Справа № 320/32178/24 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.
08 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
03 липня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, апелянт), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення позивачу нарахованої з 01.03.2024 пенсії у розмірі 20111,93 грн до розміру 18086,54 грн починаючи з 01.06.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити з 01.06.2024 позивачу виплату нарахованої з 01.03.2024 пенсії у розмірі 20111,93 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024 у розмірі 20111,93 грн, однак з 01.06.2024 її розмір протиправно та необґрунтовано зменшено до 18086,54 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що розмір пенсії позивача за рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 по справі № 320/18196/23 з 01.04.2024 становить 20111,93 гривень.
На підставі вищезазначеного, апелянт вважає, що відсутні підстави для виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року по №320/32178/24 щодо здійснення з 01.06.2024 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у загальній сумі 20111 (двадцять тисяч сто одинадцять) грн 93 коп., з урахуванням її індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з урахуванням фактичної виплачених сум, оскільки права позивача в даному випадку не порушені.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року, 16 квітня 2025 року та 02 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, ОСОБА_1 отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Відповідачем на виконання рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 №320/10655/22 здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області» від 01.06.2021 №424 про грошове забезпечення станом на 19.11.2019, як наслідок позивачу нараховано та виплачувалась пенсія у сумі 20111,93 грн.
Однак, отримавши у червні 2024 року пенсію у зменшеній сумі 18086,54 грн, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем порушено вимоги ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, відповідно до положень якої разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пункт 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України дає визначення індивідуальному акту - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В той же час, у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв'язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи. Обов'язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер для останніх.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах. Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб'єкта владних повноважень у подальшому, оскільки на час розгляду справи таких не існує. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 825/1194/18, від 19 жовтня 2023 року у справі № 640/5291/22, від 10 січня 2024 року у справі № 280/4039/20.
Як вбачається з доданих до позовної заяви відомостей порталу Пенсійного Фонду України від 17 червня 2024 року, підсумок пенсії (з надбавками) позивача станом на 17 червня 2024 року становив 18086,54 грн. Вважаючи протиправним зменшення розміру пенсії з 20111,93 грн до 18086, 54 грн, позивач 03 липня 2024 року звернувся до суду з відповідним позовом.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У контексті означеного судова колегія враховує відсутність звернення позивача до пенсійного органу з метою з'ясування наведених обставин, зокрема підстав зменшення розміру його пенсії на суму 2025,39 грн та підстав відображення таких відомостей у особистому кабінеті ОСОБА_1 .
Разом з тим, зі змісту долучених відповідачем до апеляційної скарги протоколів за пенсійною справою №1003001454 від 01.06.2024 вбачається, що загальний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2024 - довічно щомісячно становить 20111,93 грн (а.с.28); згідно протоколу від 09.01.2025 загальний розмір пенсії ОСОБА_1 щомісячно з 01.04.2008 - довічно становить 20111,93 грн (а.с.29).
Наведені протоколи за пенсійною справою №1003001454 отримані позивачем 15 січня 2025 року о 20:50 год., що підтверджується відомостями системи «Електронний Суд» (а.с.37).
Поряд з цим, матеріали справи не містять заяви позивача про зміну предмету/підстав адміністративного позову, відзиву або заперечень щодо наведених обставин.
У частині висновку суду першої інстанції щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням її індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», судова колегія зауважує, що відповідні вимоги позивачем не заявлено та доводи щодо наведених обставин за змістом позовної заяви відсутні.
Крім того, з протоколу за пенсійною справою №1003001454 від 01.06.2024 вбачається, що індексація грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» виплачується ОСОБА_1 у розмірі 1876,06 грн.
Наведене свідчить про те, що предмет спору у межах спірних правовідносин відсутній, що виключає можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку