Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/3/21
Провадження №: 1-кп/332/10/25
09 вересня 2025 р.м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі секретарів судових засідань - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисника ОСОБА_10
обвинуваченого ОСОБА_11
потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Тіксі Булунського улусу, Республіки Соха (Якутія) , Російська Федерація, громадянина України, освіта середня, працюючого водієм на МДК «Макарів», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-
08 вересня 2015 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_11 , керуючи автомобілем «МАЗ 64229», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «МАЗ 93866», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух на території ПАТ «Запоріжсталь», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, рухаючись з боку УКС в напрямку столярного цеху.
Зупинившись перед КПП УКС, до пасажирської двері вказаного автомобіля підійшов контролер ОСОБА_14 та перевірив документи, надані йому пасажиром автомобіля «МАЗ 64229», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «МАЗ 93866», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_15 . Після перевірки документів вказаного автомобіля, ОСОБА_14 , направився до автомобіля «Geely Еmgrand», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_16 , який зупинився праворуч від автомобіля «МАЗ 64229», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «МАЗ 93866», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та був обернений до автомобіля «Geely Еmgrand» передом, а до автомобіля «МАЗ 64229» задом.
Водій ОСОБА_11 , діючи із злочинною недбалістю, не переконавшись що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, почав рух автомобіля, внаслідок чого, скоїв наїзд на ОСОБА_14 та на автомобіль «Geely Еmgrand», реєстраційний номер НОМЕР_3 причепом свого автомобіля.
Своїми діями водій ОСОБА_11 , відповідно до висновку комісійної судової автотехнічної експертизи від 21.08.2020 № 571/6083/530-18/923/18-52, порушив вимоги п. 10.1, чинних на момент скоєння ДТП, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами, відповідно до якого:
- п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
Порушення водієм ОСОБА_11 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з подією ДТП.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження з якими був доставлений до КУ «МКЛЕ та ШМД м. Запоріжжя», де 09.09.2015 від отриманих тілесних ушкоджень помер.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 05.10.2015 № 4193, смерть ОСОБА_14 настала від поєднаної закритої тупої травми тулуба, яка супроводжувалася множинними двосторонніми переломами ребер по різним лініям, переломами ребр і правої лопатки, переломами кісток тазу, розривами печінки, селезінки, лівої нирки, забоєм середостіння. Всі перераховані пошкодження утворилися у потерпілого незадовго до моменту госпіталізації від дії тупих твердих предметів з переважаючою травмуючою поверхнею. За життя ці пошкодження кваліфікувалися б, як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя та в даному випадку перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину не визнав і пояснив, що 08.09.2015, він отримав шляховий лист, пройшов медогляд, поїхав в цех підготовки виробництва, завантажив вантаж та поїхав на виїзд з території заводу. При виїзді, перед початком руху, він переконався, що нікому не заважає. Разом з ним був експедитор, він спросив у експедитора, чи можна їхати, та після підтвердження , почав рух. Він почув скрежет, вийшов та побачив ДТП.
На запитання прокурора ОСОБА_11 пояснив, що він на момент 08.09.2015 працював на ПАТ «Запоріжсталь». Зараз працює у м. Києві. Коли він вийшов з автомобілю, то побачив чоловіка, якого затисло між його автомобілем, та припаркованим автомобілем «Geely». Вони відштовхали автомобіль «Geely» та віднесли на лавку потерпілого. До нього пред'являло позов ПАТ «Запоріжсталь». У задоволенні позову було відмовлено.
На запитання потерпілої ОСОБА_12 , ОСОБА_11 пояснив, що коли він під'їзжав до виїзду, то автомобіля «Geely» там не було. Коли виїжджав, то подивився у дзеркала. Коли під'їхав автомобіль «Geely» він не бачив.
Потерпіла, цивільний позивач ОСОБА_12 , суду пояснила, що вона не була очевидцем подій пов'язаних з ДТП. Вона дружина померлого ОСОБА_14 08.09.2015, приблизно о 14 годині їй зателефонував її чоловік ОСОБА_14 та сказав, що його роздавили. Потім вона дізналась, що його відвезли до лікарні, де він невдовзі помер. Вона підтримує цивільний позов, заявлений її донькою.
Потерпіла, цивільний позивач ОСОБА_13 підтримала цивільний позов про стягнення моральної шкоди в сумі 500000 грн., просила його задовольнити з підстав указаних в ньому. Як потерпіла, вона не була допитана, оскільки знаходиться у зв'язку з військовими діями, поза межами території України. За згодою сторін судом прийнято рішення про розгляд кримінального провадження за її відсутності. Крім того, ОСОБА_13 звернулась до суду з заявою, в якій просила розглянути кримінальне провадження без її участі. Покарання призначити на розсуд суду (а.с.174 т.1)
Враховуючи те, що ОСОБА_11 не визнавав провину у вчиненні злочину, суд з урахуванням позиції учасників кримінального провадження, визнав необхідним дослідити докази в повному обсязі.
Винність обвинуваченого доведена наступними доказами.
Показами свідка ОСОБА_15 , який пояснив суду, що в 2015 році він, разом з водієм ОСОБА_11 , їздив на склади комбінату «Запоріжсталь» отримувати матеріали для Оджимного цеху. Вони їхали за матеріалами на вантажному автомобілі з причепом. При цьому, за кермом був ОСОБА_11 , а він знаходився на пасажирському сидінні. Після завантаження необхідних матеріалів, вони під'їхали до контрольно - пропускного пункту. ОСОБА_11 зупинився біля шлагбауму, та до нього з боку пасажирського сидіння підійшов охоронець для перевірки документів для виїзду з КПП. Він надав охоронцю документи, після їх перевірки, він сказав ОСОБА_11 , що можна їхати. Після цього він не бачив охоронця , думав, що він пішов від них. ОСОБА_11 почав виїжджати через КПП. Також він бачив, що біля їх вантажного автомобілю стоїть автомобіль «Geely». «Geely» стояв приблизно 2 -2,5 метрів на боковій відстані від їх вантажного автомобілю, та не заважав їх проїзду. Коли під'їхав «Geely» він не помітив, але це сталося після того, як вони вже стояли на КПП. Коли вони проїжджали КПП він почув крики, ОСОБА_11 зупинив автомобіль. Коли він вийшов з автомобілю, то побачив, на лавку несуть охоронця і що він травмований. По розташуванню автомобілю він зрозумів, що вантажний автомобіль зім'яв «Geely» та охоронця. Момент наїзду він не бачив, так як не звертав уваги на дорожню обстановку та був впевнений в тому, що водій ОСОБА_11 сам контролює ситуацію. Що після наїзду робив ОСОБА_11 він не пам'ятає. В момент початку руху автомобілю ОСОБА_11 ні з ким не спілкувався.
Показами свідка ОСОБА_16 , який пояснив суду, що в день аварії восени 2015 року вони поїхали за обладнанням на «Запоріжсталь» Він заїхав по своїй смузі. Поряд заїхала вантажна машина з причепом (грузовик). Коли грузовик почав виїжджати, то між його автомобілем та ним затисло контролера. Його машину зачепило та протягнуло, коли потягло його автомобіль, він зняв її з ручника. До цього автомобіль був на нейтральній швидкості.
На запитання прокурора свідок пояснив, що спочатку проїхав грузовик та став біля соп лінії на КПП, а потім він проїхав на своєму автомобілі «Geely» та став біля нього. Він їхав по своїй смузі, хоч розмітки на дві смуги не було, вважав, що він їде по своїй смузі. Після його зупинки, зліва стояв причеп грузовика. Він під'їхав тоді, коли ОСОБА_14 виходив перевірити документи. Контролер охоронець перевірив документи, він в цей час знаходився зліва біля пасажирської сторони. Відео з відеореєстратора одразу віддав слідчому. З початку руху грузовика охоронець знаходився біля лівого переднього колеса його автомобілю.
На запитання потерпілої пояснив, що правила проїзду КПП ніде не встановлені. Дорожньої розмітки не було. Грузовик виїхав на узбіччя. Ширина дороги біля КПП приблизно 6 метрів. Він зупинився біля лінії «Стоп» В автомобілі Лаура не було сферичного дзеркала. Він під*їхав, коли охоронець виходив перевіряти документи.
