Справа № 560/221/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
10 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАС-ІМПОРТ" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАС-ІМПОРТ" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. 6 січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БАС-ІМПОРТ" / надалі позивач, апелянт/ звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області / надалі відповідач/ про визнання протиправним та скасування наказу "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "БАС- Імпорт" від 30.12.2024 №5561-П.
2. В обґрунтування позову зазначив, що вказані у наказі підстави проведення перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства. Позивач вважав зазначений наказ протиправним, оскільки підставою для призначення перевірки за п. п. 78.1.7 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ( далі по тексту також ПК України) стало те, що було розпочато реорганізацію товариства, хоча станом на час видання спірного наказу процедура реорганізації вже була завершена.
3. 12 червня 2025 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Апелянт ТОВ " БАС-ІМПОРТ", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
5. Апелянт зазначив, що формальне посилання на саму норму права у наказі (без наявності фактичної підстави - певного юридичного факту) не є достатнім для виникнення права здійснювати перевірку. Проте, зі змісту Наказу №5561-П вбачається, що в останньому не зазначена фактична підстава для проведення перевірки, а є лише посилання на відомості Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 31.05.2024року за №1006731220006018614 щодо прийняття рішення про реорганізацію. Отже, відповідач ще станом на 31.05.2024 року сформував шляхом власного вільного доступу до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідні відомості щодо реорганізації ТОВ «Бас-імпорт». А згодом, 30.12.2024року в порушення вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України, тобто без законних підстав, прийняв оскаржуваний Наказ №5561-П, незважаючи на те, що право податкового органу на перевірку згідно п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України не є абсолютним та не існує в часі само по собі, а виникає та можливе виключно в силу об'єктивного існування певних обставин на момент прийняття наказу про перевірку. Нормою п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України вказано саме на існування процедури реорганізації юридичної особи (вона розпочата, тобто триває у часі). Дана норма не містить посилань, що факт проведення процедури реорганізації юридичної особи в минулому, надає право ретроспективно здійснити перевірку (на протязі певного проміжку часу після завершення реорганізації юридичної особи).
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Згідно з відомостями Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (запис від 31.05.2024 №1006731220006018614) щодо ТОВ «БАС - Імпорт» внесене рішення засновників (учасників) або уповноваженого органу щодо виділу. Розподільчий баланс ТОВ «БАС - Імпорт» від 30.06.2024. Згідно з витягом з Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.07.2024 процедура реорганізації ТОВ «БАС - Імпорт» була завершена 02.07.2024.
7. Наказом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 30.12.2024 №5561-П з 06.01.2025 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки тривалістю 5 робочих днів Товариства з обмеженою відповідальністю «БАС-Імпорт».
8. Як підстави перевірки вказані: ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.7 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п. 82. 2 ст. 82 Податкового кодексу України, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відомості з Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.05.2024 №1006731220006018614 щодо прийняття рішення про реорганізацію.
9. Позивач, вважаючи, що спірний наказ виданий відповідачем неправомірно, не допустив представників контролюючого органу до перевірки з одночасним оскарженням наказу до суду.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
10. Позивач зазначив, що вказані у наказі підстави проведення перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства. Позивач вважав зазначений наказ протиправним, оскільки підставою для призначення перевірки за п. п. 78.1.7 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ( далі по тексту також ПК України) стало те, що було розпочато реорганізацію товариства, хоча станом на час видання спірного наказу процедура реорганізації вже була завершена.
11. Відповідач вказав, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань процедура реорганізації ТОВ "Бас-Імпорт" була завершена 02.07.2024. З відомостей Реєстру також вбачалось, що державна реєстрація утвореного в результаті виділу нової юридичної особи ТОВ "КЛР-Транс-Імпорт" здійснена 02.07.2024 за №1009041360000002067. З огляду на це, прийняття рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що було оформлено наказом від 30.12.2024, є правомірним.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
12. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
13. Підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця,
- закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації,
- порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
14. Отже, відповідно до приписів підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України однією з підстав для проведення документальної позапланової перевірки є факт початку процедури реорганізації юридичної особи.
15. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПК України).
16. Відповідно до норм Цивільного кодексу України виділ є одним із видів реорганізації юридичної особи. Згідно з положеннями ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
17. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилась внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.
18. Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.
19. Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності вбачається, що виділ є видом реорганізації юридичної особи, в результаті чого така юридична особа не припиняється, а створюється (створюються) одна або більше юридичних осіб із переданням їй (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи, з якої здійснюється виділ.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
20. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
21. Визначення правової природи виділу (як форми реорганізації юридичної особи) надане у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 у справі №918/119/21. У цій постанові Велика Палата зазначила, що згідно із частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Перше речення наведеної норми визначає шляхи припинення юридичної особи - ліквідація та реорганізація, а також конкретизує види реорганізації, внаслідок яких юридична особа припиняється - злиття, приєднання, поділ, перетворення. Друге ж речення вказує на характерну ознаку реорганізації, яка притаманна всім її видам: перехід майна, прав та обов'язків реорганізованої юридичної особи до її правонаступників. Норма статті 104 ЦК не встановлює вичерпного переліку видів реорганізації юридичної особи, а визначає ті її (реорганізації) види, внаслідок яких юридична особа припиняється. На це вказує й сам заголовок статті 104 ЦК "Припинення юридичної особи".
22. Відповідно до ч. 1 статті 109 ЦК виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
23. Поняття виділення як виду реорганізації, передбачене також ч. 1 статті 28 Закону №1087-IV, згідно з якою реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) кооперативу відбувається за рішенням загальних зборів членів кооперативу у порядку, визначеному законодавством та статутом кооперативу.
24. Юридична особа, що утворилась внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилась внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилась внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням (частини третя, четверта статті 109 ЦК).
25. Відповідно до положень підпункту 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 Податкового кодексу України під реорганізацією платника податків розуміється, зокрема, виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів іншими платниками податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.
26. Аналіз наведених норм свідчить про те, що для виділу притаманна характерна ознака реорганізації - перехід майна, прав та обов'язків юридичної особи, що реорганізується, до її правонаступника. При цьому обсяг правонаступництва визначається тим майном, правами та обов'язками, які передаються за розподільчим балансом, тобто має місце парцелярне (часткове) правонаступництво. Отже, виділ не має наслідком припинення юридичної особи, яка реорганізується, оскільки остання залишається суб'єктом права, однак зі зменшеним обсягом майна, прав та/або обов'язків.
27. Відтак, виділ є видом реорганізації однієї юридичної особи, що призводить до фактичного створення іншої особи. У разі наявності факту початку процедури виділу у контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової перевірки на підставі п. п. 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
28. Підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України пов'язує виникнення права на проведення позапланової документальної перевірки на підставі зазначеної норми з фактом початку процедури реорганізації юридичної особи як таким.
29. Податковий кодекс України, у тому числі і пункт 78.1 статті 78 не містить спеціальних строків, протягом яких після встановлення факту початку процедури реорганізації підприємства повинна бути проведена перевірка на підставі п. п. 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Податковий кодекс України також не містить положень, які б скасовували або обмежували право контролюючого органу на проведення цієї перевірки у разі, якщо процедура реорганізації (у т.ч. виділу) завершена.
30. Інакше кажучи, кодекс не встановлює конкретний строк для реалізації контролюючим органом права на проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України після виникнення відповідної підстави (початок процедури реорганізації), отже відсутні підстави вважати, що податковий орган втратив право на проведення перевірки 02.07.2024, тобто у день завершення процедури виділу.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
31. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
32. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
33. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
34. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
35. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
36. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ТОВ " БАС-ІМПОРТ" слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАС-ІМПОРТ" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.