Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/4039/25
Провадження № 1-кс/723/5197/25
10 вересня 2025 року м. Сторожинець
Слідчий суддя Сторожинецького районного суду
Чернівецької області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_6 погодженим з прокурором Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної за ч. 3 ст. 332 КК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України , раніше не судимої , -
Заступника начальника відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції ОСОБА_8 , звернулася в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 , посилаючись на те, що в провадженні знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025262150000275 від 08.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України .
В даному клопотанні вказано те , що підозрювана ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово було продовжено, зокрема востаннє Указом Президента України за № 478/2025 від 14.07.2025, що затверджений Законом України за № 4524-IX від 15.07.2025, строк на 90 діб, у зв'язку з чим діяли та діють запроваджені обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, у період часу до 08.09.2025, вступила у попередню злочинну змову з невстановленими на даний час слідством особами, діючи умисно, переслідуючи корисливу мету, організувала незаконне переправлення військовозобов'язаних ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , через державний кордон України, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , переслідуючи мету особистого збагачення за рахунок вчинення протиправних дій, спрямованих на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, перебуваючи у попередній злочинній змові з невстановленими на даний час слідством особами, підшукала осіб, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України за винагороду в сумі 7000 доларів США з кожного.
Так, 06.09.2025 року невстановлені досудовим розслідуванням особи, з якими спільно діяла ОСОБА_4 , отримавши згоду від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на оплату незаконних послуг щодо організації перетину державного кордону, повідомили останніх про необхідність прибуття 07.09.2025 року до м. Чернівці та очікування подальших вказівок.
В подальшому, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , не будучи знайомими між собою, в різний часовий проміжок та з різних місць, прибули 07.09.2025 року до м. Чернівці та повідомили невстановленим особам своє місцезнаходження, шляхом надання за допомогою інтернет месенджерів власної геолокації, та отримали вказівку очікувати на вказаних місцях.
ОСОБА_4 , продовжуючи свою протиправну діяльність, 07.09.2025 року, на транспортному засобі «Mercedes Vito», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , приїхала за адресою: м. Чернівці вул. Бульвар Героїв Крут 9А, де очікував ОСОБА_9 , та надала останньому вказівку сідати в транспортний засіб.
Далі ОСОБА_4 , на транспортному засобі «Mercedes Vito», р.н.з. НОМЕР_1 , перевезла ОСОБА_9 до місця свого проживання, за адресою : АДРЕСА_1 .
Цього ж дня, ОСОБА_4 на вищевказаному автомобілі повторно приїхала в м. Чернівці до АЗС «Stels», яка розташована за адресою: вул. Сторожинецька, 194, де очікував ОСОБА_10 , та надала останньому вказівку сідати в транспортний засіб і здійснила перевезення останнього до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, ОСОБА_4 , діючи спільно з невстановленими на даний час слідством особами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, спрямований на організацію незаконного перетину кордону України з корисливих мотивів, на транспортному засобі «Mercedes Vito», р.н.з. НОМЕР_1 , здійснила перевезення, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у м. Сторожинець, Чернівецького району, Чернівецької області для їх подальшого переправлення через Державний кордон України.
Після перевезення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у м. Сторожинець, ОСОБА_4 , діючи з метою конспірації своєї протиправної діяльності та не викриття її протиправних дій правоохоронними органами, надала вказівку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебувати в будинку, вимкнути засоби зв'язку та очікувати її подальших вказівок щодо їх переправлення через кордон, повідомивши про неможливість їх переправлення в той же день у зв'язку з наявністю великої кількості правоохоронців на кордоні.
Наступного дня, 08.09.2025 року 11 год 00 хв, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про те, що о 16 год. 00 хв. цього ж дня, буде здійснено їх безпосереднє переправлення через державний кордон.
Далі, 08.09.2025 року ОСОБА_4 , продовжуючи виконання злочинного плану, залучила громадяна ОСОБА_11 , який надає послуги у сфері перевезення, запропонувавши останньому здійснити перевезення осіб до пункту пропуску «Красноїльськ», Чернівецького району, Чернівецької області за її участі в якості пасажира, за оплату по тарифах перевезень пасажирів у межах міста, на що ОСОБА_11 погодився.
Крім цього, 08.09.2025 року ОСОБА_4 , з метою конспірації злочинної діяльності та уникнення викриття її протиправної діяльності працівниками правоохоронних органів, також залучила свою знайому ОСОБА_12 для здійснення проїзду на автомобілі марки «Skoda Octavia», р.н.з. « НОМЕР_2 », в напрямку державного кордону, а саме в населений пункт Красноїльськ, Чернівецького району, Чернівецької області, та у разі виявлення правоохоронців, в тому числі співробітників ТЦК, повідомити її по телефону.
Після цього, 08.09.2025 року ОСОБА_4 надала вказівку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виходити із будинку по АДРЕСА_1 , та сідати в транспортний засіб «Mercedes-Benz Vito», р.н.з. « НОМЕР_3 », під керуванням ОСОБА_11 , та сіла до транспортного засобу разом із ними. При цьому ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_12 , яка керувала транспортним засобом «Skoda Octavia», р.н.з. « НОМЕР_2 », здійснити проїзд в напрямку населеного пункту Красноїльськ з метою виявлення правоохоронних органів.
Продовжуючи виконання злочинного плану, ОСОБА_4 на автомобілі «Mercedes-Benz Vito», р.н.з. « НОМЕР_3 », під керуванням ОСОБА_11 , перевезла ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , до околиць с. Красноїльськ, Чернівецького району, Чернівецької області, де останніх очікували невстановлені особи, які мали здійснити супровід лісовим масивом ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до лінії державного кордону та безпосередньо здійснити їх переправлення.
Однак, 08.09.2025 року на околиці с. Красноїльськ, Чернівецького району, Чернівецької області працівниками прикордонної служби були зупинені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час пішого пересування в напрямку державного кордону України-Румунії, які мали намір перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, чим протиправну діяльність ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб було припинено.
08.09.2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
09.09.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправленні осіб через державний кордон України, керуванні такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
У скоєнні даного злочину підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка та жителька м. Сторожинець, Чернівецького району, Чернівецької області, громадянка України, українка, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідків; протоколами пред'явлення особи для впізнання по фотознімках; протоколами проведення слідчого експерименту; протоколом ОМП від 08.09.2025 року, іншими доказами кримінального провадження у сукупності.
Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дев'яти років з конфіскацією майна.
Ініціатори клопотання стверджують, що підставою для його внесення є наявність в діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.332 КК України про, що зібрано достатньо доказів і наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України :
- п. 1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що у разі засудження за скоєний злочин їй загрожує безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дев'яти років, з метою уникнення покарання, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду;
- п. 3 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
З метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та інших невстановлених на даний час осіб, здійснюючи незаконний вплив на них з метою схилити до зміни наданих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні, як у ході слідства так і в подальшому під час судового розгляду;
- п. 5 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні корисливого злочину, а тому будучи на волі, продовжить вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення з метою отримання незаконного доходу.
В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримав, посилаючись на викладені в клопотанні обставини і докази.
Підозрювана ОСОБА_4 в ході судового засідання, клопотання не визнала .
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо даного клопотання, посилаючись на недоведеність всіх ризиків прокурором та просив відмовити прокурору в задоволенні клопотання і обрати ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт .
Заслухавши доводи учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході розгляду клопотання встановлено, що 08.09.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстровим номером 12025262150000275 внесено запис про кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 332 КК України.
09 вересня 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Слідчим суддею досліджено докази обґрунтованості підозри, які надані суду, а саме: показаннями свідків; протоколами пред'явлення особи для впізнання по фотознімках; протоколами проведення слідчого експерименту; протоколом ОМП від 08.09.2025 року, іншими доказами кримінального провадження у сукупності.
Оцінюючи вказані докази, слідчий суддя вбачає повідомлену ОСОБА_4 підозру від 09 вересня 2025 року, у вчиненні нею кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - обґрунтованою.
Продовжуючи вирішення питань зазначених в ст.194 КПК України, а саме щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, слідчий суддя встановив, що в розглядуваному клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також безпосередньо в судовому засіданні прокурор зазначив і посилався на наявність трьох ризиків передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення .
Суд знаходить, недоказаним ризик щодо можливості вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень, оскільки доказів таких намірів слідчому судді не надано.
Разом з тим слідчий суддя знаходить доказаним ризик, щодо можливості у підозрюваної ОСОБА_4 здійснювати незаконний вплив на свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , так як у неї із зазначеними свідками існувала усна домовленість, умови якої вона не виконала, а тому вона з метою схилення зазначених свідків до зміни наданих ними показів, або відмови від них, зможе укласти з ними нову домовленість, цим самим здійснювати незаконний вплив на зазначених свідків, або ж іншим чином незаконно впливати на них, з метою схилення до зміни наданих ними показань або відмови від них з метою уникнення покарання.
Підтверджено, на думку суду також і ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду, виходячи з того, що оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК України, остання має змогу перетнути кордон України для переховування від органів досудового розслідування чи суду, з метою уникнення від покарання, так як останній відомі способи для незаконного перетину кордону України.
Виходячи із вимог п. 2 ч.1 ст.194 КПК України, щодо існування хоча б одного ризику передбаченого в ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що не підтвердження всіх зазначених в клопотанні ризиків, ніяким чином не впливає на існування інших ризиків та на результат розгляду клопотання.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи іншого, більш м'якого, запобіжного заходу, відносно підозрюваної ОСОБА_4 слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Зазначаючи про підтверджені в суді ризики та навівши в суді підстави щодо неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, прокурор довів, що застосування інших, м'яких запобіжних заходів до підозрюваної є неможливим оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти підтвердженим ризикам.
При цьому слідчий суддя враховує, що такий найбільш суворий запобіжний захід застосовується, згідно положень п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до раніше не судимої особи яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років.
Виходячи з обставин вчинення злочину передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, в якому обгрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , а саме наявність прямого умислу на сприяння незаконному переправленню осіб за межі держави під час дії в Україні воєнного стану а також на наявність двох підтверджених ризиків, слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність всіх обставин передбачених пунктами 1, 2 та 3 ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про обґрунтованість клопотання. Існування всіх вказаних обставин в сукупності, свідчить про необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання її під вартою.
Визначення саме такого запобіжного заходу обумовлюється крім зазначених в цій ухвалі підстав також і обставинами вчинення злочину в умовах воєнного часу, коли всі зусилля країни направлені на недопущення агресивної окупації території України та на повну перемогу над загарбниками.
Виходячи з цього, а також з огляду на безпосередній об'єкт та суб'єктивну сторону злочину передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, а саме суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності і недоторканості її кордонів та прямий умисел на порушення недоторканості кордону України особами яких переправляють через державний кордон, застосування більш м'яких запобіжних заходів, на думку суду, є неможливим.
При цьому враховується, що сприяння в переправленні через державний кордон України планувалася з корисливих підстав в умовах воєнного стану.
Разом з тим суд враховує, що згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті, яка не заперечує визначення розміру застави для злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 ..
Зважаючи на норми зазначені в ч.3 ст.183 КПК України, суд на виконання свого обов'язку щодо визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає його у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваної, вік та ризики передбачені статтею 177 КПК України.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 певні обов'язки.
Виходячи із необхідності визначення розміру застави який, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною, покладених на неї обов'язків та не може бути завідомо непомірним для неї, слідчий суддя, враховуючи наявні ризики та роль підозрюваної у вчиненні цього злочину вважає, що таким розміром має бути 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 194-197, 206, 395, 492 КПК України, слідчий суддя,-
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів в Державній установі « Чернівецький слідчий ізолятор ».
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали та строк тримання під вартою ОСОБА_4 обраховувати з моменту її затримання, а саме з 20 години 40 хвилин, 08 вересня 2025 року.
Розмір застави визначити у межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок ) гривень, які можуть бути внесені як підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код отримувача ЄДРПОУ 26311401, банк одержувача Держказначейська служба України м.Київ, код банку отримувача 37567646, рахунок UA548201720355279001000008745, одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області, зазначивши у призначенні платежу платіжного документу інформацію про ухвалу суду та ПІБ підозрюваного).
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 , обов'язок, протягом двох місяців, прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою останніми періодичністю, не відлучатися із місця свого проживання, без дозволу слідчого, прокурора чи суду та повідомляти їх про зміну свого місця проживання та/або роботи, утримуватись від спілкування з будь-якою особою визначеною слідчим чи прокурором.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Сторожинецького районного суду Чернівецької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_13