Справа № 675/1099/25
Провадження № 3/675/429/2025
10 вересня 2025 року суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Янішевська О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі матеріали, які надійшли від відділу поліцейської діяльності № 2 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 18 березня 2019 року органом 2340,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,
працюючого водієм ФОП ОСОБА_2 ,
жителя АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
03 липня 2025 року о 04 год 00 хв ОСОБА_1 у с. Теліжинці Шепетівського району Хмельницької області на 136 км автодороги Н-02, керуючи вантажним автомобілем «DAF FT XF 105.460», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , із спеціалізованим напівпричепом INTER CARS, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , не вибрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахував особливості вантажу, що перевозиться, та не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого втратив керування транспортним засобом та здійснив з'їзд в кювет з подальшим перекиданням транспортного засобу із напівпричепом, внаслідок чого водій отримав перелом ключиці, транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим була завдана матеріальна шкода.
ОСОБА_1 за повторним викликом у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з особистим підписом ОСОБА_1 про отримання, до суду подав письмову заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності.
За таких обставин суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , котрий про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, звернувся до суду з відповідною заявою. При цьому суддя зауважує, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягується до відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, згідно з вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, з огляду на положення ст. ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
Згідно п. 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) (далі ПДР) ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Вина ОСОБА_1 об'єктивно підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 379740 від 03 липня 2025 року, схемою місця ДТП від 03 липня 2025 року, письмовим поясненням ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 03 липня 2025 року, письмовою заявою ОСОБА_1 від 03 липня 2025 року, рапортом інспектора чергового СРПП ВПД № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Равчука В. В. від 03 липня 2025 року, висновком КНП «Ізяславська МБЛ» Ізяславської міської ради № 25 від 03 липня 2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, фототаблицями місця ДТП та транспортного засобу.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 вчинив порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, відповідальність за яке передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та підлягає накладенню адміністративного стягнення.
При визначенні виду та розміру стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та вважає, що до ОСОБА_1 доцільно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
У відповідності з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 124, 221, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що згідно з ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена на протязі десяти днів з дня вручення копії постанови до Хмельницького апеляційного суду.
Суддя: О. С. Янішевська