Справа № 442/1592/25
Провадження № 2-во/442/79/25
"11" вересня 2025 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого-судді: Крамара О.В., з участю секретаря судового засідання: Малик О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі заяву начальника Служби у справах дітей Трускавецької міської ради Дребот Лесі про внесення виправлення у тексті судового рішення № 442/1592/25 від 03.04.2025 у справі за позовом Органу опіки і піклування Трускавецької міської ради в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,-
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.04.2025 позов Органу опіки і піклування Трускавецької міської ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 задоволено. Ухвалено: Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно їх дочки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 як таких, що ухиляються від виконання покладених на них батьківських обов'язків. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судових витрат в дохід держави.
Начальник Служби у справах дітей Трускавецької міської ради Л. Дребот звернулася в суд із заявою, в якій просить внести виправлення в тексті рішення від 03.04.2025. В заяві зазначає, що в тексті рішення двічі вказано «малолітньої» замість «неповнолітньої», оскільки така помилка не відповідає дійсності, то просить внести виправлення у рішення суду.
Розгляд заяви здійснюється без виклику осіб, які беруть участь у справі згідно з правилами ч. 2 ст. 269 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Зі змісту вказаної норми випливає, що виправленню підлягають описки та арифметичні помилки, допущені в рішенні. З буквального тлумачення норми видно, що мова йде про описки, допущені під час складання судового рішення. Тобто суб'єктом, який може припуститися помилки під час складання рішення, є виключно суд.
Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29 січня 2021 року у справі №22-ц/354/11.
Описка як помилка в судовому рішенні визначається за такими ознаками: 1) це механічна помилка, якої припустився сам суд, а не учасник справи; 2) описка є мимовільною, випадковою помилкою суду, допущеною під час письмово-вербального викладення змісту рішення; 3) до описок не належать помилки, наявні в наданих суду документах (тобто допущені іншими учасниками справи, хоча вони і призводять, як наслідок, до неправильного цитування судом, однак не є описками в розумінні процесуального закону).
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Арифметичні помилки - це помилки, пов'язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути неправильний розрахунок суми позовних вимог, яка на думку суду, підлягає присудженню позивачу, або неправильний розрахунок розподілу судових витрат. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився (постанова Верховного Суду від 07.05.2020 року в справі № 576/599/17-ц).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 19постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Судом встановлено, що 03 квітня 2025 року постановлено рішення по цивільній справі №442/1592/25 за позовом Органу опіки і піклування Трускавецької міської ради в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, яким позовні вимоги задоволені.
Із тексту рішення вбачається, що у мотивувальній частині рішення двічі вказано «малолітньої» замість «неповнолітньої», дослідивши матеріали справи суд приходить до переконання, що такі описки, не мають істотного характеру та не впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність, а тому у задоволенні заяви про виправлення описки, слід відмовити.
Керуючись ст.269 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви начальника Служби у справах дітей Трускавецької міської ради Дребот Лесі про внесення виправлення у тексті судового рішення № 442/1592/25 від 03.04.2025.
Ухвала суду у відповідності до ст.261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в порядку і строки, визначені цивільним процесуальним законом.
Суддя О.В. Крамар