Дата документу 10.09.2025
Справа № 334/5986/25
Провадження № 2-а/334/96/25
10 вересня 2025 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Турбіна Т.Ф., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про оскарження постанови про адміністративне правопорушення,
25.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову про адміністративне правопорушення, в якій просить скасувати постанову серії ЕНА 05241083 від 17.07.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та закрити провадження по справі.
У зв'язку з тим, що заява не відповідала вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, ухвалою суду від 28.07.2025 року позовна заява була залишена без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя про залишення позовної заяви без руху від 28.07.2025 року надіслано позивачу на адресу, зазначену ним в позовній заяві, проте на адресу суду 19.08.2025 року повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Також ухвалу суду від 28.07.2025 року повторно надіслано позивачу на поштову адресу, проте 09.09.2025 року до суду повернуто конверт з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Станом на 10 вересня 2025 року ухвала про залишення заяви без руху не виконана, з заявами про продовження процесуального строку, визначеного судом, неможливість виконати ухвалу суду з поважних причин позивач чи його представник до суду не звертались.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.2, 3 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень збоку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки, виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Такі висновки також виклав Верховний Суд в постанові від 31 січня 2019 року в справі №753/21967/15-ц.
Також, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому в КАС України відсутні винятки з указаного порядку.
Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України, або без сплати судового збору за подання такої позовної заяви суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду та приймається до розгляду.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
До встановленого суддею строку недоліки позивачем не усунено, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне визнати позовну заяву неподаною і повернути позивачу.
Керуючись ст. 169 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, визнати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Турбіна Т. Ф.