Дата документу 10.09.2025 Справа № 336/11103/24
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 336/11103/24 Пр. № 22-ц/807/1214/25 Головуючий у 1 інстанції: Боєв Є.С. Суддя-доповідач Гончар М.С.
10 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Кухаря С.В., Полякова О.З.
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2025 року у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (надалі - Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У листопаді 2024 року Банк звернувся до суду з вищезазначеним позовом (а.с.3-6), в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.03.2020 року станом на 25.08.2024 року у розмірі 18387,94 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 18387,94 грн., заборгованості за пенею - 00,00 грн., від сплати якої відповідач у добровільному порядку ухиляється, а також понесені позивачем судові витрати в розмірі 3028,00 грн.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Боєва Є.С. (а.с.39). Ухвалою суду першої інстанції (а.с.41) відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2025 року (а.с.48-50) позовні вимоги Банку у цій справі задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Банку (ЄДРПОУ 21133352) заборгованість в розмірі 5500,00 грн. та судовий збір у розмірі 905,71 грн.
Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду першої інстанції в частині, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, Банк у своїй апеляційній скарзі (а.с.52-56) просив поновити строк на апеляційне оскарження, заочне рішення суду першої інстанції в частині відмовиу задоволенні позовних вимог Банку скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін, а також стягнути з відповідача судові витрати.
В автоматизованому порядку 14.05.2025 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Подліянову Г.С. та Трофимову Д.А. (а.с.63). Ухвалою апеляційного суду від 15.05.2025 року (а.с.64) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 22.05.2025 року (а.с.67). В автоматизованому порядку суддею Поляковим О.З. замінено суддю Подліянову Г.С. у зв'язку з тривалою відпусткою останньої (а.с.68-69). Ухвалою апеляційного суду клопотання Банку задоволено, строк Банку на апеляційне оскарження заочного рішення суду першої інстанції у цій справі поновлено, апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 23.05.2025 року (а.с.70), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (а.с.71). Оскільки, відповідно до ст. 369 ч. 1 ЦПК України в редакції ЗУ від 19.06.2024 року № 3831-ІХ, якій набрав чинності з 19.07.2024 року, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (розрахунок: 3028,00 грн. * 30 = 90840,00 грн., у цій справі ціна позову 18387,94 грн. - а.с.3), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідач не скористалась своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу Банку у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, проте має місце відповідне навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, та відповідний штат суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі, а також відпустки судді-доповідача у період з 07.07.2025 року по 14.08.2025 року включно (довідка - а.с.79).
В автоматизованому порядку 04.09.2025 року суддею Кухар С.В. у цій справі замінено суддю Трофимову Д.А. у зв'язку із тривалою відпусткою останньої (а.с. 88-89). Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Банку у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Банку. Встановлено, що за заявою відповідача ОСОБА_1 вищезазначене заочне рішення суду першої інстанції, у тому числі в частині задоволення позовних вимог Банку, судом першої інстанції не переглядалось і в апеляційному порядку не оскаржується. Банк оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі лише в частині відмови у задоволенні його позовних вимог до відповідача. Таким чином, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги Банку і лише в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, - лише в частині відмови Банку у задоволенні позовних вимог Банку до відповідача. У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскаржуємої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц).
Згідно із ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення … частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення … частково і ухвалення у відповідній частині нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ст. 376 ч. 4 ЦПК України). Судовими рішеннями є: … рішення, постанови… (ст. 258 ч. 1 п.2,3 ЦПК України). За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи Банку у стягненні з відповідача частини заборгованості за кредитом 12887,94 грн. (розрахунок: заявлено вимог Банком 18387,94 грн. - задоволено вимог Банку судом першої інстанції 5500,00 грн.) керувався ст.ст. 264, 265, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України та виходив із такого.
В ході дослідження письмових доказів судом першої інстанції встановлено, що відповідач отримала кредит у вигляді кредитного ліміту, що становив 5500,00 грн., тобто тіло наданого відповідачу кредиту не може перевищувати вказану суму. Між тим позивач просить стягнути тіло кредиту в розмірі 18387,94 грн., не надаючи при цьому належних доказів на підтвердження того, коли і на підставі чого виникла у відповідача заборгованість у вказаному розмірі за тілом кредиту, що перевищує розмір кредитного ліміту. Зокрема, позивач не посилається на конкретні положення умов укладеного із відповідачем договору чи положення законодавства, які дозволяють включати до суми заборгованості за тілом кредиту інші нарахування (пені, комісії, відсотки тощо).
