріалів по улаштуванню надмогильної надбудови на місці поховання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на кладовищі по вул. Торговій у місті Нова Одеса, Миколаївської області, в нині чинних цінах, яку необхідно буду витратити після проведення демонтажу проведеної реконструкції.
Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановлена, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Разом з тим, зобов'язати відповідача здійснити вищезазначений демонтаж протягом 10 днів після вступу рішення суду в законну силу, суд вважає занадто коротким терміном в зв'язку з обсягом проведення необхідних робіт. Розумним строком для демонтажу, суд вважає тридцять днів після вступу рішення суду в законну силу.
Щодо вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, необхідно зазначити наступне.
За загальним правилом зобов'язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб'єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.
Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може маги місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов'язальних відносин).
Згідно з ч. 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч.З-4 статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Статтея 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону України "Про захист прав споживачів").
Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
У спорах про захист прав споживачів відшкодування моральної шкоди прямо встановлено спеціальним законом, який регулює відносини у сфері захисту прав споживачів.
Пункт 5 ч.1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів"
передбачає, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до Закону.
Відповідно до гі.19 ч.І статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" термін "продукція" у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
За змістом ч.2 статті 22 Закону України "Про захист нрав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Таким чином, невиконання домовленості щодо виготовлення та встановлення пам'ятника на похованні та виконання неякісної самовільної реконструкції надмогильної надбудови на похованні батьків, є недоліком продукції у розумінні законодавства про захист прав споживачів і відповідно до статей 4 та 22 Закону України "Про захист прав споживачів" має наслідком відшкодування моральної шкоди.
За таких обставин, суд вважає, що позовна вимога позивача, у частині стягнення з відповідача компенсації моральної шкоди в в розмірі 100000,00 грн. підлягає частковому задоволенню задоволенню.
Суд з урахуванням обставин справи, характеру правовідносин, вважає розумним та справедливим сстягнути 3000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди.
Статтею 133 ЦПК України до судових витрат належать витрати пов'язанні зокрема із експертів та проведенням експертизи.
Таким чином, з відповідача також підлягає стягненню на користь позивача витрати на оплату проведеної судової будівельно-технічної експертизи на підставі договору № 92/1 на надання послуги від 29.04.2024 між мною та Регіональною торгово-промисловою палатою, в особі президента Катвалюка І.А. Вартість послуги з проведення експертизи становить 9000 (дев'ять тисяч) гривень, що підтверджується вказаним договором, рахунком на оплату №125-0144 від 29.04.2024, квитанцією банку від 02.05.2024.
Відповідно до положень сг. 141 ЦП К України судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі грн. 40 коп.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Розірвати договір на виготовлення та встановлення пам'ятника на похованні ОСОБА_3 від 23.05.2023, укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2 .
Зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_2 , за присутності ОСОБА_1 демонтувати за власний рахунок самовільно проведену реконструкцію на похованні (на кладовищі по АДРЕСА_1 ) через істотні недоліки при проведенні ремонтно - будівельних робіт, а саме: відповідально (без пошкодження фундаменту) демонтувати облицювання гранітною плиткою всього місця поховання (надмогильна надбудова після реконструкції мас розміри 3,33- 3,38м х 2,93 - 2,96м, висота цокольної частини від 0,17м. до 0,25м); залиття бетонним раствором внутрішньої частини ділянки та квітника на похованні (розмір квітника на похованні батька позивача становив до реконструкції 0.90 м на 0.60м, розмір внутрішньої частини ділянки, де захоронено маму позивача становив 2,10 м на 1,8м, глибина внутрішньої частини ділянки та квітника 5 см), а також виконати роботи по восстановленню стійкості пам'ятника ОСОБА_4 , який після демонтажу має пошкодження та встановлений ОСОБА_2 з недоліками, а саме: між пам'ятником та основою наявні порожнини, в результаті чого відсутня стійкість пам'ятника.
Зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_2 здійснити вищезазначений демонтаж протягом тридцяти днів після вступу рішення суду в законну силу.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 100000 (сто тисяч) гривень.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, а саме вартість ремонтно - будівельних робіт та використаних будівельних матеріалів, по улаштуванню надмогильної надбудови на місці поховання ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на кладовищі по АДРЕСА_1 в сумі 25283 гри. (двадцять п'ять тисяч двісті вісімдесят три гривні).
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в сумі 3000 (три тисячі) гривень.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 9000 (дев'ять тисяч) гривень, які пов'язані з проведенням будівельно-технічної експертизи, а всього 137 283 (Сто тридцять сім тисяч двісті вісімдесят три) грн.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1372 грн. 83 коп.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: приватний підприємець ОСОБА_2 , зареєстроване місце підприємницької діяльності: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Г.С. Костюченко
Повний текст судового рішення складено 11.09.2025.