П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 947/3829/25
Перша інстанція: суддя Петренко В.С.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м.Одеси від 30 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,
24 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Київського районного суду м.Одеси до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови ЕНА №3825844 від 09.01.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, накладення штрафу у розмірі 340 грн та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.01.2025 року близько 22:30 години працівником патрульної поліції зупинено транспортний засіб Toyota Carina E під керуванням водія ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу, позивач відстібнула ремінь безпеки, щоб дістати посвідчення водія з сумочки, яка знаходилася на задньому сидінні автомобіля. Але працівники патрульної поліції склали постанову за керування транспортним засобом без використання ременя безпеки. Також позивач вказує, що первинна причина зупинки, яку було озвучено працівником поліції (неосвітлений номерний знак), не підтвердилася.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 30 червня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Зокрема, апелянт наполягає, що позивач під час спілкування з поліцейським не заперечувала той факт, що вона не користувалась ременем безпеки.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції. Крім того у відзиві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. Також від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
09.01.2025 року працівником патрульної поліції - інспектором 1 взводу 7 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області, капралом поліції Скоп Олександром Сергійовичем була винесена постанова ЕНА №3825844 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.
У вказаній постанові серії ЕНА №3825844 від 09.01.2025 року інспектором було зазначено суть адміністративного правопорушення, а саме, що 09.01.2025 року Солодова Діана Олександрівна в м. Одесі по вул. М'ясоєдівській, 28 керувала транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та була не пристебнута ременем безпеки, чим порушила п.2.3 в Правил дорожнього руху України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів того, що під час руху транспортного засобу позивач не користувалась ременем безпеки.
Судова колегія вважає вірними наведені висновки суду першої інстанції, враховуючи наступне.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно частини 1 статті 1 Закону України “Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 14 Закону України “Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України “Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують вказані вище Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.3.в Правил дорожнього руху України визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
Положеннями ч. 5 ст. 121 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши наданий відповідачем відеозапис, колегія суддів констатує, що він не містить доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом з не пристебнутим ременем безпеки.
Отже, відповідачем до суду не надано доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення і не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірна постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, №3825844 від 09.01.2025 року за ч.5 ст.121 КУпАП є необґрунтованою та підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, відповідно до ст.316 КАС України апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно приписів ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст.286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції- залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м.Одеси від 30 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: К.В. Кравченко