10 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/19678/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Дніпровської митниці
на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року (суддя Сліпець Н.Є.)
у справі №160/19678/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фруталія»
до Дніпровської митниці
про визнання протиправними та скасування рішень,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року у справі №160/19678/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фруталія»
до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задоволено.
22 жовтня 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю “Фруталія» до суду першої інстанції надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду, в якій заявник просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,00грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року вказану заяву задоволено. Стягнуто з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фруталія» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Суд, за встановлених у справі обставин, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн. є обґрунтованим та співмірним.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Скаржник зазначає, що позивач належним чином не обґрунтував суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданим адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити додаткове рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом частин другої - п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору.
Як зазначено Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
В спірному випадку, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання робіт представником позивача надано належні докази.
Так, 16.06.2023 між позивачем (Клієнт) та АО “АДВІС» було укладено Договір №16/01-06/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.06.2023 р.
Відповідно до Додатку №15/07-24 від 15.07.2024 р. до вказаного Договору, Адвокатське об'єднання в рамках домовленостей, викладених в даному Додатку та Договорі, зобов'язувалося надавати правову допомогу Клієнту (позивачу) в даній справі. Орієнтовний перелік послуг, їх кількість та вартість було узгоджено Сторонами у вказаному Додатку.
У вказаному додатку, зокрема, зазначено найменування послуг які надані адвокатом позивачу, а саме: консультація Клієнта щодо обґрунтованості, процедури та перспективи розгляду позовної заяви з урахуванням судової практики та правових висновків Верховного Суду - 1000,00грн.; підготовка позовної заяви: визначення підстав і предмету позову, доказів на обґрунтування позовних вимог, вирахування розміру судового збору, підготовка додатків до позову, підготовка позову як документу, на що витрачено 4 години; підготовка відповіді на відзив: визначення підстав і предмету, можливих додаткових доказів на обґрунтування позовних вимог, підготовка відповіді на відзив як документу, на що витрачено 2 години.
Також визначено, що вартість 1 години роботи адвоката визначається у розмірі 1250,00грн.
Колегія суддів зазначає, що в Додатку №15/07-24 від 15.07.2024 р. фактично міститься детальний розрахунок виконаних правничих послуг, з визначенням часу та погодинною вартістю таких робіт.
На підставі договору Адвокатським об'єднанням було видано відповідний ордер на представництво інтересів позивача у Дніпропетровському окружному адміністративному суді адвокату Весніну Сергію Олександровичу.
05.08.2024 АО “АДВІС» направлено позивачу рахунок на оплату №88 від 05.08.2024р. Позивачем витрати на правничу допомогу оплачені 26.08.2024 р. відповідно до платіжної інструкції від 26.08.2024 р. №1323.
17.10.2024 між Адвокатським об'єднанням та позивачем було підписано акт приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги до договору, в якому сторонами було узгоджено вартість наданих Адвокатським об'єднанням послуг професійної правничої (правової) допомоги в сумі 8500,00 грн.
Таким чином, витрати на правничу допомогу, які представник позивача просить стягнути складають 8500,00грн. (1000 грн. + (6 годин * 1250,00грн.).
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, погоджується з судом першої інстанції, що виходячи з категорії цієї справи, обсягу та характеру наданих адвокатом послуг, витраченого адвокатом часу, застосованого законодавства та доказів, на які посилався позивач, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, є обґрунтованою, співмірною і такою, що підтверджена належними доказами, вартість послуг в сумі 6000,00 грн., тому ця сума підлягає стягненню на користь позивача.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування судом враховані і критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, що відповідає правовій позиції у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №520/7431/19.
Аргументи скаржника про не обґрунтування позивачем суми компенсації витрат на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн. не містять жодних доводів, які б свідчили про недотримання вимог ч.5 ст.134 КАС України, завищення та необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції.
Виходячи в вищенаведеного, передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування додаткового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №160/19678/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров