Справа № 2-а-3022/11 Суддя (судді) першої інстанції: Теремецька Н.Ф.
10 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Парінова А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 05 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 20 липня 2011 року, що набрала законної сили 28 лютого 2014 року, в адміністративній справі № 2-а-3022/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області щодо виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та особі, яка має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесена до категорії 1. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області провести перерахунок ОСОБА_1 розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та особі, яка має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесена до категорії 1 на підставі статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХП у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і виплачувати в цьому розмірі, починаючи з 01 серпня 2010 року, до зміни зазначеного розміру відповідним законом чи припинення її виплати внаслідок настання обставин, передбачених законом з урахуванням фактично виплачених сум за цей період.
05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив встановити судовий контроль за виконанням судового рішення - постанови Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-а-3022/11 від 20 липня 2011 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання вказаного судового рішення.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2023 року встановлено судовий контроль за виконанням постанови Славутицького міського суду Київської області від 20.07.2011 у справі № 2-а-3022/11 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області надати в місячний термін з дня отримання даної ухвали Славутицькому міському суду Київської області звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 20.07.2011 у справі № 2-а-3022/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
21 листопада 2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області до Славутицького міського суду Київської області надійшов звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 20 липня 2011 року у справі № 2-а-3022/11.
Ухвалою суду від 07 грудня 2023 року встановлено судовий контроль за виконанням постанови Славутицького міського суду Київської області від 20.07.2011 у справі № 2-а-3022/11 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області надати в місячний термін з дня отримання даної ухвали Славутицькому міському суду Київської області новий звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 20.07.2011 у справі № 2-а-3022/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
28 грудня 2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області до Славутицького міського суду Київської області надійшов новий звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 20 липня 2011 року у справі № 2-а-3022/11.
Ухвалою суду від 12 січня 2024 року визнано поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області 28 грудня 2023 року звіт таким, що не підтверджує виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 20 липня 2011 року у справі № 2-а-3022/11, та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області надати в місячний термін з дня отримання даної ухвали Славутицькому міському суду Київської області новий звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 20.07.2011 у справі № 2-а-3022/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Новий звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 20.07.2011 у справі № 2-а-3022/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, на виконання ухвали суду від 12 січня 2024 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області не надійшов.
Ухвалою суду від 04 березня 2024 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області надати в місячний термін з дня отримання копії даної ухвали Славутицькому міському суду Київської області новий звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 20.07.2011 у справі № 2-а-3022/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
21 березня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області надійшов новий звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 20.07.2011 у справі № 2-а-3022/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Як зазначено у звіті Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, постанову Славутицького міського суду Київської області від 20 липня 2011 року по справі № 2-а-3022/11 виконано в межах повноважень, наданих чинним законодавством. Перерахунок пенсії згідно з постановою суду по справі № 2-а-3022/11 від 20.07.2011 було проведено після надходження до управління постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 07.02.2012 для виконання, винесеної на підставі виконавчого листа № 2-а-3022/11 від 19.01.2012, виданого Славутицьким міським судом Київської області. Сума коштів, нарахованих на виконання вищезазначеної постанови суду за період з 01.08.2010 по 22.07.2011, становить 4 775,21 гривень. Нараховані суми підлягають виплаті органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженому постановою КМУ від 03.09.2014 № 440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою». Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а виплата коштів по перерахункам за рішенням суду проводиться після надходження цільових коштів, призначених для їх фінансування. Враховуючи викладене, постанова Славутицького міського суду Київської області від 20 липня 2011 року по справі № 2-а-3022/11 підлягає виконанню відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженому постановою КМУ від 03.09.2014 № 440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою».
Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 05 червня 2025 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 21 березня 2024 року про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 20.07.2011 у справі № 2-а-3022/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Київській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 20.07.2011 у справі № 2-а-3022/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області надати в строк - два місяці з дня отримання копії цієї ухвали Славутицькому міському суду Київської області новий звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 20.07.2011 у справі № 2-а-3022/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Роз'яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Київській області, що звіт повинен відповідати вимогам, встановленим частинами другою та третьою статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновки суду наступні.
ГУ ПФУ в Київській області не вказало підстави припинення нарахування та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та особі, яка має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесена до категорії 1, у розмірі, визначеному постановою суду у даній справі, після 22.07.2011.
У разі не здійснення фактичної виплати позивачу перерахованої суми додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та особі, яка має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесена до категорії 1, відсутні підстави вважати, що відповідачем судове рішення виконано в повному обсязі. Обставина щодо не виконання судового рішення в повному обсязі унеможливлює прийняття звіту ГУ ПФ України у Київській області, поданого в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки наведене суперечить завданню судового контролю.
Доказів здійснення ГУ ПФУ у Київській області виплати позивачу повної суми перерахованої додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та особі, яка має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесена до категорії 1, до суду не надано. Застосування відповідачем норм Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженому постановою КМУ від 03.09.2014 № 440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою» не свідчить про виконання судового рішення у повному обсязі, а лише підтверджує, що ГУ ПФУ у Київській області вживає визначені положеннями чинного законодавства заходи, спрямовані на його виконання.
Розглянувши поданий ГУ ПФУ в Київській області звіт про виконання судового рішення, суд зазначив, що в ньому відсутні відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення в повному обсязі, строк, порядок та спосіб його виконання. Також поданий звіт не містить інформації про орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
Також до звіту ГУ ПФУ в Київській області не додані докази направлення копії звіту та доданих до нього матеріалів позивачу з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що звіт подано без додержання вимог частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відмовив в прийнятті звіту.
Суд надав відповідачу можливість виконати судове рішення належним чином, у зв'язку з чим, згідно з положенням частини третьої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановив новий строк для надання звіту про виконання судового рішення.
Не погодившись з такою ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 05 червня 2025 по справі 2-а-3022/11 та прийняти звіт про виконання рішення суду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що постанову Славутицького міського суду Київської області від 20 липня 2011 по справі №2-а-3022/11 виконано в межах повноважень наданих чинним законодавством; перерахунок пенсії згідно постанови суду по справі № 2-а3022/11/1023 від 20.07.2011 було проведено після надходження до управління постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 07.02.2012 для виконання, винесену на підставі виконавчого листа № 2-а-3022/2011 від 19.01.2012, що видав Славутицькій міській суд Київської області; сума коштів, нарахованих на виконання вищезазначеної постанови суду за період з 01.08.2010 по 22.07.2011 становить 4775,21 грн.
Виплата коштів не проводилася у зв'язку з відсутністю необхідного фінансування. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а виплати коштів по перерахункам за рішенням суду проводяться після надходження цільових коштів, призначених для їх фінансування.
Відповідно до п.4 Порядку № 440 позивач має право звернутись до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надавши виконавчі документи за рішенням суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до статті 72 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України.
Головним управлінням виконано постанову Славутицького міського суду Київської області від 20 липня 2011 року по справі № 2-а-3022/11 у зазначений спосіб не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2025 та від 15.08.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.09.2025 о 11:50 год.
08.09.2025 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 21 березня 2024 року та встановлено новий строк для подання звіту.
Відповідно до частини 6 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
З наведеного вбачається, що ухвала суду першої інстанції в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області подати новий звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 20.07.2011 у справі № 2-а-3022/11 не підлягає апеляційному оскарженню.
Відтак, апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали здійснюється лише в межах відмови суду першої інстанції у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 21 березня 2024 року про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 20.07.2011 у справі № 2-а-3022/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом.
Також, колегія суддів акцентує увагу на тому, що вимоги апелянта зводяться лише до прийняття звіту про виконання рішення суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення, що узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а.
З 19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, а Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до приписів статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб'єкта владних повноважень зобов'язано вчинити певні дії, суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.
Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно з приписами ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Як вбачається з поданого відповідачем звіту про виконання судового рішення, позивачу здійснюється нарахування доплати до додаткової пенсії, як особі з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС, однак виплата коштів не проводилась у зв'язку з відсутністю необхідного фінансування.
Відсутність фактичної виплати позивачу перерахованої суми доплати до пенсії, свідчить про те, що судове рішення відповідачем виконано не в повному обсязі.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції в тій частині, що невиконання судового рішення в повному обсязі унеможливлює прийняття звіту ГУ ПФ України у Київській області, поданого в порядку ст.382 КАС України, оскільки суперечить завданню судового контролю.
Жодних доказів здійснення виплати позивачу повної суми перерахованої додаткової пенсії у сумі 4775,21 гривень ні до суду першої інстанції, ні під час перегляду справи в апеляційному подяку відповідачем не надано.
Отже, відповідачем не повністю виконано постанову Славутицького міського суду Київської області від 20 липня 2011 року, оскільки лише здійснено перерахунок додаткової пенсії позивача, проте заборгованість не виплачена.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 33 рішення у справі «Бакалов проти України» (заява №14201/02) державні органи не можуть довільно посилатись на брак коштів як на виправдання невиконання рішення. Відомо, що затримка у виконанні судового рішення може за певних обставин бути виправдана, але не за рахунок звуження суті права, яке захищається статтею 6 Конвенції.
Відповідно до частини 2 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Судова колегія висновує, що відповідачем не наведено жодних обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, а лише здійснення перерахунку додаткової пенсії позивача є недостатнім для своєчасного та повного виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 20 липня 2011 року, що набрала законної сили 28 лютого 2014 року, в адміністративній справі № 2-а-3022/11.
Як вірно зауважив суд першої інстанції, звіт ГУ ПФУ в Київській області про виконання судового рішення не містить жодної інформації про орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про заходи, які вжито та вживаються ним для їх усунення.
Крім того, за змістом апеляційної скарги відповідач не спростовує порушення вимог частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України при поданні спірного звіту та відсутність доказів направлення його копії та доданих до нього матеріалів позивачу з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з частиною 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 321, 322, 328, 329, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 05 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
А.Б. Парінов