П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/6764/25
Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі № 420/6764/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Приватного підприємства «Хлібопродукт» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу, -
Короткий зміст позовних вимог.
У березні 2025 року представник Головного управління ДПС в Одеській області звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- надати дозвіл на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна приватного підприємства «ХЛІБОПРОДУКТ», що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за ПП «ХЛІБОПРОДУКТ» обліковується податковий борг у розмірі 1 625 068 грн 83 коп., а кошти у підприємства на які можливо було б пред'явити стягнення відсутні, у контролюючого органу наявні всі правові підстави для звернення до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ПП «ХЛІБОПРОДУКТ», що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №230/15-32-13-02-35 від 28.07.2023.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 15.04.2025 у справі № 420/6764/25 у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області до приватного підприємства «ХЛІБОПРОДУКТ» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Головного управління ДПС в Одеській області подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої помилково не врахував, що у позивача наявні всі визначені законодавством підстави для звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;
-інші доводи відтворюють зміст позовної заяви.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство «ХЛІБОПРОДУКТ» зареєстроване Березівською районною державною адміністрацією Одеської області за №Ю0010038 від 09.07.1999. За даними Головного управління ДПС в Одеській області ПП «ХЛІБОПРОДУКТ» перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області, Березівській державній податковій інспекції за №388 від 15.07.1999.
Станом на 10.11.2023, відповідно до довідки про суми податкового богу, що підлягає стягненню та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова ПП «ХЛІБОПРОДУКТ» перед бюджетом становить 1 625 068 грн 83 коп , а саме по орендній платі з юридичних осіб (991 632 грн 99 коп), по адміністративним штрафам та іншим санкціям (1 020 грн 00 коп), по податку на прибуток приватних підприємств (71 540 грн 60 коп ), по податку на доходи фізичних осіб (1 020 грн 00 коп), по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, що підлягає сплаті Березівській сільській ТГ (257 742 грн 52 коп), по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, що підлягає сплаті Раухівській сільській ТГ (302 143 грн 64 коп) Заборгованість по першому податку (991 632 грн 99 коп ) виникла в результаті: - нарахування по податковій декларації №9013360619 від 29.01.2022 на загальну суму 592 091 грн 69 коп ; - нарахування по податковій декларації №9099822348 від 03.05.2023 на загальну суму 222 034 грн 50 коп ; - нарахування по податковій декларації №9045648883 від 01.03.2024 на загальну суму 370 057 грн 50 коп ; - нарахування по податковій декларації №9099321768 від 01.03.2024 на загальну суму 18 873 грн 00 коп ; - нарахування по податковому повідомленню-рішенню №15492/15-32-04-09 від 29.06.2023 на загальну суму 340 грн 00 коп (штрафна санкція); - нарахування по податковому повідомленню-рішенню №16002/15-32-04-09 від 19.04.2024 на загальну суму 1 020 грн 00 коп (штрафна санкція); - нарахування по податковому повідомленню-рішенню №46947/15-32-04-09 від 28.10.2024 на загальну суму 9 250 грн 81 коп (штрафна санкція).
Заборгованість по другому податку (1 020 грн 00 коп ) виникла в результаті: - нарахування по податковому повідомленню-рішенню №18783/15-32-04-09 від 31.07.2023 на загальну суму 1 020 грн 00 коп (штрафна санкція).
Заборгованість по третьому податку (71 540 грн 60 коп ) виникла в результаті: - нарахування по податковій декларації №44481211 від 08.12.2023 на загальну суму 34 020 грн 00 коп; - нарахування по податковій декларації №9384452592 від 27.02.2024 на загальну суму 1 944 грн 00 коп; - нарахування по податковій декларації №9385442007 від 19.03.2024 на загальну суму 1 020 грн 00 коп; - нарахування по податковій декларації №9385442007 від 19.03.2024 на загальну суму 34 020 грн 00 коп; - нарахування по податковому повідомленню-рішенню №17355/15-32-04-09 від 29.04.2024 на загальну суму 535 грн 60 коп (штрафна санкція).
Заборгованість по четвертому податку (1 020 грн 00 коп ) виникла в результаті: - нарахування по податковому повідомленню-рішенню №14584/15-32-24-10- 13/30397534 від 10.04.2024 на загальну суму 1 020 грн 60 коп (штрафна санкція).
Заборгованість по п'ятому податку (257 742 грн 52 коп ) виникла в результаті: - нарахування по податковій декларації №9031646493 від 15.02.2022 на загальну суму 257 742 грн 52 коп Заборгованість по шостому податку (320 108 грн 92 коп ) виникла в результаті: - нарахування по податковому повідомленню-рішенню декларації №22098/15-32- 04-09 від 01.09.2023 на загальну суму 302 108 грн 92 коп - нарахування пені, відповідно до ст. 129 ПК України на загальну суму 3 грн 80 коп.
В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» №0001622-1308-1532 від 04.04.2023, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Головне управління ДПС в Одеській області винесло Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №251/4-1532 від 23.05.2023 та №1809/4-1532 від 12.12.2023.
Податковий орган звернувся до банків обслуговуючих ПП «ХЛІБОПРОДУКТ» щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу, від яких було отримано вищезазначені відповіді:
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №3191-13-08-10 від 05.11.2024 на суму 42 148 грн 60 коп. з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №3190-13-08-10 від 05.11.2024 на суму 42 148 грн 60 коп. з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №2631-13-08-10 від 19.09.2024 на суму 36 820 грн 36 коп. з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №2632-13-08-10 від 19.09.2024 на суму 36 820 грн 36 коп. з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №2633-13-08-10 від 19.09.2024 на суму 36 820 грн 36 коп. з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №2637-13-08-10 від 19.09.2024 на суму 809 євро 36 євроцентів з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №2646-13-08-10 від 19.09.2024 на суму 42 148 грн 60 коп. з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №264-13-08-10 від 19.09.2024 на суму 1 023 долари 39 центів з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №2630-13-08-10 від 19.09.2024 на суму 464 євро 86 євроцентів з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №2645-13-08-10 від 19.09.2024 на суму 42 148 грн 60 коп. з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №2643-13-08-10 від 19.09.2024 на суму 37 767 грн 95 коп. з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №2625-13-08-10 від 19.09.2024 на суму 513 доларів 44 центів з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №3772-13-08-10 від 03.09.2024 на суму 3 866 доларів 00 центів з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №3774-13-08-10 від 03.09.2024 на суму 1 549 доларів 00 центів з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №3772-13-08-10 від 19.09.2024 на суму 37 733 грн 23 коп. з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №3773-13-08-10 від 03.09.2024 на суму 75 536 грн 00 коп. з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №2365-13-08-10 від 03.09.2024 на суму 75 536 грн 00 коп. з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №2460-13-08-10 від 03.09.2024 на суму 64 436 грн 00 коп. з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №3769-13-08-10 від 10.12.2024 на суму 42 148 грн 60 коп. з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ»;
- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №3768-13-08-10 від 10.12.2024 на суму 42 148 грн 60 коп. з ПП «ХЛІБОПРОДУКТ» - з повідомленням про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до пп. 40 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів затвердженого» від 28.07.2008 №216, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника.
Позивач, скористався своїм правом та відповідно до ст. 89 розділу 2 Податкового кодексу України прийняв рішення про опис майна платника у податкову заставу №185/15-32-13-08 від 04.04.2023.
На підставі вищезазначеного рішення про опис майна у податкову заставу, був складений акт опису майна ПП «ХЛІБОПРОДУКТ» №230/15-32-13-02-35 від 28.07.2023.
Враховуючи те, що за ПП «ХЛІБОПРОДУКТ» обліковується податковий борг у розмірі 1 625 068 грн 83 коп., податковий орган звернення до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ПП «ХЛІБОПРОДУКТ», що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №230/15-32-13-02-35 від 28.07.2023.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що в порушення п.6 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 (далі Порядок №586) акт опису майна № 230/15-32-13-05-32 від 28.07.2023 не містить підпису відповідача та інформації про відмову відповідача від підпису, а також у ньому відсутня інформація про залучення понятих та, відповідно, підписи даних осіб.
При цьому, суд першої інстанції вказав, що оцінка акту опису майна № 230/15-32-13-05-32 від 28.07.2023 вже надавалась Одеським окружним адміністративним судом у рішенні від 24.07.2024 у справі №420/1457/24.
Водночас як зазначив суд, зі змісту позову вбачається, що позивач просить надати йому дозвіл на погашення податкового боргу позивача в загальній сумі 1625068,83 грн, що свідчить про збільшення суми такої заборгованості відповідача, однак акту опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст.92 Податкового кодексу України позивачем до суду не надано.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З досліджених доказів судом встановлено, що податковим органом 04 квітня 2023 року щодо приватного підприємства «Хлібопродукт» прийнято податкову вимогу форми «Ю» №0001622-1308-1532 та визначено суму податкового боргу у розмірі 722225,18 грн. (а.с. 28). Податкова вимога отримана відповідачем 11.05.2023, що підтверджено рекомендованим повідомленням.
Доказів скасування податкової вимоги форми «Ю» №0001622-1308-1532 від 04 квітня 2023 року до суду не надано.
04.04.2023 відповідно до ст. 89 р. ІІ Податкового кодексу України, уповноваженою особою ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення № 181/15-32-13-08 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності ПП «Хлібопродукт».
Актом опису майна № 230/15-32-13-05-32 від 28.07.2023 податковим керуючим Н.Бебешко було описано майно приватного підприємства «Хлібопродукт».
Згідно даного акту, сума боргу приватного підприємства «Хлібопродукт» складає 907330,44 грн.
Суд зазначає, що позивачем до суду доказів вручення чи надіслання відповідачу Акта опису майна № 230/15-32-13-05-32 від 28.07.2023 не надано.
Судом встановлено, що податковий орган направляв до банківських установ, які обслуговують приватне підприємство «Хлібопродукт» платіжні інструкції, які були повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника податків.
У відповідності до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.
Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Положенням п.89.1 ст. 89 Податкового кодексу України визначено право податкової застави, яке виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Відповідно до п.89.2 зазначеної статті Кодексу з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Пунктом 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Відповідно до п.п.1, 2, 3, 6, 8 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 (далі Порядок №586), опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3).
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому разі опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Понятими не можуть бути працівники податкових органів або правоохоронних та інших державних органів виконавчої влади, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України «Про виконавче провадження».
У разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису майна на суму, що відповідає сумі податкового боргу платника податків.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що актом опису майна № 230/15-32-13-05-32 від 28.07.2023 податковим керуючим Н.Бебешко було описано майно приватного підприємства «Хлібопродукт».
За змістом вказаного акту, сума боргу приватного підприємства «Хлібопродукт» складає 90 7330,44 грн.
Разом з тим, як правильно зауважив суд першої інстанції, в порушення п.6 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 (далі Порядок №586) акт опису майна № 230/15-32-13-05-32 від 28.07.2023 не містить підпису відповідача та інформації про відмову відповідача від підпису, а також у ньому відсутня інформація про залучення понятих та, відповідно, підписи даних осіб.
Принагідно, колегія суддів акцентує увагу, що оцінка акту опису майна № 230/15-32-13-05-32 від 28.07.2023 вже надавалась Одеським окружним адміністративним судом у рішенні від 24.07.2024 у справі №420/1457/24, яке набрало законної сили.
Окрім того, апеляційний суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить надати йому дозвіл на погашення податкового боргу позивача в загальній сумі 1 625 068,83 грн, що свідчить про збільшення суми такої заборгованості відповідача.
Водночас, акту опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порушення порядку, передбаченому ст.92 Податкового кодексу України позивачем до суду не надано.
За наведеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі № 420/6764/25 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик