П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/423/25
Перша інстанція: суддя Дерев'янко Л.Л.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача-Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.05.2025. у справі № 400/423/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України, 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України та 18 регіональної Військово-лікарської комісії щодо затвердження постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.03.2024 за № 1/114 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;
- зобов'язати Центральну Військово-лікарську комісію Збройних Сил України та 18 регіональну Військово-лікарську комісію прийняти рішення щодо затвердження постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.03.2024 за № 1/114 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення запису про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаного;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 вчинити дії щодо внесення запису про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаного.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами його медичного огляду позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 видано Довідку за № 114 від 01.04.2024, яка містить висновок “непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку». Втім, це рішення про непридатність до військової служби із виключенням з військового обліку не затверджено відповідачем 1 і відповідачем 2. Позивач стверджує, що ним вживались заходи щодо з'ясування причин тривалого незатвердження рішення, проте з відповідей відповідачів та ІНФОРМАЦІЯ_6 випливає, що справа перебуває на розгляді. Відтак, оскільки всі звернення відповідача виявилися безрезультатними, він змушений звернутися до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідачів протиправною та зобов'язання їх вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 21.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановлено строк для подання сторонами заяв по суті.
ІНФОРМАЦІЯ_7 проти позову заперечив, у відзиві зазначив, що саме на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов'язок ведення обліку військовозобов'язаних та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Враховуючи, що позивач знаходиться на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вважає, що саме ІНФОРМАЦІЯ_9 є належним відповідачем по справі.
Ухвалою від 21.02.2025 суд задовольнив клопотання позивача, залучив до участі у справі №400/423/25 у якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_10 (далі - відповідач 4), розпочав розгляд адміністративної справи спочатку.
Враховуючи, що відзиви на позовну заяву від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, 18 Регіональної військово - лікарської комісії, ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу суду не надходили, суд для з'ясування обставин справи витребував за власною ініціативою у 18 Регіональної військово - лікарської комісії інформацію щодо стану розгляду постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 від 29.03.2024 № 1/114 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби; постанову 18 Регіональної військово - лікарської комісії від 22.04.2024 № 4256.
01.04.2025 Миколаївським окружним адміністративним судом отримано відзив відповідача 2 - 18 Регіональної військово - лікарської комісії, яким відповідач 2 просив у задоволенні позову відмовити. Відповідач 2 підтвердив, що до нього на затвердження надійшла постанова ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , оформлена довідкою №114 вих. №3/943 від 01.04 2024 року, про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статей 40-а, 39-а, 23-в, 64-г. Відповідач 2 не затвердив зазначену довідку, про що виніс постанову №4236 від 22.04.2024 року. Крім того, відповідач 2 зазначає, що 21.12.2024 року до нього надійшла постанова ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 оформлена свідоцтвом про хворобу №2/776 від 06 грудня 2024 року вх. №15085 від 21.12.2024 року про непридатність Позивача до військової служби на підставі статей 40-а, 39-а (пункт 13 свідоцтва). Відповідач 2 розглянув надане свідоцтво про хворобу та виніс постанову №838 від 16.01.2025 року про не затвердження постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , оформленої свідоцтвом про хворобу №2/776 від 06 грудня 2024. Відповідач 2 стверджує, що в його постановах №4236 від 22.04.2024 року, №838 від 16.01.2025 року чітко та правомірно вказано, при наданні яких підтверджуючих медичних документів, постанову ІНФОРМАЦІЯ_6 буде можливо розглянути.
У відповіді на відзив 18 Регіональної військово - лікарської комісії позивач заперечив факт проходження 06.12.2024 ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_11 . Позивач звертає увагу суду, що свідоцтво про хворобу від 06.12.2024 не підписано Головою та секретарем ВЛК, не скріплено печаткою.
Також, 01.05.2025 до суду надійшли додаткові пояснення позивача, в яких він акцентує увагу суду на тому, що 06.12.2024 він ніякої ВЛК не проходив, свідоцтво про хворобу, видане в цей день, є підробленим. Крім того, позивач ставить під сумнів висновок, викладений у цьому рішенні, щодо його непридатності до військової служби без зазначення про виключення з військового обліку.
08.05.2025 відповідачем 1 - Центральною ВЛК ЗСУ подано відзив разом з клопотанням про поновлення строку на його подачу. У відзиві відповідач 1 заперечує проти задоволення позову і зазначає, що вимоги до нього є передчасними. Щодо вимог в частині визнання неправомірною бездіяльності 18 РВЛК щодо затвердження постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 , оформленої свідоцтвом про хворобу від 29.03.2024 № 1/114, та зобов'язання 18 РВЛК прийняти рішення про затвердження згаданої постанови, відповідач 1 зауважує, що відповідно до абзацу 5 підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402, ВЛК регіону має право приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Таким чином, дії 18 РВЛК щодо затвердження/незатвердження згаданої постанови є правомірними та такими, що вчинені в межах повноважень, наданих 18 РВЛК нормами Положення №402.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 16.05.2025. у справі № 400/423/25 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не з'ясував чи дійсно було проведено всебічне обстеження, чи були враховані всі скарги позивача на свій стан здоров'я, чи відповідали надані медичні висновки реальному стану здоров'я позивача на момент проведення огляду;
- суд першої інстанції не врахував, що незатвердження постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.03.2024 за № 1/114 є протиправною, оскільки наявні всі підстави для затвердження такого висновку;
- інші доводи відтворюють зміст позовної заяви, відповіді на відзив на позовну заяву.
Представники відповідачів - Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідач - 18 Регіональна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Свідоцтвом про хворобу № 1/114 підтверджується, що 29.03.2024 проведено медичний огляд позивача військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_13 , за результатами якого визначено, що ОСОБА_1 є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Аналогічний висновок містить і довідка ВЛК № 114 (вих. № 3/943) від 01.04.2024.
На зворотному боці довідки № 114 від 01.04.2024 є напис про те, що постановою 18 Регіональної військово - лікарської комісії рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 № 3/943 від 01.04.2024 не затверджується. Причина незатвердження - відсутність виписних епікризів про перенесений інфаркт за 2015 рік та лікування наслідків до 2023 року. Постановлено документи надати на повторний розгляд 18 РВЛК.
В матеріалах справи є копії листів відповідача 2, відповідача 3, відповідача 4 до позивача, з яких вбачається, що останній неодноразово звертався для з'ясування стану повторного розгляджу і затвердження висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_13 .
В листі ІНФОРМАЦІЯ_6 № 10/14397 від 25.11.2025 викладено хронологію передання матеріалів від ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 до 18 Регіональної військово - лікарської комісії та їх повернення.
З листа випливає, що 11.11.2024 матеріали повернуто 18 Регіональної військово - лікарської комісії до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В повідомленні ІНФОРМАЦІЯ_14 за результатами опрацювання звернення позивача на гарячу лінію Міноборони зазначено, що в зв'язку з затвердженням постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 постановою 18 Регіональної військово - лікарської комісії, позивачу запропоновано звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження повторного медичного огляду.
З відзиву 18 Регіональної військово - лікарської комісії суд встановив, що 21.12.2024 року, до Відповідача 2 надійшла постанова ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 оформлена свідоцтвом про хворобу №2/776 від 06 грудня 2024 року вх. №15085 від 21.12.2024 року про непридатність Позивача до військової служби на підставі статей 40-а, 39-а (пункт 13 свідоцтва). Відповідач 2 розглянув надане свідоцтво про хворобу та виніс постанову №838 від 16.01.2025 року про не затвердження постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 оформленої свідоцтвом про хворобу №2/776 від 06 грудня 2024 року: “Причини незатвердження: експертний діагноз за статтею 39-а і 40-а в свідоцтві про хворобу необґрунтовані. Інфаркт міокарду в 2025 і 2024 році не підтверджено виписними епікризами, на ЕКГ відсутні рубцеві зміни. Відповідно, діагноз III стадії гіпертонічної хвороби не обґрунтовано. III ФК стенокардії на ВЕМ не обґрунтовано ішемічними змінами на ЕКГ з вказівкою ступеню навантаження. Рекомендовано: для обґрунтування статті 39-а надати на розгляд 18 РВЛК виписні епікризи про лікування інфаркту міокарда, ФК стенокардії обґрунтувати згідно вимог - зміни на ЕКГ ішемічного характеру при відповідному ступеню навантаження. В анамнезі вказувати захворювання, які підтверджені документально». Постанова Відповідача 2 №838 від 16.01.2025 року викладена на зворотній сторінці свідоцтва про хворобу №2/776 від 06.12.2024.
Вважаючи бездіяльність відповідачів 1, 2 щодо незатвердження постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.03.2024 за № 1/114 протиправною, позивач звернувся до суду.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з аналізу пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 слідує висновок, що Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК, якою, з огляду на норми п. 2.3.4, 2.4.5. розділу І Положення № 402, за обставин цієї справи, є 18 Регіональна військово - лікарська комісія.
Відтак, суд погодився із твердженням відповідача - Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ, наданими у відзиві, про те, що вимоги до нього є передчасними.
Разом з тим, суд виснував, що відсутні підстави вважати, що постанова № 4256 від 22.04.2024, якою не затверджено рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_15 від 01.04.2024, прийнята 18 Регіональної військово - лікарської комісії без дотримання строків або всупереч встановленій законом компетенції.
Суд першої інстанції також наголосив, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено ЗУ “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. за №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII).
Приписами ч.1 ст.1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
У відповідності до ч.10 ст.2 Закону №2232-XII, та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. за №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008р. за №1109/15800 (надалі - Положення №402) (в редакції чинній на виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Приписами п.1.2 розділу І Положення №402 визначено, що військово-лікарська експертиза - це, зокрема, медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Відповідно до п.1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Положеннями п.2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:
Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
Один примірник Свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) зберігається як додаток до книги протоколів. У книгу протоколів, у додатковий примірник експертного документа та у медичну карту стаціонарного хворого записується дата та зміст постанови штатної ВЛК.
Штатні ВЛК ведуть книгу протоколів тільки на осіб, які пройшли медичний огляд безпосередньо в цих комісіях, та алфавітний облік розглянутих протягом року свідоцтв про хворобу (довідок ВЛК).
У штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, коли текст остаточної постанови підписується головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, і секретарем. Особлива думка голови або членів комісії записується на примірнику свідоцтва про хворобу (довідки) або на окремому аркуші, який додається до цього свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК).
Відповідно до пп.2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право:
оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;
перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;
перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах;
перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;
витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме:
виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів;
особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу);
архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);
залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;
перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров'я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів;
направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників;
запитувати від закладів охорони здоров'я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи;
надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів та іншого контингенту;
розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;
надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Повноваження ВЛК регіону визначені пунктом 2.4.5. розділу І Положення № 402.
Так, ВЛК регіону має право:
оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;
перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз'яснення з питань військово-лікарської експертизи;
перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах;
приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК;
перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;
направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов'язаних, резервістів;
запитувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови;
залучати для вирішення питань військово-лікарської експертизи головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець;
приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК);
перевіряти у ТЦК та СП, закладах охорони здоров'я (установах) Автономної Республіки Крим (далі - АР Крим), областей, міста Києва, на території регіону організацію та стан лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, результати перевірок доповідати начальнику ЦВЛК та керівникам органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування.
Згідно з підпунктом 2.4.6 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення № 402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 визначено, що постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.
Отже, враховуючи пункт 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402, слідує висновок, що Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК, якою, з огляду на норми п. 2.3.4, 2.4.5. розділу І Положення № 402, за обставин цієї справи, є - 18 Регіональна військово - лікарська комісія.
Проте, вимоги про визнання протиправною бездіяльність щодо затвердження постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.03.2024 за № 1/114 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку були заявлені в тому числі і до Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги до Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України є передчасними.
Матеріалами справи встановлено, що 18 Регіональною військово - лікарської комісії за результатами розгляду зазначеної постанови позаштатної ВЛК прийнято постанову № 4256 від 22.04.2024 про незатвердження рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.03.2024 № 1/114.
Відповідно приписів абзацу п'ятого підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення № 402, ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.
З огляду на ці приписи, не затвердження постанови підпорядкованих ВЛК знаходиться в межах повноважень регіональної ВЛК. Так, за результатами розгляду регіональна ВЛК може прийняти альтернативно рішення про затвердження постанови ВЛК нижчого рівня або про не затвердження.
Також, згідно з абзацом 2 пункту 20.2 глави 20 розділу II Положення 402, постанови штатних ВЛК можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів. Таким чином, право відповідача 2, при розгляді свідоцтва про хворобу для затвердження, вимагати від ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань позивача, передбачено Положенням 402.
Апеляційний суд, як і суд першої інстанції звертає увагу на те, що нормативно-правовими актами не встановлено чітких строків, впродовж яких штатна ВЛК має прийняти остаточне рішення. Передбачений лише строк, впродовж якого висновок ВЛК передається на затвердження.
Так, свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, яка підлягає затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляється на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного строку після закінчення медичного огляду.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що постанова № 4256 від 22.04.2024, якою не затверджено рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_15 від 01.04.2024, прийнята 18 Регіональної військово - лікарської комісії без дотримання строків або всупереч встановленій законом компетенції
Отже, на думку колегії суддів, щодо позивача було повністю дотримано процедуру проходження військово-лікарської комісії.
Разом з тим, суд першої інстанції доцільно зауважив, що підстави для надання оцінки обґрунтованості висновку постанови № 4256 від 22.04.2024 Регіональної військово - лікарської комісії про відсутність підстав для затвердження постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_15 і пропозицію надати додаткові документи для повторного розгляду, оскільки таке дослідження не входить до повноважень суду у цій справі.
Так, в рамках цієї справи позивач оскаржує не зазначену постанову 18 Регіональної військово - лікарської комісії, а бездіяльність відповідачів щодо незатвердження рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_15 .
Отже, передумовою для визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною є невчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Враховуючи те, що закон не містить зобов'язання ВЛК вищого рівня затвердити рішення позаштатної ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, а натомість надає право самостійно визначати результат розгляду такого рішення, суд не вбачає підстав для визнання бездіяльності 18 Регіональної військово - лікарської комісії щодо незатвердження рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_15 від 01.04.2024 протиправною.
Враховуючи наведене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України та 18 регіональної Військово-лікарської комісії щодо затвердження постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.03.2024 за № 1/114 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Доводи апеляційної скарги.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності у позивача певних діагнозів, а також інших захворювань, оцінка яким не надана під час визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 відповідно до яких у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Згідно з висновками Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для встановлення причинного зв'язку захворювання.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 160/31586/23.
Інші доводи апеляційної скарги, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі № 400/423/25 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк