Справа № 600/3999/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кушнір Віталіна Олександрівна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
10 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Федик Труск Центр" до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Федик Труск Центр" звернулося з позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду до Чернівецької митниці / надалі відповідач, апелянт/ , в якому просило:
1.1. визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Чернівецької митниці Державної митної служби №UA408040/2024/000008/2 від 24 липня 2024 року;
1.2. визнати протиправною і скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернівецької митниці Державної митної служби №UA408040/2024/000188.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору до митного оформлення було надано достатньо доказів. Проте, відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Вказує, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та ціну, що була фактично сплачена.
3. Вважає, що митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною контракту.
4. 20 червня 2025 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.
5. Визнано протиправним і скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408040/2024/000008/2 від 24 липня 2024 року.
3. Визнано протиправним і скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернівецької митниці Державної митної служби №UA408040/2024/000188.
4. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Федик Труск Центр" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.
5. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Федик Труск Центр" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України витрати пов'язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 8000 грн.
6. Апелянт Чернівецька митниця, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
7. Апелянт зазначив, що прийняте рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення року є правомірними. Вказує на те, що при аналізі поданих митному органу документів були виявлені неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо коректності інформації, зазначеної у документах та повноти всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Таким чином, у посадових осіб митного органу не було достатніх підстав для визначення митної вартості товару за першим методом (на основі заявленої декларантом вартості товару). Митну вартість визначено за резервним методом.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. 20 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ФЕДИК ТРУСК ЦЕНТР» (покупцем) та компанією “Ruhland Transport & Logistik GmbH & Co. KG» (продавцем) було укладено контракт №34, відповідно до якого продавець продає, а покупець придбає на умовах СРТ с.Дзвиняч автомобілі та причепи, які надалі іменуються “Товар». Прийняті Продавцем замовлення Покупця фіксуються у виставленому Продавцем письмовому рахунку (проформі, інвойсі), який визначає Товар по типу, кількості та ціні.
9. 09 липня 2024 року на виконання умов відповідного договору продавцем було виставлено рахунок №2024-14 на суму 3 500 євро за продаж причепу, фургону з боковими стінками-шторками Кегель, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , перша реєстрація 22.03.2017р., дата поставки: липень 2024 року.
10. У свою чергу, ТОВ “ФЕДИК ТРУСК ЦЕНТР», виконуючи взяте на себе зобов'язання щодо оплати товару, перерахувало продавцю 3 500 євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №168 від 08.07.2024р.
11. З метою митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю “Федик Труск Центр» в особі ФОП ОСОБА_1 24.07.2024 року до Чернівецької митниці Державної митної служби України було подано митну декларацію №24UA408040005786U5, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товару, а саме: напівпричепу тентованого для перевезення вантажів, марки KOGEL, модель SN24, що використовувався, 3-х вісний, рік випуску 2017, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , вантажопідйомністю 30950 кг, повна маса 36800 кг, складає 3 500,00 євро.
12. Митну вартість ввезеного транспортного засобу в розмірі 3 500,00 євро було визначено за основним методом (за ціною договору).
13. До митної декларації №24UA40804005786U5 декларантом подані наступні документи: рахунок (інвойс) №2024-14 від 09.07.2024р.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ; платіжну інструкцію в іноземній валюті №168 від 08.07.2024р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №34 від 20.02.2023р.; договір про надання послуг митного брокера №110120211025 від 11.01.2021р.; доручення від 19.07.2024 р.; фото АТЗ від 24.07.2024р.; митну декларацію країни відправлення №24DE890438303046B0 від 17.07.2024 р.
14. Оскільки при поданні відповідної митної декларації в графі 44 було невірно вказано дату документа 0380 (рахунку) №2024-14, а саме зазначено “05.07.2024», тоді як вірно “09.07.2024», декларанту було відмовлено у прийнятті митної декларації та роз'яснено необхідність подання нової митної декларації, заповненої з урахуванням вищезазначеної помилки, що підтверджується Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408040/2024/000187.
15. Декларантом було усунуто відповідні недоліки шляхом повторного подання митної декларації №24UA408040005788U3 з урахуванням зазначених помилок та долученням усіх вищевказаних документів.
16. За результатами розгляду зазначених вище документів митним органом відмовлено в оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2024/000008/2 від 24.07.2024 р., яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.
17. У пункті 33 вищевказаного рішення про коригування митної вартості товарів (обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості товару) зазначено наступне: “Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме: реквізити відправника/експортера Ruhland Transport&Logistik GmbH&Co.KG відрізняються. В рахунку фактурі №2024-14 від 09.07.2024 вказана адреса “Industriegebiet West 1, 92526 Oberviechtach», а в контракті №34 від 20.02.2023 “Industriegebiet W1, 92526 Oberviechtach».
18. У рішенні зазначено, що згідно з ч.2, 3 ст.53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст.54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, згідно з наведеним переліком.
19. Декларантом було надано лист від 24.07.2024, в якому зазначено, що він немає можливості подати додаткові банківські платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару.
20. Також, у рішенні вказано, що враховуючи вищезазначене, відповідно до ч.6 ст.54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів. Згідно з положеннями п.1 ст.55 МКУ митним органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний. Митним органом митну вартість визначено за резервним методом з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) - відповідно до приміток до статті 7 Угоди про застосування статті VII ГАТТ положенням статті відповідає обґрунтована гнучкість у застосуванні методів визначення митної вартості, що передує вказаному. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару за МД №UA204020/2024/12406 від 09.05.2024р.: “Напівпричіп тентований, тривісний, марка “KOGEL" модель SN24, тип “S24-1" - 1 шт. Бувший у використанні. Ідентифікаційний номер (шасі) НОМЕР_4 . Повна маса - 35,0т. Вантажопідйомність 28,5т. Календарний рік випуску - 2017. Призначений для перевезення вантажів по дорогам загального користування" рівень митної вартості 10800 EUR/ШТ (курс UAH/EUR 44.7693).
