Cправа № 127/27829/25
Провадження № 1-кс/127/10925/25
Іменем України
04 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,,
розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження № 22025020000000160 внесеного до ЄРДР 02.09.2025, відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110 - 2 Кримінального кодексу України, за фіксації судового розгляду технічними засобами,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_5 , яке погоджене з прокурором, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 22025020000000160 від 02.09.2025, за підозрою громадянина РФ ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України, в ході розслідування якого виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_6 , незважаючи на вищезазначені обставини, перебуваючи на території Російської Федерації, будучи депутатом міської думи м. Уфи Республіки Башкортостан (РФ) від фракції «Єдина Росія», генеральним директором Індустріального парку ТОВ «ПромЦентр» та виконавчим директором регіональної громадської організації «Собор русских Башкортостана», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної діяльності у Російській Федерації, діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами з числа волонтерів, а також інших депутатів міської думи м. Уфи Республіки Башкортостан (РФ) від фракції «Єдина Росія», з моменту оголошення початку так званої «спеціальної військової операції», тобто з 24.02.2022 й по теперішній час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, на виконання спільного кримінально протиправного умислу, спрямованого на матеріальне забезпечення та фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи своє становище депутата міської думи Уфи від фракції провладної на території Російської Федерації політичної партії «Єдина Росія», як особисто, так і через залучення до своєї протиправної діяльності інших осіб з числа однопартійців, волонтерів та інших невстановлених осіб, вчиняв дії, спрямовані на матеріальне забезпечення шляхом придбання та подальшої передачі матеріальних цінностей у вигляді військової та спеціальної техніки, обладнання, медичних препаратів, продуктів харчування, будівельних матеріалів та інших ресурсів представникам окупаційної адміністрації, військових формувань Російської Федерації, що беруть безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України та здійснюють окупацію території України, проводять нелегітимні референдуми та вибори на цих територіях, тим самим, використовують ці матеріальні цінності з метою захоплення та утримання під своїм контролем окупованої території України, тобто зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни Російської Федерації проти України, а також для забезпечення діяльності та можливості ефективного функціонування на тимчасово окупованій території України.
При цьому, ОСОБА_6 та інші особи з числа його однопартійців та волонтерів, що діяли за попередньою змовою із останнім, реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на надання матеріальних ресурсів для здійснення фінансування дій, вчинених представниками військових формувань Російської Федерації з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи механізм доведення інформації до необмеженого кола осіб, розміщували у відповідних текстових, фото- та відео- публікаціях на веб ресурсах російських засобів масової інформації відомості у вигляді звітів перед жителями Російської Федерації, зокрема Республіки Башкортостан, про перелік придбаних та поставлених матеріальних цінностей підрозділам військових формувань держави- агресора.
Так, ОСОБА_6 , перебуваючи на території Російської Федерації, зокрема, у м. Уфа Республіки Башкортостан (РФ), діючи за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи кримінально протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань Російської Федерації, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної політичної та іншої діяльності у Російській Федерації, разом з іншими депутатами міської думи м. Уфи Республіки Башкортостан (РФ) від фракції «Єдина Росія», у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02.03.2024, взяв участь у формуванні та надсиланні чергових так званих «гуманітарних конвоїв» в зону «спеціальної військової операції», що складалися з автомобілів, будівельних матеріалів, електроінструментів, засобів зв'язку, спеціального обладнання, медикаментів та інших предметів, необхідних для потреб представників військових формування Російської Федерації та підрозділів, що приймають безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованих територіях України.
Зазначені дії ОСОБА_6 , які вчинялися спільно з іншими невстановленими особами, зокрема, знайшли своє відображення у публікації від 02.03.2024, розміщеній на Інтернет-ресурсі Міськрада Уфи політичної партії «Єдина Росія» за посиланням https://gorsovet-ufa.ru/news/detail.php?ID=16878 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із наступним текстом (мовою оригіналу - російською):
«В помощь бойцам отправили всё необходимое по заявке командиров войсковых частей - автомобили, строительные материалы, электроинструменты, рации, оборудование, медикаменты, автозапчасти и многое другое.
Сегодня очень важно оказывать помощь нашим защитникам Отечества, поддерживать моральный дух ребят, которые должны знать, что их любят и ждут. Без колебаний вношу свой вклад в сбор гуманитарной помощи, -отметил ОСОБА_7 .
Сейчас наши ребята, проявляют стойкость, силу духа и героизм на передовой. Наша помощь - вклад в общую цель сделать жизнь жителей ЛНР и ДНР, а также участников СВО чуточку лучше, - подчеркнула ОСОБА_8 .
ОСОБА_9 привез для отправки сетку рабицу.
Мы все сейчас - одна большая семья. Задача выстоять и победить - общая, она касается каждого. Ребятам на передовой труднее всего: они ведут тяжелую и опасную боевую работу. А наш долг сегодня - не подвести их: вовремя выполнить заказы с фронта, учесть пожелания ребят, поддержать всем, чем можем, - прокомментировал ОСОБА_9 .
Отметим, что поддержка участников специальной военной операции является приоритетной задачей депутатов городского Совета Уфы. Народные избранники регулярно оказывают гуманитарную помощь бойцам, а также помогают их семьям.
По информации депутатов городского Совета Уфы V созыва ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 .»
У подальшому, ОСОБА_6 , перебуваючи на території Російської Федерації, зокрема, у центрі «Радуга» (м. Уфа, РФ), продовжуючи діяти за змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, надалі реалізовуючи кримінально протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань Російської Федерації, що задіяні у так званій «спеціальній військовій операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної політичної та іншої діяльності у Російській Федерації, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 27.05.2024, взяв участь у так званому «патріотичному заході» під назвою «ЗА НАШИХ», в ході якого за його безпосередньої участі зібрано та к звані «гуманітарні посилки» та маскувальні сітки, які в подальшому були передані представникам військових формувань Російської Федерації та підрозділів, що приймають безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованих територіях України.
Зазначені дії та висловлювання ОСОБА_6 які вчинялися спільно з іншими невстановленими особами, зокрема, знайшли своє відображення у публікації від 27.05.2024, розміщеній на персональній сторінці ОСОБА_6 у соціальній мережі «ВКонтакте» за посиланням https://vk.com/pavelvasilevufa?w=wall420165931_2476%2Fall, із наступним текстом (мовою оригіналу - російською):
«Сегодня в центре "Радуга" прошло патриотическое мероприятие "ЗА НАШИХ".
Собрали гуманитарные посылки, чтобы помочь тем, кто на передовой. И какой же добрый жест - маскировочные сети, подготовленные к отправке. А детские письма с лозунгами "Победа будет за нами!" - ребята молодцы! Сколько искренности и поддержки в этих маленьких посланиях.»
Відповідно до висновку експерта від 12.03.2025 № 029/1 експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України в УСБУ у Вінницькі області, виступи депутата міської думи м. Уфа Республіки Башкортостан від фракції «Єдина Росія» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опис його дій та відповідні статті і публікації, зокрема, розміщені за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою « ОСОБА_12 » від 02.03.2024, та за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.05.2024, містять висловлювання щодо надання учасникам «СВО» матеріального (у тому числі зброєю) забезпечення, а саме: автомобілі, будівельні матеріали, електроінструменти, рації обладнання, медикаменти, автозапчастини та іншого.
Окрім цього, ОСОБА_6 починаючи з 24.02.2022, тобто з початку проведення на території України так званої «спеціальної військової операції», неодноразово організовував та забезпечував, в тому числі й фінансово, збір та доставку для потреб представників військових формувань Російської Федерації так званих «гуманітарних вантажів» із необхідним для військових формувань та підрозділів Російської Федерації обладнанням та амуніцією, за що протягом 2023 року, зокрема, був відмічений подякою Голови регіонального виконавчого комітету так званого «Общероссийского общественного движения «Народный фронт «За Россию» Республіки Башкортостан ОСОБА_13 , а також листом-подякою «За участие в сборе пожертвований для защитников Донбасса во время проведения Вооруженными Силами Российской Федерации специальной военной операции» керівника виконавчого комітету так званого «Народного фронта «Всё для победы!» ОСОБА_14 , що відображено на офіційному веб-ресурсі «Горсовет Уфы» у вкладці «Благодарности» розділу «Депутаты V созыва/ ОСОБА_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, тобто, фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.
22.07.2025 слідчим складено та прокурором погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України. Повідомлення про підозру вручене ОСОБА_6 у спосіб, передбачений для вручення повідомлення.
Вина громадянина РФ ОСОБА_6 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, що в повній мірі підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні: протоколами оглядів, висновками судових експертиз, а також іншими документами і матеріалами кримінального провадження в їх сукупності та взаємозв'язку.
Тому, сторона обвинувачення вважає, що зібрані докази є вагомими та дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні описаного вище кримінального правопорушення.
Так, ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3 незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення вважає такі дії цілком вірогідними, беручи до уваги те, яке загрожує підозрюваному покарання у разі визнання його виним в інкримінованому йому злочині (у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна).
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Тому, заявлений ризик є достатньо високим.
Існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 , перебуваючи на волі має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Під час досудового розслідування встановлено, що існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Завданням кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Однак, підозрюваний ОСОБА_6 під час досудового розслідування на неодноразові виклики до слідчого не з'явився, не дивлячись на те, що був повідомлений про виклики у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством, шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Про поважні причини неприбуття підозрюваний ОСОБА_6 не повідомив, у зв'язку з чим 13.08.2025 його було оголошено у державний та міжнародний розшук.
Вказане свідчить про умисні дії ОСОБА_6 щодо затягування досудового розслідування у кримінальному провадженні та уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказаний злочин підозрюваний вчинив, діючи з прямим умислом, тобто бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків для громадян України, усього громадянського суспільства України та держави України.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів слідства, перебуває на території держави-агресора - рф з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином, наявні усі підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та знаходиться на тимчасово окупованій державою-агресором території України, враховуючи те, що наявні ризики для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, ч. 6 ст.193, 194, 197 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав за обставин викладених в ньому.
Захисник в судовому засіданні не заперечив проти клопотання слідчого.
Заслухавши доводи прокурора, захисника, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Встановлено, що 02.09.2025 до ЄРДР за 22025020000000160 внесено відомості за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України.
22.07.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 можуть мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказів.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього обмежувального заходу.
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 дійсно переховується від органу досудового розслідування на території російської федерації та тимчасово окупованої території, яка визнана державою агресором Постановою Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» від 27 січня 2015 року № 129-VIII.
Постановою слідчого ОСОБА_6 оголошений у державний, міждержавний та міжнародний розшук.
Також суд бере до уваги характер вищевказаного злочину та покарання у вигляді позбавлення волі, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його судом винуватим, є всі підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити нові або продовжуватиме вчиняти злочини, а тому з метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому з урахуванням всіх з'ясованих судом обставин, підозрюваному ОСОБА_6 слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного та керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 205, 309, 370-371 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що у відповідності до вимог ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_15