П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 523/22374/23
Перша інстанція: суддя Аліна С.С.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пересипського районного суд м. Одеси від 27 травня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, Відділу поліції №1 (м.Сквира) Білоцерківського районного управління поліції ГУНП у Київській області, за участю третьої особи: інспектора сектора реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (м.Сквира) Білоцерківського районного управління поліції ГУНП у Київській області лейтенанта поліції Хаблюк Валерії Сергіївни, про визнання протиправними дії інспектора та скасування постанови,
18 грудня 2023 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просив:
визнати протиправними дії інспектора сектора реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (м.Сквира) Білоцерківського районного управління поліції ГУНП у Київській області лейтенанта поліції Хаблюк Валерії Сергіївни щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ;
скасувати постанову серії БАД №847027 від 16.11.2023 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що він адміністративне правопорушення не вчиняв, у розгляді справи про накладення адміністративного стягнення участі не приймав. Про існування постанови дізнався після надходження повідомлення у додатку «Дія» про необхідність сплатити штраф.
Рішенням Пересипського районного суд м. Одеси від 27 травня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, апелянт наголошує на відсутності факту адміністративного правопорушення. Відповідно до позиції апелянта, суд першої інстанції залишив поза увагою фактичну відсутність жодних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, а в оскаржуваному рішенні послався виключно на факт існування постанови серії БАД №847027 від 16.11.2023 року.
Управління патрульної полії в Київській області подало до суду апеляційної інстанції заяву, у якій вказує, що не є належним відповідачем у даній справі, оскільки оскаржувану постанову БАД №847027 від 16.11.2023 року винесено посадовою особою Відділу поліції №1 (м.Сквира) Білоцерківського районного управління поліції ГУНП у Київській області. Вказаний підрозділ не входить до структури Департаменту патрульної поліції.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до постанови серії БАД №847027 від 16.11.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, керуючи транспортним засобом «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом номерний знак НОМЕР_2 , 16.11.2023 р. о 19г.15хв в м.Сквира по вул. Соборній, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено», чим порушив п. 8.4 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.144).
Не погодившись з правомірністю прийняття вказаної постанови, позивач оскаржив її до суду.
Відмовляючи задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив того, що факт здійснення руху під забороняючий знак підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення серії БАД №847027 від 16.11.2023 року, а сам позивач не надав жодних доказів на підтвердження відсутності в його діях правопорушення.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У відповідності до п.1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивач заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, яке визначено в оскаржуваній постанові, а саме керування транспортним засобом «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом номерний знак НОМЕР_2 , 16.11.2023 р. о 19г.15хв в м.Сквира по вул. Соборній в зоні дії дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено».
Колегія суддів встановила, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б доводили керування позивачем вантажним транспортним засобом у зоні дії дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено».
Також суд апеляційної інстанції дослідив оскаржувану постанову та виявив, що до постанови не додано жодних доказів на підтвердження вини позивача, про що міститься відповідна відмітка в пункті 7 постанови.
В той же час суд першої інстанції встановив факт вчинення адміністративного правопорушення виключно з самої постанови. Проте колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не досліджував постанову серії БАД №847027 від 16.11.2023 року, оскільки її копія була надана представником позивача до суду після винесення оскаржуваного рішення - 11.06.2025 року.
За таких обставин, вина позивача не доведена належними доказами, тому оскаржувана постанова серії БАД №847027 від 16.11.2023 року підлягає скасуванню з закриттям справи про адміністративне правопорушенню.
Поряд з цим, позовна вимога щодо визнання протиправними дії інспектора сектора реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (м.Сквира) Білоцерківського районного управління поліції ГУНП у Київській області лейтенанта поліції Хаблюк Валерії Сергіївни щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки скасування судом постанови серії БАД №847027 від 16.11.2023 року вже поновлює порушене право позивача, за яким він звернувся до суду.
З таких обставин суд першої інстанції дійшов безпідставних висновків про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУАП, тому відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням постанови про часткове задоволення позовних вимог.
За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, з огляду на задоволення позовних вимог, та згідно з вимогами ч.1 ст. 139 КАС України, з відповідача - Відділу поліції №1 (м.Сквира) Білоцерківського районного управління поліції ГУНП у Київській області, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги в розмірі 1342 гривень (а.с. 1, 163).
Згідно приписів ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст.286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Пересипського районного суд м. Одеси від 27 травня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії БАД №847027 від 16.11.2023 року, складену у відношенні ОСОБА_1 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Відділу поліції №1 (м.Сквира) Білоцерківського районного управління поліції ГУНП у Київській області (код ЄДРПОУ - 08673193, 0900, Київська обл., Білоцерківський р-н, м.Сквира, вул. Слобідська, 5) на користь ОСОБА_1 (рнокпп - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1342 гривень (одна тисяча триста сорок дві гривні).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: К.В. Кравченко