Єдиний унікальний номер №333/2273/22
Провадження №1-кп/333/7/25
Іменем України
20 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця смт. Стара Синява Старосинявського району Хмельницької області, маючого середню освіту, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
19.06.2016 року в період часу з 01 годин 46 хвилин до 02 годин 13 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з невстановленою особою, прибули на ділянку місцевості, розташовану поблизу будинків №154-156а/1 вул. Миколи Ласточкіна, та №154-164 вул. Миколи Ласточкіна, у м. Запоріжжя, де ОСОБА_4 відсунувши кришку люка, заліз у колектор телефонної каналізації, де за допомогою заздалегідь принесених з собою плоскогубців, перекусив три ділянки мідного кабелю ТППен 30х2х0,4 довжиною 50 метрів кожна, загальною довжиною 150 метрів вартістю 1658 гривень 56 копійок, та дві ділянки кабелю мідного ТИПен 10х2x0,4 довжиною 130 метрів кожна, загальною довжиною 260 метрів вартістю 1093 гривень 09 копійок, а всього загальною вартістю 2751 гривень 65 копійок, після чого, діючи таємно для оточуючих, умисно, викрали його та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на вказану суму.
За таких обставин, суд вважає доведеним пред'явлене обвинувачення ОСОБА_4 та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинувачені визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення крадіжки, викладених вище та при цьому зазначив наступне, що у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор, потерпілий та обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені судом, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні, обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали, що стосуються речових доказів, а також, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 , у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 , в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Відповідно до змісту статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, враховуючи ставлення обвинуваченого до скоєного, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та щиро покаявся, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у вигляді пробаційного нагляду.
Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає, оскільки встановлені вище обставини не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.
Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 суд не вбачає.
При вирішенні питання про відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілого суд враховує положення ч. 5 ст. 128 КПК України, згідно якої суд, якщо процесуальні відносини у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, може застосувати норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Положеннями ч. 1 ст. 129 КПК встановлено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов визнав повністю, суд вважає, що позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складаються із залучення експерта при проведенні судової експертизи: №1610-Д від 27.09.2016 - вартість якої складає 351,84 грн.
Відповідно до ч.2 ст.122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету.
Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Враховуючи що зазначені експертизи було проведено експертом спеціалізованої державних установи, тому підлягає відшкодуванню у якості процесуальних витрат з ОСОБА_4 , витрати за проведення судової експертизи.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 роки.
На підставі ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Роз'яснити, що ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду станом на час ухвалення цього вироку карається обмеженням волі на строк до трьох років.
Цивільний позов ПАТ «Укртелеком» про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 , на користь ПАТ «Укртелеком» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 9 925 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави судові витрати на залучення експерта в сумі 351,84 грн.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався.
Речові докази:
- пласкогубці 2 штуки, викрутка, 2 фрагменти кабелю, які зберігаються в камері схову ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізької області - повернути за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1