Проте із такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом фактичного апеляційного оскарження, вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі не відповідає.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у стягненні з відповідача на користь Банку частини вищезазначеної заборгованості за кредитом 12887,94 грн. (розрахунок: заявлено вимог Банком 18387,94 грн. - задоволено вимог Банку судом першої інстанції 5500,00 грн.) з вищезазначених підстав. Оскільки, апеляційний суд вважає доведеним у цій справі з боку позивача - Банку існування між сторонами у справі договірних зобов'язань та, відповідно, загальної суми заборгованості за наданим кредитним лімітом (кредитом), який змінювався, і яка вказана у розрахунку Банку заборгованості відповідача (а.с.8-9) та у позовній заяві (а.с.3-6).
При цьому, апеляційним судом встановлено, що 14.03.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 14.03.2020 року (а.с.10). Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява (а.с.10) разом з Умовами (а.с.11-23), Тарифами (а.с.24-25), Таблицею обчислення вартості кредиту (а.с.28 зворот) та Паспортом споживчого кредиту (а.с.26-28) складають договір про надання банківських послуг (далі - договір). Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
Крім цього, відповідно до п. З Анкети-заяви, визначено, що пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,2% на місяць. Решта умов, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в Договорі та Тарифах. Клієнт беззастережно погоджується з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє мене шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Поміж цього, Клієнт підтвердив, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку. У Анкеті-заяві зазначено, що Клієнт просить відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. У підписаній анкеті-заяві відповідач визнала, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (п. 6Анкети-заяви). Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб Договору, в тому числі погодження сторонами Умов і правил разом з додатками, які є невід'ємною складовою Договору. Поміж цього, Клієнт на постійній основі, але не пізніше ніж один раз на 30 календарних днів, зобов'язаний ознайомлюватися із чинною редакцією Умов і Правил, що розташовані за посиланням https://www.monobank.ua/terms та/або https://www.monobank.com.ua/terms та/або в Мобільному додатку, з метою виконання умов Договору з урахуванням можливих змін до нього (п. 4 Розділу і Умов і Правил). Відповідно до п. 4.3 Розділу 1 Умов і правил, Банк має право для різних цілей, зокрема з метою повідомлення про зміну тарифів, активації додаткових послуг, зміни умов Договору встановити контакт з клієнтом, використовуючи будь-які зазначені канали зв'язку (повідомлення в мобільному додатку, повідомлення в месенджерах, дзвінки і так далі). Відповідно до п. 4.3 Розділу 1 Умов і правил, згоду клієнта зі змінами, доповненнями Умов і правил, може бути підтверджено, зокрема та не виключно шляхом: - проведенням клієнтом банківських операцій, отриманням банківських послуг, яке супроводжується оформленням касових документів; - введенням ПІН-коду, паролів доступу до додатку, використання біометричних даних Клієнта (відбитки пальців, в тому числі за допомогою технології ТоchID, або розпізнавання обличчя, в тому числі за допомогою технології FaceID). Таким чином, враховуючи те, що Клієнтом було неодноразово проведено банківські операції із використанням власної картки (переказ коштів, поповнення мобільного телефону, оплата товарів у торгових точках та ін.), Відповідач надавав свою згоду із змінами, доповненням до Договору про надання банківських послуг від 14.03.2020 року.
Крім того, ОСОБА_1 частково погашала кредит, останній платіж у 2023 році (розрахунок заборгованості за кредитним договором (а.с.8-9). Відповідно до Умов (а.с.11-23) кредит (кредитна лінія) - сума грошових коштів, наданих Банком клієнту на термін, обумовлений в договорі, на умовах платності і зворотності. До кредиту (кредитної лінії) відносяться в тому числі суми, списані за рахунок кредитного ліміту на погашення заборгованості із сплати відсотків за користування кредитним лімітом та штрафів за прострочені платежі згідно Тарифів. Кредитний ліміт (зобов'язання Банку з кредитування) - розмір грошових коштів, зобов'язання з надання яких клієнту бере на себе Банк з момент укладання договору. До кредитного ліміту відносяться в тому числі суми коштів, що можуть бути отримані клієнтом за рахунок кредитного ліміту з метою погашення заборгованості із сплати відсотків за користування кредитним лімітом та штрафів за прострочені платежі згідно Тарифів.
Згідно до п. 5.9. Розділу II Умов, на суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за фактично витрачені в рахунок кредиту кошти з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку. Оскільки, відповідач від сплати заборгованості у добровільному порядку ухилилася (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та відповідачем апеляційному суду не надані), в зв'язку з чим та відповідно до п.п.5.18, 5.19 п.5 Розділу II Умов кредит став у формі «на вимогу».
