Постанова від 09.09.2025 по справі 420/4275/25

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/4275/25

Перша інстанція: суддя Хом'якова В.В.,

повний текст судового рішення

складено 26.06.2025, м. Одеса

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурії О. В.

суддів - Вербицької Н. В.

- Кравченка К. В.

розглянувши, в порядку письмового провадження, адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом адвоката Клепіковського Володимира Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів в частині, зобов'язання вчинити певні дії

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

05 лютого 2025 року, через підсистему «Електронний суд», адвокат Клепіковський В. Г., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2022 №3130 про усунення з 23.12.2022 від виконання службових обов'язків військовослужбовця за мобілізацією старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 поновити старшого лейтенанта ОСОБА_1 на посаді командира 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 з 23.12.2022;

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 №575 про накладення на старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , дисциплінарного стягнення «СУВОРА ДОГАНА»;

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 №575: «Вважати старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , таким, що з 23 грудня 2022 року самовільно залишив поле бою під час бою та залишив без командира ввірений йому підрозділ під час виконання бойового завдання, що призвело до незлагоджених дій військовослужбовців та втрат серед особового складу підрозділу. В діях старшого лейтенанта ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення за ст. 429 Кримінального кодексу України»;

- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 виключити з книг обліку та з інших документів інформацію про самовільне залишення військової частини старшим лейтенантом ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 №575 про притягнення старшого лейтенанта ОСОБА_1 до підвищеної матеріальної відповідальності згідно з статтею 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 31.10.2019 та за довідкою-розрахунком №ФЕС/583/1 від 28.01.2023 на загальну суму - 30529,25 грн.;

- визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 №575 про невиплату старшому лейтенанту ОСОБА_1 премії в повному обсязі за лютий 2023 року згідно із абзацом 9 пункту 5 розділу XVI наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 № 260;

- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 виплатити старшому лейтенанту ОСОБА_1 премію в повному обсязі за лютий 2023 року згідно наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 № 260;

- визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 №575: «Помічнику командира частини з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , занести до Книги грошових стягнень та нарахувань військової частини НОМЕР_1 , згідно довідки - розрахунку № ФЕС/583/1 від 28.01.2023 за старшим лейтенантом ОСОБА_1 стягнення на суму - 30529,25 грн., утримувати 20% з щомісячного грошового забезпечення до повного погашення суми. Списати з бухгалтерського обліку втрачений 5,45 мм автомат АКС-74 № 1783400/82 на загальну суму 3052,92 грн. та занести до книги обліку втрат та нестач за службою РАО за рахунок винних осіб. На підставі наказу Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» у зв'язку з порушенням військової дисципліни, провести перерахунок грошового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 , відповідно до пунктів 4, 5 та 6 даного наказу встановленим порядком»;

- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 виплатити старшому лейтенанту ОСОБА_1 стягнені на підставі пунктів 4 та 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 №575 кошти на момент вступу в силу рішення суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог адвокат пояснив, що ОСОБА_1 в грудні 2022 року проходив військову службу на посаді командира 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

23.12.2022 о 06:40 год. під час бойових дій в районі населеного пункту Озарянівка Донецької області отримав поранення: вибухова травма, вогнепальне осколкове сліпе поранення ділянки правого плечового суглобу з вогнепальним багатоуламковим переломом голівки плечової кістки, правобічний гемопневмоторакс (висновок ВЛК №2662/1 від 03.03.2024). Поранення позивача відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, та отримано в ході бойових дій.

В ході бою також було знищено видану ОСОБА_1 зброю - 5,45мм автомат АКС-74 №1783400/82, після поранення він не мав можливості забрати залишки автомату. Після поранення з поля бою позивач був доставлений до медичної роти військової частини НОМЕР_3 , де було надано першу медичну допомогу. У подальшому позивач проходив тривалий курс лікування.

11.01.2025 після проходження всіх лікувань та відбуття відпусток і прибуття у військову частину НОМЕР_1 позивачу стало відомо про плутанину і неправильні доповіді про нібито самовільне залишення ним військової частини. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2023 №3130 на підставі довідки-доповіді командира НОМЕР_2 механізованого батальйону капітана ОСОБА_2 від 23.12.2023 №0666/35/8221 було призначено службове розслідування за фактом самовільного залишення позивачем частини. Цим же наказом позивача усунуто з 23.12.2022 від виконання службових обов'язків. Проведення службового розслідування було доручено заступнику командира НОМЕР_4 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_3 , і проведено в період з 23.12.2022 по 18.02.2023.

Позивач стверджує, що про бойове поранення було відомо командиру НОМЕР_2 механізованого батальйону капітану ОСОБА_2 , але ця обставина не була врахована при проведенні службового розслідування. Вказує, що лише 20.12.2024 від співслужбовців позивач дізнався про наявність службового розслідування щодо вчинення ним самовільного залишення частини, у зв'язку з чим написав рапорт про ознайомлення з матеріалами службового розслідування і про їх отримання. Командир частини не дозволив надавати йому документи службового розслідування і самостійно викреслив з його рапорту прохання про отримання.

23.12.2024 ОСОБА_1 убув у відпустку в м. Дрезден Федеративної Республіки Німеччина, де продовжив лікувати поранення.

11.01.2025 після прибуття з відпустки позивачу надали матеріали службового розслідування щодо факту СЗЧ разом з наказами щодо його проведення, продовження і за результатами його проведення.

Адвокат зазначає, що службове розслідування проведено з порушеннями, пояснення у позивача були відібрані неуповноваженою особою - командиром НОМЕР_2 механізованого батальйону ОСОБА_2 11.01.2023 під час лікування, тобто, не тією особою, яка проводила службове розслідування, а це означає, що пояснення відібрано не в рамках проведеного службового розслідування.

Також адвокат указує, що його довірителю не повідомили причини отримання пояснення, а також не повідомили, що проводиться службове розслідування відносно нього.

