Справа № 120/1231/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Наталія Володимирівна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
10 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. 14 лютого 2023 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось ГУ ДПС у Вінницькій області / надалі позивач/ з позовом до ОСОБА_1 / надалі відповідач, апелянт/ про стягнення податкового боргу.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у розмірі 974,40 грн. та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 63789,00 грн. , який відповідач добровільно не сплачує, тому ГУ ДПС у Вінницькій області звернулось із позовом до суду.
3. 10 вересня 2024 року рішенням Вінницького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.
4. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 64763,40 грн. (шістдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три гривні 40 копійок).
5. Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
6. Апелянт зазначив, що позивачем безпідставно нарахована сума податкового боргу, а суд першої інстанції на це не звернув уваги.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та є платником податків і зборів.
8. Згідно із інформацією, яка міститься в довідці ГУ ДПС у Вінницькій області про суми податкового боргу платника податків, станом на 13.02.2023, за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 64763,40 грн., який складається з наступних платежів:
- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у розмірі 974,40 грн;
- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 63789,00 грн.
9. Зазначена заборгованість утворилась в результаті не сплати відповідачем донарахованих податковим органом сум грошового зобов'язання та підтверджується карткою особового рахунку, податковими повідомленнями-рішеннями №0459285-2406-0204 від 16.06.2022, №0459283-2406-0204 від 16.06.2022, №0459284-2406-0204 від 16.06.2022.
10. З метою погашення грошового зобов'язання на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ф" №260809-55 від 13.09.2019 на суму 40244,63 грн. та вручено особисто відповідачу 25.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення.
11. У добровільному порядку відповідач вказану заборгованість не сплатив, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
12. Податкові повідомлення-рішення №0459283-2406-0204 та №0459284-2406-0204, якими позивачеві визначено до сплати податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальному розмірі 63789 грн. були оскаржені ОСОБА_1 до Вінницького окружного адміністративного суду та до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
13. За наслідками розгляду справи №120/7033/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , рішення набрало законної сили.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
14. Позивач вказав, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у розмірі 974,40 грн. та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 63789,00 грн. , який відповідач добровільно не сплачує.
15. Апелянт зазначив, що позивачем безпідставно нарахована сума податкового боргу, а суд першої інстанції на це не звернув уваги.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
16. В силу вимог, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України відповідач, як платник податків, зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
17. Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
18. Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
19. Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
20. Податкове зобов'язання згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
21. Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
22. Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі ПК України) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
23. За приписами пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
24. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
25. Відповідно до пп. "а" пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
26. Таким чином, обчислена контролюючим органом сума податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, повинна бути сплачена останніми протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
27. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
28. Колегією суддів встановлено, що податкові повідомлення-рішення №0459285-2406-0204 від 16.06.2022, №0459283-2406-0204 від 16.06.2022, №0459284-2406-0204 від 16.06.2022, на підставі яких у відповідача виник податковий борг були направлені відповідачем ОСОБА_1 . Однак визначені у податковому повідомлені-рішенні суми грошових зобов'язань у встановлений податковим законодавством України строк сплачені в повному обсязі не були.
29. Крім того, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №120/7033/23 встановлено правомірність винесених Головним управлінням ДПС у Вінницькій області податкових повідомлень-рішень №0459283-2406-0204 та №0459284-2406-0204 від 16.02.2022. Це рішення залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 1.04.2025 року.
30. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
31. Таким чином, на час ухвалення рішення у справі прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення є чинними, а визначені у них податкові зобов'язання вважаються узгодженими, а отже визнаються податковим боргом.
32. Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
33. Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
34. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
35. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
36. Колегією суддів встановлено, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг у загальній сумі 64763,40 грн.
37. Грошове зобов'язання на цю суму у встановленому законом порядку узгоджене, а отже, визнається податковим боргом.
38. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку існуючої заборгованості.
39. Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
40. Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
41. Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу апелянт у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
42. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
43. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
44. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
45. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
46. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
47. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.