Суд першої інстанції мав виходити при ухваленні рішення в оскаржуваній частині у цій справі із: - презумпції правомірності правочину - вищезазначеного кредитного договору від 14.03.2020 року, укладеного між Банком та ОСОБА_1 (ст. 204 ЦК України), за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, та який складається не лише із заяви відповідача, як позичальника, від 14.03.2020 року (копія а.с.10),
Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank (а.с.11-23), з якими відповідач була ознайомлена, оскільки положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява (а.с.10) разом з Умовами (а.с.11-23), Тарифами (а.с.24-25), Таблицею обчислення вартості кредиту (а.с.28 зворот) та Паспортом споживчого кредиту (а.с.26-28) складають договір про надання банківських послуг (далі - договір). Крім того, п. 3 анкети-заяви від 14.03.2020 року передбачено нарахування процентної ставки за користування кредитним лімітом у розмірі 3,2% на місяць. Недійсність кредитного договору, укладеного у формі анкети-заяви від 14.03.2020 року прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні, відповідач особисто чи через свого представника у суді першої інстанції у цій справі зустрічного позову про визнання недійсним вищезазначеного кредитного договору сторін не заявляла, також у матеріалах цієї справи відсутнє будь-яке рішення іншого суду в іншій справі про визнання вищезазначеного кредитного договору сторін недійним), - принципу обов'язковості договору (ст. 629 ЦК України), за змістом якої вищезазначений кредитний договір сторін є обов'язковим для виконання його сторонами, у тому числі відповідачем та у тому в частині умов про сплату на користь Банку відсотків за користування кредитом за цим договором у вищезазначеному розмірі, від сплати яких відповідач на користь Банку у добровільному порядку ухиляється.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права набуті сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню в силу вимог ст. 629 ЦК України. Нерозуміння природи договору, складність його умов, не звільняє сторони від обов'язку його виконання (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19 березня 2021 року у справі № 904/2073/19, який є обов'язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України).
За таких обставин, апеляційний суд вважає доведеним з боку Банку у цій справі існування між сторонами вищезазначених договірних зобов'язань та загальної суми боргу 18387,94 грн. (розрахунок: заборгованість за кредитом, стягнута судом першої інстанції рішенням в частині, яка в апеляційному порядку не оскаржується і не переглядається, у розмірі 5500,00 грн. заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) + задоволені апеляційним судом вимоги апеляційної скарги Банку в частині відмови у стягненні заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 12887,94 грн.).
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги Банку ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи. За таких обставин, апеляційну скаргу Банку слід задовольнити, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2025 року у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в частині відмови Банку у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати, ухвалити у цій частині у цій справі нове судове рішення (прийняти постанову), стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за договором № б/н від 14.03.2020 року у сумі 12887,94 грн.; у зв'язку із чим, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2025 року змінити в частині загальних розмірів заборгованості та судового збору, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Банку за договором № б/н від 14.03.2020 року у цій справі, вказавши останні у розмірі 18387,94 грн. заборгованості (розрахунок: задоволено вимог Банку судом першої інстанції 5500,00 грн. + задоволено вимог апеляційним судом 12887,94 грн.) та 6211,45 грн. судового збору (розрахунок: ст. 141 ч.ч.1, 13 ЦПК України судовий збір за подачу позову до суду першої інстанції у розмірі 3028 грн. (а.с.37) + судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення в частині відмови на суму 12887,94 грн. складає в силу вимог ст. 6 ч. 4 ЗУ «Про судовий збір» (якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) - 3183,45 грн. (розрахунок: сума судового збору за апеляційну скаргу як за оскарження всього рішення 4542,00 грн. (3028,00*150%/100%)* сума відмови Банку 12887,94 грн./заявлено вимог Банком 18387,94 грн. - ціна позову а.с.3). В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось.
Разом із цим, апеляційний суд вважає за доцільне роз'яснити Банку його право у подальшому на повернення з бюджету зайво сплаченого ним судового збору у цій справі за апеляційну скаргу (розрахунок: сплачено судового збору апелянтом 4542,00 грн.(а.с.61) - належний розмір судового збору 3183,45 грн. ) за відповідною ухвалою апеляційного суду в порядку ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» за результатами розгляду відповідного клопотання Банку.
Керуючись ст.ст. 7, 12, 81-82, 89, 141, 367, 369, 371-372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» задовольнити.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2025 року у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в частині відмови Банку у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати.
Ухвалити у цій частині у цій справі нове судове рішення у вигляді постанови.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ 21133352) заборгованість в розмірі 12887,94 грн.
У зв'язку із чим, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2025 року змінити в частині загальних розмірів заборгованості та судового збору, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ 21133352) за договором № б/н від 14.03.2020 року у цій справі, вказавши останні у розмірі 18387,94 грн. заборгованості та 6211,45 грн. судового збору.
В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в частині, яка була предметом апеляційного перегляду, безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повна постанова апеляційним судом складена 10.09.2025 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Кухар С.В.Поляков О.З.