Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
"03" листопада 2006 р. Справа № 11/225а
11 год. 20 хвил.
За позовом: Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції
16600, м. Ніжин, вул. Поштова, 2
Третя особа на стороні позивача: Ніжинська міська рада
16600, м. Ніжин, пл. Леніна. 1
До: Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства»
16600, м. Ніжин, вул. Червонокозача, 5
Про стягнення 17 882, 17 грн. заборгованості
Суддя Ю.М.Бобров
Секретар О.Ю.Михальова
Від Позивача: Чуб І.А. - держподатінспектор, довіреність від 18.08.06р. № 1485/9/10-013; Філь Ю.І. -старший держподатревізор-інспектор, довіреність від 28.09.06р. № 1638/9/10-013
Від Відповідача: Васюк Д.Г. -юрисконсульт, довіреність від 17.01.06 № 29
Від третьої особи: не прибув.
В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Турчин І.А.
Ніжинський міжрайонний прокурор, з метою захисту інтересів держави в особі Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Ніжинська міськрада, звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Ніжинське комунальне управління водопровідно-комунального господарства» про стягнення 17 882, 17 грн. заборгованості з податку на доходи фізичних осіб.
На підставі ст.. 150 КАСУ розгляд справи відкладався та в розгляді справи оголошувалась перерва.
В судовому засіданні прокурор та представники позивача підтримали позовні вимоги та їх обгрунтування, викладені у позовній заяві.
Відповідач у письмових запереченнях проти позовної заяви позовних вимог не визнає, посилаючись, зокрема, на те, що акт перевірки, яким було встановлено заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, підписано особою, яка на момент проведення перевірки не являлась керівником перевіряємого підприємства і тому не мала повноважень на підпис документів.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення на позов з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позовної заяви.
Відповідачем подано заяву (клопотання) про об'єднання справ № 11/225а, 16/253, 16/254, в порядку ст. 116 КАСУ.
Клопотання судом відхилено, оскільки об'єднання справ можливо в ході підготовчого провадження, а не на стадії судового розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Ніжинською ОДПІ було проведено позапланову документальну перевірку Дочірнього підприємства «Ніжинське підприємство «Водовідведення» Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», за результатами якої складено акт перевірки від 29.04.06р.
Як зазначено в акті перевірки, перевіркою було виявлено, зокрема, не перерахування підприємством залишку (кредитове сальдо на 01.04.05р.) податку на доходи фізичних осіб в сумі 17 882, 17 грн.
Рішенням ХХІІ сесії IV скликання Ніжинської міської ради від 12.01.05р. було надано дозвіл на ліквідацію ДП «Ніжинське підприємство «Водовідведення».
Після ліквідації ДП «Ніжинське підприємство «Водовідведення», його правонаступником стало Комунальне підприємство «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (відповідач по справі).
На день подачі позовної заяви за відповідачем рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 17 882, 17 грн.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Платники податків, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
В порушення п. п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV, згідно якого податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Відповідачем не повністю сплачений податок на доходи фізичних осіб.
Порядок стягнення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) регулюється нормами спеціального закону з питань оподаткування, яким є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00р. № 2181-III (далі -Закон № 2181).
Підпунктом 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону № 2181 визначено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно з законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, яким оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, а також будь -які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків вважається бюджетним фондом, який належить державі.
З огляду на те, що зобов'язання по сплаті відповідачем податку на доходи фізичних осіб не є податковим боргом в розумінні Закону № 2181, оскільки платником податків зобов'язання самостійно, шляхом подання до органів ДПС податкової декларації, не узгоджується, зобов'язання не визначає контролюючий орган. А тому, стосовно суми заборгованості, яка є предметом даного спору, не застосовуються положення Закону № 2181, що регламентують порядок досудового погашення податкового боргу шляхом надсилання боржнику податкових вимог, передачі його активів в податкову заставу та послідуючий їх продаж в порядку ст. 10 Закону № 2181.
Податок на доходи фізичних осіб, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» від 23.12.04 р. № 2285- IV, включається до складу доходів місцевих бюджетів.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Пунктом 6 частини 2 ст. 20 закону України «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. № 1789-ХІІ передбачено, що при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 60 КАСУ передбачено, що прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь -якій стадії адміністративного процесу.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. № 509-XII державні податкові інспекції виконують функцію подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про, зокрема, стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Згідно ч. 1 ст. 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.
Тобто суд вважає правомірним звернення до суду прокурора, здійснюючи представництво інтересів держави в особі податкового органу, з заявою про стягнення з відповідача боргу з податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів, при наявності такого боргу у відповідача.
Щодо заперечень відповідача, то згідно ч. 1 ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростували факти викладені в акті перевірки від 29.04.06р.
За таких обставин, зважаючи не те, що прокурором та позивачем надані докази, які підтверджують заявлену до стягнення суму заборгованості, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (16600, м. Ніжин, вул. Червонокозача, 5, р/р 26007300428 у відділенні № 204 ВАТ «Ощадбанк», МФО 343121, код 32009905) до місцевого бюджету м. Ніжина, код 22820749, р/р 33218800600005 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592 17 882, 17 грн. заборгованості з податку на доходи фізичних осіб.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.
Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Чернігівської області.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного господарського суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 09.10.06 р. проголошено тільки в ступну та резолютивну частини постанови.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 09.11.06 р.
Суддя Ю.М.Бобров