21. Отже, судом встановлено, що згідно оскаржуваного рішення заявлена декларантом митна вартість товару була фактично скорегована митним органом, в результаті чого сума митних платежів збільшилась.
22. Не погоджуючись із зазначеними вище рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
23. Позивач зазначив, що на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору до митного оформлення було надано достатньо доказів. Проте, відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Вказує, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та ціну, що була фактично сплачена. Вважає, що митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною контракту.
24. Апелянт вказав, що прийняте рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення року є правомірними. Вказує на те, що при аналізі поданих митному органу документів були виявлені неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо коректності інформації, зазначеної у документах та повноти всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Таким чином, у посадових осіб митного органу не було достатніх підстав для визначення митної вартості товару за першим методом (на основі заявленої декларантом вартості товару). Митну вартість визначено за резервним методом.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
25. Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
26. Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
27. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
28. Частиною першою та другою статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
29. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
30. Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
31. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
32. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
33. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
34. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
35. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
36. Згідно положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
37. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
38. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
39. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
40. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
41. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
42. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
43. За змістом статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
44. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
45. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
46. Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
47. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
48. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
49. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
50. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
51. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
52. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
53. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
54. Відповідно до частин 2 та 3 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
55. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
56. Згідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
57. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
58. Колегія суддів зазначає, що митна вартість повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
59. При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.
60. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
61. Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
62. Витребування документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
63. Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
64. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
65. Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 02.06.2015 року по справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №809/1884/16, від 14.08.2018 року у справі №826/5868/16.
66. Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
67. З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності.
68. Варто відзначити, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (частина четверта статі 9, частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
69. Однак у ході судового розгляду справи апелянтом не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи частини третьої статті 53 МК України).
70. Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
71. Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного 20 лютого 2023 року Контракту Продавцем було виставлено рахунок-фактуру №2024-14 від 09.07.2024 на суму 3 500євро за продаж напівпричепу тентованого для перевезення вантажів, марки KOGEL, модель SN24. У свою чергу, ТОВ "ФЕДИК ТРУСК ЦЕНТР" здійснило оплату товару, перерахувавши Продавцю 3500євро, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією №168 від 08.07.2024 року.
72. Декларуючи поставлений товар за МД №24UA40804005786U5 від 24.07.2024р. позивач на підтвердження заявленої митної вартості подав, зокрема, наступні документи: рахунок (інвойс) №2024-14 від 09.07.2024р.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ; платіжну інструкцію в іноземній валюті №168 від 08.07.2024р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №34 від 20.02.2023р.; договір про надання послуг митного брокера №110120211025 від 11.01.2021р.; доручення від 19.07.2024р.; фото АТЗ від 24.07.2024р.; митну декларацію країни відправлення №24DE890438303046B0 від 17.07.2024р.
73. Згодом, з метою усунення недоліків зазначених в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408040/2024/000187 декларантом було повторно подано МД №24UA408040005788U3 з урахуванням зазначених помилок та долученням усіх вищевказаних документів.
74. Згідно виставленого Продавцем рахунку-фактури (інвойсу) №2024-14 від 09.07.2024р., платіжної інструкції, які підтверджують оплату товару та митної декларації країни відправлення вартість придбаного напівпричепу збігається. Зазначені документи відповідають умовам Контракту.
75. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість зазначення позивачем в митній декларації вартості товару саме за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
76. З приводу посилань в оскаржуваному рішенні щодо розбіжностей в реквізитах відправника/експортера, колегія суддів зазначає наступне.
77. Адреса відправника/експортера Ruhland Transport & Logistik GmbH &Co.KG "Industriegebiet West 1, 92526 Oberviechtach" зазначена у рахунку фактурі №2024-14 від 09.07.2024, платіжній інструкції в іноземній валюті №168, усіх трьох митних деклараціях, що були подані позивачем, свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , а також митній декларації країни відправлення, що беззаперечно підтверджує той факт, що адреса зазначена в рахунку фактурі №2024-14 від 09.07.2024 "Industriegebiet West 1, 92526 Oberviechtach" та адреса зазначена в контракті №34 від 20.02.2023 "Industriegebiet W1, 92526 Oberviechtach" є рівнозначним написанням місцезнаходження відправника/експортера.
78. При цьому, є очевидним, що "Industriegebiet W 1" є скороченням "Industriegebiet West 1", тобто це одна й та сама адреса, про що свідчить також однаковий поштовий індекс "925526".
79. На підставі наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача, що наявність розбіжностей у реквізитах відправника/експортера у рахунку фактурі та контракті, яке по своїй суті є скороченням адреси, не може свідчити про неправильне визначення позивачем митної вартості товару.
80. Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2019 року у справі №810/1479/16 наголосив, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
81. Враховуючи викладене у своїй сукупності, колегія суддів погоджується з твердженнями позивача та суду першої інстанції про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною договору, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.
82. Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що декларант надав апелянту всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
83. Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам статті 53 МК України.
84. Зважаючи на протиправність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави і для скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408040/2024/000188.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
85. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
86. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
87. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
88. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
89. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
90. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Чернівецької митниці слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.