ЄУН: 336/871/25
Провадження №: 1-кс/336/706/2025
10.09.25
Іменем України
10 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , розглянувши клопотання про скасування арешту майна,
До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшло зазначене клопотання, в якому адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя 07.04.2025 на транспортний засіб марки «Volkswagen Passat» в кузові синього кольору, днз НОМЕР_1 , з номером кузову НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , а також зобов'язати слідчого повернути транспортний засіб ОСОБА_4 .
В обгрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2025 року в рамках розслідування кримінального провадження накладено арешт на зазначений транспортний засіб. Підставою для накладення арешту була необхідність збереження речових доказів.
Заявник вважає, що арештом майна були порушені права ОСОБА_4 щодо розпорядження належним йому майном. Зазначає, що на арештованому майні відсутні сліди злочину, тому власник може використовувати своє майно за призначенням.
Крім того, заявник зазначає, що в справі заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 на суму 4 258 568 грн., яка встановлена на підставі висновків інженерно-екологічних експертиз, з якими, як слідує з клопотання, заявник не погоджується.
Також в клопотанні зазначається про недоведеність причетності ОСОБА_4 до вчинення злочину та недоведеність розміру матеріальної шкоди.
Посилаючись на ст.174 КПК України, а також ст. ст. 317, 321 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявник просить скасувати арешт майна, з підстав зазначених ним у клопотанні.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 своє клопотання підтримав, просив задовольнити, а також прийняти до уваги, що зазначений транспортний засіб є єдиним засобом пересування у ОСОБА_4 , тому просить дозволити йому ним користуватися.
Представник відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області в судове засідання вдруге не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомлені.
Розглянувши заявлене клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07.04.2025 накладено арешт на транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», в кузові синього кольору, днз НОМЕР_1 , з номером кузову НОМЕР_2 ; товарно-транспортні накладні з печаткою у кількості 25 аркушів, упаковані до паперового конверту; ключ від транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», що були вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 .
При розгляді клопотання про арешт майна слідчим суддею встановлено, що 22.01.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12025082080000122 за фактом незаконного зберігання групою осіб на території складського приміщення, розташованого в Шевченківському районі м. Запоріжжя, незаконно зрубаних дерев. Попередня правова кваліфікація - ч. 2 ст. 246 КК України.
В ході проведення 26.03.2025 санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , в його присутності було виявлено та вилучено транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», в кузові синього кольору, днз НОМЕР_1 , з номером кузову НОМЕР_2 ; товаро-транспортні накладні з печаткою у кількості 25 аркушів; ключ від транспортного засобу марки «Volkswagen - Passat», в кузові синього кольору, днз НОМЕР_1 . Постановою слідчого від 26.03.2025 вказане майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя при розгляді клопотання про арешт майна дійшов висновку, що додані до клопотання докази, доводять можливість використання вилученого під час обшуку майна як доказу в даному кримінальному провадженні та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Крім того, при розгляді дійсного клопотання слідчим суддею отримано інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень про те, що 29.08.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Запоріжжя застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в об'єднаному кримінальному провадженні за ч. ч. 2, 4 ст. 246 КК України.
Відповідно до зазначеної ухвали, слідчим суддею встановлено, що слідчими ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування об'єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024082030000016 від 21 лютого 2024 року.
14.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру.
На підставі ст. 131 КПК України одним із видів забезпечення кримінального провадження є арешт майна - тобто тимчасове позбавлення права особи можливості відчужувати, розпоряджатися майно та/або користуватися таким майном.
Відповідно до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвалою слідчого судді від 07.04.2025 накладено арешт на зазначене майно, ухвала не оскаржувалась і набрала законної сили. Тобто обгрунтованість ухвали ніким не оспорювалась. На даний час доказів протилежного, слідчому судді не надано.
Щодо подальшої потреби в арешті майна.
Санкцією ч. 4 ст. 246 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до семи років.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Потерпілою стороною в справі заявлено цивільний позов про відшкодування збитків. Дана обставина кореспондується із приписами п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, що дає підстави для арешту майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Обставини щодо розміру завданих збитків, вини ОСОБА_4 та доведеності цивільного позову, мають бути встановлені чи спростовані в ході подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що необхідність в арешті майна на теперішній час не зникла, тому підстави для скасування арешту майна відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127, 128, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити в задоволенні клопотання адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя 07.04.2025 на транспортний засіб марки «Volkswagen Passat» в кузові синього кольору, днз НОМЕР_1 , з номером кузову НОМЕР_2 .
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1