Справа № 826/8066/18
про відмову у відкритті апеляційного провадження
09 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Собківа Я.М. та суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Ремторгустаткування» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства “Ремторгустаткування» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне акціонерне товариство “Ремторгустаткування» подало апеляційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропонувати протягом десятиденного строку з дня вручення даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом зазначення інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
Вказана ухвала суду була скерована до електронного кабінету апелянта в системі Електронний Суд та доставлена 03 липня 2025 року, що підтверджується матеріалами справи.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку, яке обґрунтоване тим, що позивач не отримував у своєму кабінеті підсистеми «Електронний суд» копію оскаржуваного рішення.
Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як було встановлено в ухвалі від 02.07.2025 про залишення апеляційної скарги без руху, рішення суду першої інстанції прийнято 09.04.2025. Згідно відомостей Комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду» Приватне акціонерне товариство “Ремторгустаткування» зареєстровано в підсистемі “Електронний суд», має електронний кабінет, згідно відомостей якого рішення суду від 09.04.2025 доставлено до електронного кабінету позивача 10.04.2025 о 23:09. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України було 12.05.2025. Проте апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 25.06.2025, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08.02.2023 у справі № 717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Щодо твердження скаржника про некоректну роботу підсистеми «Електронний суд», суд апеляційної інстанції зауважує, доказів, що у період з 09.04.2025 по 25.06.2025 у роботі підсистеми «Електронний суд» мали місце перебої, які унеможливили невідкладне подання апеляційної скарги, апелянтом не надано. Крім того, із фотокопії, яку додано до заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження не можливо встановити, що запитувана інформація стосувалась саме даної справи - 826/8066/18.
Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі «Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску Приватним акціонерним товариством “Ремторгустаткування» строку на апеляційне оскарження рішення суду від 09.04.2025. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеєр проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи, що станом на 09 вересня 2025 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2025 року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 169,295, 298, 299, 325, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Ремторгустаткування» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства “Ремторгустаткування» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
суддя Сорочко Є.О.
суддя Чаку Є.В.