Адвокат вважає командира НОМЕР_2 механізованого батальйону ОСОБА_2 зацікавленою особою, який є прямим начальником та має певну зацікавленість у результатах розслідування щодо свого підлеглого, оскільки був відповідальним за ведення бою підрозділами 3 механізованого батальйону біля н. п. Озарянівка Донецької області, тому не мав права приймати участь у службовому розслідуванні згідно вимог ч. 2 ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗС України, та п. 12 розділу ІІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608.

Також адвокат звертає увагу на те, що командир 3 механізованого батальйону ОСОБА_2 від старшого лейтенанта ОСОБА_4 о 10.30 год. 23.12.2022 вже знав про отримання позивачем поранення та подальшу евакуацію з поля бою.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року позовну заяву задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував пункти 2, 3, 4, 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 №575 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення поля бою старшим лейтенантом ОСОБА_5 ».

Визнав протиправним та скасував пункт 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 №575 в частині утримання із щомісячного грошового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 суми - 30529,25 грн. в розмірі 20% до повного погашення суми, та в частині проведення перерахунку грошового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 , відповідно до пунктів 4, 5 та 6 даного наказу.

Зобов'язав командира військової частини НОМЕР_1 виплатити старшому лейтенанту ОСОБА_1 премію за лютий 2023 року згідно наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 № 260 та виплатити грошові кошти в сумі 30529 грн. 25 коп., стягнені на підставі пунктів 4 та 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 №575.

В решті позовних вимог суд відмовив.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з наступного.

Так, суд першої інстанції, аналізуючи оскаржуваний наказ № 575 від 20.02.2023 в частині, що стосується притягнення позивача до дисциплінарної та матеріальної відповідальності та процедуру проведення службового розслідування, дійшов висновку, що процедура не була дотримана відповідачем, а права позивача були порушені.

Доводи відповідача, що позивач отримав поранення при самовільному залишенні бойової позиції та свого підрозділу ґрунтуються на свідченнях солдата ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які бачили ОСОБА_8 здалеку, при цьому пораненим не виглядав, тому такі твердження мають характер припущень, а не достовірно встановленим фактом.

У жодному поясненні осіб, які контактували із позивачем після залишення ним поля бою, не зазначено, чи був ОСОБА_9 поранений або ні, тобто, таке питання чомусь взагалі не задавалось.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів належними доказами самовільного залишення поле бою позивачем.

Крім того, враховуючи введення воєнного стану, наявність активних бойових дій на території поблизу населеного пункту Озарянівка, а також те, що автомат АКС-74 був втрачений під час виконання бойового завдання, факт поранення позивача при безпосередній участі у бойових діях, що підтверджується довідкою № 749п від 07.02.2023 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за підписом командира військової частини НОМЕР_1 , суд дійшов висновку, що вказані обставини є діями непереборної сили та свідчать про відсутність вини позивача у знищенні майна, що виключає застосування матеріальної відповідальності до останнього.

Також суд першої інстанції указав, що з матеріалів справи взагалі не вбачається, що позивач був повідомлений про проведення службового розслідування відносно нього, а відтак він був позбавлений усіх основоположних прав передбачених законодавством.

Доказів ознайомлення позивача з матеріалами службового розслідування немає. В матеріалах службового розслідування відсутні будь-які відомості щодо повідомлення позивача про те, що пояснення він надає внаслідок початого відносно нього службового розслідування.

За таких умов, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування пунктів 2, 3, 4, 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 № 575 суд вважав такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем порушена процедура проведення службового розслідування, що повністю нівелює висновки прийняті за його результатами.

Суд також вважав, що пункт 6 спірного наказу №575 слід також визнати протиправним та скасувати в частині утримання із щомісячного грошового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 суми - 30529,25 грн. в розмірі 20% до повного погашення суми, та в частині проведення перерахунку грошового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 , відповідно до пунктів 4, 5 та 6 даного наказу.

Інші вимоги пункту 6 наказу №575 (занести до Книги грошових стягнень та нарахувань військової частини НОМЕР_1 , згідно довідки - розрахунку № ФЕС/583/1 від 28.01.2023 за старшим лейтенантом ОСОБА_1 стягнення на суму - 30529,25 грн., утримувати 20% з щомісячного грошового забезпечення до повного погашення суми, списати з бухгалтерського обліку втрачений 5,45 мм автомат АКС-74 № 1783400/82 на загальну суму 3052,92 грн. та занести до книги обліку втрат та нестач за службою РАО за рахунок винних осіб), спрямовані іншій особі - помічнику командира частини з фінансово - економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , і позивача не стосуються.

Щодо вимоги про зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 виключити з книг обліку та з інших документів інформацію про самовільне залишення військової частини старшим лейтенантом ОСОБА_1 , то позивач не конкретизував ані в тексті позовної заяви, ані в судовому засіданні, яку книгу обліку він має на увазі, що підтверджує безпідставність та необґрунтованість вказаної вимоги.

Також суд вважав, що не підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 виплатити старшому лейтенанту ОСОБА_1 стягнені на підставі пунктів 4 та 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 №575 кошти на момент вступу в силу рішення суду.

Необґрунтовано стягнуті з позивача кошти повертаються відповідачем в добровільному порядку, на день розгляду справи такого обов'язку у відповідача ще не виникло. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо / ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Суд першої інстанції також вважав, що спірний наказ № 3130 від 23.12.2022 (п.1) прийнятий у межах повноважень командира військової частини та у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства України, оскільки, станом на час прийняття наказу, командир військової частини НОМЕР_1 мав підстави усунення на час службового розслідування, що здійснюється з метою забезпечення об'єктивності розслідування та запобігання можливому впливу на його хід. Рішення про усунення обґрунтоване метою проведення службового розслідування по факту самовільного залишення поля бою під час виконання бойового завдання. Отже, у командування були вагомі підозри у вчиненні військовослужбовцем правопорушення, яке має ознаки кримінального діяння. Таке усунення є тимчасовим заходом і триває протягом терміну, необхідного для проведення службового розслідування та прийняття рішення за його результатами.

У зв'язку з цим, не підлягає задоволенню і похідна вимога про поновлення позивача на посаді командира 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, так як позивач не звільнявся з вказаної посади. Крім того, на час розгляду справи позивач вже за станом здоров'я переміщений на іншу посаду, оскільки визнаний обмежено придатним до військової служби.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги складаються з такого.

По-перше, на думку скаржника, позивач пропустив місячний строк звернення до суду, передбачений частиною 5 статті 122 КАС України. Так, скаржник пояснює, що позивач оскаржує накази від 23.12.2022 про усунення від виконання обов'язків та від 20.02.2023 про самовільне залишення служби. Разом з цим, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 05.02.2025.

Скаржник погоджується з тим, що позивач не був ознайомлений з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 №575, однак, на його думку це не означає, що він не знав про даний наказ.

Скаржник указує, що у лютому 2023 року позивача вперше було позбавлено премії на підставі наказу від 20.02.2023 №575. Потім, починаючи з квітня 2024 року по жовтень 2024 року з позивача щомісячно утримувались збитки завдані державі до повного їх погашення і знову ж таки жодних дій з боку позивача вжито не було щодо оскарження наказу, на підставі якого утримувались кошти з грошового забезпечення.

По-друге, скаржник звертає увагу на те, що представник позивача вже двічі звертався до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою з аналогічним предметом спору, який повертав позов, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, що свідчить про зловживання процесуальними правами зі сторони позивача.

По-третє, скаржник стверджує про те, що суд першої інстанції неналежно оцінив проведене службове розслідування, яким встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_1 , командир 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 23 грудня 2022 року приблизно о 06:30 год. самовільно покинув поле бою та залишив без командира ввірений йому підрозділ під час виконання бойової задачі, що призвело до незлагоджених дій військовослужбовців під час бою та негативно вплинуло на морально - психологічний стан підрозділу під час ведення бою, а також призвело до втрат особового складу. Дії старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , а саме: самовільне залишення поля бою під час бою вбачають в собі ознаки кримінального правопорушення передбаченого статтею 429 Кримінального кодексу України. Втрата закріпленої зброї за страшим лейтенантом ОСОБА_1 , вбачає в собі ознаки кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 413 Кримінального кодексу України.

По-четверте, скаржник зауважує, що допущення окремих процедурних порушень під час проведення службового розслідування не є такими, що мають вплив на висновки службового розслідування та не можуть бути підставою для визнання протиправним пункту оскаржуваного позивачем наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

За таких умов, на думку скаржника, військова частина НОМЕР_1 діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, а наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення поля бою старшим лейтенантом ОСОБА_5 » від 20.02.2023 № 575 є законним та справедливим.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справа була призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні, але учасники справи в судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України, надає можливість суду апеляційної інстанції розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

В грудні 2022 року ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді командира 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

23.12.2022 о 06.40 год. під час бойових дій в районі населеного пункту Озарянівка Донецької області позивач отримав поранення: вибухова травма, вогнепальне осколкове сліпе поранення ділянки правого плечового суглобу з вогнепальним багатоуламковим переломом голівки плечової кістки, правобічний гемопневмоторакс (висновок ВЛК №2662/1 від 03.03.2024). В ході бою була втрачена видана позивачу зброя - 5,45 мм автомат АКС-74 №1783400/82.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2022 №3130 відповідно до ст. 85 Дисциплінарного Статуту, на підставі довідки-доповіді командира НОМЕР_2 механізованого батальйону капітана ОСОБА_2 від 23.12.2022 №0666/35/8221 було призначено службове розслідування за фактом самовільного залишення поля бою ОСОБА_1 , цим же наказом усунуто ОСОБА_1 з 23.12.2022 від виконання службових обов'язків.

Проведення службового розслідування було доручено заступнику командира НОМЕР_4 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_3 , і проведено в період з 23.12.2022 по 18.02.2023 (строк продовжувався наказом від 23.01.2023 № 349).

Копії довідки-доповіді командира НОМЕР_2 механізованого батальйону капітана ОСОБА_2 від 23.12.2023 №0666/35/8221 немає в матеріалах службового розслідування, та суду не надана, а є доповідь від 23.12.2022 №0666/35/8221 за підписом командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_10 про те, що 23 грудня 2022 року о 09:00 від командира НОМЕР_2 механізованого батальйону, капітана ОСОБА_2 стало відомо про факт самовільного залишення бойових позицій підрозділу під час ведення бою з противником в районі населеного пункту Озарянівка Костянтинівського району Донецької області, військовослужбовцем військової служби за мобілізацією старшим лейтенантом ОСОБА_1 , місце знаходження військовослужбовця невідоме. Місце знаходження зброї та засобів захисту невідоме. Дії старшого лейтенанта ОСОБА_8 призвели до втрат особового складу підрозділу. Безпосередні начальники - т.в.о. командира 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону капітан ОСОБА_11 , командир НОМЕР_2 механізованого батальйону капітан ОСОБА_2 .

В акті службового розслідування (п.2.1 акту) є посилання на дві довідки-доповіді командира НОМЕР_2 механізованого батальйону, капітана ОСОБА_2 від 23.12.2022 за № 0666/35/8221 та №0666/35/4912, довідки відсутні в матеріалах службового розслідування (в списку документів, що знаходяться в матеріалах службового розслідування (арк. справи 109), копії суду не надані, пояснень відсутності вказаних документів та поважних причин їх відсутності відповідач суду не надав.

Так, в акті (п.2.1) вказано, що 23.12.2022 о 09:00 від командира 3 механізованого батальйону капітана ОСОБА_2 стало відомо про факт самовільного залишення бойових позицій підрозділу під час ведення бою з противником в районі населеного пункту Озарянівка Костянтинівського району Донецької області, військовослужбовцем військової служби за мобілізацією старшим лейтенантом ОСОБА_1 , місце знаходження військовослужбовця невідоме. Місце знаходження зброї та засобів захисту невідоме. Дії старшого лейтенанта ОСОБА_8 призвели до втрат особового складу підрозділу. Довідка доповідь від 23.12.2022 № 0666/35/8221 (довідка відсутня). Також в п.2.3 акту зазначено, що об 11:00 від командира НОМЕР_2 механізованого батальйону, капітана ОСОБА_2 , надійшла довідка-доповідь про факт поранення військовослужбовців НОМЕР_2 механізованого батальйону, серед яких був вказаний старший лейтенант ОСОБА_9 та місце його знаходження: міська лікарня м. Дружківка Донецької області. Довідка - доповідь від 23.12.2022 № 0666/35/4912 (довідка в матеріалах службового розслідування відсутня).

В матеріалах службового розслідування є також пояснення без дати начальника медичного пункту НОМЕР_2 механізованого батальйону, старшого лейтенанта ОСОБА_4 про те, що 23.12.2022 близько 10:30 йому надійшло повідомлення від медичної роти військової частини НОМЕР_3 , про те що їхнім медичним екіпажем була надана медична допомога пораненому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , старшому лейтенанту ОСОБА_1 . Старший лейтенант ОСОБА_9 звернувся за медичною допомогою до медиків військової частини НОМЕР_3 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , йому була надана необхідна медична допомога і він був відправлений до міської лікарні м. Дружківка Донецької області. Після надання необхідної медичної допомоги евакуйований до м. Дніпро. По даному факту старший лейтенант ОСОБА_12 зробив доповідь командиру НОМЕР_2 механізованого батальйону, капітану

ОСОБА_13 ході проведення службового розслідування встановлено, що згідно бойового розпорядження № 4190 від 14.12.2022, 8 механізованою ротою НОМЕР_2 механізованого батальйону були зайняті та утримувалися оборонні позиції: перехрестя доріг (69219), край лісосмуги (69221), лісосмуга (69213), неподалік населеного пункту Озарянівка Донецької області.

З наданого в межах службового розслідування пояснення безпосереднього начальника позивача - тимчасово виконуючого обов'язки командира 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, капітана ОСОБА_11 відомо, що 22.12.2022 близько 20:00 особовий склад 8 механізованої роти виконував відданий ним бойовий наказ, щодо утримання позицій в зоні відповідальності 8 механізованої роти в районі населеного пункту Озарянівка Донецької області, згідно бойового розпорядження № 4190. На одній із оборонних позицій 8 механізованої роти командував старший лейтенант ОСОБА_1 . 23 грудня 2022 року близько 05:30 противник розпочав штурмові дії позицій зайнятих 8 механізованою ротою. О 06:30 під час бою до капітана ОСОБА_14 надійшла інформація, що на одній із позицій, яку утримувала 8 механізована рота, відсутній командир. В подальшому було з'ясовано, що самовільно залишив позицію командир 2 механізованого взводу 8 механізованої роти, старший лейтенант ОСОБА_1 . Капітан ОСОБА_15 зазначив, що на той час до нього не надходила інформація про поранення старшого лейтенанта ОСОБА_8 , відповідно евакуація військовослужбовця не проводилася. Самовільне залишення поля бою призвело до незлагоджених дій військовослужбовців під час бою на визначеній позиції, що призвело до втрат особового складу в 8 механізованої роти. По даному факту капітаном ОСОБА_16 була зроблена доповідь командиру 3 механізованого батальйону капітану ОСОБА_17 . Також капітан ОСОБА_15 надав інформацію, що відсутня зброя старшого лейтенанта ОСОБА_8 , автомат АКС НОМЕР_5 . На даний час зброя на місці бою не знайдена, місцезнаходження її невідоме.

Згідно з отриманим поясненням від солдата ОСОБА_18 , старшого стрільця 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, близько 05:30 23 грудня 2022 року противник розпочав штурмові дії зайнятої позиції. В ході бою солдат ОСОБА_19 за необхідністю поповнення боєкомплекту спробував звернутися до старшого лейтенанта ОСОБА_8 , однак на позиції старшого лейтенанта не було. Оглянувши прилеглу територію він помітив, як старший лейтенант ОСОБА_9 рухається в сторону тилу від їхньої позиції, що під час відходу з позиції старший лейтенант ОСОБА_9 пораненим не виглядав.

Згідно з поясненням, наданим 25.12.2022, старшим солдатом ОСОБА_20 , стрільцем - снайпером 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, близько 05:00 23 грудня 2022 року почався бій, під час ведення бою старший солдат помітив, що старший лейтенант ОСОБА_9 залишив поле бою. Під час залишення поля бою старший лейтенант ОСОБА_9 поранений не був. По завершенню бою був проведений огляд позиції та прилеглої території, зброї старшого лейтенанта ОСОБА_8 не знайдено.

Із пояснення від 25.12.2022 солдата ОСОБА_21 , водія 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, вбачається, що 23 грудня 2022 року близько 07:00 він згідно з наказом капітана ОСОБА_14 поїхав на визначену точку підвозу боєкомплекту та проведення евакуації, де до нього підійшов старший лейтенант ОСОБА_9 та повідомив, що він поранений і потребує евакуації. Солдат ОСОБА_22 доставив старшого лейтенанта ОСОБА_23 до населеного пункту Дружба Донецької області, де висадив біля магазину чекати автомобіль медичної допомоги, тому що було необхідно повертатися на визначену точку. Перед тим як вийти з автомобіля, старший лейтенант ОСОБА_9 залишив в автомобілі особисті засоби захисту, каску та бронежилет та магазини від автомата, зброю старший лейтенант ОСОБА_9 йому не віддавав.

3 пояснення від 25.12.2022 ОСОБА_24 , сержанта із матеріального забезпечення 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, стало відомо, що згідно книги обліку та закріплення зброї 8 механізованої роти, старшому лейтенанту ОСОБА_25 11.11.2022 було видано та за ним закріплено автомат АКС-74 № НОМЕР_6 . Закріплена зброя за старшим лейтенантом ОСОБА_5 на даний час відсутня, місце знаходження зброї невідоме.

З наданого пояснення 11.01.2023 старшого лейтенанта ОСОБА_1 вбачається, що 23.12.2022 близько 06:00, виконуючи бойове завдання неподалік населеного пункту Озарянівка Донецької області, відбувся бій із противником, в результаті якого близько 06:30 старший лейтенант ОСОБА_9 отримав поранення плеча та самостійно відбув на евакуацію. ОСОБА_9 повідомив капітана ОСОБА_14 про евакуацію до точки збору поранених. Солдат ОСОБА_26 із солдатом ОСОБА_27 допомогли старшому лейтенанту ОСОБА_25 добратися до визначеного місця евакуації. Подальшу евакуацію до точки збору ранених проводив солдат ОСОБА_22 водій 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, на автомобілі, доставивши старшого лейтенанта ОСОБА_8 до населеного пункту Дружба. Свої засоби захисту каску і бронежилет, радіостанцію передав водію ОСОБА_28 . Не дочекавшись медичного транспорту, старший лейтенант ОСОБА_9 попросив місцевого жителя доставити його та солдата ОСОБА_29 до найближчого медичного закладу. Місцевий житель виконав прохання та доставив старшого лейтенанта ОСОБА_8 та солдата ОСОБА_29 до медичної роти військової частини НОМЕР_3 поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 , де їм була надана медична допомога та в подальшому вони були доправлені до лікарні м. Дружківка. Особиста зброя старшого лейтенанта ОСОБА_8 , автомат НОМЕР_7 втрачена на поле бою.

З пояснення солдата ОСОБА_30 , стрільця - санітара 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, відомо, що близько 05:30 23.12.2022 противник розпочав штурмові дії їхньої позиції під прикриттям артилерії. В ході бою було багато поранених та травмованих військовослужбовців, яким він надавав медичну допомогу та відправляв на евакуацію. Підтвердити, що 23.12.2022 в ході бою отримав поранення та був відправлений на евакуацію чи ні, старший лейтенант ОСОБА_1 , солдат ОСОБА_26 не може, тому що точно не пам'ятає.

З пояснення від 25.12.2022 солдата ОСОБА_31 , стрілець - помічник гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, вбачається, що 23 грудня 2022 року близько 05:00 під час бою з противником ним було помічено, що був поранений в плече та залишив поле бою старший лейтенант ОСОБА_1 , що в подальшому призвело до втрат особового складу.

3 пояснення солдата ОСОБА_32 , навідника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону стало відомо, що 23.12.2022 близько 06:00 він був поранений та евакуювався пішки до місця евакуації, де його та старшого лейтенанта ОСОБА_8 забрав автомобіль та доставив до населеного пункту Дружба, після чого не дочекавшись машини медиків НОМЕР_2 механізованого батальйону за проханням старшого лейтенанта ОСОБА_8 якийсь місцевий житель на власному автомобілі завіз їх до медичної роти військової частини НОМЕР_3 в район населеного пункту АДРЕСА_1 . Там їм надали медичну допомогу та доправили до міської лікарні м. Дружківка, зброї у старшого лейтенанта ОСОБА_8 не було.

Згідно медичної характеристики, виданою начальником медичного пункту НОМЕР_2 механізованого батальйону Малюкіним ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою 23.12.2022, надана медична допомога у ПХТ м. Дружківка з діагнозом: Вогнепальне кульове сліпе поранення правого плеча з вогнепальним багатоуламковим переломом голівки плечової кістки, правобічний гемопневмоторакс.

Згідно відомості закріплення зброї за особовим складом 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, старшому лейтенанту ОСОБА_1 під особистий підпис було видано 5,45 мм автомат АКС-74 № 1783400/82, магазини 4 штуки. Про що було внесено відповідний запис до Книги видачі зброї та боєприпасів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості» від 15.07.2020 № 604 відшкодовується у десятикратному розмірі уся вогнепальна зброя калібром до 30 мм; кулемети; приладдя для чищення кулеметів та пістолетів, усі боєприпаси калібром до 30 мм; компоненти до них.

В ході службового розслідування отримана довідка-розрахунок від 28.01.2023 про вартість безповоротних втрат держави внаслідок втрати майна служби ракетно- артилерійського озброєння стрілецької зброї та засобів ближнього бою, де вартість втраченого 5,45 мм автомат АКС-74 № 1783400/82 та відомості щодо залишкової вартості майна від 28.01.2023 становить: 3052,92 грн.

Особою, яка проводила службове розслідування, були вивчені копії наданих медичних документів, згідно яких старший лейтенант ОСОБА_1 отримував медичну допомогу та проходив лікування в медичних закладах, які свідчать про надання 23 грудня 2022 року невідкладної допомога в/ч НОМЕР_3 (копія первинної медичної картки 4010/13/2823 № 23910), 23 грудня 2022 року надання медичної допомоги в міської лікарні м. Дружківка з подальшою евакуацією у м. Дніпро, згідно довідки від 23.12.2022 підписаною лікарем ОСОБА_33 ; згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 24405/2246 КНП "КЛШМД" м. Дніпро проходив стаціонарне лікування з 23.12.2022 по 30.12.2022; з 31 грудня 2022 року по 06 січня.2023 року проходив лікування у стаціонарі ВМКЦ Західного регіону м. Львів, згідно медичної картки стаціонарного хворого № 17940; з 06 січня 2023 року згідно медичної картки стаціонарного хворого № 83, проходить лікування у КНП ЛОР обласний госпіталь ветеранів війни та репресованих м. Львів. У подальшому проходив тривалий курс лікування, у тому числі, за кордоном у Федеративній Республіці Німеччина.

Враховуючи всі встановлені факти службовим розслідуванням здійснений висновок, що старший лейтенант ОСОБА_1 , командир 2 механізованого взводу механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 23 грудня 2022 року близько 06:30 самовільно покинув поле бою під час бою та залишив без командира ввірений йому підрозділ під час виконання бойової задачі, що призвело до незлагоджених дій військовослужбовців під час бою та негативно вплинуло на морально - психологічний стан підрозділу під час ведення бою, а також призвело до втрат особового складу. Дії старшого лейтенанта ОСОБА_1 щодо самовільного залишення поля бою вбачають в собі ознаки кримінального правопорушення передбаченого статтею 429 Кримінального кодексу України. Втрата закріпленої зброї за старшим лейтенантом ОСОБА_1 , вбачає в собі ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.413 Кримінального кодексу України.

Враховуючи вищевикладені факти службовим розслідуванням встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_1 , командир 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 23 грудня 2022 року близько 06:30 самовільно покинув поле бою та залишив без командира ввірений йому підрозділ під час виконання бойової задачі, що призвело до незлагоджених дій військовослужбовців під час бою та негативно вплинуло на морально - психологічний стан підрозділу під час ведення бою, а також призвело до втрат особового складу, загубив особисту зброю НОМЕР_8 .

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" службовим розслідуванням встановлені достатні підстави для притягнення позивача до матеріальної відповідальності , а саме:

- наявність шкоди: старшим лейтенантом ОСОБА_1 завдано шкоду на загальну суму 30529,25 грн.,

- протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків: порушено вимоги абзацу 1 та 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю), статті 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (військова служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги цього Статуту зобов'язаним знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець), абзац 2 статті II Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців обов'язки свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим); статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями); абзацу 1 статті 119 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (командир взводу (групи, башти) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу (групи, башти) та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально- психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу); абзацу 1 та 3 статті 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (командир взводу (групи, башти) зобов'язаний: підтримувати особовий склад взводу (групи, башти), озброєння і техніку в постійній бойовій готовності; знати тактику дій взводу в різних видах бою, управляти взводом (групою, баштою) під час виконання бойових завдань); пункту 2 розділу X Інструкції "Про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України", затвердженою наказом Міністерства оборони України 29.06.2005 № 359, (військовослужбовці отриману стрілецьку зброю та боєприпаси повинні постійно тримати при собі. У разі тимчасового виходу (виїзду) військовослужбовців до населених пунктів, у тому числі тих, що не належать до району відповідальності підрозділу, для вирішення особистих чи службових питань стрілецька зброя та боєприпаси здаються відповідальному за облік стрілецької зброї і боєприпасів підрозділу або черговому підрозділу з внесенням відповідних змін до опису зброї, яка зберігається у шафі (ящику),

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою: старший лейтенант ОСОБА_1 , командир 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, з власної необережності та неуважності загубив особисту зброю 5,45 АКС-74 № НОМЕР_6 . Проведені пошуки загубленої зброї, результату не дали, автомат 5,45 АКС-74 № 1783400 не знайдено, місце знаходження невідоме,

- вина військовослужбовця: виходячи з матеріалів службового розслідування виражається у формі прямого умислу.

Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення, є: особиста недисциплінованість, низька правосвідомість, нехтування нормами чинного законодавства старшим лейтенантом ОСОБА_1 . Пом'якшуючих обставин не виявлено. Обтяжуючі обставини - вчинення правопорушення в умовах воєнного стану.

Доказів ознайомлення позивача з матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 не надано. Позивач стверджує, що був ознайомлений з матеріалами службового розслідування лише 11.01.2025.

Відповідачем наданий витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.10.2023, який свідчить про кримінальне провадження № 42023052210000801, 10.10.2023 12:14:55 були внесені відомості за фактом самовільного залишення ОСОБА_1 розташування військової частини в умовах воєнного стану з метою ухилитися від військової служби з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення ч. 4 ст. 408 КК України. За повідомленням представника позивача в судовому засіданні суду першої інстанції кримінальне провадження закрито.

Позивачем надана суду довідка № 749п від 07.02.2023 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за підписом командира військової частини НОМЕР_1 , яка свідчить, що ОСОБА_1 23.12.2022 в період часу з 06:30 по 09:54 під час виконання бойового завдання західніше АДРЕСА_2 , через стрілецький та артилерійський обстріли противника одержав вогнепальне кульове поранення правого плеча. Поранення отримано при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби із захисту Батьківщини.

Суду надані копії наказів командира військової частини, які свідчать про факти вибуття на лікування до КНП «Центральна міська клінічна лікарня» м. Дружківка Донецької області (наказ командира в/ч НОМЕР_1 № 345 від 23.12.2022), продовження лікування у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону з 31.12.2022, та у КНП «Львівський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни».

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2023 №32 (з урахуванням змін наказом № 311 від 27.10.2023) ОСОБА_1 увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_9 Сухопутних військ ЗСУ відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ» (якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманням поранення або хворою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, до їх повернення). 22.03.2024 здав посаду командиру 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та прийняв справи та посаду офіцеру резерву 4 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 №575 на старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , було накладено дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА» за порушення вимог статті 6, абз. 2 ст. 11, статей 16, 119, абз. 1 та 3 ст. 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абз. 1 та 2 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (п.2);

- вважати старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , таким, що з 23 грудня 2022 року самовільно залишив поле бою під час бою та залишив без командира ввірений йому підрозділ під час виконання бойового завдання, що призвело до незлагоджених дій військовослужбовців та втрат серед особового складу підрозділу. В діях старшого лейтенанта ОСОБА_34 вбачаються ознаки кримінального правопорушення за ст. 429 Кримінального кодексу України (п. 3),

- притягнути старшого лейтенанта ОСОБА_1 до підвищеної матеріальної відповідальності згідно з статтею 6 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 31.10.2019 року та за довідкою-розрахунком № ФЕС/583/1 від 28.01.2023 на загальну суму - 30529,25 грн. (п.4);

- згідно із абзацом 9 пункту 5 розділу XVI наказу Міністерства оборони України "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 07.06.2018 № 260 старшому лейтенанту ОСОБА_1 не виплачувати премію в повному обсязі за лютий 2023 року (п.5);

- помічнику командира частини з фінансово - економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , занести до Книги грошових стягнень та нарахувань військової частини НОМЕР_1 , згідно довідки - розрахунку № ФЕС/583/1 від 28.01.2023 за старшим лейтенантом ОСОБА_1 стягнення на суму - 30529,25 грн., утримувати 20% з щомісячного грошового забезпечення до повного погашення суми. Списати з бухгалтерського обліку втрачений 5,45 мм автомат АКС-74 № 1783400/82 на загальну суму 3052,92 грн. (три тисячі п'ятдесят дві гривні 92 копійки) та занести до книги обліку втрат та нестач за службою РАО за рахунок винних осіб. На підставі наказу Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" у зв'язку з порушенням військової дисципліни, провести перерахунок грошового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 , відповідно до пунктів 4, 5 та 6 даного наказу встановленим порядком (п.6)

Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 20.02.2023 № 575 був прийнятий за розглядом матеріалів службового розслідування, акту службового розслідування, рапортів та письмових пояснень військовослужбовців, пояснення ОСОБА_1 , характеристик, відомостей про вартість втраченого майна, копій медичних документів, копії бойового розпорядження, та інші.

03.03.2024 позивача направлено на ВЛК. Згідно довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_10 від 03.03.2024 № 2662/1 було визнано наслідки вибухової травми 23.12.2022 таким, що пов'язане із захистом Батьківщини, позивача визнано обмежено придатним до військової служби. На час звернення до суду позивач є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни.

Не погоджуючись з п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2022 №3130 про усунення з 23.12.2022 від виконання службових обов'язків військовослужбовця за мобілізацією старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ; та пунктами 2, 3, 4, 5, 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 №575 в частині притягнення старшого лейтенанта ОСОБА_1 до дисциплінарної та повної матеріальної відповідальності, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів виходить з такого.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами частини 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Насамперед, слід надати оцінку доводам апеляційної скарги про пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частина 5 статті 122 КАС України передбачає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, предметом спору даній справі є визнання протиправними та скасування наказів щодо усунення від виконання службових обов'язків, про накладення дисциплінарного стягнення та притягнення до матеріальної відповідальності.

Отже, на такі позовні вимоги розповсюджується частина 5 статті 122 КАС України, а саме: місячний строк звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як стверджує позивач у позовній заяві йому стало відомо про існування службового розслідування та спірних наказів 11.01.2025, до суду позивач звернувся через підсистему «Електронний суд» 05.02.2025.

Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об'єктивної можливості особи знати про такі факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Відповідач не заперечує про відсутність доказів того, що позивач не був ознайомлений із наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 № 575 та від 23.12.2022 № 3130.

Доказів того, що позивачу було відомо про існування таких наказів та що він був ознайомлений з матеріалами службового розслідування до 11.01.2025, суду не надано.

Посилання скаржника на те, що накази командира військової частини НОМЕР_1 не було доведено під підпис позивачу відразу, оскільки останній на момент їх прийняття перебував на лікуванні, є необґрунтованими, оскільки 11.01.2023 у позивача було відібрано письмове пояснення, крім того в лютому та березні 2024 року позивач повертався до військової частини з лікування і у відповідача була можливість ознайомити позивача з матеріалами службового розслідування.

Доводи скаржника щодо необхідності позивачу вчиняти активні дії щодо оскарження вказаних наказів судом не приймаються до уваги, так як позивач відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, має право знати підстави проведення службового розслідування, бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; давати усні, письмові пояснення, подавати документи, ознайомлюватися з актом службового розслідування, без власних зустрічних дій, і це право є абсолютним.

За таких умов, колегія суддів вважає, що до моменту ознайомлення позивача з наказами, які він оскаржує, отримання копій документів, які стосуються службового розслідування, строк звернення до суду не може бути таким, що розпочався.

Крім того, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 18.02.2025 по справі № 120/1994/25, від 04 лютого 2025 по справі № 120/1294/25, якими позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії залишено без руху через пропуск терміну звернення до суду, а в подальшому повернуто, свідчать про зловживання процесуальними правами сторони позивача.

Колегія суддів указує, що повернення позовної заяви не позбавляє права подати аналогічний позов в подальшому.

Переходячи до оцінки наступного доводу апеляції про те, що суд першої інстанції неналежно оцінив проведене службове розслідування, яким встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_1 , командир 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 23 грудня 2022 року приблизно о 06:30 год. самовільно покинув поле бою, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV.

Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Згідно статті 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.

Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Згідно з статтею 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до пункту "в" статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема, як сувора догана.

Притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно відбуватися в чіткій відповідності до закону, до тих справедливих процедур, які передбачені нормативно- правовими актами.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту. Статтею 83 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до ст.86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Згідно з ст.87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.

Статтями 26 та 27 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

Для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку. Відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення. При цьому, вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.

Механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України визначає Порядок, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, (далі - Порядок 608; у редакції, чинній на момент проведення службового розслідування).

Згідно абзацу 4 пункту 2 розділу I Порядку №608 службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), в якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування) (пункту 3 розділу ІІІ. Порядок проведення службового розслідування Порядку № 608).

Службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння) .

Приписами пункту 1 розділу IV Порядку № 608 визначено, що особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:

- дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;

- виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;

- розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Відповідно до пункту 2. розділу IV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, мають право:

- запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування);

- отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані);

- з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування;

- за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді;

- ознайомлюватися з необхідними документами, за потреби - знімати з них (отримувати) копії та долучати до матеріалів службового розслідування;

- отримувати інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог законодавства на підставі запиту посадової (службової) особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України;

- проводити огляд місцевості, приміщення, предметів та документів, що стосуються службового розслідування, за результатами якого складати акт огляду з обов'язковим зазначенням:

- предмета огляду та його стислого опису, часу, дати, місця (населеного пункту) огляду; посади, військового звання, прізвища та імені особи, яка складає документ; військового звання, прізвища та імені посадової (службової) особи, яка бере участь у службовому розслідуванні (за необхідності); прізвища, імені, по батькові та фактичної адреси проживання двох присутніх осіб; фактичного місцезнаходження військової частини, установи, підприємства тощо; місця складання документа (номер службового кабінету або іншого приміщення); у разі використання технічних (відео-, фото- або аудіо-) засобів - цифрового пристрою, його назви, моделі; підписів присутніх осіб на кожному аркуші та їх прізвищ, ініціалів, підписів на останньому аркуші; підпису особи, яка склала акт огляду, на останньому аркуші; тощо.