На запитання прокурора, далі ОСОБА_16 пояснив, що ОСОБА_14 пішов до кабіни вантажівки. Сам він, проїхати без зупинки КПП не міг. Він проїхав по своїй смузі. Після зупинки його автомобіля, ОСОБА_14 пройшов перед його автомобілем та підійшов до водія вантажівки. Автомобіль МАЗ знаходився на смузі зустрічного руху, а не в правій смузі.
Відеореєстратор у нього був, він віддав запис одразу ж поліції. В день ДТП, він переглядав відео разом зі слідчим.
Показами свідка ОСОБА_17 , який суду пояснив, що він в 2015 році працював на «Запоріжсталі» Восени 2015 року сталася аварія. На складах «Запоріжсталі», вони завантажили вантаж на «МАЗ» дліномір з причепом, та поїхали на виїзд. Він їхав в автомобілі старшого електрика ОСОБА_18 на прохідну. Це був автомобіль китайського виробництва темного кольору. За кермом був ОСОБА_18 , а він був пасажиром на передньому сидінні. З кермом «МАЗа» був також водій та на пасажирському сидінні був пасажир. Погода було сонячна, покриття дороги сухе, видимість добра. Вони виїхали перші на легковому автомобілі. Вантажний автомобіль «МАЗ» їхав за ними. Вони приїхали перші на КПП. Вантажний автомобіль став так, що кабіна «МАЗа» була попереду їх автомобіля, а причеп біля них. Охоронець, контролер вийшов пішов перевіряти документи у водія «МАЗу», потім пішов до них, до легкового автомобілю. Вантажний автомобіль почав їхати. Контролер був біля легкового автомобіля, від руху вантажного автомобілю, потягло їх автомобіль. Коли автомобіль потягло, контролер опинився у них на капоті. Коли автомобілі зупинились, то вони віднесли контролера на лавку. В момент спілкування контролер знаходився між двох автомобілів, вантажного та легкового.
Не пам'ятає, чи був закритий шлагбаум, також не пам'ятає чи була дорожня розмітка.
Відносно воріт виїзду з КПП не знає на якій відстані зупинилось їх авто. ОСОБА_14 - контролер бачив їх легкову машину.
На запитання захисника свідок пояснив, що контролер ще не дійшов до їх легкового автомобілю, коли легковий автомобіль почав рух. На КПП перший під'їхав їх легковий автомобіль «Джилі».
Свідок обвинувачення ОСОБА_19 суду пояснила, що вона пам'ятає указану подію, вона відбулась біля дев'яти років тому. Вона працювала охоронцем на заводі «Запоріжсталь», ОСОБА_14 був контролером. Фура з причепом стояла на виїзді з КПП з заводу «Запоріжсталь». Потім під'їхав легковий автомобіль. Контролер ОСОБА_14 опинився між двох автомобілів. ОСОБА_14 підходив з журналом реєстрації до пасажирської двері фури. На виїзді є шлагбаум. Чи є стоп лінія не пам'ятає. На якій лінії зупинився ОСОБА_11 вона не знає, та взагалі не пам'ятає, чи була розмітка на дорозі. Ширина дороги була приблизно 5 метрів. Легковий автомобіль «Geely» заїхав та перегородив виїзд, та вільний рух вздовж вантажного автомобілю. Зазвичай авто проїжджали один за одним. Вона бачила ОСОБА_14 біля кабіни вантажного автомобіля. Потім подій не бачила, відволіклась. Момент наїзду не бачила. Колиб автомобіль «Geely» не стояв на дорозі, аварії би не було.
Свідок обвинувачення ОСОБА_20 суду пояснив, що він знаходився у автомобілі марки «Газель» і стояв поряд перед виїздом з території КПП . Машина з причепом виїжджала і він навіть не встиг натиснути сигнал, щоб попередити, що біля причепу стоїть охоронець. Там завжди охоронець відкриває шлагбаум , запускає машину.
На запитання захисника свідок пояснив, що охоронець був біля причепа. Дії охоронця він не бачив. Його автомобіль стояв в попутньому напрямку, якщо дивитись із шлагбаума то з права.
На запитання прокурора, свідок пояснив, що від нього до місця події було приблизно 20 метрів.
На запитання потерпілої свідок відповів, що не бачив ще одну машину між якими затиснуло ОСОБА_14 .
Більше додати нічого до сказаного не має змоги, оскільки більше нічого не пам'ятає.
Винність обвинуваченого також підтверджена наступними долученими та дослідженими письмовими доказами.
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.09.2015р. зі схемою та фото таблицею (т.1 а.с.225-234);
Протоколом додаткового огляду місця події 12.10.2015 р. зі схемою зображення місця події (т.1 а.с.235-250); з фото таблицею до протоколу додаткового огляду місця події від 12.10.2015 р. (т.2 а.с.1-2);
Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.10.2015 р. за участю свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , потерпілою ОСОБА_12 зі схемою та фото таблицею в додатку (т.2 а.с.3-9);
Висновком експерта №4193, згідно якого , мовою оригіналу:
Смерть ОСОБА_14 наступила от закрытой тупой травмы туловища, сопровождавшейся множественными двухсторонними переломами ребер по разным линиям, переломами ребер и правой лопатки, переломами костей таза, разрывами печени, селезенки, левой почки, печени, ушибом средостения. Травма осложнилась в своем течении развитием шока, что и послужило непосредственной причиной смерти;
Морфологические характеристики и локализация повреждений, множественный их характер, преобладание внутренних повреждений над наружными, признаки сотрясения тела свидетельствуют о том, что в данном конкретном случае имело сдавления тела пострадавшего между тупыми предметами в переднезаднем (заднепереднем) направлении. Пострадавший в момент сдавления находился в вертикальном или близком к нему положении. Не исключается возможность сдавления тела пострадавшего в результате наезда транспортным средством с последующим сдавлением между последним и стационарным объектом. Для установления более точного механизма травмирования судебно-медицинскому эксперту необходимо предоставить материалы дела.
По результатам судебно-токсикологической экспертизы в крови трупа ОСОБА_14 не обнаружено метилового, этилового, пропиловых, бутиловых, амиловых алкоголей; в крови и внутренних органах не обнаружено: производных барбитуровой кислоты, производных фенотиазина, производных 1,4-бензодиазепина, производных пиразолона, ноксирона, имизина, морфина, кодеина, дионина, героина, гидрокодона, папаверина, промедола, стрихнина, атропина, гиосциамина, скополамина, кокаина, пахикарпина, анабазина, никотина, кофеина, фенацетина, парацетамола, эфидрина, эфедрона, 9-карбокситетрагидроканнабиола, димедрола, производных салициловой и бензойной кислот.
Висновком експерта №600/15 від 28.10.2015(експерт ОСОБА_21 ) за результатами судової авто технічної експертизи, проведеної в кримінальному провадженні №12015080010001351, згідно якого:
В дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, водій ОСОБА_11 повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.
В дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, водій ОСОБА_16 повинен був діяти у відповідності до вимог пп.15.1, 15.2 Правил дорожнього руху України.
В діях водія ОСОБА_11 невідповідності до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України не вбачаються.
В дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія ОСОБА_16 невідповідності до вимог Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з ДТП, не вбачаються.
В даній дорожній ситуації водій ОСОБА_11 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_14 .
Висновком експерта №789/15 від 03.02.2016 р.,(експерт ОСОБА_21 ) згідно якого:
В даній дорожньо-транспортній ситуації вимоги п.10.6 Правил дорожнього руху України на дії водія ОСОБА_11 не розповсюджуються. В даній дорожній ситуації, вимоги п.15.4 Правил дорожнього руху не розповсюджуються на дії водія ОСОБА_16 . При проведені слідчого експерименту з приводу з'ясування можливості водія ОСОБА_11 , бачити ОСОБА_14 та автомобіль «Geelу Emgrand 8», реєстраційний номер НОМЕР_3 , які знаходилися в місці наїзду, змінення налаштування дзеркал заднього вигляду, встановлене водієм на момент ДТП, не відповідає методичним рекомендаціям проведення слідчого експерименту з відтворення обставин подій ДТП, те не допустиме з причини спотворення результатів експерименту. З урахуванням вихідних встановлених слідством та вказаних у постанові про призначення даної експертизи, в діях водія ОСОБА_11 невідповідності до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України не вбачаються. У випадку відсутності контролера ОСОБА_14 в місці наїзду, контакт між автомобілем МАЗ - 64229, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом МАЗ-93866 та автомобілем «Geelу Emgrand 8», реєстраційний номер НОМЕР_3 відбувся би. (т.2 а.с.32-36);
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_21 суду пояснив, що ним проводились дві експертизи, інженерно - технічні за спеціальністю «Дослідження обставин дорожньо транспортної пригоди» за № 600/15 від 28.10.2015 за № 789/15 від 03.02.2016 року.
Водій автомобіля МАЗ - Лаур після зупинки на території ПАТ «Запоріжсталь» повинен був діяти у відповідно до вимог п. 10.1 ПДР , а саме перед початком руху та будь - якої зміни напрямку руху водій повинен переконатись що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху .
Водій автомобіля «Geelу» - ОСОБА_16 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 15.1 та 15.2 ПДР, 15. 1 ПДР - це зупинка т/з повинна здійснюватися в спеціально відведених місцях чи на узбіччі, а п. 15.2 ПДР за відсутністю спеціально відведених місць чи узбіччя, або коли зупинка там не можлива, дозволено зупинятись біля правого боку проїзної частини, якомога правіше аби не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху.
Оцінка дій пішохода ОСОБА_14 виходить за межі компетенції експерта техніка, оскільки не потребує застосувань спеціальних технічних пізнань в області технічної експертизи. Вона може бути виконана слідчим або судом самостійно згідно з вимогами розділу 4 ПДР України.
Тобто експерт автотехнік не оцінує дії пішохода, або контролера, або тому що це не входить до компетенції експерта автотехніка.
Якщо ОСОБА_14 назвати не пішоходом, а контролером , працівником, який виконував свої обов'язки то оцінка дій також не входить до компетенції експерта автотехніка.
На запитання прокурора експерт відповів, якщо при початку руху , якщо водій не бачить чогось, відповідно вимог ПДР є пункт 10.6 - якщо транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворот чи розворот з відповідного крайнього положення, дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. У разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою до інших осіб.
Якщо взагалі ще говорити про звернення за допомогою до інших осіб є п. 10.9ПДР - під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. Це коли рух заднім ходом виконується.
Щодо п. 10.6 ПДР то він на дану дорожню ситуацію не розповсюджується для вимог і дій водія ОСОБА_11 , тому що він не змінював напрямок руху і не повертав чи розвертався, оскільки після зупинки біля виїзду з КПП водій автомобіля МАЗ здійснював рух прямо у напрямку виїзду з КПП по проїзній частині, яка згідно протоколу з місця події та схеми до нього має заокруглення дороги праворуч, тому в даному випадку водій ОСОБА_11 при русі маневрів повороту чи розвороту не виконував. Отже, в даній ситуації п. 10.6 ПДР та його вимоги не розповсюджуються на дії водія ОСОБА_11 .
На запитання захисника експерт відповів, що інформаційні джерела, що використовувались при проведені експертиз є чинними, вони знаходяться у переліку літератури , яка використовується при проведені інженерно - транспортних експертиз. Автомобіль «Geelу» під керуванням ОСОБА_16 , який не рухався, та ОСОБА_14 не створювали небезпеку для руху водію ОСОБА_11 ..На момент початку руху автомобіль «Geelу» стояв та водій своїми діями не міг створити небезпеку, тому що згідно терміну «небезпеки для руху» вказаної у ПДР , а саме у п. 1.10 ПДР небезпека руху, це об'єкт що наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її. На момент початку руху автомобіля МАЗ , автомобіль «Geelу» був припаркований , а пішохід , який рухався по проїзній частині у напрямку коридору руху водія т/з МАЗ. При русі автомобіля Маз якщо пішохід у його напрямку це могло б створювати небезпеку для руху водію т/з МАЗ , але ж в момент початку руху т/з МАЗ пішохід стояв, а не йшов. Тому в даному випадку ні пішохід, ні транспортний засіб «Geelу» не створювали небезпеку транспортному засобу МАЗ.
Якщо б транспортний засіб МАЗ вже почав рух і пішохід рухався в напрямку коридору руху транспортного засобу МАЗ , то тут пішохід може створювати небезпеку водію МАЗ.
З моменту початку руху транспортного засобу МАЗ до моменту наїзду на пішохода водій Лаур з робочого місця не міг бачити ні пішохода Федулкіна який знаходився в місці заїзду, ні автомобіль «Geelу», який зупинився праворуч від транспортного засобу МАЗ, що вказано у вихідних даних , то в даному випадку невідповідності вимог п. 10.1 ПДР в діях водія ОСОБА_22 не вбачається, тобто на момент початку руху водій. Що було встановлено слідчим експериментом, водій не міг бачити ні припаркований автомобіль «Geelу» , ні пішохода, який знаходився на проїзній частині біля його автомобіля.
Коли пішохід знаходився в місці наїзду, тобто зупинився і зник з поля зору, водія ОСОБА_23 , він не міг його бачити. Водій Лаур може впевнився коли дивився вперед чи по дзеркалах і не бачив, що там знаходиться пішохід він розпочав рух. Відповідно до п. 10.1 ПДР він впевнився, що перед його транспортним засобом та по дзеркалах, тому п. 10.1 ПДР у його діях не вбачається.
Водій міг бачити ОСОБА_14 , коли той стояв біля пасажирської двері його автомобіля, та в момент початку руху від того вказаного місця наїзду, пішохід ОСОБА_14 зникає з поля зору водія Лаура коли знаходиться на відстані 2,7 м. від лівої стійки КПП та в напрямку постового приміщення 6,8 м. від огорожі КПП. В момент початку руху транспортного засобу МАЗ з місця зупинки перед КПП до моменту наїзду на пішохода, водій Лаур з його робочого місця не міг бачити ні пішохода ОСОБА_14 в місці наїзду ні транспортного засобу «Geelу», який зупинився праворуч від автомобіля під його керуванням. Водій може впевнитись через скло - обзорність чи зліва чи з права, через вікна та дзеркала. Йому ставилось питання щодо зміни напрямку дзеркал. Щодо встановлення налаштування дзеркал, не відповідає методичним рекомендаціям слідчого експерименту відтворення обстановки події ДТП та не допустимо . Тобто на момент ДТП у водія були налаштовані дзеркала, так як на момент події. І якщо при такому положенні був проведений слідчий експеримент, що з таким положенням дзеркал , таким налаштуванням він не міг бачити, а потім для того щоб побачити треба перелаштувати дзеркала, то це вже не буде відповідати дійсності.
Висновком експертів за результатами проведення комісійної додаткової судової авто технічної експертизи №996-16 (експерти ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ) згідно якого:
У заданій постановою слідчого дорожній обстановці водій автомобіля «МАЗ 64229» ОСОБА_11 для забезпечення безпеки дорожнього руху, перед початком руху, повинен був діяти згідно вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.
У заданій постановою слідчого дорожній обстановці діями водія автомобіля «Geelу Emgrand 8» ОСОБА_16 забезпечення безпеки дорожнього руху Правилами дорожнього руху України не регламентувалися.
У заданій постановою слідчого дорожній обстановці, при умові дотримання водієм автомобіля «МАЗ 64229» ОСОБА_11 вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_11 мав технічну можливість запобігти технічному характеру ДТП - наїзду на нерухомий автомобіль «Geelу Emgrand 8», та пішохода ОСОБА_14 .
У заданій постановою слідчого дорожній обстановці в діях водія автомобіля «МАЗ 64229» ОСОБА_11 вбачається невідповідність до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, яка з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з технічним характером ДТП наїздом на нерухомий автомобіль «Geelу Emgrand 8», та пішохода ОСОБА_14 .
У заданій постановою слідчого дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Geeli Emgrand 8», ОСОБА_16 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б могли, з технічної точки зору, знаходитись в причинному зв'язку з виникненням технічного характеру ДТП - наїздом автомобіля «МАЗ 64229» на нерухомий автомобіль «Geeli Emgrand 8», та пішохода ОСОБА_14 не вбачається.
У заданій постановою слідчого дорожній обстановці визначення можливих заходів, за допомогою яких водій ОСОБА_11 мав діяти у відповідності до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України (Звертатися за допомогою інших осіб, змінювати налаштування дзеркал заднього огляду та інше) визначилось однобічними діями і залежало лише від суб'єктивних особливостей водія ОСОБА_11 .
Відповідно до заданих постановою обставин ДТП пішохід ОСОБА_14 знаходився поза транспортними засобами, а тому з технічної точки зору, зазначена обставина відповідає терміну «пішохід» п.1.10 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до проведеного дослідження по питанню №3, яке поставлене слідчим, технічна можливість запобігти ДТП визначалось однобічними діями автомобіля «МАЗ 64229» ОСОБА_11 .
З технічної точки зору, технічна можливість запобігти ДТП діями водія автомобіля «МАЗ 64229» ОСОБА_11 не залежала від наявності будь-якого одного з інших учасників дорожнього руху (пішохода ОСОБА_14 та автомобіля «Geelу Emgrand») .
Між тим експерти вважають за доцільне зауважити наступне: З технічної точки зору визначення будь-якої відстані між транспортними засобами в повздовжньому напрямку не впливає на технічну можливість уникнути події з боку водія ОСОБА_11 .
Що стосується відстані між транспортними засобами в поперечному напрямку (тобто, бічний інтервал), то у відповідності з пізнаннями в галузі автотехнічних досліджень вона повинна виключати їх взаємне контактування до початку зміни характеру та траєкторії руху хоча б одного з них. (т.2 а.с.42-55);
Допитаний в суді експерт ОСОБА_24 , пояснив, що за результатами проведеної комісійної судової автотехнічної експертизи №571/6083/530-18/023/18-52 від 21.08.2020 пояснив, що водій ОСОБА_11 почав рух в той момент коли інші учасники ДТП не рухались, а саме, автомобіль «Geelу» , а ОСОБА_14 знаходився між причепом та автомобілем «Geelу» , саме с цього моменту ОСОБА_11 почав створювати небезпеку. ОСОБА_11 повинен був врахувати обстановку , коли почав рух і впевнитись в безпеці маневру. При цьому траєкторія руху самого тягача в якому знаходився ОСОБА_11 та причепа мають різну колію. Контакт був між причепом, ОСОБА_14 та автомобілем «Geelу» .
На запитання потерпілої, експерт відповів, що в розумінні обставин ДТП , навіть враховуючи, що ОСОБА_14 , в момент ДТП , виконував свої посадові обов*язки, все одно, він був «пішоходом». В розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху України. Крім того, експерт уточнив на запитання потерпілої, що якщо б при призначенні експертизи була урахована стоп лінія 1.12 дорожньої розмітки , то це ніяк би не вплинуло на результати експертизи.
Допитаний в суді експерт ОСОБА_26 суду пояснив, що , щодо поставлених питань, які були поставлені перед комісією та на основі заданих вихідних даних було надано висновок, що водій автомобіля МАЗ Лаур повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1 ПДР, а саме: перед початком руху упевнитись у безпеці свого маневру. Такі дії, як «звертатися за допомогою до інших осіб, змінювати налаштування дзеркал заднього огляду та інші», можуть буди заходами, які можна вжити на виконання вимог п. 10.1 ПДР.
Якщо наїзд на людину стався поза межами транспортного засобу, то вона є пішоходом. У вихідних даних, у постанові слідчого було задано, що наїзд стався на пішохода ОСОБА_14 .. Він як експерт-автотехнік не оцінює дію пішохода. ОСОБА_11 не виконав вимоги п. 10.1 ПДР, не впевнився в безпеці, перед початком свого маневру.
На запитання захисника експерт відповів, що нові вихідні дані можуть привести до різних висновків, але в даному випадку ми вирішували питання по заданим даним. І навіть, якщо пішохід рухався, то вимоги п. 10.1 ПДР для водія МАЗ ніхто не відміняв, він повинен перед початком руху упевнитись у безпеці свого маневру.
Висновком експерта №20219/16-52 від 26.10.2017р. (експерти ОСОБА_27 ОСОБА_28 ) за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП, згідно якого:
В даній дорожній обстановці водію ОСОБА_11 необхідно було діяти у відповідності з вимогами п.10.1 ПДР та п.31.1 ПДР.
В свою чергу, водію автомобіля «Geelу Emgrand 8» ОСОБА_16 необхідно було діяти у відповідності з вимогами п.1.5 ПДР та п.2.3 д) ПДР.
Що стосується громадянина ОСОБА_14 , то він в даному випадку не являється пішоходом, оскільки гр.. ОСОБА_14 на даній ділянці виконував роботу. Тому регламентувати дії ОСОБА_14 у відповідності з вимогами ПДР не можливо.
В даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_11 не регламентуються з технічної точки п.10.6 ПДР.
В даній дорожній обстановці дій водія ОСОБА_16 не регламентуються вимогами п.15.4 ПДР з технічної точки зору.
Оскільки дії гр.. ОСОБА_14 не регламентуються у відповідності з вимогами ПДР, тому оцінити його дії вимогам ПДР також неможливо. Оцінити його дії слідство може самостійно з урахуванням інструкції по охороні праці №56 (а.с.158 ..165 том 1).
У відповідності до п.10.1 ПДР водій перед початком руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам. Яким чином повинен водій забезпечувати вимоги п.10.1 ПДР в Правилах дорожнього руху та нормативних документах не зазначено.
Для з'ясування фактичних обставин скоєння пригоди при проведені слідчого експерименту необхідно встановити дзеркала заднього виду таким чином, як вони розташовувались на момент пригоди. При цьому, якщо налаштування (розташування) дзеркал заднього виду автопоїзда відповідає вимогам Правил дорожнього руху (вимогам ДСТУ 3649:2010) додаткове їх налаштування (встановлення під іншим кутом) з експертної точки зору не потрібне.
Оскільки розмір 1,7 м зазначений до передньої осі автомобіля МАЗ, а автомобіль «Geelу Emgrand 8» на схемі ДТП в кінцевому положенні знаходиться приблизно в району середині напівпричепа, пригода мала місце на криволінійній ділянці дороги, тому порівняння зазначений в питанні розмірів є некоректним. Виходячи з візуального сприйняття наявних в матеріалах справи фотознімків в поперечному напрямку ліва бокова частина автомобіля «Geelу Emgrand 8» знаходиться приблизно на рівні правого борту напівпричепа. А в повздовжньому напрямку як зазначалось вище розташовувався приблизно в районі середини напівпричепа, що не суперечить відстані 9,3 м між лівими передніми колесами автомобілів МАЗ та «Geelу Emgrand 8».
Встановлення дійсних параметрів обставин пригоди є прерогатива слідства і не відноситься до компетенції експертів авто техніків.
Висновком експертів ( ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_27 , ОСОБА_31 , ОСОБА_25 , ОСОБА_24 ) за результатами проведення комісійної судової авто технічної експертизи №571/6083/530-18/923/18-52, згідно якого:
В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля МАЗ ОСОБА_11 перед початком свого руху повинен був переконатися що він своїми діями не створить небезпеки іншим учасникам дорожньої руху.
Технічна можливість уникнення наїзду на пішохода ОСОБА_32 та автомобіль «Geelу» для водія автомобіля МАЗ з напівпричепом ОСОБА_11 визначалася шляхом виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого він не мав перешкод технічного характеру.
В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля МАЗ напівпричепом ОСОБА_11 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України та, з технічної точки зору, знаходилися причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнення ДТП не визначалась діями водія ОСОБА_16 , а цілком залежала від дій водія ОСОБА_11 по виконанню ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України.
В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля «Geeli» ОСОБА_16 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, знаходилися причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Водій автомобіля МАЗ з напівпричепом ОСОБА_11 не повинен був звертатися до сторонніх осіб перед відновленням руху керованого ним транспортного засобу.
Вищезазначені висновки склали:
Судовий експерти ХНДІСЕ, завідувач сектору - ОСОБА_29 ;
Провідний судовий експерт ХНДІСЕ -
ОСОБА_33 даній дорожній обстановці водію ОСОБА_11 необхідно було діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 ПДР та п. 31.1 ПДР.
В свою чергу, водію автомобіля «Geelу Emgrand» ОСОБА_16 необхідно було діяти у відповідності з вимогами п. 1.5 ПДР та п. 2.3 д) ПДР.
Що ж стосується громадянина ОСОБА_14 , то він в даному випадку не являється пішоходом, оскільки гр. ОСОБА_14 на даній ділянці виконував роботу. Тому регламентувати дії гр. ОСОБА_14 у відповідності з вимогами ПДР не можливо.
В даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_11 не регламентуються з технічної точки зору вимогами п. 10.6 ПДР.
В даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_16 не регламентуються вимогами п. 15.4 ПДР з технічної точки зору.
Оскільки дії гр. ОСОБА_14 не регламентуються у відповідності з вимогами ПДР, тому оцінити його дії вимогам ПДР також неможливо. Оцінити його дії слідство може самостійно з урахуванням інструкції по охороні праці №56 (а.с. 158... 165 том 1).
Дослідження питання технічної можливості попередження даного зіткнення з боку водія автомобіля МАЗ ОСОБА_11 за рахунок додаткових дій направлених на зміну режиму руху керованого ним транспортного засобу (його гальмування або маневрування) в даній дорожній обстановці є методично недоцільним. Очевидна практична можливість уникнути даної ДТП забезпечувалась в випадку відповідності його дій вимогам п. 10.1 ПДР.
У відповідності до п. 10.1 ПДР водій перед початком руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам. Яким чином повинен водій забезпечувати вимоги п. 10.1 ПДР в Правилах дорожнього руху та нормативних документах не зазначено.
Для з'ясування фактичних обставин скоєння пригоди при проведені слідчого експерименту необхідно встановити дзеркала заднього виду таким чином, як вони розташовувались на момент пригоди. При цьому, якщо налаштування (розташування) дзеркал заднього виду автопоїзда відповідає вимогам Правил дорожнього руху (вимогам ДСТУ 3649:2010) додаткове їх налаштування (встановлення під іншим кутом) з експертної точки зору не потрібне.
Вищезазначені висновки склади судові експерти КНДІСЕ: ОСОБА_27 ,
ОСОБА_34 заданій постановою слідчого дорожній обстановці водій автомобіля «МАЗ 64229» ОСОБА_11 для забезпечення безпеки дорожнього руху, перед початком руху, повинен був діяти згідно вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України.
У заданій постановою слідчого дорожній обстановці діями водія автомобіля «Geeli Emgrand» ОСОБА_16 забезпечення безпеки дорожнього руху Правилами дорожнього руху України не регламентувалися.
У заданій постановою слідчого дорожній обстановці, при умові дотримання водієм автомобіля «МАЗ 64229» ОСОБА_11 вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_11 мав технічну можливість запобігти технічному характеру ДТП - наїзду на нерухомий автомобіль «Geelу Emgrand» та пішохода ОСОБА_14 .
У заданій постановою слідчого дорожній обстановці в діях водія автомобіля «МАЗ 64229» ОСОБА_11 вбачається невідповідність до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, яка з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з технічним характером ДТП - наїздом на нерухомий автомобіль «Geelу Emgrand» та пішохода ОСОБА_14 .
У заданій постановою слідчого дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Geelу Emgrand» ОСОБА_16 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б могли, з технічної точки зору, знаходитись в причинному зв'язку з виникненням технічного характеру ДТП - наїздом автомобіля «МАЗ 64229» на нерухомий автомобіль «Geeli Emgrand» та пішохода ОСОБА_14 , не вбачається.
У заданій постановою слідчого дорожній обстановці визначення можливих заходів, за допомогою яких водій ОСОБА_11 мав діяти у відповідності до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України (звертатися за допомогою інших осіб, змінювати налаштування дзеркал заднього огляду та інше) визначалось однобічними діями і залежало лише від суб'єктивних особливостей водія ОСОБА_11 .
У заданій постановою слідчого дорожній обстановці визначення можливих заходів, за допомогою яких водій ОСОБА_11 мав діяти у відповідності до вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України (звертатися за допомогою інших осіб, змінювати налаштування дзеркал заднього огляду та інше) визначалось однобічними діями і залежало лише від суб'єктивних особливостей водія ОСОБА_11 (.т.2 а.с.71-86);
Допитані в суді експерти надали пояснення щодо проведених ними експертиз.
Експерт ОСОБА_31 в суді пояснив, що експертиза проводиться для вирішення якихось питань, коли потребуються спеціальні технічні знання. В даному випадку для оцінки дій конкретного водія ОСОБА_23 та ОСОБА_35 спеціальних знань не потрібно було.
Як зазначено у п. 10.1. перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Питання яким чином водій буде це робити, не регламентується.
При проведені даної експертизи у кожного експерта була інша думка, тому вони не дійшли до загального висновку.
Експерт ОСОБА_27 в суді пояснив, що як зазначено у експертизі, водій автомобіля МАЗ повинен був керуватися п. 10.1 та п. 31.1 ПДР. Як зазначено у п. 10.1. перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. П. 31.1. визначено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
При проведенні даної експертизи у кожного експерта була інша думка, тому вони не дійшли до загального висновку.
Експерт ОСОБА_36 в суді пояснив, що до висновків він прийшов на підставі аналізу вихідних даних, які зазначені у постанові слідчого і, розглядаючи водія, як оператора по керуванню автомобіля МАЗ, виконуючи технічні вимоги п. 10.1 ПДР він мав технічну можливість попередити виникнення ДТП. Дії водія вимогам 10.1 ПДР, який керує автотранспортним засобом, не регламентовані ПДР. Він сам приймає рішення, яким чином пересвідчитись у безпеці початку руху. ОСОБА_11 не переконався в безпеці перед початком руху.
Експерт ОСОБА_29 в суді пояснив, що експертиза проводилась на підставі постанови слідчого від 20.12.2017. До постанови додані були матеріали справи, були визначені питання, які потрібно було вирішити та визначені, які дані провинні бути використовувати під час вирішення даних питань. Під час дослідження було встановлено, що дії водія автомобіля «МАЗ» регламентувалися вимогами 10.1 ПДР, тобто в даному випадку водій автомобіля «МАЗ» повинен був перед початком руху переконатися в його безпеці. В даному випадку, оскільки водій МАЗ перед початком руху не переконався в безпеці, що призвело до наїзду як на гр.. ОСОБА_14 , так і на автомобіль, то було зроблено висновок, що дії водія МАЗ, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з виникнення даної ДТП. Також були проаналізовані дії водія автомобіля «Geely» та було зроблено висновки, що оскільки водій автомобіля «Geely» знаходився у нерухомому стані, тобто він ніяким чином не міг вплинути на механізм розвитку ДТП , в його діях відсутні невідповідності, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП. Оцінку дій ОСОБА_14 не проводилась з технічної точки зору, оскільки це виходить за межі компетенції.
Вимогами ПДР не регламентовано саме перечень тих дій, які повинен виконати водій перед початком руху, щоб упевнитись у безпеці. Однак вимоги ПДР п. 10.1 чітко вказують, що всі дії повинні бути такі, щоб не створити небезпеки та перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, тобто він повинен все зробити, щоб під час початком руху не створити небезпеки. Тобто, подивитися у дзеркала, спереду, тощо. В даному випадку, оскільки після початку руху водій МАЗ допустив наїзд як на ОСОБА_14 так і на автомобіль, його дії не відповідали вимогам 10.1 ПДР, з технічної точки зору - не впевнився в безпечному початку руху.
На запитання прокурора, чи змінились би висновки експертизи, якщо б ОСОБА_14 , наприклад, назвали особою, яка виконувала роботи на цій ділянці дороги, а не пішоходом?
Експерт відповів, що для технічної оцінки дій водія МАЗ та водія «Geely» це ніяк би не вплинуло.
На запитання прокурора якщо б у вихідних даних було зазначено лінію «Стоп» на 5 м. дальше або 5 м. ближче до автомобіля, чи вплинуло б це на Ваш висновок щодо дій ОСОБА_23 та дій водія
ОСОБА_37 відповів, що під час дослідження проводилась оцінка, яка була задана. Що стосується будь-якої зміни в цілому, а саме: розташування або ще щось, це потрібно, або надати та досліджувати і ставити ті питання відповідно до вихідних даних. В даному випадку дії водія автомобіля «МАЗ» регламентувалися вимогами 10.1 ПДР і на підставі цього аналізу та вихідних даних було зроблено висновок.
Також експерт пояснив, що пішохід - це особа учасник дорожнього руху. В дану випадку ця ДТП мала місце на закритій території, з технічної точки зору, усі дії учасників руху, повинні також відповідати ПДР, тому взагалі з технічної точки зору чи є він пішоходом чи є працівником, він може бути пішоходом в розумінні ПДР, оскільки є учасником дорожнього руху на даній закритій території, а якщо його рух регламентований технологічним процесом, він може бути працівником. Встановлення його статусу не входить до компетенції експерта-автотехніка.
Експерти про проведенні експертизи не прийшли згоди у вирішенні деяких питань, як формулювання самого висновку, тощо. Після обговорення комісією було вирішено зробити кожний окремо висновок.
ОСОБА_11 не переконався в безпеці. Перед початком руху водій повинен переконатися, що його рух буде безпечним, тобто, по траєкторії його руху не буде будь-яких перешкод, з якими може бути контакт.
Вимогами ПДР не регламентовано саме перечень тих дій, які повинен виконати водій перед початком руху, щоб упевнитись у безпеці. Однак вимоги ПДР п. 10.1 чітко вказують, що всі дії повинні бути такі, щоб не створити небезпеки та перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, тобто він повинен все зробити, щоб під час початком руху не створити небезпеки.
Оскільки було встановлено, що автомобіль «Geely» знаходився у нерухомому стані, як задано у постанові, після встановлення механізму розвитку, встановлено, що після початку відновлення автомобілем «МАЗ» руху, був здійснений наїзд на ОСОБА_14 та на автомобіль «Geely», який знаходився у нерухомому стані. В даному випадку, навіть якщо водій автомобіля «Geely» зупинився не в дозволеному місці з буд-яких причин, то з технічної точки зору дані невідповідності вимогам ПДР не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням ДТП, оскільки він не зупинився, не змінював напрямок руху, а водій автомобіля «МАЗ» перед початком руху повинен був переконатися у відсутності перешкоди, у тому числі автомобіля «Geely». Тому було зроблено висновок, що він своїми діями не міг будь-яким чином вплинути на розвиток ДТП і в його діях не вбачається невідповідність, які знаходяться в причинному зв'язку з ДТП.
Потерпілою ОСОБА_12 було долучено:
Фототаблицю до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08.09.2015 року, на території ПАТ «Запоріжсталь» в м. Запоріжжі: Фото №1, загальний вигляд проїзної частини від складів УКБ до столярного цеху за ходом руху транспортних засобів; Фото №2 загальний вигляд проїзної частини від складів УКБ до столярного цеху за ходом руху транспортних засобів; продовження фото таблиці до протоколу огляду місця ДТП, яка мала місце 08.09.2015 на території ПАТ «Запоріжсталь» м. Запоріжжя; Фото №3 оглядовий знімок кінцевого положення транспортних засобів після пригоди; Фото №4 оглядовий знімок положення транспортних засобів, знімок зроблено на зустріч руху автомобілям (т.1 а.с.34-35)
копії: рапорту оперативного чергового ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області; витяг з кримінального провадження №12015080010001351 від 09.09.2015 р. ОСОБА_38 ; повідомлення від 08.09.2015 р. про початок досудового розслідування; повідомлення від 22.09.2015р. про початок досудового розслідування; доручення від 22.09.2015 р. про проведення досудового розслідування; постанова про закриття кримінального провадження; постанова від 12.10.2015 р. про призначення судової авто технічної експертизи; висновки №600/15 від 28.10.2015 р.; лікарське свідоцтво про смерть №3003 від 10.09.2015 р.; посмертний епікриз до історії хвороби №14996; висновок експерта від 03.02.2016 р. №789/15; схеми до протоколу місця події; ескіз місця де стався нещасний випадок 08.09.2015 р. о 14 год 00 хв; постанова про визнання речовим доказом від 22.09.2015 р. (т.1 а.с.63-122); ескізу місця, де стався нещасний випадок 08.09.2015 р. о 14 год.00 хв. їз контролером відділу охорони з охорони ПАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_14 (а.с. 195 т.1);
Указані докази були досліджені судом та дублюють докази, надані прокурором.
Потерпілою ОСОБА_12 було долучено :
пояснення ОСОБА_16 надане слідчому ОСОБА_38 ; пояснення ОСОБА_16 від 25.09.2015 р.; Акту від 01.10.2015р. (а.с. 196-202 т.1), на які суд не може посилатись у відповідності з вимогами ст. 95 ч.4КПК України.
посмертний епікриз до історії хвороби №14996; лист КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя» про надання інформації від 09.09.2015 р. №01-8/939 на №б/н від 09.09.2015; заява прокурору ОСОБА_39 від 28.12.2015 р. №2105 про відвід слідчому та клопотання; скарга в прокуратуру від 06.11.2015 р. №1126; заява начальнику ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_40 від 21.12.2015 р. про відвід слідчому (т.1 а.с.36-44) Указані докази не підтверджують винність обвинуваченого , а свідчать про дії які виконувались в кримінальному провадженні.
Потерпілою ОСОБА_12 долучено копії:
Акту форми Н-5 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 08.09.2015р. о 14 год.00 хв. на ТОВ «Охоронний холдінг», згідно якого ОСОБА_14 - порушив п. 3.7. Інструкції з охорони праці ; охоронника, старшого охоронника, контролера на контрольно-пропускному пункті, начальника зміни, заступника начальника зміни у ПАТ «Запоріжсталь», затвердженої наказом генерального директора ТОВ «ОХОРОННИМ ХОЛДІНГ» від 07.12.2012р. № 84/от, а саме: «Здійснювати огляд транспортного засобу дозволяється лише після його повної зупинки і при непрацюючому двигуні, з використанням естакад, а у виняткових випадках з використанням приставних драбин з гаками і наконечниками проти ковзання» та п. 1 Інструкції з порядку ведення огляду автотранспорту № 20 затвердженої наказом генерального директора TOB «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ» від 2.08.2014р. № 117/1, а саме: Зажадати від водія зупинити транспортний засіб і заглушити двигун; попросити звільнити кабіну водія і пасажирів; провести огляд кабіни з боку водія і з боку пасажира у присутності водія»;
ОСОБА_11 - водій автотранспортних засобів автомобільної колони № 1 ПАТ “Запоріжсталь» - порушив пп. Г.З та 3.7 Інструкції з охорони праці № 36.01 - 2014 для водіїв автотранспортних засобів управління автомобільного транспорту, затвердженої наказом в.о. Генерального директора АТ «Запоріжсталь» від 17.06.2014г. № 859, а саме: «дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства», «виконувати маневрування, тільки попередньо переконавшись у безпеці маневру для оточуючих пішоходів і у відсутності перешкод для інших транспортних засобів»;
ОСОБА_16 - старший майстер з ремонту електрообладнання обжимного цеху ПАТ “Запоріжсталь» - порушив п.3.1 розділу VII НПАОП 27.0-1.01-08 «Правила охорони праці в металургійній промисловості» затверджені наказом Державного комітету України по промисловій безпеки, охороні праці та гірничому нагляду від 22.12.2008 року за № 289, а саме: «При експлуатації автомобільного транспорту необхідно керуватися вимогами Правил дорожнього руху» та п. 15.4 «Правила дорожнього руху» зі мінами від 18.06.2014 року затверджені Постановою КМУ № 162 від 04.06.2014 ку, а саме «Транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди». (а.с. 203-216т.1);
Акт №6 від 02.10.2015 р. Форма Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом ОСОБА_14 , який містить аналогічні висновки як і в Акті Форми Н-5 (т.1 а.с. 217-223).
Указані докази мають значення при розгляді кримінального провадження та цивільного позову, а також на них посилаються у своїх висновках експерти про проведенні експертиз.
До позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення позивачем ОСОБА_13 додано копії: витягу з кримінального провадження №12015080010001351 від 09.09.2015 р.; повідомлення про початок досудового розслідування від 08.09.2015 р.; копію паспорту ОСОБА_14 ; лікарського свідоцтва про смерть №3003 від 10.09.2015р.; свідоцтва про народження ОСОБА_13 ; свідоцтва про шлюб ОСОБА_14 ; акту обстеження житлово-побутових умов заявника ОСОБА_12 від 29.10.2015р; довідки про склад сім'ї ОСОБА_12 ; Договір про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або про надання додаткових освітніх послуг №4190 від 14.07.2011 р.; довідка щодо навчання ОСОБА_13 у Запорізькому державному медичному університеті; рапорту оперативного чергового ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області; доручення про проведення досудового розслідування від 22.09.2015 р. (т.1 а.с.123-140);
За клопотанням сторони захисту, в судовому засіданні досліджені наступні докази, на думку захисту, свідчать про невинуватість ОСОБА_11 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України:
Постанову слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Запорізькій області від 30.10.2015 р. про закриття кримінального провадження (.т.2 а.с.108-116);
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2015 р., згідно якої постанову слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Запорізькій області від 30.10.2015 р. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080010001351 від 08.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - скасовано. Матеріали кримінального провадження №120150800010001351 від 08.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України - повернути для подальшого проведення досудового розслідування (т.2 а.с.117-18).
Указані докази не спростовують вину обвинувачення, а свідчать про винесення процесуальних рішень в період досудового слідства.
Також судом були досліджені наступні докази
Постанову, слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Запорізькій області, про призначення судової медичної експертизи від 30.09.2015 р. (т.2 а.с.10);
Постанову, слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Запорізькій області, про призначення судової авто технічної експертизи від 12.10.2015р. (т.2 а.с.17-19);
Постанову слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області, про призначення додаткової судової авто технічної експертизи від 18.12.2015р. (т.2 а.с.26-28);
Постанову слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області, про постановку додаткових запитань на вирішення додаткової судової авто технічної експертизи, призначеної 18.12.2015р. (т.2 а.с.29-30);
Довідку про витрати на проведення експертизи №789/15 від 03.02.2016 р. у кримінальному провадженні №12015080010001351, згідно якої витрати на проведення експертизи склали 736,56 грн. (т.2 а.с.31);
Постанову слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області, від 15.02.2016 р. про призначення додаткової судової авто технічної експертизи (т.2 а.с.37-40);
Акт №996-16 здачі-приймання висновку експертів за результатами проведення комісійної додаткової судової авто технічної експертизи №996-16 по кримінальному провадженню №12015080010001351 (т.2 а.с.41);
Постанову слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області від 28.11.2016 р. про призначення судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП (.т.2 а.с.56-59);
Акт здачі-приймання висновку експерта №20219/16-52 за постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_41 від 28.11.2016 року (т.2 а.с.60);
Постанову заступника начальника ВР ЗСТСУ ГУНП в Запорізькій області від 20.12.2017 р, про призначення комісійної судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП 9 (т.2 а.с.67-70)
Акт № 571/6083/530-18/923/18-52 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта, експертного дослідження №571/6083/530-18/923/18-52 (т.2 а.с.86-87);
Постанову слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Запорізькій області від 22.09.2015 р. про визнання речовим доказом «МАЗ 64229», реєстраційний номер 8273 ЗПС з напівпричепом «МАЗ 93866» реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіль «Geelу Emgrand», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Речові докази передано на відповідальне зберігання власникам (.т.2 а.с. 88-90);
Витяг з ЄРДР від 08.09.2015 за кримінальним провадженням № 12015080010001151.
Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, а також містять дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_11 .
Провівши судове слідство та проаналізувавши всі наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків:
Сукупність досліджених судом доказів підтверджують ті обставини, що 08 вересня 2015 року приблизно о 14.30 водій ОСОБА_11 , керуючи автомобілем «МАЗ 64229», здійснював рух на території ПАТ «Запоріжсталь». Зупинившись перед КПП УКС, до пасажирської двері вказаного автомобіля підійшов контролер ОСОБА_14 та перевірив документи, надані йому пасажиром автомобіля «МАЗ 64229», ОСОБА_15 .. Після перевірки документів вказаного автомобіля, ОСОБА_14 , направився до автомобіля «Geely Еmgrand», під керуванням ОСОБА_16 , який зупинився праворуч від автомобіля «МАЗ 64229». В цей час водій ОСОБА_11 , не переконавшись що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, почав рух автомобіля. Внаслідок чого, ОСОБА_14 затисло між причепом автомобіля «МАЗ 64229» та автомобілем «Geely Еmgrand». Від отриманих травм настала смерть ОСОБА_14 ..
Факт перебування потерпілого та обвинуваченого у встановленому судом часі та місці, підтверджується як показами свідків, так і протоколами слідчих дій - слідчих експериментів, і не заперечується обвинуваченим. Факт спричинення тілесних ушкоджень автомобілем під керуванням ОСОБА_11 потерпілому ОСОБА_14 , від яких той помер, підтверджується висновками експертиз, які встановлюють наявність тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_14 .. Також слідчий експеримент за участі обвинуваченого свідків ОСОБА_42 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та відповідні висновки судово-медичних експертиз, підтверджують спричинення встановлених тілесних ушкоджень, за обставин руху автомобіля «МАЗ 64229» під керуванням ОСОБА_11 , та взаємодією з нерухомим автомобілем «Geely Еmgrand», між якими опинився ОСОБА_14 ..
Обвинувачений підтвердив, безпосередньо, факт спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_14 за обставин руху автомобіля «МАЗ 64229» під керуванням ОСОБА_11 , та взаємодією з нерухомим автомобілем «Geely Еmgrand», між якими опинився ОСОБА_14 . Однак ОСОБА_11 вказав на те, що в момент початку руху його автомобіля, автомобіль «Geely Еmgrand» не був поряд з його автомобілем, коли цей автомобіль під'їхав , він не знає. Указані покази обвинуваченого спростовуються показами свідка ОСОБА_15 , який пояснив, що знаходився в автомобілі МАЗ з ОСОБА_11 , коли ОСОБА_11 почав виїжджати через КПП. Він бачив, що біля їх вантажного автомобілю стоїть автомобіль «Geely Еmgrand». «Geely Еmgrand» стояв приблизно 2 -2,5 метрів на боковій відстані від їх вантажного автомобілю, та не заважав їх проїзду. Коли під'їхав «Geely Еmgrand» , він не помітив, але це сталося після того, як вони вже стояли на КПП. Також покази обвинуваченого спростовуються показами свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що спочатку проїхав грузовик МАЗ та став біля соп- лінії на КПП, а потім він проїхав на своєму автомобілі «Geely Еmgrand» та став біля нього. Тобто на момент початку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_11 , автомобіль «Geely Еmgrand» знаходився поряд з причепом автомобілю МАЗ , та стояв в попутному напрямку. Свідок ОСОБА_17 , який їхав в автомобілі старшого електрика ОСОБА_16 на прохідну пояснив, що вони виїхали перші на легковому автомобілі. Вантажниий автомобіль МАЗ їхав за ними. Вони приїхали перші на КПП. Вантажний автомобіль став так, що кабіна МАЗа була попереду їх автомобіля, а причеп біля них. Свідок ОСОБА_42 суду пояснила, що вантажний автомобіль з причепом стояв на виїзді з КПП з заводу «Запоріжсталь». Потім під'їхав легковий автомобіль.
Тобто усі свідки підтверджують, що на момент початку руху автомобілю МАЗ 64229 , автомобіль «Geely Еmgrand» знаходився поряд, біля причепу автомобіля «МАЗ 64229», а тому ОСОБА_11 повинен був бачити його перед початком руху. Крім того, усі свідки підтвердили, що ОСОБА_14 після перевірки документів біля автомобілю «МАЗ 64229» пішов в сторону автомобілю «Geely Еmgrand», який стояв в попутньому з причепом його автомобіля напрямку, біля КПП, і не рухався. Таким чином, ОСОБА_11 перед початком руху його автомобілю міг бачити як ОСОБА_14 так і автомобіль «Geely Еmgrand». Упевнитись в наявності перешкод для початку руху автомобілю ОСОБА_11 був зобов'язаний, як водій транспортного засобу, в тому числі і шляхом налаштування дзеркал, або особисто виглянувши з вікна автомобілю. Суд погоджується з висновком експертів за результатами проведення комісійної додаткової судової авто технічної експертизи №996-16 (експерти ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ) згідно якої - з технічної точки зору, технічна можливість запобігти ДТП діями водія автомобіля «МАЗ 64229» ОСОБА_11 не залежала від наявності будь-якого одного з інших учасників дорожнього руху (пішохода ОСОБА_14 та автомобіля «Geelу Emgrand»). Тобто у відповідності до п.10.1 ПДР водій перед початком руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам. Яким чином повинен водій забезпечувати вимоги п.10.1 ПДР в Правилах дорожнього руху та нормативних документах не зазначено. У заданій постановою слідчого дорожній обстановці визначення можливих заходів, за допомогою яких водій ОСОБА_11 мав діяти у відповідності до вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України (звертатися за допомогою інших осіб, змінювати налаштування дзеркал заднього огляду та інше) визначалось однобічними діями і залежало лише від суб'єктивних особливостей водія ОСОБА_11 . Технічна можливість уникнення наїзду на ОСОБА_14 та автомобіль «Geely Еmgrand» для водія автомобіля МАЗ з напівпричепом ОСОБА_11 визначалася шляхом виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого він не мав перешкод технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля МАЗ напівпричепом ОСОБА_11 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України та, з технічної точки зору, знаходилися причинному зв'язку з виникненням даної ДТП. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнення ДТП не визначалась діями водія ОСОБА_16 , а цілком залежала від дій водія ОСОБА_11 по виконанню ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля «Geely Еmgrand» ОСОБА_16 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, знаходилися причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Суд не може погодитись з висновками експерта №600/15 від 28.10.2015(експерт ОСОБА_21 ), згідно якого в дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, водій ОСОБА_11 повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України. В дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, водій ОСОБА_16 повинен був діяти у відповідності до вимог пп.15.1, 15.2 Правил дорожнього руху України. В діях водія ОСОБА_11 невідповідності до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України не вбачаються. В дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія ОСОБА_16 невідповідності до вимог Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з ДТП, не вбачаються. В даній дорожній ситуації водій ОСОБА_11 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_14 .
Указані висновки спростовуються тим, що на початку руху автомобілю ОСОБА_11 , автомобіль «Geelу Emgrand» вже стояв , та обвинувачений його міг бачити , а потерпілий ОСОБА_14 відійшов від автомобілю. ОСОБА_11 перед початком руху повинен був впевнитись, чи нема перепон для руху його автомобілю, чи безпечно починати рух.
Надаючи оцінку показам свідків , допитаних в суді, суд вважає, що вони логічні, узгоджуються з іншими доказами і у суду немає підстав сумніватися в їх достовірності та підтверджують обставини, які підлягають доказуванню по даному кримінальному провадженню.
З матеріалів кримінального провадження не вбачається підстав вважати, що свідки, показання яких узгоджуються між собою, та з іншими доказами по даному кримінальному провадженню, в тому числі і письмовими, оговорюють обвинуваченого по даному кримінальному провадженню. Всі свідчення надавалися під присягою.
На думку суду, покази вказаних свідків, які беруться судом до уваги, у сукупності із показами обвинуваченого, та дослідженими письмовими доказами, об'єктивно підтверджують встановлені судом обставини.
Оцінюючи вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку із показаннями свідків, суд вважає, що сукупність належних та допустимих доказів досліджених безпосередньо в судовому засіданні в порядку ст. 23,357 КПК України, в повному обсязі доводять вину обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні злочину, за наведених у вироку обставин.
Оцінюючи доказове значення усіх зазначених у даному вироку доказів, суд приходить до висновку що всі вони у сукупності точно і конкретно підтверджують місце, час фактичні обставини вчиненого злочину, повно і всебічно відображають послідовність дій ОСОБА_11 щодо порушення безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_14 та у сукупності підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є належними, достовірними і допустимими та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого та доводять наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_11 складу злочину за встановлених судом обставин.
Аналізуючи досліджені у справі докази з точки зору їх належності та допустимості, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_11 у інкримінованому йому протиправному діянні доведена у повному обсязі і, беручи до уваги послідовність та хронологію подій , кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
При призначенні покарання суд відповідно до ст.ст. 65- 67 КК України враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законодавцем віднесений до категорії тяжких;
- особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працевлаштований, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не має на утриманні неповнолітніх дітей, характеризується за місцем роботи позитивно;
- обставин, які пом'якшують покарання, судом не встановлено;
- обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, керуючись загальними засадами мети покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_11 можливо з застосуванням позбавлення волі, та застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом .
Враховуючи, що на момент постановлення вироку строки давності притягнення до кримінальної відповідальності сплинули, суд вважає за необхідне звільнити обвинуваченого від призначеного покарання у відповідності до ст. 49 КК України
В межах даного кримінального провадження ОСОБА_13 було заявлено цивільний позов до ОСОБА_11 про стягнення моральної шкоди спричиненої злочином просила стягнути на її користь моральну шкоду в сумі 500000 гривень.
Вирішуючи указаний цивільний позов, суд виходить з наступного.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як встановлено в судовому засіданні, моральна шкода доньці загиблого ОСОБА_13 була завдана неправомірними діями ОСОБА_11 .
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.
У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Судом встановлено, що внаслідок вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_11 цивільний позивач - потерпіла ОСОБА_13 зазнала моральних страждань, дії вчинені відповідачем - ОСОБА_11 призвели до того, що остання зазнали душевних страждань у зв'язку з непоправною втратою батька.
При цьому, не дивлячись на те, що з часу вчинення правопорушення сплинув тривалий період часу, цивільний відповідач ОСОБА_11 не вжив заходів щодо відшкодування цивільній позивачці моральної шкоди та не сприяв усуненню негативних наслідків вчиненого ним правопорушення. Зазначене, на переконання суду, не може не відобразитись на характері та обсязі душевних та психічних страждань, яких зазнала та продовжує зазнавати цивільна позивачка, потерпіла ОСОБА_13 . Отже, очевидним є те, що вчиненим відповідачем правопорушенням позивачам завдано моральної шкоди. При цьому, моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь - яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь - який її розмір може мати суто умовний вираз.
Згідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз досліджених у судовому засіданні та оцінених доказів переконують суд у тому, що позивачами доведено факт порушення відповідачем їх прав, внаслідок чого позивачам було заподіяно моральну шкоду, а тому їх позови належить задовольнити.
Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань цивільного позивача, не можливість відновлення немайнових втрат, суд вважає, що розумним, справедливим та виваженим відшкодуванням моральної шкоди в сумі 300000 гривень.
В ході досудового розслідування проведено:
судову інженерно-транспортну експертизу з дослідження обставин і механізму ДТП № 600/15 від 28.10.2015 вартістю 736 гривень 56 копійок;
судову інженерно-транспортну експертизу з дослідження обставин і механізму ДТП № 789/15 від 03.02.2016 вартістю 736 гривень 56 копійок;
комісійну судова інженерно-транспортну експертиза з дослідження обставин і механізму ДТП № 996/16 від 19.09.2016 вартістю 4404 гривень;
судову інженерно-транспортну експертиза з дослідження обставин і механізму ДТП № 20219/16-52 від 26.10.2017 вартістю 2476 гривень.
В порядку ст.124 ч.2 КПК, витрати на залучення експертів слід стягнути з обвинуваченого, на користь держави.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Суд не вирішує питання щодо запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, оскільки на час винесення вироку строк його дії закінчився, клопотань щодо обрання, скасування або заміни запобіжного заходу від учасників кримінального провадження не надходило.
Керуючись ст.ст. 349, 373, 374, 376КПКУкраїни, -
Визнати ОСОБА_11 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Звільнити ОСОБА_11 від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строку давності.
Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави витрати пов'язані з проведенням судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП № 600/15 від 28.10.2015 - 736 гривень 56 копійок; судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП № 789/15 від 03.02.2016 - 736 гривень 56 копійок; комісійної судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП № 996/16 від 19.09.2016 - 4404 гривень; судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП № 20219/16-52 від 26.10.2017 - 2476 гривень.
Речові докази автомобіль МАЗ 64229», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «МАЗ 93866», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходиться на відповідальному зберіганні на ПАТ «Запоріжсталь», повернути власнику ПАТ «Запоріжсталь» , автомобіль «Geely Еmgrand» реєстраційний номер НОМЕР_3 , що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_16 повернути власнику ОСОБА_16 .
Речові докази - фрагмент пластику з капоту автомобіля «Geely Еmgrand» реєстраційний номер НОМЕР_3 , що зберігається в матеріалах кримінального провадження, знищіти. Речовий доказ - флеш карта з відеореєстратора автомобіля «Geely Еmgrand» реєстраційний номер НОМЕР_3 , що зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_13 моральну шкоду спричинену злочином в сумі 300000 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1