П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/11953/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року, прийняте у складі суду судді Устинова І.А. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просив суд:
- - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 21.11.2024 № 143250019352 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу позивача період строкової військової служби з 07.05.1986 по 20.06.1988 р., періоди проходження військової служби з 04.08.2014 по 28.04.2015, з 05.07.2015 по 03.08.2015 р. та періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 28.08.2015 по 19.03.2015, з 06.04.2016 по 20.04.2016, з 18.05.2016 по 10.08.2016, з 10.09.2016 по 23.10.2016, з 11.01.2017 по 30.05.2017, з 23.01.2018 по 11.04.2018, з 25.04.2018 по 22.10.2018, з 01.06.2019 по 27.06.2019, з 05.07.2019 по 26.11.2019, з 24.02.2022 по 31.04.2022, з 26.10.2022 по 03.07.2023, з 24.10.2023 по 14.02.2024, з 14.03.2024 по 17.04.2024 р. в кратному розмірі: один місяць служби за три місяці та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 15.11.2024.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 21.11.2024 № 143250019352. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 (період строкової військової служби з 07.05.1986 по 20.06.1988 р., періоди проходження військової служби з 04.08.2014 по 28.04.2015, з 05.07.2015 по 03.08.2015 р. та періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 28.08.2015 по 19.03.2015, з 06.04.2016 по 20.04.2016, з 18.05.2016 по 10.08.2016, з 10.09.2016 по 23.10.2016, з 11.01.2017 по 30.05.2017, з 23.01.2018 по 11.04.2018, з 25.04.2018 по 22.10.2018, з 01.06.2019 по 27.06.2019, з 05.07.2019 по 26.11.2019, з 24.02.2022 по 31.04.2022, з 26.10.2022 по 03.07.2023, з 24.10.2023 по 14.02.2024, з 14.03.2024 по 17.04.2024 р. в кратному розмірі: один місяць служби за три місяці та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 15.11.2024. В решті позовних вимог відмовлено
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом першої інстанції при його прийнятті були не повністю з'ясовані обставини справи, невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що можливість обчислення стажу на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, за участь у бойових діях, передбачена виключно при визначенні розміру пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», натомість позивач звернувся із заявою про призначення дострокової пенсії за віком передбаченої пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058. Таким чином, на думку апелянта, підстав для призначення пенсії за віком відповідно до п. 4 ч.1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV не має, у зв'язку з відсутнім необхідним страховим стажем.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , яке міститься в матеріалах справи.
15.11.2024 Позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
За принципом екстериторіальності вищезазначена заява позивача була розглянута відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та прийнято рішення від 21.11.2024 № 143250019352 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону 1058, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Згідно рішення та розрахунку, вік Позивача - 57 років 10 місяців 13 днів. Страховий стаж Позивача склав - 19 років 02 місяці 07 дні.
Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що час проходження військової служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до його страхового стажу. При цьому, суд першої інстанції керувався, зокрема, висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі №415/2135/17.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Щодо зарахування до страхового стажу позивача періодів строкової військової служби з 07.05.1986 по 20.06.1988 р., періодів проходження військової служби з 04.08.2014 по 28.04.2015, з 05.07.2015 по 03.08.2015 р.
Так, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII(далі - Закон №1788-XII).
Пунктом «в» частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.
Колегія суддів зазначає, що приписами підпунктів з, і та к частини 1, частини 3 пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590), який був чинний на час проходження позивачем військової служби, крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також період навчання в професійно-технічних училищах та служба у складі Збройних сил СРСР. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти а і б пункту 16), і пенсій у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт в пункту 16) періоди, зазначені у підпунктах к і л, прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті з, прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
Законом СРСР від 12 липня 1967 року «Про загальний військовий обов'язок» і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року № 193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю (пункт 76 Положення).
Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Пунктами в частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу від 25 березня 1992 року № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, за вимогами законодавства, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, оскільки з матеріалів справи вбачається, що у період з 07.05.1986 по 20.06.1988 позивач проходив строкову службу у Збройних Силах СРСР, а до моменту призову працював у совхозі-заводі «Цюрупинський» на посаді шофер автотранспорту (а.с. 17), суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначений період строкової служби підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
Крім того, з відомостей військового квитка позивача та його послужного списку вбачається, що у періоди з 04.08.2014 по 28.04.2015, з 05.07.2015 по 03.08.2015 р. позивач проходив військову службу у Військових частинах НОМЕР_2 та НОМЕР_3 відповідно, однак зазначені періоди не було зараховані до його страхового стажу у зв'язку із несплатою страхових внесків.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії періодів роботи, підтверджених даними трудової книжки, чим спростовуються доводи апелянта в частині несплати за позивача внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, колегія суддів враховує висновки, викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року (справа №688/947/17), від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17), які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже з огляду на вищевикладене, несплата роботодавцем за позивача страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів проходження військової служби з 04.08.2014 по 28.04.2015, з 05.07.2015 по 03.08.2015., оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе страхувальник.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що у цій частині рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, при цьому доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Щодо зарахування до страхового стажу позивача періодів військової служби під час особливого періоду у кратному розмірі.
Згідно зі статтею 57 Закону № 1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу".
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій (абзац п'ятий статті 1 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Як вже було зазначено, відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 17-1 Закону №2262-XII також передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 17.07.1992 прийняв постанову № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Порядок № 393), пунктом 3 якого становлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.
Варто зауважити, що пункт 3 Порядку № 393 до 19.02.2022 був викладений у такій редакції: до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.
Однак, Кабінет Міністрів України постановою від 16.02.2022 № 119 (набрала чинності 19.02.2022) вніс зміни до згаданого пункту, внаслідок чого пільгове обчислення календарної вислуги можливе тільки для визначення розміру пенсії, а не її призначення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2025 року по справі №360/665/24.
З урахуванням того, що на момент звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення пенсії (15.11.2024) пункт 3 Порядку № 393 діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119, суд апеляційної інстанції вважає, що періоди проходження військової служби під час особливого періоду та воєнного стану підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в календарному обчисленні, тобто повної кількості календарних днів, а не в кратному розмірі.
Апеляційний суд критично оцінює посилання суду першої інстанції на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі №415/2135/17, адже такі висновки не є релевантними, оскільки вони ухвалені за інших фактичних обставин (позивачі у справах зверталися до пенсійних органів для призначення пенсії до 19.02.2022, тобто до зміни правового регулювання) та за іншого правового врегулювання.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими, а висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі наведеного у сукупності, оскільки неправильно застосовані норми матеріального права, при цьому висновки суду частково не відповідають обставинам справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 21.11.2024 № 143250019352.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період строкової військової служби з 07.05.1986 по 20.06.1988 р., періоди проходження військової служби з 04.08.2014 по 28.04.2015, з 05.07.2015 по 03.08.2015 р. та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 15.11.2024.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко