10 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/5015/25
Провадження № 33/820/609/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участю секретаря судового засідання Романової А.В.
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Жовміна О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Жовміна О.В. на постанову судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 о 02:15 год. 28 червня 2025 року по Проспекту Грушевського, 56 в м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, керував електричним колісним транспортним засобом - двоколісним електросамокатом марки «ЕS 400B», шляхом вчинення технічної дії щодо приведення його у рух, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу - газоаналізатору «Drager Alcotest №6820», результат тесту №2672 - 1,59 ‰, чим порушив вимоги пункту 2.9.а ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою суддіКам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнанийвинним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605.60 грн.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисникЖовмін О.В. просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.
Зазначає, що матеріали справи не містять жодних відомостей про транспортний засіб, його назву, технічні характеристики та кому він належить.
На думку апелянта, суд мав беззаперечно переконатись, що самокат, яким керував ОСОБА_1 підпадав під ознаки саме транспортного засобу.
Зауважує, що в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив, що не оглядав самокат, не встановлював його марку та модель, а також технічні характеристики. Крім того, відеозапис події також підтверджує показання свідка, що ніхто із поліцейських не переконався в тому, чи самокат електричний чи механічний.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Жовмін О.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили їх задовольнити з підстав наведених в апеляційній скарзі.
ОСОБА_1 показав, що дійсно вживав алкоголь того дня, тому, щоб повернутися вчасно додому під час комендантської години, вирішив скористатись самокатом, який там стояв, тобто прокатним самокатом, який на його думку не є повноцінним транспортним засобом.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Жовміна О.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
В апеляційній скарзі захисник Жовмін О.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суддею суду першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП, справу суддею розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.
Суддею суду першої інстанції у ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 о 02:15 год. 28 червня 2025 року по Проспекту Грушевського, 56 в м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, керував електричним колісним транспортним засобом - двоколісним електросамокатом марки «ЕS 400B» у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу - газоаналізатору «Drager Alcotest №6820», результат тесту №2672 - 1,59 ‰.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у діях водія ОСОБА_1 порушення вимог пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 374824 від 28.06.2025 року, в якому зафіксовані місце, дата та час вчинення адміністративного правопорушення (а/с 1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, з якого вбачається, що ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager Alkotest 6820», результат - 1,59 ‰ (а/с 5); результатом тестування на алкоголь від 28.06.2025 року, здійснений за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6820», відповідно до якого рівень алкоголю у видихуваному ОСОБА_1 повітрі становить 1,59 ‰ (а/с 7); відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому відображено, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alkotest 6820», показник 1,59 ‰ (а/с 10).
Наведені докази, в тому числі і відеозапис, є належними, допустимими та достовірними доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення. Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Склад правопорушення включає в себе наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В межах провадження у справі про адміністративне правопорушення для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом та факт перебування водія під час керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Наданими суду відеозаписами зафіксовані реальні події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити дійсні обставини справи, які чітко вказують на ОСОБА_1 як на особу, яка керувала електричним колісним транспортним засобом - двоколісним електросамокатом марки «ЕS 400B» у стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено за результатом пройденого на місці зупинку огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», який показав результат 1,59 ‰.
На підставі цього ж відеозапису, доходжу висновку, що огляд водія було проведено з дотриманням порядку, передбаченого статтею 266 КУпАП, Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я №1452/735 від 9 листопада 2015 року (далі - Інструкція №1452/735), Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок №1103), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція №1395).
Факт керування електросамокатом 28 червня 2025 року ОСОБА_1 та перебування в стані алкогольного сп'яніння стороною захисту не оскаржується, захисник в апеляційній скарзі зазначає, що самокат, яким керував ОСОБА_1 не підпадає під ознаки транспортного засобу, ніхто із поліцейських не переконався в тому, чи самокат електричний чи механічний, не оглядав самокат, не встановлював його марку та модель, а також технічні характеристики.
Доводи апеляційної скарги захисника, що електросамокат, яким керував ОСОБА_1 не підпадав під ознаки саме транспортного засобу, є необґрунтованими.
Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023) передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них (ст.2). У статті 1 згаданого Закону, серед інших понять визначено, що: 1) легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину; 2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Отже, цим нормативно-правовим актом визначено, що легкі електричні транспортні засоби є транспортними засобами і вони поділяються на дві категорії:
1) легкий персональний електричний транспортний засіб: має від одного колеса, електродвигун потужністю до 1000 Вт і розвиває максимальну швидкість до 25 км/год. (до цієї категорії підпадають всі прокатні самокати);
2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб: має від двох коліс та може їхати зі швидкістю 10-50 км/год. (пристрої, які їдуть зі швидкістю понад 50 км/год не підпадають в ці категорії й розглядатимуться як мотоцикли).
Аналогічні поняття легких електричних транспортних засобів визначені і у ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (закон в редакції Закону №3492-ІV від 23 лютого 2006 зі змінами).
Відтак, з набуттям чинності Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023), керування легким електричним транспортним засобом (елетросамокатом) в стані алкогольного сп'яніння тягне відповідальність встановлену ст.130 КУпАП.
Поняття «транспортний засіб», яке визначене у п.1.10 Правил дорожнього руху України (затверджені Постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами), не суперечить поняттям, визначеним у Законі України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року).
Правилами дорожнього руху розмежовано поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» (п.1.10 ПДР).
Згідно з ПДР: «транспортний засіб» - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; «механічний транспортний засіб» - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Останній термін поширюється на трактори, самохідні машини та механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
З урахуванням того, що диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування будь-яким «транспортним засобом», а не тільки «механічним транспортним засобом», ОСОБА_1 у даному випадку, підлягає притягненню до відповідальності за керування електричним самокатом у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише в разі присвоєння пристрою номерного знаку чи за наявності посвідчення водія в особи, яка ним керує.
Згідно з ч.2 ст.19 Закону України «Про правотворчу діяльність», закони України (в т.ч. Закон № 2956-IX від 24 лютого 2023 року із змінами) в ієрархії нормативних актів мають вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України (в т.ч. ПДР), а тому при визначенні поняття «транспортний засіб» у даному випадку необхідно враховувати вимоги Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року).
У даному випадку не береться до уваги поняття «транспортного засобу», яке визначене у примітці до ст.121 КУпАП, оскільки у цій нормі чітко визначено перелік правопорушень, яких стосується таке поняття (121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій ст.129, ст.ст.132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 КУпАП) і серед цих правопорушень відсутня ст.130 КУпАП.
В цьому контексті апеляційний суд також приймає до уваги висновки, викладені у постанові ККС ВС від 15.03.2023 у справі №127/5920/22 (провадження №61-10553св22), за якими використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Доводи апелянта щодо не зазначення в протоколі чи є цей електросамокат саме легким персональним електричним транспортним засобом, що ніхто із поліцейських не переконався в тому, чи самокат електричний чи механічний, не оглядав самокат, не встановлював його марку та модель, а також технічні характеристики,не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що ОСОБА_1 керував електричним колісним транспортним засобом - двоколісним електросамокатом марки «ЕS 400B», тоді як технічні характеристики та власник цього електросамокату не мають значення та не впливають на кваліфікацію дій за статтею 130 КУпАП.
Слід звернути увагу, що частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом особою в стані сп'яніння. Отже, суб'єктом вказаного правопорушення є, зокрема, особа, яка керує транспортним засобом в стані сп'яніння. При цьому, вказана норма закону передбачає відповідальність осіб, які керують всіма транспортними засобами, а не лише механічними транспортними засобами та не розділяє транспортні засоби на механічні, електричні чи будь-які інші.
З урахуванням того, що Законом України «Про дорожній рух» передбачений обов'язок водіїв транспортних засобів, до категорії яких також відноситься електросамокат, не допускати випадків керування транспортним засобом у стані сп'яніння, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що на таких водіїв також розповсюджується обов'язок, передбачений п.2.5 ПДР України щодо проходження на вимогу поліцейського медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також п. 2.9а щодо заборони керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, навіть з урахуванням того, що такий обов'язок закріплений в розділі ІІ ПДР України, який регулює права та обов'язки водіїв механічних транспортних засобів.
Відтак, доводи про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, у межах передбаченого статтею 38 КУпАП строку.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Жовміна О.В. на постанову судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2025 року, оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргузахисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Жовміна О.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя