Справа № 640/25466/21 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
09 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Кобаля М.І.,
Оксененка О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
07 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася в Окружний адміністративний суд міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) про:
- визнання протиправним рішення, яке полягає у нездійсненні перерахунку її пенсії відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з врахуванням заробітної плати з 1980 року по 1997 рік;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, здійснити перерахунок її пенсії, відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням заробітної плати з 1980 року по 1997 рік, показників середньої зарплати по Україні (Зс) за 2014- 2016 роки та середнім коефіцієнтом зарплати (Кз) - 2,19762.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа №640/37235/21 надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 16 січня 2024 року справу №640/25466/21 прийнято до провадження суддею Дудіним С.О. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням довідок від 27 вересня 2011 року №04-03/К-432/2, від 08 вересня 2011 року №70, від 16 вересня 2011 року №76, від 02 вересня 2011 року №2109/01-45. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням довідок від 27 вересня 2011 року №04-03/К-432/2, від 08 вересня 2011 року №70, від 16 вересня 2011 року №76, від 02 вересня 2011 року №2109/01-45. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1816 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції встановив, що згідно із нормами законодавства при визначенні розміру пенсії застосовується показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення саме за призначенням пенсії. Разом з тим, при перерахунку пенсії зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, за умови якщо вид пенсії залишається незмінним. ОСОБА_1 з 26 липня 1996 року перебуває на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком на пільгових умовах. Зміни виду отримуваної пенсії не відбулося, а отже в даному випадку, заява позивача до пенсійного органу стосувалась перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати з 1980 - 1997 року, а тому у відповідача не виникає обов'язку застосувати при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки.
Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі - апелянт) подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт зазначає, що в довідці від 27 вересня 2011 року №04-03/К-432/2 суми заробітної плати за період з 1993 року по 1996 рік зазначені в карбованцях, а не в гривнях. Водночас, відповідач немає повноважень переводити карбованці у гривні, а лише використовує для перерахунку пенсії відомості, які зазначені в довідці, у гривнях.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу до суду не подано.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, мотивуючи це слідуючим.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 26 липня 1996 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням роботи за Списком №1.
Позивач ОСОБА_1 звернулася із заявою про здійснення перерахунку пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з врахуванням довідок від 27 вересня 2011 року №04-03/К-432/2, від 08 вересня 2011 року №70, від 16 вересня 2011 року №76, від 02 вересня 2011 року №2109/01-45 про заробітну плату за 1980 р.- 1997 р.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 30 липня 2021 року №19957-19548/К-02/8-2600-21 повідомило ОСОБА_1 про те, що пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 44 роки 4 місяці 24 дні, в тому числі 9 років роботи за Списком №1 та заробітної плати, визначеної за періоди роботи з 01 червня 1994 року по 30 червня 1996 року. Розмір пенсії з 01 липня 2021 року становить 3975,96 гривень. Пенсію обчислено на підставі документів, наявних у матеріалах пенсійної справи, та відповідно до норм чинного законодавства.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
Згідно статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією (статті 64 Закону №1788-XII).
До заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу) (статті 66 Закону №1788-XII).
Відповідно до статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно зі статтею 42 Закону №1058-IV за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
За приписами статті 43 Закону №1058-IV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про здійснення перерахунку пенсії з врахуванням довідок від 27 вересня 2011 року №04-03/К-432/2 про заробітну плату у 1980-1983рр; від 08 вересня 2011 року №70 про заробітну плату у 1983-1988рр, від 16 вересня 2011 року №76 про заробітну плату у 1989-1994рр; від 02 вересня 2011 року №2109/01-45 про заробітну плату за 1994-1997рр.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві повідомлено позивача ОСОБА_1 про те, що її пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 44 роки 4 місяці 24 дні, в тому числі 9 років роботи за Списком №1 та заробітної плати, визначеної за періоди роботи з 01 червня 1994 року по 30 червня 1996 року.
Водночас, подані позивачем довідки відповідачем не взято до уваги, посилаючись на те, що вони не підтверджені первинними документами.
Також зазначено, що у довідці від 27 вересня 2011 року №04-03/К-432/2 суми заробітної плати зазначені в карбованцях, а не в гривнях, тому, на думку відповідача, врахувати заробітну плату згідно вказаної довідки неможливо.
Проте, в Україні, відповідно до Указу Президента України "Про реформу грошової системи України" №549/92 від 07 листопада 1992 року, припинено функціонування рубля в грошовому обігу на території України та встановлено, що єдиним законним засобом платежу на території України стає український карбованець, представником якого в готівковому обігу виступав купон Національного банку України.
Відповідно до пункту 3 Указу Президента України від 25 серпня 1996 року №762-96 "Про грошову реформу в Україні" українські карбованці підлягають обміну (перерахунку) на гривні за курсом 100000 карбованців на 1 гривню.
За таких обставин, отримані позивачем суми заробітної плати у цій валюті мали бути враховані відповідачем при обчисленні пенсії у перерахунку до гривні (за курсом 100000 карбованців на 1 гривню).
Разом з тим, на пенсіонера законом не покладений обов'язок переведення сум заробітної плати, виходячи з курсу національної валюти, тому відсутність таких даних не може ставитися позивачу у провину.
Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2018 року у справі №159/2063/17 зазначив, що в архівних довідках заробітна плата вказується в грошових одиницях згідно первинних документів, а перерахунок в гривні проводиться органом, що призначає пенсію.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Такими первинними документами є: розрахунково-платіжні відомості, розрахункові відомості по заробітній платі, особові рахунки по заробітній платі або ж платіжні відомості по заробітній платі.
Правління Пенсійного фонду України постановою від 25 листопада 2005 року №22-1 затвердив Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 2.10 Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що особа, яка бажає отримувати пенсію за віком подає до органу, що призначає пенсію, довідку про заробітну плату, видану підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, або якщо підприємство, установа чи організація ліквідовані або припинили своє існування - довідку, видану їх правонаступником чи архівною установою. При цьому, законодавцем надано органу, що призначає пенсію, право у разі необхідності перевіряти обґрунтованість видачі довідки про заробітну плату.
Про вчинення будь-яких дій, направлених на перевірку відомостей, які містяться у довідках, поданих позивачем, чи на перерахунок сум заробітної плати відповідно до національної валюти, органом пенсійного фонду не вказано.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що органи Пенсійного фонду повинні використовувати всі передбачені законом повноваження для перерахунку пенсії у відповідності до норм національного законодавства, при цьому не звужуючи зміст прав особи на гарантовані державою соціальні виплати.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 прийнято у відповідності до вимог законодавства, а доводи апелянта Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року по справі №640/25466/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: М.І. Кобаль
О.М. Оксененко