Пунктом 1 Розділу V Порядку № 608 передбачено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини. Відповідно до пункту 3 Розділу V Порядку № 608, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

Відповідно п. 6 Розділу V Порядку після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування. Приписами пункту 1 розділу VI передбачено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Особливості проведення службового розслідування за фактами завдання державі матеріальної шкоди визначені у положеннях Розділу VIІІ Порядку № 608, де указано, що у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб (п.1 Розділу VIІІ ). До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини (п.3 Розділу VIІІ Порядку).

Пунктом 7 Розділу І Порядку встановлено, що службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".

Пунктами 4, 5 ч.1 ст. 1 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (далі - Закон №160-ІХ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків.

Частинами 1-4 статті 3 Закону №160-ІХ встановлено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону №160-ІХ особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; 2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; 3) завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; 4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; 5) якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

Так, матеріали справи не містять доказів того, що позивач був повідомлений про проведення щодо нього службового розслідування, а відтак він був позбавлений усіх основоположних прав передбачених пунктом 3 розділу ІV Порядку № 608 (знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником).

Також відповідач не надав доказів ознайомлення позивача з матеріалами службового розслідування. В матеріалах службового розслідування відсутні будь-які відомості щодо повідомлення позивача про те, що пояснення він надає внаслідок початого відносно нього службового розслідування.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції цілком законно та правомірно відзначив, що в описовій частині акта службового розслідування не міститься мотиви відхилення пояснень позивача щодо того, що він був поранений при виконанні бойового завдання та втрати зброї на полі бою.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача про самовільне залишення бойової позиції позивачем.

В матеріалах службового розслідування відсутні дві доповіді командира НОМЕР_2 механізованого батальйону капітана ОСОБА_2 , на які є посилання в п.2.1, 2.3 акту службового розслідування (від 23.12.2023 №0666/35/8221 та №0666/35/4912), та які містять суперечливі відомості.

Так, в п.2.1 з посиланням на довідку-доповідь №0666/35/8221 вказується на самовільне залишення позивачем бойових позицій та невідоме місце знаходження останнього, а в п. 2.3 з посиланням на доповідь-довідку від 23.12.2022 №0666/35/4912 вказується на те, що у списку поранених є позивач та його місце знаходження міська лікарня м. Дружківка. А згідно пояснення начальника медичного пункту НОМЕР_2 механізованого батальйону старшого лейтенанта ОСОБА_4 про поранення позивача та надання допомоги медичною ротою військової частини НОМЕР_3 стало відомо 23.12.2022 о 10.30 год., він одразу доповів командиру НОМЕР_2 механізованого батальйону капітану ОСОБА_2 . Письмового пояснення ОСОБА_2 , який є начальником позивача, або акту про відмову останнього від давання пояснень у матеріалах службового розслідування немає.

При цьому, як правильно зауважив суд першої інстанції доводи відповідача, що позивач отримав поранення при самовільному залишенні бойової позиції та свого підрозділу ґрунтуються на свідченнях солдата ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які бачили ОСОБА_8 здалеку, при цьому пораненим не виглядав, тому такі твердження мають характер припущень, а не достовірно встановленим фактом. У жодному поясненні осіб, які контактували із позивачем після залишення ним поля бою, не зазначено, чи був ОСОБА_9 поранений або ні, тобто, таке питання чомусь взагалі не ставилось та не досліджувалось.

Що стосується втрати позивачем зброї автомата АКС-74 на полі бою, колегія суддів указує таке.

За п.1 ст. 9 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок, зокрема, дії непереборної сили.

Посадові особи та громадяни, винні у порушенні законодавства та інших нормативно-правових актів у сфері оборони України, також несуть визначену законом відповідальність з урахуванням бойового імунітету (стаття 20 Закону України "Про оборону України" від 6 грудня 1991 року 1932-XII). Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України “Про оборону України», бойовий імунітет - звільнення військового командування, військовослужбовців, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених Законом України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України", від відповідальності, у тому числі кримінальної, за втрати особового складу, бойової техніки чи іншого військового майна, наслідки застосування збройної та іншої сили під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань з оборони України із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), настання яких з урахуванням розумної обачності неможливо було передбачити при плануванні та виконанні таких дій (завдань) або які охоплюються виправданим ризиком, крім випадків порушення законів та звичаїв війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, обсяг матеріальної відповідальності ставиться у залежність як від форми вини, так і від певних фактичних обставин, за якими власне визначається винуватість особи у заподіянні державі збитків, відповідно і міра вказаного виду юридичної відповідальності. Втрата зброї у бою, спричинена бойовими діями або іншими форс-мажорними обставинами, як правило, не карається згідно із законом, якщо буде доведено, що втрата сталася не через порушення правил зберігання. В такому випадку зброя списується з обліку.

Враховуючи введення воєнного стану, наявність активних бойових дій на території поблизу населеного пункту Озарянівка, а також те, що автомат АКС-74 був втрачений позивачем під час виконання бойового завдання, факт поранення позивача при безпосередній участі у бойових діях, що підтверджується довідкою № 749п від 07.02.2023 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за підписом командира військової частини НОМЕР_1 , слід погодитись з висновком суду першої інстанції, що вказані обставини є діями непереборної сили та свідчать про відсутність вини позивача у знищенні майна, що виключає застосування матеріальної відповідальності до позивача.

Відповідно до абзацу 9 пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2028 № 260, в редакції від 31.01.2023, яка діяла на момент видання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 № 575, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: у разі порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до матеріальних збитків, - за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності.

Колегія суддів також вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що, оскільки суд визнав притягнення позивача до матеріальної відповідальності безпідставним, п. 5 наказу № 575 від 20.02.2023 про невиплату позивачу премії в повному обсязі за лютий 2023 року також підлягає скасуванню.

Слід погодитись і з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним і скасування п.6 спірного наказу №575, в частині утримання із щомісячного грошового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 суми - 30529,25 грн. в розмірі 20% до повного погашення суми, та в частині проведення перерахунку грошового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 , відповідно до пунктів 4, 5 та 6 даного наказу.

За таких умов, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки обставин справи та доказів, скарга не містить мотивів в чому саме полягає неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: О. В. Джабурія

Суддя: Н. В. Вербицька

Суддя: К. В. Кравченко